Постанова 4802 № 158/1285/22

Справа № 158/1285/22 Головуючий у 1 інстанції: Костюкевич О. К. Провадження № 22-ц/802/962/22 Категорія: 70 Доповідач: Киця С. I. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 листопада 2022 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Киці С. І., суддів Осіпука В.В., Шевчук Л. Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 05 вересня 2022 року, В С Т А Н О В И В: Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що вона з відповідачем по справі перебуває у шлюбі, який був зареєстрований 20 травня 2001 року Берестянською сільською радою Ківерцівського району Волинської області за актовим записом №4. За час перебування у шлюбі, у сторін народилось троє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти зареєстровані та проживають разом із матір`ю, перебувають на її утриманні. Вона неодноразово зверталась до відповідача з проханням матеріально забезпечувати, піклуватися про фізичний та духовний стан дітей, оскільки подружжя тривалий час проживає окремо та не веде спільного господарства. Відповідач матеріальної допомоги не надає, участі в утриманні дітей не приймає, у зв`язку із чим виникає необхідність у стягненні з нього аліментів на її користь. Діти залишені без належної батьківської уваги. Відповідач постійно приховує свій дійсний розмір доходів, їй відомо, що відповідач працює неофіційно, має свій столярний цех з виготовлення меблів, отримує певний дохід. Вона самостійно матеріально забезпечує дітей, її дохід на місяць складає в середньому 7 452,43 грн, однак цієї суми не вистачає на забезпечення проживання та повноцінного фізичного і духовного розвитку дітей. Неповнолітній син ОСОБА_4 закінчив 11 клас Берестянського ліцею Цуманської селищної ради та планує вступ до вищого навчального закладу, дочка ОСОБА_5 навчається у 7 класі ліцею. Інших утриманців у відповідача немає, він працездатний, отримує дохід, його стан здоров`я дозволяє працювати, а тому він може сплачувати аліменти. Просить стягувати щомісячно з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі по 2 000 грн щомісячно на кожну дитину, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з врахуванням індексу інфляції, починаючи від дня пред`явлення позову до досягнення нею повноліття. Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 05 вересня 2022 року у цій справі позов задоволено частково. Ухвалено стягувати з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 1500 грн на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви 11 липня 2022 року і до досягнення ними повноліття. Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах платежу за один місяць в розмірі 1500 гривень на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Стягнуто з ОСОБА_4 в дохід держави судовий збір у розмірі 992,40 грн. Позивач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на вказане рішення. Вважає рішення суду в частині визначення розміру аліментів незаконним, несправедливим, прийнятим без достатніх для цього правових та моральних підстав. Не погоджується з таким рішенням через невідповідність висновків суду обставинам справи, неповним ознайомленням з поданими доказами, приєднаними до матеріалів справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи. На адресу позивача відзив не надходив, що є порушенням ст.178 ЦПК України. Судом помилково взято до уваги такий процесуальний документ, докази, що приєднані, та заперечення, наведені у ньому, оскільки доказів надсилання іншому учаснику справи такого відзиву в матеріалах справи немає. Вона була позбавлена права подати відповідь на відзив. Відповідач не подав будь-яких доказів на підтвердження того, що в нього не має постійного місця роботи. Просить скасувати рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 05 вересня 2022 року у цій справі та ухвалити нове, яким стягувати з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 2 000 грн на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісячно, починаючи з дня ухвалення цього рішення. Решту судового рішення просила залишити без змін. Від відповідача ОСОБА_4 до апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до змісту якого останній просив залишити рішення суду першої інстанції без змін. Вказує, що ним було підготовлено відзив на позовну заяву 19 серпня 2022 року та, оскільки він підтримує постійне спілкування з дітьми, щоб не втрачати час на пересилання цього документу рекомендованим листом на адресу позивача, особисто передав відзив дочці ОСОБА_6 , яка згодом повідомила про те, що передала його матері. Чому позивач не направила до суду відповідь на відзив не відомо. Не погоджується з розміром аліментів, визначеним позивачем, оскільки не подано до суду розрахунку суми, яка необхідна для утримання кожної дитини, не обґрунтовано необхідність фактичних витрат по 2 000 грн на кожну дитину на місяць, оскільки якщо він буде сплачувати аліменти в такому розмірі, то позивач також має витрачати таку суму на дітей щомісячно, так як матеріальні витрати батьків повинні бути понесені в рівних долях. Він не має ніякого столярного цеху, як зазначає в позові позивач, за зароблені кошти ним придбано невеликий столярний верстат, з допомогою якого виготовляв меблі до їхнього будинку. В основному працює по найму, де отримує незначну, несистематичну заробітну плату. В зимовий період раніше працевлаштовувався кочегаром у дитячий садочок, де отримував мінімальну заробітну плату, однак на цю зиму роботи там немає. Від утримання дітей ніколи не ухилявся, купував речі або віддавав позивачу зароблені кошти. Розмір аліментів у 2 000 грн на кожну дитину є надто завищеним, оскільки його дохід носить мінливий і нестабільний характер. Має нормальні стосунки з дітьми і як батько, який переживає за своїх дітей та свою сім`ю, надалі буде піклуватися про них та витрачати зароблені кошти на свою сім`ю. Справа розглядається в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення учасників справи як малозначна відповідно до норм ч. 6 ст. 19, ч. 1 ст. 369 ЦПК України. За змістом ч. ч. 4 та 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Апеляційний суд в складі колегії суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в частині розміру аліментів, стягнутих на утримання дітей в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині без змін. Судом першої інстанції встановлено, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 укладено 20 травня 2001 року та зареєстровано Берестянською сільською радою Ківерцівського району Волинської області (актовий запис №4). Позивач та відповідач є батьками неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження дітей. Окрім того, у сторін є спільна повнолітня дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідно з ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. В силу ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Згідно ст. 182 Сімейного Кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Згідно вимог ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період. Обов`язок з утримання дітей покладається законом рівною мірою на обох батьків і такий обов`язок є безумовним. Закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов`язку батьків з утримання своїх дітей. Батьки зобов`язані утримувати своїх дітей незалежно від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання. Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції врахував те, що відповідач є здоровим, працездатним, на утриманні інших дітей немає, розмір його середньомісячного заробітку суду невідомий, неповнолітні діти перебувають на утриманні позивача та проживають разом з нею. Виходячи з вищенаведених обставин виник та існує спір між матір`ю та батьком дітей щодо їхнього утримання і суд правильно вирішив спір про розмір аліментів. Визначений розмір аліментів є необхідним для забезпечення розвитку дітей, відповідає принципам справедливості та розумності. Наведені позивачем в апеляційній скарзі обставини, не можуть слугувати підставою для зміни визначеного судом першої інстанції розміру аліментів. Законодавець встановлює рівний обов`язок кожного з батьків забезпечити дитині встановлений законом прожитковий мінімум для дитини відповідного віку. Визначення судом першої інстанції розміру аліментів у розмірі 1 500 грн щомісяця є обгрунтованим. Позивач не надала примірного розрахунку витрат коштів на утримання дітей. Посилаючись в позовній заяві та апеляційній скарзі на те, що відповідач має у власності столярний цех з виготовлення меблів за адресою свого проживання, з використання якого отримує дохід, доказів позивач не надала. На підставі поданих сторонами доказів, фактичних обставин справи та вищевказаних норм матеріального права, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність передбачених законом підстав для часткового задоволення заявлених позовних вимог про стягнення аліментів з відповідача. Матеріали справи не містять доказів про направлення відповідачем копії відзиву на позовну заяву позивачу, що призвело до позбавлення її можливості подати відповідь на такий відзив. Таке порушення норм процесуального права не є підставою для скасування судового рішення. Позивач мала право ознайомитись з матеріалами справи. При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що в процесі розгляду справи в апеляційному суді позивачем не були спростовані обставини, наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву. Зміст оскаржуваного судового рішення та доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також про невідповідність висновків суду обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, а рішення суду без змін. Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 368, 369, 371, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 05 вересня 2022 року у цій справі залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Головуючий Судді