Постанова Одеський апеляційний суд № 520/6262/15-ц

Номер провадження: 22-ц/813/1012/22 Справа № 520/6262/15-ц Головуючий у першій інстанції Огренич І. В. Доповідач Вадовська Л. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14.11.2022 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М., суддів - Колеснікова Г.Я., Сєвєрової Є.С., за участю секретаря - Поворозко І.Ю., переглянувши справу №520/6262/15-ц за позовом ОСОБА_1 в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 січня 2019 року у складі судді Огренич І.В., - в с т а н о в и в : Позивач ОСОБА_1 в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_2 , звернувшись 30 квітня 2015 року до суду з вищеназваним позовом, вказала, що зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_3 16 червня 2004 року, рішенням суду від 6 жовтня 2014 року шлюб розірвано. За її заявою у серпні 2014 року у відношенні ОСОБА_3 порушено кримінальне провадження за частиною 2 статті 156 КК України, в ході якого було встановлено, що в період зими 2013 року ОСОБА_3 за місцем свого мешкання періодично вчиняв щодо малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розпусні дії, спрямовані на фізичне та моральне розбещення дочки, чим порушував її нормальний фізичний і психічний розвиток. Вироком Приморського районного суду м. Одеси від 29 грудня 2014 року в справі №520/17391/14-к ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 156 КК України. Крім того, постановою Київського районного суду м. Одеси від 31 березня 2014 року в справі №520/3528/14-п ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, за вчинення домашнього насильства по відношенню до неї дружини ОСОБА_1 . Посилаючись на завдання своїми неправомірними суспільно-небезпечними діями немайнових втрат, спричинених моральними та фізичними стражданнями, позивач ОСОБА_1 після уточнення 4 грудня 2018 року позовних вимог остаточно просила стягнути з відповідача ОСОБА_3 на свою користь на відшкодування моральної шкоди 150782,50 грн., на користь ОСОБА_2 1507815,00 грн., стягнути судові витрати в сумі 6435,00 грн. (т.1 а.с.1-4, т.2 а.с.96-99). Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 15 травня 2015 року відкрито провадження у справі (т.1 а.с.22). Відповідач ОСОБА_3 позов не визнав, зазначивши, що позовна заява наповнена фактами, які не мають нічого спільного з реальністю, позивач намагається позбавити його дочки, бажає просто отримати гроші. Проживав з позивачем до 7 квітня 2014 року, з даної дати з дитиною не бачився і не спілкувався. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди мають враховуватися вимоги розумності і справедливості. Позивач помилково мотивує спричинення моральної шкоди лише самим фактом наявності вироку та постанови суду, проте не вказує та не визначає в чому конкретно полягає моральна шкода завдана кожному з позивачів, тому ставиться під сумнів її наявність. Суду не надано доказів того, що позивачем та її донькою було перенесено значні душевні потрясіння, стрес, моральні страждання та зв`язку з встановленням вини відповідача вироком суду та постановою суду. Немає відомостей про душевний стан позивачів, про наявність у них психічних розладів чи депресивного стану (т.1 а.с.127-138). Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 16 січня 2019 року позов задоволено (т.2 а.с.111-112). Висновок суду мотивовано тим, що винні дії ОСОБА_3 встановлені вироком у кримінальній справі та постановою суду в справі про адміністративне правопорушення, наявність моральних страждань підтверджена, розмір відшкодування моральної шкоди розраховано проведенням судової психологічної експертизи. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 7 червня 2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення суду. В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю і ухвалити нове рішення про відмову в позові (т.2 а.с.116-119). За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення з підстав неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає в наступному. Доказів завдання моральної шкоди не надано, експертний висновок ґрунтується на формулі розрахунку, що не є обов`язковою та не відповідає принципам розумності і справедливості. Рішення направлено на те, щоб відібрати у нього все майно, придбане за кошти від роботи моряком. Позивач сама провокувала скандали, на погане відношення позивача скаржилась і дочка ОСОБА_2 . Кримінальне провадження порушено у період його перебування у рейсі. Куплена дитині книжка, що ліцензована державою, та науковий фільм для дітей з теми відносин між людьми була розцінена як розбещення. Рішення суду ґрунтується на припущеннях, тому є незаконним. В апеляційній скарзі не зазначено нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці. У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 заперечення щодо змісту і вимог апеляційної скарги обґрунтовує тим, що шлб між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 розірвано, майнові спори вирішено, судове рішення набрало законної сили. Представники відповідача приймали участь у судових засіданнях і підтримували свою позицію, не заперечували проти призначення судової психологічної експертизи. Позивачі страждали, протиправні дії відносно них викликали зміни в їх морально-психологічному стані і стали перешкодою для активної та повноцінної життєдіяльності, викликали появу негативних переживань. Неправомірними діями відповідача було порушено фізичний і духовний розвиток доньки, яка зазнала значних травм. Також великих душевних переживань зазнала і матір дитини, яка в момент вчинення відповідачем злочину перебувала у шлюбних відносинах з ним. Відповідач позбавлений батьківських прав судовим рішенням, життям дитини не цікавиться, аліменти не сплачує (т.2 а.с.149-153). Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги зміну рішення суду в частині розміру відшкодування моральної шкоди та судового збору з огляду на наступне. Учасниками справи в порядку доведення обставин, на які посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, надано докази, що містять наступні дані. ОСОБА_3 , 1976 року народження, та ОСОБА_6 , 1980 року народження, зареєстрували шлюб 28 червня 2004 року. Шлюб розірвано рішенням Київського районного суду м. Одеси від 6 жовтня 2014 року, ухваленим за позовом ОСОБА_1 в порядку заочного розгляду справи №520/9691/14-ц (т.1 а.с.5, 7). ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1 а.с.6). Постановою судді Київського районного суду м. Одеси від 31 березня 2014 року в справі №520/3528/14-п ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення у відношенні ОСОБА_3 правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, накладено стягнення у вигляді штрафу. Постанова набрала законної сили (а.с.18). Вироком Київського районного суду м. Одеси від 29 грудня 2014 року в справі №520/17391/14-к ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні у відношенні дочки ОСОБА_2 , 2004 року народження, злочину, передбаченого частиною 2 статті 156 КК України, призначено покарання із застосуванням статей 69, 75 КК України у вигляді позбавлення волі строком на три роки зі звільненням від відбуття покарання строком на 1 рік. Вирок набрав законної сили 29 січня 2015 року (а.с.16-17). Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 20 серпня 2015 року в справі №523/5731/15-ц, ухваленим в порядку заочного розгляду справи, ОСОБА_3 позбавлений батьківських прав у відношенні дочки ОСОБА_2 , 2004 року народження, (рішення ґрунтується на вироку суду в справі №520/17391/14-к). Рішення набрало законної сили (т.1 а.с.177). Згідно Висновку судово-психологічної експертизи №3645 від 10 листопада 2015 року, проведеної Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз: ОСОБА_1 внаслідок скоєння ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 156 КК України, а також внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, спричинена моральна шкода; можливий розмір грошової компенсації за завдані страждання (моральну шкоду) становить 216 мінімальних заробітних плат; ОСОБА_2 внаслідок скоєння ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 156 КК України, спричинена моральна шкода; можливий розмір грошової компенсації за завдані страждання (моральну шкоду) становить 864 мінімальних заробітних плат (т.1 а.с.63-69). Згідно Висновку судової психологічної експертизи №2148/17-61 від 18 жовтня 2018 року, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз: ОСОБА_1 спричинена моральна шкода внаслідок скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_3 , передбаченого частиною 2 статті 156 КК України, а також внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП; орієнтовний еквівалент грошової компенсації завданої моральної шкоди складатиме 40,5 мінімальних заробітних плат, установлених на момент розгляду справи; ОСОБА_2 спричинена моральна шкода внаслідок скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_3 , передбаченого частиною 2 статті 156 КК України; орієнтовний еквівалент грошової компенсації завданої моральної шкоди складатиме 405 мінімальних заробітних плат, установлених на момент розгляду справи (т.2 а.с.57-69). Заявлена ОСОБА_1 в своїх інтересах та інтересах дочки ОСОБА_2 моральна шкода підлягає відшкодуванню на загальних підставах цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду, передбачених статтею 1167 ЦК України. Суд першої інстанції встановив обставини справи, визначився зі спірними правовідносинами та нормами матеріального права, що такі регулюють, та дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для цивільно-правової відповідальності ОСОБА_3 за завдану ОСОБА_1 та ОСОБА_2 моральну шкоду. Поряд з цим, визначений судом розмір відшкодування моральної шкоди не відповідає положенням частини 3 статті 23 ЦК України. У справі проведено дві експертизи, висновки яких у визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди дуже суттєво різняться. Якщо звернутися до вироку Київського районного суду м. Одеси від 29 грудня 2014 року в справі №520/17391/14-к, на який як на основний доказ завдання моральної шкоди міститься посилання в позові, то у такому зазначено, що потерпіла ОСОБА_1 «подала заяву про відсутність матеріальних, моральних претензій до обвинуваченого ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження». Виходячи з обставин справи, обґрунтування позивачем глибини фізичних страждань, психічного, морального, побутового дискомфорту, враховуючи вимоги розумності тощо, розмір відшкодування моральної шкоди підлягає визначенню на користь ОСОБА_3 в розмірі 50000,00 грн. (п`ятдесят тисяч гривень), на користь ОСОБА_2 в розмірі 500000,00 грн. (п`ятсот тисяч гривень). В порядку статті 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 874,40 грн., від сплати якого за подання позовної заяви позивач звільнена. Справа в провадженні суду апеляційної інстанції з квітня 2019 року, призначалась до розгляду в судові засідання на 23 січня 2020 року, 14 травня 2020 року, 26 листопада 2020 року, 15 квітня 2021 року, 5 серпня 2021 року, 4 листопада 2021 року, 25 листопада 2021 року, 20 січня 2022 року, 29 вересня 2022 року, 27 жовтня 2022 року. Інформація про дату, час та місце розгляду справи доступна на сайті «Судова влада». Учасники справи мали процесуальний час для надання суду обґрунтування власних позицій; відзив на апеляційну скаргу до суду надано. Судом апеляційної інстанції вимоги статей 128, 130 ЦПК України щодо судового виклику/повідомлення учасників процесу виконувались, порядок вручення судових повісток дотримався, учасники справи правом на отримання/неотримання надісланих поштою судових повісток розпоряджалися на власний розсуд; крім того, учасникам справи надсилались «SMS»-повідомлення «Судова повістка..», документ в електронному вигляді «Судова повістка…» тощо. Підстав для подальшого відкладення розгляду справи не встановлено. Датою ухвалення призначеного у судове засідання на 27 жовтня 2022 року рішення судом апеляційної інстанції відповідно до положень частини 5 статті 268 ЦПК України є дата складання повного судового рішення. Керуючись ст.ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 січня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди змінити. Позов ОСОБА_1 в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на відшкодування моральної шкоди 50000 грн. 00 коп. Стягнути з ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженої в м. Одесі, на відшкодування моральної шкоди 500000 грн. 00 коп. Стягнути з ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір в сумі 974 грн. 40 коп. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 14 листопада 2022 року. Головуючий Л.М.Вадовська Судді Г.Я.Колесніков Є.С.Сєвєрова