Постанова Житомирський апеляційний суд № 293/415/22

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №293/415/22 Головуючий у 1-й інст. Збаражський О. М. Категорія 70 Доповідач Борисюк Р. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 листопада 2022 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого судді Борисюка Р.М., суддів Галацевич О.М., Микитюк О.Ю., розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників у м. Житомирі цивільну справу №293/415/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 адвоката Хоменка Сергія Олександровича на рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 02 червня 2022 року, ухвалене під головуванням судді Збаражського О.М. у смт. Черняхові, в с т а н о в и в : У квітні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду із даним позовом, в якому просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина в твердій грошовій сумі у розмірі 3500 грн. щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову та до досягнення дитиною повноліття. В обґрунтування позовних вимог зазначала, що з 14 лютого 2014 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, під час якого ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син - ОСОБА_3 . Відповідач є здоровим, працездатним, має у власності нерухоме майно та транспортні засоби, має мінливий але достатній дохід, однак матеріальної допомоги на утримання дитини практично не надає, участі у вихованні сина не приймає, дитина проживає разом з нею після розірвання шлюбу і перебуває на її утриманні. Оскільки самостійно вона не може забезпечити потреби дитини в повному обсязі, тому просила задовольнити позовні вимоги. Рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 02 червня 2022 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот) гривень щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26.04.2022 і до досягнення дитиною повноліття. Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання. Вирішено питання розподілу судових витрат. Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_2 через адвоката Хоменка С.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання сина в твердій грошовій сумі у розмірі 1750 грн., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з моменту набрання рішенням законної сили і до повноліття дитини. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним та таким, що підлягає скасуванню у зв`язку із неповним з`ясуванням фактичних обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими. Доводи позивача про його матеріальний стан та можливість сплачувати аліменти в розмірі 3500 грн. не підтверджуються належними доказами. Вказаний розмір аліментів є явно завищеним та таким, що не відповідає вимогам розумності та справедливості. Він систематично допомагає у забезпеченні свого сина, що підтверджується офіційними чеками в тому числі. ОСОБА_2 поклав на себе забезпечення сина сезонним одягом, однак покупки переважно здійснює на ринку, тому не може надати документів, що підтверджують оплату. Сам не заперечує того, що є працездатним, погоджується сплачувати аліменти, але у розмірі 1750 грн., оскільки немає постійного заробітку. Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 04.10.2022 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та призначено до розгляду. Позивач ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу, у якому посилаючись на законність і обґрунтованість судового рішення, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення без змін. Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Враховуючи наведене, розгляд справи здійснюється без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга повинна бути залишена без задоволення з огляду на наступне. Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом установлено, що 14.02.2014 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали шлюб, від якого мають сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.9,10). Наразі шлюб розірвано і дитина проживає разом з позивачкою, що сторонами не оспорюється. Статтею 180 СК України визначено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно із ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Частиною 2 статті 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 та визначаючи аліментні зобов`язання відповідача у твердій грошовій сумі в розмірі 3500 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 є працездатною особою, інших осіб на утриманні не має, тому спроможний надавати матеріальну допомогу на утримання сина у заявленому розмірі, необхідному для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Апеляційний суд погоджується із такими висновками місцевого суду, виходячи із наступних міркувань. Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.ч.1, 2 ст.77 ЦПК України). Таким чином, відповідачу ОСОБА_2 , який приймав участь в судовому засіданні в суді першої інстанції, належало доводити відсутність у нього як платника аліментів відповідного доходу та інші обставини, які мають значення в такому спорі та передбачені, зокрема ч.1 ст.182 СК України. Однак, відповідач не надав суду будь-яких доказів своєї фінансової неспроможності сплачувати аліменти у розмірі визначеному матір`ю дитини, а також інформації про свої щомісячні доходи як платника аліментів, сімейного стану, наявність інших утриманців та фінансових зобов`язань будь-якого характеру, хоча це є його процесуальним обов`язком, а тому зазначені в апеляційній скарзі доводи не є підставою для скасування судового рішення. Крім того, слід зазначити, відповідно до ч.ч.1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Зважаючи на наведене, діючи насамперед виключно в інтересах дитини, матеріальне забезпечення якої не може вважатись достатнім на рівні мінімального, що встановлений законом, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з визначенням розміру аліментів у 3500 грн. Інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог чи доводили б порушення ним норм матеріального або процесуального права, апеляційна скарга не містить. Згідно зі ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Отже, оскаржуване рішення ухвалене з дотриманням вимог норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374, 375, 381-383, 389-391 ЦПК України, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Хоменка Сергія Олександровича залишити без задоволення, а рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 02 червня 2022 року без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Головуючий Судді