Постанова Волинський апеляційний суд № 158/212/25

Справа № 158/212/25 Головуючий у 1 інстанції: Поліщук С. В. Провадження № 22-ц/802/671/25 Доповідач: Киця С. I. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17 липня 2025 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Киці С. І., суддів Данилюк В. А., Шевчук Л. Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 06 березня 2025 року В С Т А Н О В И В: Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі ТОВ «Юніт Капітал») у січні 2024 року звернувся в суд позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19 червня 2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 921582243 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідно до п. 1.1. договору кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 22 000 грн на умовах строковості (30 днів), зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі (0,32% від суми кредиту за кожен день користування), додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти на банківську карту відповідача, що свідчить про прийняття останньою пропозиції кредитодавця ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». 28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали договір факторингу № 28/1118-01 та додаткові угоди №19, № 26, № 27, 31, 32, предметом якого є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 148 від 26 серпня 2021 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 51 894,78 грн. 05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01 та ряд додаткових угод: № 2 від 03 серпня 2021 року та № 3 від 30 грудня 2022 року, якими продовжено строк дії договору факторингу до 30 грудня 2024 року включно, всі інші умови залишились без змін. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 7 від 28 жовтня 2021 року до договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2021 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 59 477,88 грн. 14 лютого 2022 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач ТОВ «Юніт Капітал» уклали договір факторингу № 14/02/2022-01, відповідно до умов якого позивачу було відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. 04 вересня 2024 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідачки на загальну суму 78 182,86 грн. Позивач ТОВ «Юніт Капітал» просив стягнути з ОСОБА_1 в користь товариства заборгованість за кредитним договором № 921582243 від 19 червня 2021 року у розмірі 78 182,86 грн, а також 2422,40 грн судового збору та 6000 грн витрат на професійну правничу допомогу. Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 27 березня 2025 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 в користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 921582243 від 19 червня 2021 року у розмірі 78 182,86 грн, 2422,40 грн судового збору та 3000 грн витрат на професійну правничу допомогу. Відповідач ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу на вищевказане рішення суду. Вважає його необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального права. Кредитний договір було укладено 19 червня 2021 року після укладення договору факторингу № 28/1118-01 від 29 листопада 2018 року, що унеможливлює появу права вимоги за вказаним кредитним договором у позивача. Відсутні докази оплати за договором факторингу, а в самому договорі не зазначені ціна, за яку відбулося відступлення права вимоги, розмір вимоги до неї як позичальника. Вважає, що право вимоги у ТОВ «Таліон Плюс» було відсутнє, як і не було права передавати його ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а в подальшому ТОВ «Юніт Капітал». Право вимоги може бути тільки щодо дійсної вимоги, що існувал на момент переходу цих прав. Вважає ТОВ «Юніт Капітал» неналежним озивачем, оскільки він не має права вимогати від ОСОБА_1 сплати заборгованості за кредитним договором, укладеним між нею і ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс». Просила скасувати рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 27 березня 2025 року в цій справі, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, здійснити розподіл судових витрат. У відзиві на апеляційну скаргу позивач ТОВ «Юніт Капітал» зазначив про необґрунтованість скарги. Вказав, що з урахуванням визначених строків дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року та додаткових угод до нього, виконання цього договору здійснювалося не одномоментно, а протягом всього часу дії його дії з 28 листопада 2018 року по 31 грудня 2024 року. Право вимоги перейшло від клієнта до фактора у день підписання сторонами реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному додатку. Передача прав вимоги здійснювалось не за самим договором, а за відповідними реєстрами. Такі реєстри містять усі необхідні дані, підписані сторонами, тому є належними доказами передачі права вимоги. Відповідач неправильно трактувала договір, тому дійшла хибного висновку, що передача права вимоги відбувається у момент підписання договору. У випадку відсутності фінансування, договори факторингу були б розірвані в односторанньому порядку, що унеможливило б укладення додаткових угод. На спростування доводів апеляційної скарги в цій чстині надав для приєднння до матеріалів справи та дослідження копію платіжної інструкції про оплату за договором факторингу № 14/02/2022-01 від 14 лютого 2022 року. Вважає,що ним документально підтверджено законність набуття права вимоги за цим кредитним договором. Просив рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 27 березня 2025 року в цій справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення. Справа розглядається в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення учасників справи як малозначна. За змістом частин четвертої, п`ятої статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Відповідно до частин першої, другої статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Апеляційний суд в складі колегії суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення. Судом встановлено, що 19 червня 2021 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 921582243, який підписано електронним підписом відповідача (позичальника). Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» надало відповідачу по справі ОСОБА_1 у тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 22 000 грн. строком на 30 (тридцять) днів, зі сплатою 0,32 процентів від суми кредиту за кожний день користування кредитом, починаючи з першого дня надання суми кредиту позичальнику до закінчення строку на який видавався кредит. Вищевказані обставини також підтверджуються паспортом споживчого кредиту продукту «СМАРТ» та заявкою на отримання грошових коштів в кредит. Додатком № 1 до договору № 921582243 є графік погашення платежів, який підписаний відповідачем по справі ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором MNV87FD2. 28 листопада 2018 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали договір факторингу №28/1118-01, за умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Згідно з п. 1.3 право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Згідно з п. 4.1 договору, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі, встановленій у відповідному додатку. Згідно з п. 8.2 договору з урахування додаткової угоди № 19 від 28 листопада 2019 року, строк цього договору закінчується 31 грудня 2020 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором. 31 грудня 2020 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, за умовами якої сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції - згідно п. 2.1 розділу 2 договору факторингу клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Відповідно до п. 1.3 договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (в редакції від 31 грудня 2020 року) визначено, що під правом вимоги розуміються всі права грошових вимог клієнта до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Пунктом 1.2 договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги. Відповідно до п. 1.5 договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (в редакції від 31 грудня 2020 року) реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до договору. Також 31 грудня 2021 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно з якою сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31 грудня 2022 року включно. У подальшому додатковими угодами № 31 від 31 грудня 2022 року, № 32 від 31 грудня 2023 року строк дії договору факторингу продовжено до 31 грудня 2024 року. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 148 від 26 серпня 2021 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 51 894,78 грн (21 980 грн заборгованість по основному боргу, 29 914,78 грн заборгованість по відсоткам). За пунктом 2.1 розділу 2 Договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року ТОВ «Таліон Плюс» зобов`язується відступити ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Згідно з пунктом 4.1 право вимоги переходить від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог, по формі установленій в відповідному додатку. Додатковою угодою № 2 від 03 серпня 2021 року строк дії Договору факторингу № 05/0820-01 продовжено до 31 грудня 2021 року. Додатковою угодою № 3 від 30 грудня 2021 року строк дії Договору факторингу № 05/0820-01 продовжено до 31 грудня 2024 року. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 7 від 28 жовтня 2021 року до договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 59 477,88 грн (21 980 грн заборгованість по основному боргу, 37 497,88 грн заборгованість по відсотках). За пунктом 2.1 Договору факторингу № 14/02/2022-01 від 14 лютого 2022 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» зобов`язується відступити ТОВ «Юніт Капітал» право грошової вимоги, а ТОВ «Юніт Капітал» зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за плату на умовах, визначених цим договором. За пуднктом 2.2 договору, разом із првом вимоги до фактора переходять всі інші права та обов`язки клієнта за кредитним договором; у випадку укладення сторонами більш ніж одного реєстру прав вимог, кожен наступний реєстр прав вимог є самостійним додатком та не змінює попередній. Згідно з пунктом 4.1 договору право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку. Відповідно до реєстру боржників № 1 від 14 лютого 2022 року за договором факторингу № 14/02/2022-01 від 14 лютого 2022 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 78 182,86 грн (заборгованість по основному боргу 21 980 грн, заборгованість за відсотками 56 202,86 грн. Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять його умови. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За змістом частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 ЦК України). Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України). Відповідно до вимог статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. Згідно зі статтею 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні. Аналіз вказаних норм свідчить, що частина перша статті 514 ЦК України регулює відносини між первісним кредитором та новим кредитором. Дійсність вимоги (суб`єктивного права) означає належність первісному кредитору того чи іншого суб`єктивного права та відсутності законодавчих або договірних заборон (обмежень) на його відступлення. У разі, зокрема, коли право вимоги не виникло (наприклад у разі нікчемності чи недійсності договору) або яке припинене до моменту відступлення (зокрема, внаслідок платежу чи зарахування) чи існують законодавчі заборони (або обмеження), то така вимога не переходить від первісного до нового кредитора. Тобто, відступлення права вимоги (цесія) в такому випадку не має розпорядчого ефекту. Проте це не зумовлює недійсність договору між первісним кредитором та новим кредитором, тому що правовим наслідком відсутності критеріїв дійсності права вимоги є цивільно-правова відповідальність первісного кредитора перед новим кредитором. Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України) (постанова Верховного Суду від 07 листопада 2018 року в справі № 243/11704/15-ц). Передати можливо лише дійсне право вимоги, тобто таке, що виникає із зобов`язання, яке не припинилось на момент передачі прав новому кредитору, та умов правочину, які не є нікчемними та не визнані судом недійними. Згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Частиною першою статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року у справі № 905/306/17 зазначив, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором. За договором факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року з урахуванням додаткових угод право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимоги по формі, встановленій у відповідному додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує. Аналогічні умови зазначено і в договорах факторингу, укладених між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а також між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал». Умови зазначених договорів передбачали можливість передачі права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Такі умови договорів не суперечать нормам чинного законодавства та в установленому законом порядку судом недійсними не визнавалися, а отже, виходячи із презумпції правомірності правочину, є правомірними, тобто такими, що породжують певні цивільні права та обов`язки. Крім того, додатковими угодами, строк дії договорів факторингу було продовжено, водночас умовами договору передбачалося, що перехід права вимоги здійснюється в момент підписання реєстру права вимоги. Реєстр прав вимоги № 148 був підписаний ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон плюс» 25 серпня 2021 року, тобто після виникнення у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до відповідача за договором № 921582243 від 19 червня 2021 року, які інші реєстри про передачу права вимоги за рештою договорів факторингу, що наявні у матеріалах справи. Наявними в матеріалах справи договорами факторингу, витягами з реєстрів боржників і прав вимог, які належно засвідчені печатками та підписами сторін, підтверджується перехід права вимоги до позивача та спростовуються твердження відповідача про те, що позивач не набув права вимоги до неї. Посилання відповідача на відсутність доказів на підтвердження оплати за договорами факторингу на увагу не заслуговує, оскільки відповідно до умов таких договорів право вимоги від клієнта до фактора переходить в момент підписання сторонами відповідних реєстрів прав вимог, встановлених у відповідних додатках до договорів. Наявні в матеріалах справи докази підтверджують перехід права вимоги відповідно до наданих реєстрів до кожного з укладених договорів факторингу. Такі реєстри до кожного із договорів факторингу підписані усіма сторонами, містять усі необхідні реквізити. За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що ТОВ «Юніт Капітал» у встановленому законом порядку набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 921582243 від 19 червня 2021 року. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Рішення суду ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, підстав для його скасування немає. Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 368, 369, 371, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 27 березня 2025 року в цій справі залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Головуючий - суддя Судді