Постанова Дніпровський апеляційний суд № 212/5235/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1354/22 Справа № 212/5235/22 Суддя у 1-й інстанції - Колочко О. В. Суддя у 2-й інстанції - Сєдих А. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 листопада 2022 року м.Кривий Ріг Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Дніпровського апеляційного суду Сєдих А.В., особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Амельчишина О.В., розглянувши апеляційну скаргу захисника Амельчишина О.В. на постанову судді Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 жовтня 2022 року, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , - ВСТАНОВИВ: Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 17 вересня 2022 року о 08-32 годині у м. Кривий Ріг, Покровський район, вул. Армавірська, біля буд. 28, керував транспортним засобом «SSang Yong» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на визначення стану сп`яніння зі згоди водія провдився за допомогою газоаналізатора «Alcotest 6820», результат0,46 ‰, тест №609 від 17.09.2022 року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП. Постановою судді Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 жовтня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, стягнуто судові витрати. З таким судовим рішенням не погодився захисник та оскаржив в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить постанову суду скасувати та закрити провадження про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з недоведеністю його вини у вчинені адміністративного правопорушення та відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. На обґрунтування апеляційних вимог вказує, що огляд ОСОБА_1 проведений вимірювальною технікою, серійний номер якої, в протоколі не вказаний, на відеозаписах також не зафіксований прилад, який був застосований, цифрові покажчики вимірювання та кількість дублюючих звукових сигналів приладу було чутно лише один раз. Тому неможливо провести відповідність роздрукованих результатів, які містяться в матеріалах справи, з тим приладом, за допомогою якого проходив огляд ОСОБА_1 , отже відсутні підстави для висновку, поза розумним сумнівом про те, що огляд ОСОБА_1 , був проведений саме алкотестером Драгер 6820. Крім того, огляд повинні проводити відповідно до інструкції, згідно з п. 3.1.1 якої, передбачено, що в разі вживання ароматичних напоїв, зокрема фруктових соків, аерозолів для освіження ротової порожнини, тощо вимірювання можливо проводити не раніше ніж через 15 хвилин, оскільки в іншому випадку результати вимірювання можуть не відповідати дійсному стану освідуваного, при цьому водій повідомив, що вживав квас. Вказує, що відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а наявні у справі докази є недопустимими та такими, що не доводять винуватість останнього у вчинені адміністративного правопорушення. Стверджує, що до протоколу про адміністративне правопорушення не надані ні пояснення свідків, ні відеозапис на підтвердження керування ОСОБА_1 будь-яким транспортним засобом, на наявних у справі відеозаписах взагалі не зафіксовано, хто перебував в салоні автомобіля за кермом під час його зупинки. Звертає увагу, що рапорт працівника поліції та визнання особою вини у порушенні ПДР, не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчинені адміністративного правопорушення, що узгоджується з позицією Верховного Суду. Також вказує, що в матеріалах справи відсутній будь-який доказ на підтвердження факту порушення ПДР. Звертає увагу на порушення права на захист ОСОБА_1 , оскільки перед пропонуванням та проходженням огляду на стан сп`яніння, останньому не роз`яснені його права. Крім того, захисник зазначив ряд порушень складання протоколу про адміністративне правопорушення та проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_2 і зазначив про відсутність доказів факту керування транспортним засобом ОСОБА_3 , що до даної справи не має відношення. Перевіривши матеріали адміністративної справи, вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши доводи апеляційної скарги вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступні обставини. Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. При розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з`ясовувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вказані вимоги закону дотримані судом першої інстанції. Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 визнаний винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП за ознакою керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Відповідно до п. 2.9а ПДД України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у скоєні ним інкримінованого адміністративного правопорушення ґрунтується на всебічно, повно і об`єктивно досліджених в судовому засіданні доказах. Твердження захисника, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад інкримінованого адміністративного правопорушення, повністю спростовуються матеріалами справи та апеляційним судом сприймаються як спроба уникнути від адміністративної відповідальності та як наслідок від адміністративного стягнення. Так, факт вчинення адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 у його вчиненні підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №395842 від 17.09.2022 року; технічним записом з нагрудних камер поліцейських на якому зафіксований факт проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора на місці зупинки транспортного із позитивним результатом; направленням на огляд водія транспортного засобу від 17.09.2022 року; роздруківкою газоаналізатора тест № 609 із встановленим результатом 0,46 ‰; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого у водія ОСОБА_1 виявлені ознаки сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіряного покрову обличчя, порушення координації рухів, тому проведений огляд за допомогою alcotest Drager (6820) № 0216 та виявлено 0,46 ‰; рапортом інспектора поліції, відповідно до якого, на підставі п. 3 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію» зупинено автомобіль «SSang Yong» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , в ході розмови, виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, у зв`язку із чим запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння, за результатами огляду виявлено 0,46 ‰. Твердження в апеляційній скарзі на неможливість провести відповідність роздрукованих результатів огляду на стан сп`яніння із самим приладом, за допомогою якого ОСОБА_1 проходив огляд є надуманими. Так, як вбачається з відеозапису з нагрудних камер, який є додатком до протоколу, поліцейський зазначив, що буде проводитись тест за номером 609 після продуття ОСОБА_1 газоаналізатору, на ньому видно результат 0,46 ‰, що також зазначено у роздруківці до алкотестеру із зазначенням, що це 609 тест (а.с. 3 ) та рапортом інспектора поліції. Отже, у апеляційного суду не виникає сумніву, що ОСОБА_1 проходив огляд за допомогою саме того газоаналізатору, роздруківка з якого міститься в матеріалах справи та вказує на стан алкогольного сп`яніння останнього. Посилання захисника в апеляційній скарзі, щодо необхідності проходження огляду на стан сп`яніння лише через 15 хвилин після вживання ароматичних напоїв, аерозолів для освіження ротової порожнини не заслуговують на увагу, оскільки, в матеріалах справи відсутні відомості щодо вживання ОСОБА_1 подібних речовин перед проходженням огляду на стан сп`яніння, крім того сам ОСОБА_1 під час спілкування з поліцейськими не повідомив вказаних обставин. Доводи апеляційної скарги про відсутність доказів факту керування транспортним засобом, не знайшли свого підтвердження при апеляційному розгляді, оскільки сам ОСОБА_1 під час проходження огляду на стан сп`яніння та під час проведення судового розгляду в суді першої інстанції не заперечив факт свого керування транспортним засобом «SSang Yong» д.н.з. НОМЕР_1 , крім того вказані обставини підтверджуються рапортом інспектора поліції, який зазначив, що автомобіль «SSang Yong» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 було зупинено на підставі п. 3 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію». Щодо відсутності пояснень свідків, то апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У зв`язку із тим, що під час проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння здійснювався відеозапис, який наявний в матеріалах справи, то відсутність свідків не є порушенням норм КУпАП. Апеляційний суд звертає увагу, що під час проходження огляду на стан сп`яніння, ОСОБА_1 зауважень, щодо результатів огляду, не висловлював, факт керування транспортним засобом не заперечував, що підтверджується відеозаписом з нагрудних камер поліцейських (а.с. 7). Більш того у судовому засіданні в суді першої інстанції, ОСОБА_1 визнав вину у вчиненні адміністративного правопорушення та пояснив, що 17.09.2022 року вранці, він забрав на автомобілі своїх батьків, його зупинили працівники поліції і на місті зупинки запропонували пройти огляд на стан сп`яніння на що він погодився, при цьому пояснив, що напередодні увечері випив 200 грамів горілки, однак вранці почував себе добре. Отже, заперечення факту керування транспортним засобом та посилання на невідповідність проведення огляду на стан сп`яніння, що наведено в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції сприймає як змогу уникнути від адміністративної відповідальності та як наслідок від адміністративного стягнення, оскільки вина ОСОБА_1 у вчинені інкримінованого адміністративного правопорушення повністю підтверджена матеріалами справи. Апеляційний суд звертає увагу, що сам ОСОБА_1 не заперечує результати проходження медичного огляду, а лише зазначає на ймовірні порушення порядку проходження такого огляду, однак наведені доводи не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді та не є підставою для скасування постанови суду та визнання в діях ОСОБА_1 відсутності складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення відповідає нормам ст. 256 КУпАП, а доводи апеляційної скарги не вказують на порушення суддею при розгляді справи, вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення, недопустимість доказів та на наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваної постанови. На думку апеляційного суду, незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини під час апеляційного провадження, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку щодо його винуватості у скоєному адміністративному правопорушенні, що повністю та об`єктивно підтверджується зібраними по справі доказами. Таким чином, переконливих доводів, які б вказували на істотні порушення, що могли б вплинути на правильність, і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, та які є безумовною підставою для його скасування, та які б спростовували висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, апеляційний суд не вбачає. Враховуючи вищевикладене, підстав для скасування постанови судді, не вбачається. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника Амельчишина О.В. залишити без задоволення. Постанову судді Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 жовтня 2022 року у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя