LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Черкаський апеляційний суд705/1087/20

від 15.11.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/1509/22Головуючий по 1 інстанції Справа №705/1087/20 Категорія: на ухвалу Піньковський Р. В. Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 листопада 2022 рокум. Черкаси Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів: Гончар Н.І., Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л. Секретар Зінченко Ю.О. учасники справи: скаржник ОСОБА_1 ; суб`єкт оскарження державний виконавець ВДВС у м. Умань Кравченко Марина Василівна; стягувач ОСОБА_2 ; особа, яка подала апеляційну скаргу ОСОБА_1 ; розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 вересня 2022 року за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця, в с т а н о в и в: 25 серпня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця та просив суд зобов`язати державного виконавця Кравченко М.В. належним чином оформити Акт державного виконавця про неможливість стягнення та усунути порушення зняття арешту майна ОСОБА_1 . В обґрунтування скарги вказував, що у виконавчому провадженні 65480922 державний виконавець Кравченко М.В. винесла постанову про арешт рухомого і нерухомого майна без виявлення і встановлення майнового стану, обмежившись загальними фразами, включивши до заарештованого майна без огляду на правовий характер і форму власності неіснуюче (рухоме), спільне та інше майно і порушила поетапну процедуру накладання арешту. Зазначає, що такі неприпустимі дії не породжують правових наслідків для боржника і вимагають зняття арешту. Скаржник вважає, що державний виконавець Кравченко М.В. перевищила свою компетенцію та склала акт від 13 липня 2022 року для власної релаксації, а не щодо неможливості стягнення, і продовжує зухвало порушувати вимогу закону про виконавче провадження. Крім того, ОСОБА_1 вказав, що він звертався до вищого органу з приводу дій державного виконавця, однак, йому сказали звертатись до суду. Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 вересня 2022 року скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця залишено без розгляду. Ухвала суду обґрунтована тим, що станом на час звернення скаржника до суду 25 серпня 2022 року закінчився строк для звернення зі скаргою, визначений у статті 449 ЦПК України, а питання щодо поновлення вказаного строку скаржником не ставилось. Суд вказав, що 13 липня 2022 року скаржнику стало відомо про постанову винесену старшим державним виконавцем Кравченко М.В. про арешт майна боржника від 19 травня 2021 року на підставі виконавчого листа Уманського міськрайонного суду Черкаської області № 705/1087/21 2/705/1194/21 від 18 травня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 320400 грн. заподіяних збитків та про складений акт державного виконавця від 13 липня 2022 року про відсутність майна, яке підлягає опису та арешту в рахунок погашення боргу. У зв`язку із цим суд вказав, що граничним строком на оскарження дій державного виконавця є 23 липня 2022 року. Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу та просить скасувати ухвалу Уманського міськрайонного суду від 12 вересня 2022 року і направити справу для продовження розгляду як самостійний предмет спору; вилучити з ухвали від 12 вересня 2022 року вислів іменем України. В апеляційній скарзі вказує, що він є боржником у виконавчому провадженні № 65480922 від 19 травня 2021 року та звернувся до суду 25 серпня 2022 року зі скаргою на дії державного виконавця Кравченко М.В. Зазначає, що предметом скарги є Акт державного виконавця від 13 липня 2022 року, вчинений з порушенням процедури. ОСОБА_1 вказує, що він 18 липня 2022 року звернувся до начальника ВДВС у м. Умань щодо порушення норм закону і відвід державного виконавця Кравченко М.В., однак, відповіді не отримав і відповідно до статей 23, 27 Закону України «Про виконавче провадження» подав скаргу до суду. Враховуючи наведене, скаржник не вбачає порушення строку оскарження. Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив. Належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, учасники справи в судове засідання не з`явились, що відповідно до статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи. Перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає наступне. Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Оскаржуване судове рішення відповідає вказаним вимогам. Залишаючи без розгляду скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що скаржником пропущено встановлений законом строк звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця. Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Статтею 449 ЦПК України встановлено, що скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом. Статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Згідно із матеріалами справи ОСОБА_1 оскаржує дії державного виконавця щодо складення Акту державного виконавця від 13 липня 2022 року, складеного за участю боржника ОСОБА_1 , та підписаного останнім. Отже судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_1 дізнався про порушені, на його думку, права державним виконавцем під час складення вказаного Акту 13 липня 2022 року. Враховуючи наведене, строк на подання скарги до суду, встановлений статтею 449 ЦПК України (10 календарних днів з часу, коли особа дізналась про порушення прав), закінчився 25 липня 2022 року (з урахуванням вихідних). Водночас, статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що скарга подається протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналась про порушення своїх прав, тобто, у даному випадку, останнім днем строку на подання скарги є 27 липня 2022 року. Разом з тим скаргу на дії державного виконавця Шульженком Л.О. подано до суду 25 серпня 2022 року. Доказів подання ОСОБА_1 скарги на дії державного виконавця до начальника ВДВС м. Умань, про що він зазначає у скарзі та апеляційній скарзі, матеріали справи не містять. Клопотання про поновлення строку на подання скарги на дії державного виконавця Шульженко Л.О. не заявляв. Статтею 126 ЦПК України визначено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Відповідно до статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. З огляду на викладене, судом першої інстанції обґрунтовано залишено без розгляду скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця у зв`язку із пропущенням скаржником строку подання скарги та відсутністю клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. Зміст та форма ухвали суду першої інстанції відповідають положенням Цивільного процесуального законодавства, тому відсутні підстави для виключення із тексту ухвали словосполучення «іменем України», як просив скаржник у апеляційній скарзі. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції без змін. Керуючись статтями 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 вересня 2022 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, викладених у статті 389 ЦПК України. Судді

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»