Постанова Хмельницький апеляційний суд № 671/337/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 листопада 2022 року м. Хмельницький Справа № 671/337/22 Провадження № 22-ц/4820/1687/22 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітніх синів за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 22 серпня 2022 року, встановив: 1.

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітніх синів. ОСОБА_1 зазначила, що вона перебувала з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, від якого сторони мають двоє дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно виконавчого листа Волочиського районного суду Хмельницької області від 28 грудня 2004 року з ОСОБА_2 стягувалися аліменти на дітей у розмірі ⅓ частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно. Після досягнення синами ОСОБА_3 і ОСОБА_4 повноліття вони продовжують навчання та у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, однак, відповідач не надає коштів на їх утримання. За таких обставин ОСОБА_1 просила суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь аліменти на утримання синів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі по 3 500 грн на кожного щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до суду та на період навчання чи до досягнення ними двадцятитрьохрічного віку. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 22 серпня 2022 року позов задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання синів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі по 1 500 грн щомісячно на кожного з синів, починаючи з 25 лютого 2022 року, на період їх навчання, але не більше як до досягнення ними 23 років. Стягнено з ОСОБА_2 992 грн 40 коп. судового збору на користь держави. Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць звернено до негайного виконання. Суд виходив з того, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4 навчаються та потребують матеріальної допомоги, яку відповідач спроможний надавати в указаному розмірі. Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції частково та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на повнолітніх синів у твердій грошовій сумі по 3 500 грн на кожного щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову та на період навчання чи до досягнення ними двадцятитрьохрічного віку. При цьому ОСОБА_1 послалася на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_2 проживає та працює в Республіці Польща, отримує заробітну плату, розмір якої не може бути нижчим 15 960 грн, приховує свої доходи та ухиляється від утримання дітей. У справі відсутні належні та допустимі докази про перебуванні на утриманні ОСОБА_2 його батьків і дружини, також позивач не довів погіршення свого стану здоров`я. Визначений судом розмір аліментів є явно недостатнім для належного утримання синів на період їх навчання, а ОСОБА_2 за своїм майновим станом спроможний сплачувати аліменти у заявленому позивачкою розмірі. Суд першої інстанції не з`ясував усі обставини справи, допустив ряд порушень процесуального закону, не дав належної оцінки зібраним доказам і дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позову. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, указуючи на його законність та обґрунтованість. 2.

Мотивувальна частина Позиція суду апеляційної інстанції Частиною 1 статті 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини ОСОБА_2 і ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі та мають двоє дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі виконавчого листа Волочиського районного суду Хмельницької області від 28 грудня 2004 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягувалися аліменти на неповнолітніх синів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у розмірі ⅓ частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян на кожну дитину, щомісячно до досягнення ними повноліття. ОСОБА_3 навчається у Харківському національному університеті Повітряних Сил на 1 курсі (денна форма навчання, повне державне забезпечення). Водночас ОСОБА_4 є студентом 1 курсу факультету агрономії та лісництва денної державної форми навчання Вінницького національного аграрного університету (навчання для здобуття освітньої ступені «бакалавр» 4 роки). Відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання синів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Застосовані норми права Відповідно до ст. 198 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати. За змістом ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. Згідно з ч. 1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. В силу ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Із положень ч. 1 ст. 182 СК України слідує, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Статтею 191 СК України, норми якої в силу статті 201 СК України застосовуються до спірних правовідносин, визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції Чинне законодавство пов`язує обов`язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, що батьки можуть надавати їм матеріальну допомогу. Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 20 постанови від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. За загальним правилом батьки несуть рівний обов`язок із утримання своїх повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання. Спосіб виконання батьками цього обов`язку залежить від домовленості між ними. Водночас у разі відсутності такої домовленості той із батьків, з ким проживає дочка, син, має право звернутися до суду з відповідним позовом і в цьому разі аліменти на дочку, сина можуть бути присуджені за вибором позивача як в частці від заробітку (доходу) іншого з батьків і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, які будуть стягуватися як аліменти на дочку, сина, визначається судом. При визначенні розміру аліментів суд зобов`язаний врахувати ряд обставин, а саме матеріальний та сімейний стан платника аліментів і повнолітніх дочки, сина. Зібрані докази вказують на те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 досягли 18 років, продовжують навчання, не працюють і перебувають на повному утриманні матері ОСОБА_1 . ОСОБА_2 є працездатною особою, працює, має дохід, розмір якого не встановлено, створив нову сім`ю та має батьків похилого віку, сплачує аліменти на неповнолітню дитину від іншого шлюбу у розмірі ј частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, хворіє та потребує довготривалого лікування. Оцінивши в сукупності зібрані докази, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що у зв`язку з продовженням навчання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 потребують матеріальної допомоги, а відповідач спроможний утримувати синів. Суд першої інстанції врахував майновий і сімейний стан сторін, можливість одержання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 матеріальної допомоги від своєї матері ОСОБА_1 , перебування ОСОБА_3 на повному державному забезпеченні держави, і дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на повнолітніх синів у розмірі по 1 500 грн на кожного щомісячно. Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини, внаслідок чого доводи апеляційної скарги про те, що суд неправильно застосував норми матеріального права, є помилковими. Посилання ОСОБА_1 на необґрунтованість позову та неналежну оцінку судом досліджених доказів не відповідають фактичним обставинам справи. Процесуальні дії суду не вплинули на правильність вирішення спору, а допущена описка може бути виправлена судом першої інстанції в порядку, передбаченому ст. 269 ЦПК України. 3.Висновки суду апеляційної інстанції Рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 22 серпня 2022 року без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Судді: О.І. Ярмолюк Л.М. Грох Т.О. Янчук Головуючий у першій інстанції Бабій О.М. Доповідач Ярмолюк О.І. Категорія 50