Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/14847/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "13" вересня 2022 р. Справа№ 910/14847/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Ткаченка Б.О. суддів: Зубець Л.П. Алданової С.О. за участю секретаря судового засідання Яценко І.В. за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 13.09.2022: від позивача: Комісар С.П. ві відповідача: Золотопуп С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали: апеляційної скарги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022, апеляційної скарги Житлово-будівельного кооперативу "Каштан" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2022, апеляційної скарги Житлово-будівельного кооперативу "Каштан" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі №910/14847/21 ( суддя - Трофименко Т.Ю.) за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до Житлово-будівельного кооперативу "Каштан" про визнання договору недійсним та стягнення 1 234 171,94 грн, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог До Господарського суду міста Києва надійшов позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до Житлово-будівельного кооперативу "Каштан" про визнання договору недійсним та стягнення 1 234 171,94 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на момент укладення договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 24.10.2018 № 510238, відповідач не мав ліцензії на відповідний вид господарської діяльності, тому цей договір має бути визнаний недійсним в порядку ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, а вартість отриманої відповідачем теплової енергії має бути відшкодована відповідачем в сумі 1 234 171,94 грн. Короткий зміст заперечень відповідача проти позову Відповідач визнав позов в частині визнання недійсним договору, однак проти задоволення вимоги про стягнення 1 234 171,94 грн заперечив, посилаючись на те, що Житлово-будівельний кооператив "Каштан" не має відповідати за цим позовом в частині стягнення коштів. Так, позивачем не подано суду доказів наявності у відповідача ЖБК «Каштан» власних тепловикористальних установок, які споживають теплову енергію. Поставлена позивачем теплова енергію спожита не ЖБК «Каштан», її кінцевими, фактичними споживачами - власниками квартир багатоквартирного будинку № 15 по бул. І. Шамо в місті Києві, і предметом спірного договору є постачання теплової енергії не відповідачу ЖБК «Каштан», а її кінцевим споживачам - власникам квартир у будинку. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 у справі № 910/14847/21 позовні вимоги задоволено частково: - визнано недійсним договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 510238 від 24.10.2018, укладений між Комунальним підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом "Каштан"; - стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу "Каштан" на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" судовий збір у розмірі 2270,00 грн; - в іншій частині позову - відмовлено. Рішення суду в частині задоволених позовних вимог мотивовано тим, що: - відповідач не здійснює господарської діяльності з теплопостачання, не є теплопостачальною організацією у розумінні Закону України "Про теплопостачання" та ліцензіатом у сфері теплопостачання. Докази протилежного в матеріалах справи відсутні; - відповідною теплопостачальною організацією та виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для будинку № 15 по бульвару Ігоря Шамо в місті Києві є КП "Київтеплоенерго" на підставі публічного договору про приєднання, з урахуванням норм чинного законодавства України та типового договору, відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630; - вказаний публічний договір оприлюднено у газеті Київської міської ради "Хрещатик" від 28.03.2018 №34 (5085), який вважається акцептованим (прийнятим) усіма споживачами, які в установленому порядку не надали заперечення щодо умов цього договору; - наслідком переходу позивача на прямі договори з мешканцями будинку стало припинення постачання теплової енергії відповідачеві; - доказів того, що відповідач є колективним споживачем в розумінні Закону України "Про кооперацію" чи є балансоутримувачем житлового та нежитлового фонду, або виконавцем послуг з постачання теплової енергії та на законодавчому рівні має можливість здійснювати будь-які нарахування за комунальні послуги, у тому числі з централізованого опалення та постачання гарячої води, - матеріали справи не містять; - відповідач не мав підстав виступати стороною в договорі, так як саме позивач (виконавець послуг) зобов`язаний укласти прямі договори на послуги з центрального опалення та гарячого водопостачання із безпосередніми споживачами цих послуг (фізичними та юридичними особами) або балансоутримувачами та вчинити інші дії, передбачені законодавством України; - предметом договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №510238 від 24.10.2018 фактично є не постачання теплової енергії як товарної продукції, а саме постачання теплової енергії як комунальної послуги, безпосередніми споживачами яких є мешканці будинку № 15 по бульвару Ігоря Шамо в місті Києві, у зв`язку з чим до правовідносин сторін підлягають застосуванню норми Закону України "Про житлово-комунальні послуги"; - оскільки відповідач не мав права виступати стороною договору, а тому він не мав права укладати договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №510238 від 24.10.2018, що свідчить про наявність підстав для визнання його недійсним. Рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 1 234 171,94 грн. мотивовано тим, що Житлово-будівельний кооператив "Каштан", як особа, яка не є споживачем та не одержувала безпосередньо надані послуги, не повинна відповідати за позовною вимогою про відшкодування їх вартості, тим більше за цінами, які існують на момент відшкодування, у зв`язку з чим обумовлені ст. 216 Цивільного кодексу України підстави для стягнення таких коштів з відповідача на користь позивача - відсутні. Короткий зміст додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі № 910/14847/21 клопотання Житлово-будівельного кооперативу "Каштан" про ухвалення додаткового рішення № 910/14847/21 задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на користь Житлово-будівельного кооперативу "Каштан" витрати на професійну правничу допомогу розмірі 11 500,00 грн. В іншій частині клопотання відмовлено. Додаткове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що: - дослідивши надані позивачем докази, якими підтверджується понесення витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи № 910/14847/21, враховуючи фактичний обсяг наданих адвокатом послуг відповідачу та витрачений ним час, виходячи з критерію реальності, пропорційності до предмета спору і розумності розміру заявлених витрат на правову допомогу, суд першої інстанції дійшов висновку, що в даній конкретній справі заявлений до стягнення відповідачем розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи, є доведеним, документально обґрунтованим та таким, що відповідає вказаним критеріям у розмірі 23 000,00 грн.; - витрати у сумі 500,00 грн за складення адвокатом заяви від 02.11.2021 про відкладення розгляду справи, - визнано необґрунтованими, оскільки неможливість прибуття в судове засідання у цьому клопотанні обґрунтоване саме участю адвоката в інших судових справах; - відсутні підстави для зменшення заявленого відповідачем до стягнення з позивача розміру витрат на професійну правничу допомогу чи відмови у їх задоволенні; - у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати на правову допомогу покладаються на сторони пропорційно розміру позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено, а саме визначено відповідні витрати обгрунтованими в розмірі 11 500,00 грн. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" та узагальнення її доводів Не погодившись з прийнятими рішеннями, Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 по справі № 910/14847/21 в частині відмови у стягненні з ЖБК «Каштан» на користь КП «Київтеплоенерго» 1 234 171,94 грн. та ухвалити нове рішення яким задовольнити позов в цій частині. Скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 по справі № 910/14847/21 яким задоволено клопотання ЖБК «Каштан» про стягнення з КП «Київтеплоенерго» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11 500,00 грн. Ухвалити нове рішення, яким здійснити перерозподіл судових витрат, та вразі наявності підстав відшкодувати ЖБК «Каштан» витрати на правову допомогу зменшивши їх розмір до 50,00 грн. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні рішення та додаткового рішення в оскаржуваних частинах порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення та додаткове рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки в оскаржуваних рішеннях не відповідають обставинам справи. Доводи апеляційної скарги в оскаржуваній частині рішення (щодо відмови у стягненні 1 234 171,94 грн.) зводяться до того, що судом першої інстанції в цій частині неправильно застосовано ст. 216 Цивільного кодексу України щодо необхідності застосування реституції, як наслідок недійсності правочину, а також ст. 16, ст. 1212 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, які передбачають такий спосіб захисту порушеного права як відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання. Також, факт отримання відповідачем теплової енергії за період з травня 2018 по липень 2021 на загальну суму 1 234 171,94 грн. - є документально підтвердженим, і вказана вартість має бути відшкодована позивачу за договором, який є недійсним, що в сукупності свідчить про необхідність застосування до нього ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України. Доводи апеляційної скарги в частині оскаржуваного додаткового рішення зводяться до того, що у даній справі відповідачем заявлено до стягнення позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 23 500,00 грн., з яких судом першої інстанції задоволено 11 500,00 грн., що не відповідає критерію розумності, такі витрати не мають характеру необхідних, не спів розмірні з виконаною адвокатом роботою у господарському суді, не містять обґрунтування обсягу фактичних дій представника позивача, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені з досягненням успішного результату, у зв`язку з чим їх відшкодування матиме надмірний характер. При цьому, скаржник вважав за необхідне здійснити перерозподіл судових витрат, та в разі наявності підстав відшкодувати ЖБК «Каштан» витрати на правову допомогу зменшивши їх розмір до 50,00 грн. Короткий зміст відзиву Житлово-будівельного кооперативу «Каштан» на апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" 05.08.2022 відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду з огляду на ст. 263 Господарського процесуального кодексу України, і в якому відповідач заперечував проти доводів апеляційної скарги позивача, просив апеляційну скаргу позивача на рішення та додаткове рішення - відхилити, а оскаржуване судове рішення та додаткове рішення скасувати у відповідній частині розподілу судових витрат відповідно до апеляційних скарг Житлово-будівельного кооперативу «Каштан» з огляду на наступне: - Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько- побутові потреби в Україні, КТМ 204 Україна 244-94, які затверджені Держжитлокомунгоспом України 14.12.1993, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин; - споживачами відповідної теплової енергії, зокрема і на спірну суму, є власники квартиру у відповідному будинку № 15 по бул. Ігоря Шамо у М.Києві, а отже, споживачами вказаних послуг є мешканці відповідного будинку і позивач не позбавлений права звернутися з окремими позовами до відповідних мешканців; - додаткове рішення суду в частиін присудженян до стягненян 11 500, 00 грн. - є обгрунтованим та співмірним, документально підтвердженим. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Житлово-будівельного кооперативу «Каштан» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 та узагальнення її доводів Не погодившись з прийнятим рішенням, Житлово-будівельний кооператив «Каштан» подав апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2022, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 у справі № 910/14847/20 в частині стягнення з ЖБК «Каштан» на користь КП «Київтеплоенерго» 2 270,00 грн. відшкодування судового збору. Ухвалити в цій частині нове рішення, яким судовий збір у сумі 2270,00 грн з позовної вимоги про визнання договору недійсним покласти на позивача КП «Київтеплоенерго», в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 залишити без змін. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні рішення в оскаржуваній частині порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи. Зокрема, скаржник не погоджується з здійсненим судом першої інстанції розподілу судового зору, а саме в частині покладення на нього 2 270,00 грн судового збору за задоволену позовну вимогу щодо визнання недійсним договору, посилаючись на те, що судом першої інстанції було задоволено позовну вимогу про визнання недійсним договору та відмовлено у позовній вимозі про стягнення коштів, а тому судом захищено оспорювань позивачем право і законний інтерес відповідача у відповідності до конкретних матеріально - правових вимог , як способу досягнення цієї мети, та отримано не бажаний позивачем результат позову. Тому покладенню на позивача підлягає повна сума судового збору, сплаченого за подачу позову, так і сума судових витрат відповідача на оплату професійної правничої допомоги. Короткий зміст відзиву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Каштан» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 27.07.2022 позивачем подано відзив на апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Каштан» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022, який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду з огляду на ст. 263 Господарського процесуального кодексу України, і в якому позивач заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача в частині судових витрат щодо розподілу судового збору, просив апеляційну скаргу відповідача на рішення в оскаржуваній частині - відхилити, посилаючись на обгрунтованість покладення на відповідача 2 270,00 грн. судового збору. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Житлово-будівельного кооперативу «Каштан» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 та узагальнення її доводів Не погодившись з прийнятим додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі № 910/14847/21, Житлово-будівельний кооператив "Каштан" просить суд скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі № 910/14847/20 в частині відмови у стягнення з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до Житлово-комунального кооперативу "Каштан" про визнання договору недійсним та стягнення 1 234 171,94 грн в частині стягнення відмови у стягненні з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на користь Житлово-будівельного кооперативу "Каштан" 11 500,00 грн відшкодування судового збору, ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на користь Житлово-будівельного кооперативу "Каштан" судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 11 500, 00 грн. В іншій частині додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 залишити без змін. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні додаткового рішення в оскаржуваній частині порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи. Зокрема, скаржник посилався на те, що судом першої інстанції захищено оспорюване позивачем право і законний інтерес відповідача у відповідності до конкретних матеріально - правових вимог, як способу досягнення цієї мети, та отримано не бажаний позивачем результат позову. Тому покладенню на позивача підлягає повна сума судових витрат відповідача на оплату професійної правничої допомоги адвоката у розмірі 23 000,00 грн. Короткий зміст відзиву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Каштан» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 27.07.2022 позивачем подано відзив на апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Каштан» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022, який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду з огляду на ст. 263 Господарського процесуального кодексу України, і в якому позивач заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача в частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу, просив апеляційну скаргу відповідача на додаткове рішення - відхилити, посилаючись на неналежність до предмету доказування відповідей на адвокатські запити адвоката Золотопуп С.В.на суму 2 000,00 грн, безпідставності покладення на позивача витрат відповідача стосовно складення адвокатом Золотопуп С.В. заяв по суті справи. Короткий зміст заперечень Житлово-будівельного кооперативу «Каштан» на відзив Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Каштан» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 Відповідачем 16.08.2022 подано заперечення на відзив позивача, в яких наголошувалось на тому, що саме з метою очікування отримання відповідних адвокатських запитів, реалізації права на подачу відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив було замовлено вирішення питання про відкладення підготовчого судового засідання 24.11.2021 та 20.12.2021 у цій справі за участю у ньому представника відповідача. Крім того, відповідач наголошував, що складення адвокатом Золотопуп С.В. заяв по суті справи є правом відповідача в силу ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг по суті Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.06.2022 у справі №910/14847/21 апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Ткаченко Б.О., суддів: Зубець Л.П., Гаврилюк О.М. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2022 витребувано у Господарського суду міста Києва справу № 910/14847/21,відкладено вирішення питань стосовно руху апеляційної скарги. 06.07.2022 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшла справа № 910/14847/21. Згідно Витягу з протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) у справі № 910/14847/21за апеляційною скаргою ЖБК «Каштан» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді - Ткаченко Б.О., суддів- Зубець Л.П. ., Гаврилюка О.М. Протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Каштан» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 передано колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді - Зубець Л.П., Гаврилюк О.М. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2022 апеляційну скаргу ЖБК «Каштан» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 залишено без руху, надано скаржнику строк на усунення недоліків. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Житлово-комунального кооперативу «Каштан» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі № 910/14847/21, розгляд призначено на 30.08.2022. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2022 апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 залишено без руху, надано скаржнику строк на усунення недоліків. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2022 задоволено клопотання Житлово-будівельного кооперативу «Каштан» про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 у справі № 910/14847/21, поновлено зазначений строк, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Житлово-будівельного кооперативу «Каштан» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 у справі № 910/14847/21, зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 у справі № 910/14847/21, об`єднано апеляційні скарги Житлово-будівельного кооперативу «Каштан» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 та Житлово-будівельного кооперативу «Каштан» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 в одне апеляційне провадження, розгляд справи № 910/14847/21 призначено на 30.08.2022 14.07.2022 до Північного апеляційного господарського суду від Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої долучено платіжне доручення №768275 від 21.06.2022 згідно якого сплачено судовий збір в сумі 27 768,87 грн. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2022 справу № 910/14847/21 за апеляційною скарго Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго", у зв`язку з перебуванням судді Гаврилюка О. М. у відпустці, передано на розгляд колегії суддів у складі : головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Зубець Л.П., Алданова С.О. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022, розгляд апеляційної скарги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 призначено на 30.08.2022 (з урахуванням заяви про виправлення описки). Протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 29.08.2022, у зв`язку з перебуванням судді Гаврилюка О.М. у відпустці, для розгляду апеляційної скарги Житлово-будівельного кооперативу "Каштан" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 та апеляційної скарги Житлово-будівельного кооперативу "Каштан" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Алданова С.О., Зубець Л.П., і вказаною колегією суддів справу прийнято до свого провадження для розгляду відповідних апеляційних скарг, про що постановлено ухвали від 29.08.2022, а також об`єднано апеляційні скарги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022, Житлово-будівельного кооперативу «Каштан» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 в одне апеляційне провадження. В судовому засіданні 30.08.2022 оголошено перерву в судовому засіданні до 13.09.2022. Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша); кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга). Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану. Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку про необхідність розгляду даної справи у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав. Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання В судове засідання 13.09.2022 з`явився представник позивача, який надав пояснення по суті спору та по суті апеляційних скарг, а саме: - підтримав доводи Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022, просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 по справі № 910/14847/21 в частині відмови у стягненні з ЖБК «Каштан» на користь КП «Київтеплоенерго» 1 234 171,94 грн. та ухвалити нове рішення яким задовольнити позов в цій частині, а також просив скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 по справі № 910/14847/21 яким задоволено клопотання ЖБК «Каштан» про стягнення з КП «Київтеплоенерго» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11 500,00 грн., увалити нове рішення, яким здійснити перерозподіл судових витрат, та вразі наявності підстав відшкодувати ЖБК «Каштан» витрати на правову допомогу зменшивши їх розмір до 50,00 грн.; - проти доводів апеляційних скарг ЖБК «Каштан» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 - заперечував. Представник відповідача в судовому засіданні 13.09.2022 надав пояснення по суті спору та по суті апеляційних скарг, а саме: - підтримав доводи апеляційних скарг ЖБК «Каштан» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022, а саме: просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 у справі № 910/14847/20 в частині стягнення з ЖБК «Каштан» на користь КП «Київтеплоенерго» 2 270,00 грн. відшкодування судового збору. Ухвалити в цій частині нове рішення, яким судовий збір у сумі 2270,00 грн з позовної вимоги про визнання договору недійсним покласти на позивача КП «Київтеплоенерго», в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 залишити без змін; також просив скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі № 910/14847/20 в частині відмови у стягнення з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до Житлово-комунального кооперативу "Каштан" про визнання договору недійсним та стягнення 1 234 171,94 грн в частині стягнення відмови у стягненні з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на користь Житлово-будівельного кооперативу "Каштан" 11 500,00 грн відшкодування судового збору, ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) 2Київтеплоенерго" на користь Житлово-будівельного кооперативу "Каштан" судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 11 500, 00 грн.; в іншій частині додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 залишити без змін; - проти доводів апеляційної скарги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 - заперечував. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції Як підтверджується наявними матеріалами справи, розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 № 1693 "Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", КП "Київтеплоенерго" визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ "Київенерго". За розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП "Київтеплоенерго" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам, а відтак, з 01.05.2018 позивач здійснює постачання теплової енергії. 24.10.2018 відповідач звернувся до позивача зі звертанням-дорученням про укладення договору на постачання теплової енергії у гарячій воді для опалення та гарячого водопостачання за адресою: м. Київ, бульвар Ігоря Шамо, 15, з зазначенням даних про теплове навантаження об`єкту. 24.10.2018 між Комунальним підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом "Каштан" (споживач) укладено договір № 510238 на постачання теплової енергії у гарячій воді (надалі також - договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання, а споживач зобов`язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі. Відповідно до п. 2.1 договору при виконанні умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися тарифами, затвердженими у встановленому порядку, Положенням про Держенергонагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, нормативними актами з питань користування та розрахунків за енергоносії, чинним законодавством України. Згідно з п.п. 2.2.1-2.2.2 договору постачальник зобов`язаний безперебійно постачати теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності із споживачем (додаток № 3, 4) для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку №

1. Постачальник зобов`язаний щомісячно оформляти для споживача: величину фактично спожитої теплової енергії, визначену в Гігакалоріях ( облікову картку) та її вартість за кожним особовим рахунком "Споживача" за розрахунковий період ( місяць); рахунок - фактуру, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця з урахуванням кінцевого сальдо розрахунків на його початок; акт звіряння розрахунків; акт приймання - передавання товарної продукції. Пунктами 2.2.3-2.2.5 договору погоджено, що постачальник зобов`язаний сповіщати споживача про зміну тарифів на теплову енергію та мережну воду, шляхом оприлюднення нових тарифів на офіційному сайті постачальник, а саме: http://www.kte.kiev.ua/tarufu/. На вимогу споживача надавати достовірну інформацію щодо методики розрахунків, режимів теплоспоживання тощо, яка стосується предмету договору. Здійснювати перевірку роботи приладів обліку та стану теплоспоживального обладнання споживача не менше одного разу на рік. Пунктом 2.3.1 договору визначено, що споживач зобов`язується дотримуватися кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1 не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку

2. Згідно з п. 2.3.5 договору, споживач зобов`язаний забезпечувати: своєчасне надходження коштів на рахунок постачальника; своєчасне щомісячне надходження коштів на рахунок постачальника за теплову енергію, спожиту орендарями; прийняття всіх заходів для стягнення коштів з боржників згідно з чинним законодавством України; безперешкодний цілодобовий доступ представників постачальника до тепловикористовуючих установок та приладів обліку для виконання ними службових обов`язків. Відповідно до пунктів 4.1 та 4.2 договору, цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.06.2019. Керуючись ст. 631 Цивільного кодексу України, сторони домовились про те, що дія цього договору поширюється на взаємовідносини, які фактично виникли між сторонами з 01.05.2018. Відповідно до додатку № 1 до договору № 510238 від 24.10.2018, сторонами визначено обсяги постачання теплової енергії споживачу - в межах 1363,00 Гкал/рік. Додатком № 2 до договору № 510238 від 24.10.2018 сторони встановили, що розрахунки з споживачем за відпущену теплову енергію проводяться згідно з тарифами, затвердженими виконавчим органом Київської міської ради ( Київська міська державна адміністрація) від 26.04.2018 № 700, за кожну відпущену Гігакалорію ( 1 Гкал/грн.) без урахування ПДВ: житловими організаціями 1097,94 грн./Гкал у разі знаходження в житловому будинку орендарів тощо. Окрім того, сторонами було погоджено та підписано схему абонентської теплотраси, що знаходиться на балансі абонента (додаток №5), умови припинення подачі теплової енергії (додаток №5), акт розмежування меж балансової належності тепломереж та експлуатаційної відповідальності сторін (додаток №6), довідку даних по будинку (спорудах), опалення та гаряче водопостачання, яких здійснюється від теплових мереж постачальника станом на 24.10.2018 (додаток №6), довідку про теплові навантаження об`єктів теплопостачання від 24.10.2018 (додаток №7). Посилаючись на положення Закону України "Про теплопостачання" та Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності", Постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.03.2017 № 308 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у сфері теплопостачання", а також обставини, встановлені у постанові Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2020 у справі № 910/18406/19, позивач вказує, що Житлово-будівельний кооператив "Каштан" не здійснює господарської діяльності з теплопостачання, не є теплопостачальною організацією у розумінні Закону України "Про теплопостачання" та ліцензіатом у сфері теплопостачання. Отже, відповідач не має відповідної ліцензії та на законодавчому рівні позбавлено можливості укладати такого виду договори. Тобто, за доводами позивача, наявні законодавчо передбачені правові підстави, визначені ст. 227 Цивільного кодексу України, для визнання недійсним договору № 510238 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 24.10.2018 оскільки такий договір укладений Житлово-будівельним кооперативом "Каштан" за відсутності передбаченої законодавством ліцензії. Крім того, у зв`язку з недійсністю вчиненого сторонами правочину відповідач як особа, яка отримала за договором теплову енергію в період з травня 2018 року по липень 2021 року, в силу приписів ст. 216 Цивільного кодексу України зобов`язана відшкодувати позивачу вартість цього майна в сумі 1 234 171,94 грн. Відповідач в свою чергу визнав позов в частині визнання недійсним договору, однак проти задоволення вимоги про стягнення 1 234 171,94 грн заперечив, посилаючись на те, що Житлово-будівельний кооператив "Каштан" не має відповідати за цим позовом в частині стягнення коштів. Так, позивачем не подано суду доказів наявності у відповідача ЖБК «Каштан» власних тепловикористальних установок, які споживають теплову енергію. Поставлена позивачем теплова енергію спожита не ЖБК «Каштан», її кінцевими, фактичними споживачами - власниками квартир багатоквартирного будинку № 15 по бул. І. Шамо в місті Києві, і предметом спірного договору є постачання теплової енергії не відповідачу ЖБК «Каштан», а її кінцевим споживачам - власникам квартир у будинку. Крім того, відповідачем до матеріалів справи були долучені адвокатські запити від 08.11.2021, від 27.11.2021, від 27.11.2021, адресовані позивачу стосовно відомостей про нарахування та фактичну оплату відповідачем на користь позивача послуг стосовно гарячого водопостачання за період з 01.05.2018 по 31.10.2021, а також вимоги щодо надання документів, а також відповіді позивача від 17.11.2021 (стосовно обліку послуг на підставі приладу обліку, на підставі показань якого враховано визначення обсягів централізованого відведення гарячої води у період з травня 2018 по жовтень 2021, з наданням витягів з розрахункових листів), та від 06.12.2021 (стосовно надання запитуваних документів). Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Розглянувши доводи апеляційних скарг Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" та ЖБК «Каштан», перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків. Право на звернення до господарського суду в установленому порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частини 1, 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України). Згідно ч.1 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Зі змісту статті 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов`язки виникають зокрема, з договору. Згідно з частиною 1 статті 626, частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 6 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України). Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів осіб, а загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 цього Кодексу. Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Положеннями статті 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно до частини 1 статті 227 Цивільного кодексу України, правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним. Правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), за змістом частини першої статті 227 Цивільного кодексу України є оспорюваним. Правочин вважається вчиненим без ліцензії, якщо на час такого вчинення останню не отримано, або строк її дії закінчився, або ліцензію анульовано (відкликано), або її дію зупинено у передбачених законом випадках. При цьому не має значення, з яких причин була відсутня ліцензія, а також чи знала або повинна була знати про це інша сторона правочину. Частиною першою статті 714 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з частиною першою статті 275 Господарського кодексу України, встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Правовідносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг з теплопостачання між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, регулюються спеціальними законами України "Про житлово-комунальні послуги" та «Про теплопостачання". Відповідно до статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", суб`єктами у сфері житлово-комунальних послуг є виробник та виконавець послуг, балансоутримувач, власник та споживач житлово-комунальних послуг. Балансоутримувачем будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд є власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом. Виконавцем є суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору. 26.04.2014 набрав чинності Закон № 1198-VII про внесення змін, зокрема, до статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Враховуючи внесені Законом України від 10.04.2014 №1198-VII зміни, стаття 19 Закону Україну "Про житлово-комунальні послуги" встановлює, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. За змістом ч. 4 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" в редакції, що діяла станом на дату укладення сторонами договору (24.10.2018) виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація). Згідно зі статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" постачання теплової енергії (теплопостачання) - це господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору. Теплопостачальною організацією є суб`єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії. Відповідно до п. 29 ст. 7 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності", в порядку, передбаченому Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності у сфері теплопостачання, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.03.2017 №308 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у сфері теплопостачання" підлягає ліцензуванню такий вид господарської діяльності - виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними І місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії, крім виробництва, транспортування та постачання теплової енергії за нерегульованим тарифом. Водночас, як вірно встановлено судом першої інстанції та з чим погоджується суд апеляційної інстанції, відповідач не здійснює господарської діяльності з теплопостачання, не є теплопостачальною організацією у розумінні Закону України "Про теплопостачання" та ліцензіатом у сфері теплопостачання. Належні та допустимі докази протилежного в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України - в матеріалах справи відсутні. Такою теплопостачальною організацією та виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для будинку № 15 по бульвару Ігоря Шамо в місті Києві є КП "Київтеплоенерго" на підставі публічного договору про приєднання, з урахуванням норм чинного законодавства України та типового договору, відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №

630. Вказаний публічний договір оприлюднено у газеті Київської міської ради "Хрещатик" від 28.03.2018 №34 (5085), який вважається акцептованим (прийнятим) усіма споживачами, які в установленому порядку не надали заперечення щодо умов цього договору. В свою чергу, як вірно встановлено судом першої інстанції та з чим погоджується суд апеляційної інстанції, наслідком переходу позивача на прямі договори з мешканцями будинку стало припинення постачання теплової енергії відповідачеві. Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що відповідач є колективним споживачем в розумінні Закону України "Про кооперацію" чи є балансоутримувачем житлового та нежитлового фонду, або виконавцем послуг з постачання теплової енергії та на законодавчому рівні має можливість здійснювати будь-які нарахування за комунальні послуги, у тому числі з централізованого опалення та постачання гарячої води. За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, з яким погоджується і суд апеляційної інстанції про те, що відповідач не мав підстави виступати стороною в договорі, так як саме позивач (виконавець послуг) зобов`язаний укласти прямі договори на послуги з центрального опалення та гарячого водопостачання із безпосередніми споживачами цих послуг (фізичними та юридичними особами) або балансоутримувачами та вчинити інші дії, передбачені законодавством України. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Так, матеріалами справи підтверджується, що предметом договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №510238 від 24.10.2018 фактично є не постачання теплової енергії як товарної продукції, а саме постачання теплової енергії як комунальної послуги, безпосередніми споживачами яких є мешканці будинку № 15 по бульвару Ігоря Шамо в місті Києві, у зв`язку з чим до правовідносин сторін підлягають застосуванню норми Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Аналогічні обставини встановлено у постанові Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2020 у справі № 910/18406/19. За таких обставин, встановивши, що відповідач не мав права виступати стороною договору, оскільки не мав права укладати договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №510238 від 24.10.2018, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання його недійсним в силу приписів ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції у оскаржуваному рішенні. За приписами частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Аналогічна норма міститься в ч. 2 ст. 208 Господарського кодексу України, яка встановлює, що у разі визнання недійсним зобов`язання з інших підстав кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні все одержане за зобов`язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов`язання не передбачені законом. В свою чергу, суд апеляційної інстанції враховує, що вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Тобто, такий спосіб захисту порушеного права як реституційна вимога повинна відповідати ознакам реституції за змістом наведеної вище статті як такої, що за загальним правилом має двосторонній характер та спрямованої на відновлення становища кожної із сторін правочину. Звертаючись до суду першої інстанції з реституційною вимогою про стягнення 1 234 171,94 грн., позивач зазначав, що саме Житлово-будівельний кооператив "Каштан" як особа, яка отримала теплову енергію договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №510238 від 24.10.2018 у період з травня 2018 року по липень 2021 року, зобов`язана відшкодувати позивачу вартість цього майна в сумі 1 234 171,94 грн. Нормативно в обгрунтування цієї вимоги позивач посилався на приписи ч. 1 ст. 216, ст. 1212 цивільного кодексу України. В свою чергу, суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні вказаної вимоги посилався на те, що Житлово-будівельний кооператив "Каштан", як особа, яка не є споживачем та не одержувала безпосередньо надані послуги, не повинна відповідати за позовною вимогою про відшкодування їх вартості, тим більше за цінами, які існують на момент відшкодування, у зв`язку з чим відмовив у задоволенні позовної вимоги про відшкодування вартості теплової енергії в сумі 1 234 171,94 грн. за безпідставністю. Проте, суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду справи не погоджується з висновками суду першої інстанції у цій частині, з огляду на наступне. Ч. 1-3 ст. 216 Цивільного кодексу України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Згідно з статтею 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. За змістом ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Здійснивши всебічний, повний і об`єктивний розгляд в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що виходячи зі з`ясованих судом обставин справи, підстав позову та позовних вимог, до спірних правовідносин підлягають застосуванню такі норми та приписи чинного законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини. Відповідно до актів № 2- 08/660 від 15.08.2018, № 2-09/683 від 30.09.2019, акту № 2- 06/651 від 30.06.2020 про готовність вузла комерційного обліку споживача до роботи, складених представником КП «Київтеплоенерго» у присутності представника споживача ЖБК «Каштан» об`єкт теплоспоживання відповідача містить будинковий комерційний прилад обліку для здійснення розрахунку спожитої теплової енергії для потреб опалення. Отже, фіксація об`ємів отриманої ЖБК «Каштан» теплової енергії за Договором № 510238 від 24.10.2018 здійснювалось КП «Київтеплоенерго» на підставі показів вузла обліку наданих ЖБК «КАШТАН», для потреб гарячого водопостачання здійснено розрахунковим способом відповідно до Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько- побутові потреби в Україні, КТМ 204 Україна 244-94, які затверджені Держжитлокомунгоспом України 14.12.1993. При цьому, доводи відповідача, що вказаний акт не підлягає застосуванню до вказаних правовідносин - судом апеляційної інстанції визнається таким, що не спростовує факт фіксації об`ємів отриманої ЖБК «Каштан» теплової енергії, зокрема що підтверджується наявними у справі доказами: відомостями обліку споживання теплової енергії, довідкою про теплові навантаження, інформацією про теплозабезпечення споживачів у відповідному будинку, і також відповідними показами вузла обліку. Як зазначав позивач, з метою здійснення обліку взаємовідносин із споживачами теплової енергії КП «Київтеплоенерго» використовується Програмний комплекс Електронна база даних «УНІВАН-ТЕРМАЛ», яка містить вичерпну інформацію про: порядок нарахування за теплову енергію по показникам теплового лічильника чи розрахунковим способом по навантаженню; кількість днів/годин постачання теплової енергії; обсяг поставленої (спожитої) теплової енергії; тариф на теплову енергію, а також стан розрахунків за спожиту теплову енергію споживачем по його особовому рахунку, і електронна база даних формується на підставі даних фактичного споживання теплової енергії, зокрема, за даними приладу обліку, наданими ЖБК «Каштан». Також, починаючи з 01.05.2018 ЖБК «Каштан» отримав від КП «Київтеплоенерго» теплову енергію, що підтверджується листом ЖБК «Каштан» від 08.10.2018 № 41 щодо звернення останнього до КП «Київтеплоенерго» про перегляд нарахувань за отриману теплову енергію у травні 2018 року по серпень 2018 року включно. Крім того, відповідачем до матеріалів справи були долучені адвокатські запити від 08.11.2021, від 27.11.2021, від 27.11.2021, адресовані позивачу стосовно відомостей про нарахування та фактичну оплату відповідачем на користь позивача послуг стосовно гарячого водопостачання за період з 01.05.2018 по 31.10.2021, а також вимоги щодо надання документів, а також, зокрема, відповідь позивача від 17.11.2021 стосовно обліку послуг на підставі приладу обліку, на підставі показань якого враховано визначення обсягів централізованого відведення гарячої води у період з травня 2018 по жовтень 2021, з наданням витягів з розрахункових листів, копії якиї долучені до матеріалів справи і підтверджують факт надання відповідних послуг у спірний період. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами скаржника - КП «Київтеплоенерго» - про те, що факт отримання ЖБК «Каштан» теплової енергії за спірний період з травня 2018 року по липень 2021 року на загальну неоплачену суму 1 234 171,94 грн.- є обгрунтованим та документально доведеним наявними у справі доказами, зокрема відомостями обліку споживання теплової енергії, довідкою про теплові навантаження, інформацією про теплозабезпечення споживачів у відповідному будинку, і документально підтверджений розрахунком неоплачених обсягів спожитої теплової енергії, згідно якого загалом спожито 2 634,55008 Гкал, з яких оплачено 1 871,05849 Гкал, а неоплачений залишок складає 763,49159 Гкал, загальна вартість яких з урахуванням тарифу на теплову енергію 1 347,07 грн. згідно розпорядження Київської міської ради від 29.12.2020 № 2077, з урахуванням ПДВ20%, складає 1 234 171,94 грн., і у відповідача наявне грошове зобов`язання перед позивачем щодо відшкодування вартості теплової енергії за спірний період з травня 2018 року по липень 2021 року на загальну неоплачену суму 1 234 171,94 грн. Доводи відповідача про те що споживачами відповідної теплової енергії, зокрема і на спірну суму, є власники квартиру у відповідному будинку № 15 по бул. Ігоря Шамо у М.Києві, а отже, споживачами вказаних послуг є мешканці відповідного будинку і позивач не позбавлений права звернутися з окремими позовами до відповідних мешканців - судом апеляційної інстанції відхиляються, оскільки як зазначалось вище, факт отримання саме ЖБК «КАШТАН» теплової енергії за спірний період з травня 2018 року по липень 2021 року на загальну неоплачену суму 1 234 171,94 грн., є документально доведеним наявними у справі доказами, зокрема відомостями обліку споживання теплової енергії, довідкою про теплові навантаження, інформацією про теплозабезпечення споживачів у відповідному будинку, і саме відповідачем були прийняті відповідні послуги на підставі договору, а також відповідачем за рахунок грошових коштів, отриманих відповідачем від кінцевих споживачів теплової енергії - власників квартир багатоквартирного будинку № 15 по бул. І.Шамо в місті Києві сплачено на користь позивача впродовж всього періоду оспорюваного договору 2 632 000,00 грн., про що зазначалось відповідачем у відзиві. Таким чином, суд апеляційної інстанції в контексті спірних правовідносин за спірний період, вважає обгрунтованими доводи позивача про те, що кінцеві споживачі здійснюють оплату послуг з постачання теплової енергії безпосередньо відповідачу, а останній здійснює розрахунок за поставлену теплову енергію позивачу, що зокрема підтверджується і доданим до позовом розрахунку, згідно якого і позивач і відповідач визнають обставину часткового погашення вартості спожитої теплової енергії. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду справи дійшов висновку, що саме відповідач - Житлово-будівельний кооператив «Каштан», як особа, що отримала теплову енергію у період з травня 2018 року по липень 2021 року від позивача, зобов`язаний відшкодувати позивачу її вартість загалом в сумі 1 234 171,94 грн. з огляду на приписи ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, ст. 1212 Цивільного кодексу України, розмір якої є документально підтвердженим та обґрунтованим, а тому вимога позивача в цій частині є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, у повному обсязі, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання договору недійсним та стягнення 1 234 171,94 грн. вартості спожитої теплової енергії - є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, а отже, підлягають задоволенню повністю. Таким чином, рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 у справі № 910/14847/21 в частині відмови у стягненні з Житлово-будівельного кооперативу "Каштан" 1 234 171,94 грн. - підлягає скасуванню з ухваленням у скасованій частині нового рішення, яким з Житлово-будівельного кооперативу "Каштан" на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" підлягає стягненню 1 234 171 (один мільйон двісті тридцять чотири тисячі сто сімдесят одна) грн. 94 коп. вартості теплової енергії, з покладенням на відповідача судового збору за вказаною вимогою. Також, судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення було стягнуто з відповідача на користь позивача 2 270,00 грн. судового збору за задоволення позовної вимоги в частині визнання недійсним договору, з чим відповідача не погодився та звернувся з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції в частині оскарження розподілу судових витрат, і посилаючись на те, що судом першої інстанції було задоволено позовну вимогу про визнання недійсним договору та відмовлено у позовній вимозі про стягнення коштів, а тому судом захищено оспорювань позивачем право і законний інтерес відповідача у відповідності до конкретних матеріально - правових вимог , як способу досягнення цієї мети, та отримано не бажаний позивачем результат позову. Тому покладенню на позивача підлягає повна сума судового збору, сплаченого за подачу позову. Проте, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника (відповідача) у цій частині з огляду на приписи п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, оскільки вимогу позивача про визнання недійсним договору було задоволено, а отже, судом першої інстанції правомірно покладено судовий збір за розгляд зазначеної вимоги на відповідача. Доводи скаржника щодо неправомірності такого розподілу судового збору в сумі 2 270,00 грн. - судом апеляційної інстанції відхиляються як необґрунтовані та такі, що суперечать наведеній нормі процесуального закону. Щодо доводів апеляційних скарг на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі № 910/14847/21, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків. Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Відповідно до частин першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. При цьому розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма ст. 129 Господарського процесуального кодексу України). Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 цього Кодексу). За змістом частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України). Як підтверджується наявними матеріалами справи, відповідачем заявлено до стягнення позивача витрати на професійну правничу допомогу, понесену в суді першої інстанції, у розмірі 23 500,00 грн. В свою чергу, відповідачем дотримані вимоги частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України , а саме: - відповідачем зроблено відповідну заяву до закінчення судових дебатів (у судовому засіданні 21.02.2022); - докази понесених витрат на професійну правничу допомогу подані відповідачем з дотриманням строку, встановленого ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України , а саме протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (рішення суду ухвалене 21.02.2022, клопотання про ухвалення додаткового рішення разом з доданими до неї доказами подана до суду 23.02.2022). На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката та для визначення їх розміру відповідачем подано: - договір про надання правничої допомоги № 22/10/2021 від 22.10.2021, укладений між відповідачем (Клієнт) та Адвокатським бюро "ТАРАС КУЛАЧКО ТА ПАРТНЕРИ" (Бюро); - акти приймання-передачі наданих послуг від 22.11.2021 на суму 9000,00 грн та 13 500,00 грн; - платіжне доручення № 600 від 23.11.2021 на суму 9000,00 грн; - банківську виписку; - свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ №2653 від 26.03.2019; - ордер серії ВІ №1060092 від 16.03.2021 (адвокат Золотопуп С.В.). За умовами п. 1.1 договору про надання правничої допомоги № 22/10/2021 від 22.10.2021, Бюро зобов`язується надавати Клієнту правничу допомогу (далі - Послуги) стосовно надання правових консультацій та представництва Клієнта у судах усіх інстанцій, в стому числі в Господарському суді міста Києва, в Північному апеляційному господарському суді, в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду у господарській справі № 910/14847/21 за позовом КП "Київтеплоенерго" до Клієнта про визнання договору недійсним та стягнення 1 234 171,94 грн, та представництво Клієнта в органах і перед особами, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, а також перед КП "Київтеплоенерго", ПРАТ "АК "Київводоканал" та іншими особами з питань, пов`язаних із виконанням цього Договору. У пунктах 3.1-3.3 вказаного договору сторони погодили, що вартість послуг складає 2000,00 грн за одну годину надання послуг. Остаточна сума вартості наданих в рамках даного договору послуг узгоджується сторонами у відповідному акті приймання-передачі наданих послуг з зазначенням наданих послуг, загальної кількості годин обслуговування та їх загальної вартості., який є невід`ємною частиною цього договору. У актах приймання-передачі наданих послуг наведено, зокрема, детальний перелік наданих послуг (складення відзиву на позов, складення заяви від 02.11.2021, складення трьох адвокатських запитів від 08.11.2021 та 27.11.2021, представництво клієнта в судових засіданнях 24.11.2021, 20.12.2021, 24.01.2022, 21.02.2022), складання заперечення), кількість часу надання та загальна вартість кожної послуги (виходячи з вартості однієї години надання послуги). Так, додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі № 910/14847/21 клопотання Житлово-будівельного кооперативу "Каштан" про ухвалення додаткового рішення № 910/14847/21 задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на користь Житлово-будівельного кооперативу "Каштан" витрати на професійну правничу допомогу розмірі 11 500,00 грн. В іншій частині клопотання відмовлено. Ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. Отже, суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду справи дійшов висновку, що внаслідок того, що при укладенні оспорюваного у справі правочину були наявні законодавчо передбачені правові підстави, визначені ст. 227 Цивільного кодексу України, для визнання недійсним договору № 510238 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 24.10.2018, оскільки такий договір укладений між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" та Житлово-будівельним кооперативом "Каштан" за відсутності передбаченої законодавством ліцензії. При цьому, саме Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" ініційовано відповідний спір стосовно визнання недійсним договору, враховуючи, що саме позивач є установою, яка за своїми статутними завданнями надавала відповідні послуги відповідачу, і відповідно, саме на позивача, як на особу, яка уклала з відповідачем договір без наявності обумовленої законом ліцензії, має покладатись негативний наслідок стосовно укладення договору та неповідомлення відповідачу, як особі, яка не має спеціалізованих знань у відповідній сфері, відсутності у неї повноважень стосовно здійснення господарської діяльності з теплопостачання, оскільки відповідач не є теплопостачальною організацією у розумінні Закону України "Про теплопостачання" та ліцензіатом у сфері теплопостачання, а такою теплопостачальною організацією та виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для будинку № 15 по бульвару Ігоря Шамо в місті Києві є саме КП "Київтеплоенерго", як природній монополіст і яке обізнано про свої повноваження у вказаній сфері. Таким чином, спір у справі стосовно недійсності укладеного договору виник саме неправильних дій позивача, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції додатковим рішенням правильно та обгрунтовано присуджено до стягнення з позивача на користь відповідача 11 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, розмір яких є обгрунтованим та співмірним в контексті спірних правовідносин (виходячи з двох позовних вимог, і з врахуванням того, що стосовно визнання недійсним договору спір виник внаслідок неправильних дій позивача, а отже, загальна сума у 11 500,00 грн. складається, за розрахунком суду апеляційної інстанції, з 4 500,00 грн. за подання відзиву, представництво у судових засіданнях 24.11.2022, 20.12.2021, 24.01.2022, 21.02.2022 загалом на суму 6 500,00 грн., та складення процесуальної заяви 02.11.2021 - 500,00 грн.), і підлягає задоволенню на підставі ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням мотивів даної постанови стосовно виникнення спору саме внаслідок неправильних дій позивача. При цьому, в решті витрат слід відмовити за їх необґрунтованістю, зокрема в частині складення адвокатських запитів, які не вимагаються процесуальним законом, та в частині заперечень на відповідь на відзив, адже вони фактично дублюють позицію заявника по справі, висловлену у процесуальних завах по справі. При цьому, суд першої інстанції в додатковому рішенні вірно відмовив у відшкодуванні решти заявлених витрат в сумі 12 000,00 грн. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі № 910/14847/21 в частині стягнення 11 500,00 грн. підлягає залишенню без змін, оскільки судом першої інстанції обгрунтовано та правомірно стягнуто з позивача в резолютивній частині 11 500,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу, які є співмірними та пропорційними, з відмовою у решті заявлених витрат, проте, з урахуванням мотивувальної частини, викладеної судом апеляційної інстанції у даній постанові, з огляду на необхідність застосування приписів ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, доводи позивача про необхідність зменшення таких витрат до 50,00 грн. - визнаються судом апеляційної інстанції необґрунтованими та такими, що не відповідають співмірності та пропорційності позовних вимог по відношенню до результатів розгляду даного спору, з урахуванням мотивів даної постанови. При цьому, доводи апеляційної скарги Житлово-будівельного кооперативу "Каштан" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 в частині відмови у стягненні 11 500,00 грн. відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу - визнаються судом апеляційної інстанції безпідставними оскільки присуджені витрати в сумі 11 500,00 грн. - є співмірними та обґрунтованими, з урахуванням встановлених судом апеляційної інстанції обставин необхідності застосування приписів ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України). Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 в частині відмови у стягненні з Житлово-будівельного кооперативу "Каштан" 1 234 171,94 грн., викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, оскаржуване рішення суду першої інстанції в цій частині ухвалено при нез`ясуванні обставин, що мають значення для справи, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими обставини з неправильним застосуванням норм матеріального права (ст. 216, 1212 Цивільного кодексу України) та порушенням норм процесуального права (ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України), у зв`язку з чим на підставі п. 1-4 ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 у справі № 910/14847/21 в частині відмови у стягненні з Житлово-будівельного кооперативу "Каштан" 1 234 171,94 грн. - підлягає скасуванню з ухваленням у скасованій частині нового рішення, яким з Житлово-будівельного кооперативу "Каштан" на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" підлягає стягненню 1 234 171 (один мільйон двісті тридцять чотири тисячі сто сімдесят одна) грн. 94 коп. вартості теплової енергії, з покладенням на відповідача судового збору за вказаною вимогою. Також, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи Житлово-будівельного кооперативу "Каштан" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 в частині стягнення 2 270,00 грн. судового збору, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення у цій частині ухвалено з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 в частині стягнення 2 270,00 грн. судового збору, за наведених скаржником доводів апеляційної скарги, з урахуванням меж апеляційного оскарження. Також, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 в частині стягнення 11 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, викладені в апеляційній скарзі, та доводи апеляційної скарги Житлово-будівельного кооперативу "Каштан" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 в частині відмови у стягненні 11 500,00 грн. відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному додатковому рішенні в частині стягнення 11 500,00 грн., з відмовою у решті задоволення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 11 500,00 грн., проте, з урахуванням мотивів саме даної постанови (а саме необхідності застосування ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України), а не за наведених скаржниками доводів апеляційних скарг. Також, оскільки внаслідок поновлення строку на апеляційне оскарження дія рішення була зупинена, і за наслідками апеляційного розгляду справи рішення суду першої інстанції в частині визнання недійсним договору та розподілу судових витрат у цій частині залишено в силі, а тому дія рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 у справі № 910/14847/21 підлягає поновленню у чинній і не скасованій частині. Розподіл судових витрат Пунктом 2 ч. 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. На підставі п. 2 ч. 1, ч. 14 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції здійснює розподіл судових витрат наступним чином: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 18 512 (вісімнадцять тисяч п`ятсот дванадцять) грн. 58 коп. судового збору за вимогою щодо стягнення спірної суми коштів, яка судом апеляційної інстанції задоволена у повному обсязі, а також 27 768 (двадцять сім тисяч сімсот шістдесят вісім) грн. 87 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги. В частині стягнення з відповідача на користь позивача 2 270,00 грн. судового збору за вимогою немайнового характеру (стосовно визнання недійсним договору) та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 11 500,00 грн. - рішення суду першої інстанції та додаткове рішення суду першої інстанції, відповідно, підлягають залишенню без змін, за наведених у даній постанові мотивувань. Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 в частині відмови у стягненні з Житлово-будівельного кооперативу "Каштан" 1 234 171,94 грн. - задовольнити.

2. Апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 в частині стягнення 11 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу - залишити без задоволення.

3. Апеляційні скарги Житлово-будівельного кооперативу "Каштан" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 в частині стягнення 2 270,00 грн. судового збору та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 в частині відмови у стягненні 11 500,00 грн. відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу - залишити без задоволення

4. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 у справі № 910/14847/21 в частині відмови у стягненні з Житлово-будівельного кооперативу "Каштан" 1 234 171,94 грн. - скасувати та ухвалити в скасованій частині нове рішення, яким: Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Каштан" (б-р Ігоря Шамо, 15, м. Київ, 02154, ідентифікаційний код 22884784) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (площа Івана Франка, 5, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 40538421) 1 234 171 (один мільйон двісті тридцять чотири тисячі сто сімдесят одна) грн. 94 коп. вартості теплової енергії та 18 512 (вісімнадцять тисяч п`ятсот дванадцять) грн. 58 коп. судовий збір за вказаною вимогою.

5. В решті рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 у справі № 910/14847/21 - залишити без змін.

6. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі № 910/14847/21 - залишити без змін.

7. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Каштан" (б-р Ігоря Шамо, 15, м. Київ, 02154, ідентифікаційний код 22884784) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (площа Івана Франка, 5, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 40538421) 27 768 (двадцять сім тисяч сімсот шістдесят вісім) грн. 87 коп.судового збору за подачу апеляційної скарги.

8. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 у справі № 910/14847/21 у чинній і не скасованій частині.

9. Матеріали справи №910/14847/21 повернути до Господарського суду міста Києва. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Б.О. Ткаченко Судді Л.П. Зубець С.О. Алданова Повний текст постанови підписано 15.11.2022.