Постанова 4873 № 910/569/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "15" листопада 2022 р. Справа№ 910/569/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Тарасенко К.В. суддів: Михальської Ю.Б. Разіної Т.І. без повідомлення (виклику) учасників справи розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2021 у справі № 910/569/21 (суддя: Данилова М.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейл Лоджистікс» до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про відшкодування збитків ВСТАНОВИВ: І. ІСТОРІЯ СПРАВИ 1.1. короткий зміст позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Рейл Лоджистікс» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про відшкодування збитків у розмірі 72 309, 43 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем його зобов`язань, зокрема, відповідач не забезпечив схоронність вагонів, внаслідок чого відповідач поніс збитки за договором оренди № 200310-01Ж-01 від 10.03.2020 року. 1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.07.2021 у справі №910/569/21 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейл Лоджистікс» суму збитків, які виникли у зв`язку з незабезпеченням схоронності (збереження) майна (вагонів) при перевезенні, в розмірі 72 309, 43 грн та судовий збір у розмірі 2 270, 00 грн. Рішення мотивовано тим, що оскільки при перевезенні вагонів №№ 56032337, 560324669, 56067408, 53584173, 56048051, 60634284, 52983301, які перебували в користуванні (оренді) позивача, залізницею не було дотримано вимог щодо їх збереження (схоронності), покладення відповідальності на відповідача за заподіяні позивачу збитки є правомірним та справедливим, а тому позовні вимоги ТОВ «Рейл Лоджистікс» про стягнення збитків в розмірі 72309, 43 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. 1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги Не погоджуючись із винесеним рішенням, Акціонерне товариство «Українська залізниця» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2021 у справі №910/569/21 та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ: 2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Михальська Ю.Б., Шаптала Є.Ю. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2021 у справі №910/569/21 залишено без руху. Надано строк на усунення недоліків. Акціонерне товариство «Українська залізниця» звернулось до суду з заявою про усунення недоліків. Розпорядженням керівника апарату суду № 09.1-08/4567/21, у зв`язку з перебуванням судді Шаптали Є.Ю. у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.49, 2.3.50 пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/569/21. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі №910/569/21 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Михальська Ю.Б., Разіна Т.І. Ухвалою суду відкрито апеляційне провадження у справі №910/569/21 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2021 у справі №910/569/21. Апеляційний перегляд оскаржуваного рішення ухвалено здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження. Товариство з обмеженою відповідальністю «Рейл Лоджістікс» скористалось своїм правом та надало відзив на апеляційну скаргу. 2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, а тому підлягає скасуванню. Відповідач зазначає, що надані позивачем докази не можуть бути підставою для задоволення позову, оскільки не відповідають вимогам Статуту залізниць України, так як відповідні обставини мали бути підтверджені актом загальної форми, та комерційним актом, однак такі докази надані позивачем не були. Крім того, апелянт стверджує, що оскільки позивач не є отримувачем вантажу, то й він не має права на відшкодування збитків завданих вантажу (вагонам). 2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи Відзив мотивовано тим, що апеляційна скарга є безпідставною, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваного рішення. Позивач наголошує, що ним надано належні, допустимі та достатні докази на підтвердження обставин на які він посилається, а саме докази завдання збитків та докази на підтвердження їх розміру, а також докази наявності саме у позивача на звернення з вказаним позовом. 2.4. інші процесуальні дії у справі: судом апеляційної інстанції не здійснювались.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ 3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи В період з 29.06.2020 по 31.07.2020 на підставі договору оренди №200310-01Ж-01 від 10.03.2020 укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Арсенал Кемі», в користуванні (оренді) позивача перебували вагони №№ 56032337, 560324669, 56067408, 53584173, 56048051, 60634284, 52983301, що підтверджується наявними в матеріалах справи копією акту приймання-передачі та актами виконаних робіт №№ 05/1 від 31.07.2020 року та 05/2 від 31.07.2020 року. У червні-липні 2020 року АТ «Українська залізниця» здійснювало перевезення зазначених вантажних вагонів власності (оренди) ТОВ «Рейл Лоджистікс», що підтверджується залізничним накладними №№ 46876470, 49436488, 46759106, 32239915, 44514537, 41156936 та 46775946. Під час прямування до пунктів призначення було виявлено розкомплектування вищевказаних вагонів, які в подальшому були направленні на ремонт, про що свідчать відповідні повідомлення форми ВУ-23М та ВУ-36М, копії яких наявні в матеріалах справи. Відповідно до повідомлень форми ВУ-36М та ВУ-23М вагони №№ 56032337, 560324669, 56067408, 53584173, 56048051, 60634284, 52983301 були направлені для проведення ремонту та технічного огляду структурними підрозділами експлуатаційного вагонного депо регіональної філії АТ «Українська залізниця». По факту завершення ремонтних робіт було складено відповідні акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №416 від 31.07.2020 року та №456 від 31.08.2020 року, відповідно яких загальна сума по спірним вагонам склала 50 659, 43 грн., яка сплачена позивачем у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №10145 від 24.09.2020 року та №9824.1 від 18.08.2020 року. Крім того, за час перебування спірних вагонів в ремонті позивачем було сплачено орендну плату за користування такими вагонами на загальну суму 21 650, 00 грн, на підтвердження чого позивачем надано копії платіжних доручень №9419 від 08.07.2020 року, №9565 від 21.07.2020 року та №9645 від 30.07.2020 року. 3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин та доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції Спір у справі виник у зв`язку із незабезпеченням, на думку позивача, відповідачем схоронності (збереження) майна (вагонів) при перевезенні залізничним транспортом, внаслідок чого позивачу заподіяно збитки на суму 72 309, 43 грн. Відповідно до п. 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, Статут залізниць України (Статут) визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту. Відповідно до п. 6.4. Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 28.09.2004 №856, порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких в графі 20 «Найменування вантажу» вказується «Власний вагон (найменування власника) направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)». Наявними в матеріалах справи залізничними накладними №№ 46876470, 49436488, 46759106, 32239915, 44514537, 41156936 та 46775946. підтверджується прийняття АТ «Укрзалізниця» до перевезення та його здійснення вагонів ТОВ «Рейл Лоджистікс». За приписами п. 3.4 Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України № 17 від 29.01.2015, власні вантажні вагони, що виходять на колії загального користування, за конструкцією, строком служби, періодом проведення планових видів ремонту і технічним станом повинні відповідати всім вимогам, які встановлюються до вагонів інвентарного парку залізниць, включаючи спеціалізований рухомий склад, та мати відомості про комплектацію вагона. Відповідно до п. 4.1 вказаних Правил випуск власних вантажних вагонів на колії загального користування допускається після відповідного огляду їх технічного стану працівниками вагонного господарства, а для перевезення небезпечного вантажу в спеціалізованих вагонах - при пред`явленні відправником вантажу працівникам станцій і вагонного господарства свідоцтва про технічний стан вагона, що гарантує безпеку перевезення цього вантажу. Номер свідоцтва і результати огляду технічного стану вагонів працівник вагонного господарства записує в книзі пред`явлення вагонів вантажного парку до технічного обслуговування (форма ВУ-14). Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що прийняття відповідачем до перевезення спірних вагонів свідчить про те, що останні перебували у технічно справному стані. Як свідчать матеріали справи, під час здійснення перевезення було виявлено несправність спірних вагонів. З матеріалів справи вбачається, що вагони №№ 56032337, 560324669, 56067408, 53584173, 56048051, 60634284, 52983301 були відремонтовані, що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №416 від 31.07.2020 року та №456 від 31.08.2020 року. Для усунення пошкоджень позивач змушений був використати необхідні деталі та запасні частини для їх встановлення замість відсутніх деталей на розукомплектованих вагонах, що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг), складеними за участю виконавця - Товариства з обмеженою відповідальністю «Каргоремтранс» (на підставі договору надання послуг з організації ремонту вагонів №ТО-01/2020 від 02.01.2020). Понесення витрат з оплати виконаних робіт та використаних запасних частин і деталей підтверджується платіжними дорученнями №10145 від 24.09.2020 року та №9824.1 від 18.08.2020 року. З наявних у матеріалах справи актів здачі-приймання робіт (надання послуг) та платіжних доручень вбачається, що позивачем було придбано та оплачено вартість необхідних деталей для ремонту розукомплектованих вагонів, а також їх технічне обслуговування на загальну суму 50 659, 43 грн. Крім того, за час перебування спірних пошкоджених вагонів в ремонті та технічному обслуговуванні позивачем сплачено орендну плату за користування ними у загальному розмірі 21 650, 00 грн, що підтверджується актом приймання-передачі №1 до договору оренди, актами виконаних робіт №№05/1 та 05/2 від 31.07.2021 року та платіжними дорученнями №9419 від 08.07.2020 року, №9565 від 21.07.2020 року, №9645 від 30.07.2020 року. Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника. Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення. Як правильно вказав суд першої інстанції, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки. При цьому, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України №6-469св10 від 02.06.2010). В свою чергу суд відзначає, що в даному випадку мова йде про встановлену законодавством відповідальність залізниці за незбереження приватного вагону (майна іншої особи) під час його використання (перевезення), а відтак статус такого майна (чи вантаж, чи пусті вагони) для встановлення складу цивільного правопорушення принципового значення немає. Згідно з п. 2 ст. 126 Статуту за пошкодження залізницею вагонів або контейнерів, що належать підприємствам, залізниця несе матеріальну відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди. Приймаючи до уваги наведене, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме протиправної бездіяльності відповідача, що виявилась у незабезпеченні збереженості належного позивачу майна (вагону), завданої шкоди - пошкодження складової частини вагону, та причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою. При цьому, відповідачем не доведено суду належними та допустимими доказами, що пошкодження вагонів №№ 56032337, 560324669, 56067408, 53584173, 56048051, 60634284, 52983301 під час їх перевезення залізницею сталось не з вини відповідача. А тому, оскільки при перевезенні вагонів №№ 56032337, 560324669, 56067408, 53584173, 56048051, 60634284, 52983301, які перебували в користуванні (оренді) позивача, залізницею не було дотримано вимог щодо їх збереження (схоронності), покладення відповідальності на відповідача за заподіяні позивачу збитки є правомірним та справедливим, а тому позовні вимоги ТОВ «Рейл Лоджистікс» про стягнення збитків в розмірі 72309, 43 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. 3.3. чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси за захистом яких мало місце звернення до суду Порушенням права є такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Враховуючи обставини справи у їх сукупності, позивач довів, належними та допустимими доказами, що відповідач не виконав зобов`язання щодо доставки неушкоджених вагонів та своєю протиправною бездіяльністю допустив завдання збитків позивачу, що фактично є порушенням прав позивача.

4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА: 4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи Позивачем за допомогою належних, допустимих та достатніх доказів доведено обґрунтованість позову, а тому позов підлягає задоволенню. 4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Статтею 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до п. 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, Статут залізниць України (Статут) визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту. Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Відповідно до п. 6.4. Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 28.09.2004 №856, порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких в графі 20 «Найменування вантажу» вказується «Власний вагон (найменування власника) направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)». Згідно з ст. 8 Статуту перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізницями провадиться у вагонах парку залізниць або орендованих у залізниць, а також у власних вагонах, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності, в тому числі розташованим за межами України. Вагони, призначені для перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, повинні відповідати вимогам Правил технічної експлуатації залізниць України та санітарно-гігієнічним і протиепідемічним нормам і правилам. За приписами п. 3.4 Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України № 17 від 29.01.2015, власні вантажні вагони, що виходять на колії загального користування, за конструкцією, строком служби, періодом проведення планових видів ремонту і технічним станом повинні відповідати всім вимогам, які встановлюються до вагонів інвентарного парку залізниць, включаючи спеціалізований рухомий склад, та мати відомості про комплектацію вагона. Відповідно до п. 4.1 вказаних Правил випуск власних вантажних вагонів на колії загального користування допускається після відповідного огляду їх технічного стану працівниками вагонного господарства, а для перевезення небезпечного вантажу в спеціалізованих вагонах - при пред`явленні відправником вантажу працівникам станцій і вагонного господарства свідоцтва про технічний стан вагона, що гарантує безпеку перевезення цього вантажу. Номер свідоцтва і результати огляду технічного стану вагонів працівник вагонного господарства записує в книзі пред`явлення вагонів вантажного парку до технічного обслуговування (форма ВУ-14). Згідно з пунктами 20, 21 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України №113 від 25.02.1999, пошкодження вантажного вагона - це порушення справного стану вагона або його складових частин унаслідок зовнішніх впливів, що перевищують рівні, установлені ГОСТ 22235-76, а також унесення змін у конструкції вагонів, заварювання дверей, люків, знімання бортів платформ, дверей напіввагонів, знімного устаткування вагонів тощо, свердління (пробивання, пропалювання) отворів для кріплення вантажів у деталях вагонів, а також кріплення до них вантажів за допомогою зварювання без дозволу залізниці. Ремонт пошкодженого вагона здійснюється на підприємстві, що має право на виконання таких робіт, або на найближчому до місця пошкодження вагоноремонтному підприємстві. Перелік таких підприємств оприлюднюється у товарних конторах станцій обслуговування. Відповідно до п. 22 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України №113 від 25.02.1999 сума збитків за пошкодження вагона складається з: - витрат на транспортування пошкодженого вагона від місця пошкодження до місця його ремонту в розмірі провізної плати, визначеної відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, затвердженого наказом Міністерства транспорту України №551 від 15.11.99, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.99 за №828/4121, з урахуванням коригувальних коефіцієнтів, що діють на момент транспортування; - вартості ремонту пошкодженого вагона з урахуванням вартості втрачених та (або) пошкоджених частин; - витрат на перевантаження вантажу з пошкодженого вагона, якщо його неможливо відремонтувати в навантаженому стані, які визначаються за калькуляцією вартості робіт, що надається разом з розрахунком збитків; - плати за користування вагоном за нормативний час перебування пошкодженого вагона в деповському, капітальному ремонті або технічному обслуговуванні з відчепленням (додаток 9), визначеної за ставками плати за користування вагонами згідно з пунктом 14 цих Правил. За положеннями ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Стаття 224 Господарського кодексу України зобов`язує учасника господарських відношень, який порушив господарські зобов`язання або встановлені вимоги, які стосуються здійснення господарської діяльності, відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, здійсненні уповноваженою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не отримані їй доходи, які уповноважена сторона отримала б у разі належного виконання зобов`язання або дотримання правил здійснення господарської діяльності іншою стороною. Вимогами статті 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у разі порушення його цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитки визначаються, як втрата, яку особа отримала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила чи повинна зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально отримати при звичайних обставинах, якщо б його право не було порушено (упущена вигода). Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Згідно з п. 2 ст. 126 Статуту за пошкодження залізницею вагонів або контейнерів, що належать підприємствам, залізниця несе матеріальну відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди. Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ: 5.1. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу Колегія суддів відхиляє доводи апелянта, що надані позивачем докази не можуть бути підставою для задоволення позову, оскільки не відповідають вимогам Статуту залізниць України, так як відповідні обставини мали бути підтверджені актом загальної форми, та комерційним актом, однак такі докази надані позивачем не були, оскільки позивач надав відповідні повідомлення форми ВУ-23М та ВУ-36М, дефектні відомості та інші документи передбачені, зокрема Статутом залізниць, якими підтверджено, що пошкодження вагонів відбулось саме в той період, коли відповідальність за вагони лежала на залізниці, а отже саме відповідач є особою яка має відшкодувати завдані збитки. Крім того, колегія відхиляє доводи апелянта, що оскільки позивач не є отримувачем вантажу, то й він не має права на відшкодування збитків завданих вантажу (вагонам), оскільки позивач, як орендар вагонів, відповідно до п. 5.3. Договору оренди, несе відповідальність за збереження вагонів у період оренди, то здійснені ним відновлювальні роботи, які зумовлені протиправною поведінкою відповідача, є збитками позивача та мають бути відшкодовані винною особою.

6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ: Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2021 у справі № 910/569/21 підлягає залишенню без змін. Апеляційна скарга Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2021 у справі № 910/569/21 задоволенню не підлягає.

7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ: 7.1. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника. Керуючись ст. ст. 126, 129, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2021 у справі № 910/569/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2021 у справі № 910/569/21 залишити без змін.

4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України. Головуючий суддя К.В. Тарасенко Судді Ю.Б. Михальська Т.І. Разіна