Постанова Житомирський апеляційний суд № 283/1359/18

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №283/1359/18 Головуючий у 1-й інст. Тимошенко А. О. Категорія 34 Доповідач Трояновська Г. С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 листопада 2022 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого - судді Трояновської Г.С. суддів: Миніч Т.І., Микитюк О.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження без виклику сторін в м. Житомирі цивільну справу №283/1359/18 за позовом ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України та ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_3 на рішення Малинського районного суду Житомирської області від 06 вересня 2022 року, ухваленого під головуванням судді Тимошенка А.О. у м. Малині, в с т а н о в и в: У липні 2018 року ОСОБА_1 , через свого представника ОСОБА_3 , звернувся до суду із названим позовом та з урахуванням уточнених позовних вимог (том 1 а.с.187-188) просив стягнути: -з Моторного (транспортного) страхового бюро України недоплачену суму страхової виплати в розмірі 12766 гривень 68 копійок та пеню за прострочення виплати страхового відшкодування за період з 06.10.2017 року по 30.06.2018 року в розмірі 2891 гривень 27 копійок; -з ОСОБА_2 майнову шкоду в розмірі 46657 гривень 68 копійок та моральну шкоду завдану внаслідок пошкодження автомобіля в розмірі 4665 гривень 76 копійок; - стягнути з відповідачів витрати на правничу допомогу в сумі 15 000 грн, витрати на проведення судової автотоварознавчої експертизи в сумі 3140 грн та сплачений судовий збір. В обгрунтування позовних вимог зазначив, що 17.06.2017 о 23 годині 10 хвилин в с. Пиріжки Малинського району по вул. Гагаріна, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки ЗАЗ-110207, державний номер НОМЕР_1 скоїв зіткнення з автомобілем марки "Volkswagen Passat", державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався на зустріч. Внаслідок зіткнення автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою Малинського районного суду Житомирської області від 27.06.2017 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень. Заявник вказав, що оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 перед третіми особами не застрахована, тому ОСОБА_1 звернувся до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування, в межах розгляду якої було проведено автотоварознавче дослідження. Згідно висновку ФОП ОСОБА_5 від 17.09.2017 №1731/1 вбачається, що ринкова вартість автомобіля "Volkswagen Passat", державний номер НОМЕР_2 становить 119182, 91 грн, вартість відновлювального ремонту 426684, 81 грн, вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу складників автомобіля 173741, 63 грн. На підставі вказаного висновку МТСБУ сплатило ОСОБА_1 суму страхового відшкодування в розмірі 87 233, 32 грн. Разом із тим, вважаючи, що виплачена сума страхового відшкодування є недостатньою, оскільки розмір шкоди значно більший, просив стягнути із страховика 12766, 68 грн страхової виплати в межах страхового ліміту та пеню. Обгрунтовуючи позовні вимоги до ОСОБА_2 , посилаючись на положення ст. 1192 ЦК України та те, що розмір спричененої матеріальної шкоди (пошкодження автомобіля позивача) становить 146657, 68 грн, просив стягнути із ОСОБА_2 збитки в розмірі різниці завданої матеріальної шкоди і страховим лімітом (100 000 грн) в сумі 46657, 68 грн. Крім того вказав, що після ДТП ОСОБА_1 змушений був докладати додаткових зусиль щодо організації свого життя, отримання страхових виплат від МТСБУ, яке у свою чергу не здійснило повну виплату страхового відшкодування у розмірі 100 000 грн, що спричинило йому моральні страждання. Крім того зазначив, що належний позивачу транспортний засіб перебуває на іноземній реєстрації і був ввезений на митну територію України в режимі транзит-10 (10 днів), однак після ДТП позивач не зміг виконати вимогу закону та у визначений строк покинути територію України, внаслідок чого Митними органами до нього застосовано штрафні санкції згідно положень МК України. Зазначив, що вказані обставини свідчать про порушення нормальних життєвих зв`язків та реальне збільшення додаткових витрат позивача, пов`язаними із вирішенням питання про відшкодуванням йому завданої матеріальної шкоди. Розмір моральної шкоди оцінив у 4665 гривень 76 копійок. Виходячи із наведеного, просив задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі. Рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 06 вересня 2022 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 4665 гривень 76 копійок. В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 відмовлено за безпідставністю. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати на сплату судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в розмірі 49 гривень 05 копійок. В задоволенні позову ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України відмовлено повністю за безпідставністю. У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 ОСОБА_3 , посилаючись на неповне з`ясування обставин по справі, а також порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та постановити нове судове рішення про задоволення позову в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про те, що автомобіль позивача є фізично знищеним, посилання суду першої інстанції на висновки автотоварознавчого дослідження №1731/1 від 17.09.2017 є необгрунтованими, оскільки в порядку досудового врегулювання спору був виготовлений експертний висновок №1731, в якому зазначена вища ринкова вартість автомобіля. Вважає, що при обрахунку розміру збитків необхідно виходити із суми вартості відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу автомобіля, що визначено у експертному висновку Житомирського відділення КНІДСЕ №531/19-25 від 11.02.2021, так як інших належних доказів визначення ринкової вартості автомобіля до ДТП матеріали справи не містять. У відзиві на апеляційну скаргу МТСБУ просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Вказує, що повністю виконало свій обов`язок перед ОСОБА_1 , а позовні вимоги до нього не грунтуються на нормах Закону. Зазначає, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню ст. 30 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Відповідно до ініційованого позивачем Висновку експертизи №531/19/25 ринкова вартість автомобіля на момент ДТП експертом не зазначена через те, що автомобіль є на іноземній реєстрації. Отже, позивач не спростував висновків МТСБУ в частині ринкової вартості його автомобіля. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Враховуючи наведене, розгляд справи здійснюється без повідомлення учасників справи. Розглянувши справу в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи 17.06.2017 о 23 годині 10 хвилин в с. Пиріжки Малинського району по вул. Гагаріна, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки ЗАЗ-110207, державний номер НОМЕР_1 скоїв зіткнення з автомобілем марки "Volkswagen Passat", державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався на зустріч. Внаслідок зіткнення автомобілі отримали механічні пошкодження. Внаслідок вказаного ДТП було пошкоджено транспортний засіб марки "Volkswagen Passat", державний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 . Постановою Малинського районного суду Житомирської області від 27.06.2017 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень. Із матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 не застрахована, а відтак обов`язок зі сплати страхового відшкодування в силу приписів Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» несе МТСБУ. Згідно Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становив 100000 тисяч гривень на одного потерпілого. Із висновку автотоварознавчого дослідження ФОП ОСОБА_5 № 1731/1 від 17.09.2017 вбачається, що: ринкова вартість автомобіля "Volkswagen Passat", державний номер НОМЕР_2 , на момент дорожньо-транспортної пригоди становить 119 182 гривні 91 копійку; вартість відновлювального ремонту автомобіля "Volkswagen Passat", державний номер НОМЕР_2 , становить 426 684 гривні 81 копійку; вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу складників автомобіля "Volkswagen Passat", державний номер НОМЕР_2 , становить 173 741 гривню 63 копійки; вартість пошкодженого транспортного засобу "Volkswagen Passat", державний номер НОМЕР_2 , становить 31 949 гривень 59 копійок. Із листа Департаменту внутрішнього страхування МТСБУ від 05.10.2017 № 3.1-05/24682 вбачається, що відповідно до п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ прийняло рішення про виплату ОСОБА_1 відшкодування шкоди в розмірі 87 233, 32 грн (том 1а.с. 19). В суді першої інстанції представник позивача адвокат Яременко Д.В. заявив клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи, яке було задоволено. На виконання вимог ухвали Малинського районного суду Житомирської області від 25.03.2019 Житомирським відділенням КНІДСЕ складено висновок експерта за результатами автотоварознавчої експертизи №531/19-25 від 11.02.2021 (т.1 а.с. 161-176), в якому встановлено вартість відновлювального ремонту без урахування фізичного зносу автомобіля «Volkswagen Passat» р.н. НОМЕР_2 становить 410535 гривень 09 копійок; вартість відновлювального ремонту з урахування фізичного зносу автомобіля «Volkswagen Passat» р.н. НОМЕР_2 становить 146657 гривень 68 копійок. Вирішити питання по визначенню ринкової вартості нерозмитненого легкового автомобіля марки «Volkswagen Passat» р.н. НОМЕР_2 , 2006 року випуску експерт не зміг, оскільки в умовах Житомирського відділення КНДІСЕ та в мережі інтернет відсутні цінові дані продажу (пропозицій)станом на 17.06.2017 (дата ДТП) на нерозмитнені бувші у використанні автомобілі з ідентичними технічними характеристиками. Також визначити вартість автомобіля до дорожньо-транспортної пригоди та після дорожньо-транспортної пригоди експерт не зміг. Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачу повністю відшкодована матеріальна шкода завдана пошкодженням автомобіля, тому повністю відмовив в задоволенні позову до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення недоплаченої суми страхової виплати та пені за прострочення виплати страхового відшкодування, а також відмовив в задоволенні вимог до ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди. Вирішуючи питання про стягнення моральної шкоди, завданої пошкодженням автомобіля, суд першої інстанції, виходячи з засад розумності і справедливості, дійшов висновку, що визначений позивачем розмір моральної шкоди є справедливим і достатнім для відшкодування немайнових втрат позивача, тому стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду завдану пошкодженням автомобіля в розмірі 4665 гривень 76 копійок, про що було заявлено позивачем в заяві про зменшення розміру позовних вимог. Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Стаття 1166 ЦК Українипередбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. За змістом вказаної норми, за загальним правилом: по-перше, в повному обсязі; по-друге, особою, яка безпосередньо її завдала, шкода підлягає відшкодуванню. Пунктом 1 частини першої статті 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Статтею 1192 ЦК України визначено способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, відповідно до частини першої якої, з урахуванням обставин справи, суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Проте із вказаних правил є винятки, передбачені законом. Одним з таких винятків є страхування особою цивільно-правової відповідальності. Відносини страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регламентує, зокрема, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»визначено як засади, так і процедури отримання потерпілими особами за наслідками ДТП, відшкодування заподіяної шкоди. Статтею 1194 ЦК Українипередбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди виникають цивільні права й обов`язки, пов`язані з її відшкодуванням. Зокрема, потерпілий набуває право отримати відшкодування шкоди, а обов`язок виплатити відповідне відшкодування за Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність (у визначених зазначеним Законом випадках - Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ)) та в особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, зокрема на суму франшизи, чи якщо страховик (МТСБУ) за вказаним Законом не має обов`язку здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов`язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов`язок розподіляється між ним і страховиком (МТСБУ). Як уже зазначалась принцип повного відшкодування шкоди, закріплений у статті 1166 ЦК України, реалізується у відносинах страхування через застосування положень статті 1194 цього Кодексу. Вказана норма передбачає, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди за загальним правилом зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який згідно зі статтею 8 ЦК України (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. 30.1. Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. 30.2. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньої транспортної пригоди. Звертаючись із позовом, представник ОСОБА_1 ОСОБА_3 , вважаючи, що МТСБУ виплачено недостатню суму страхового відшкодування, посилався на заниження ринкової вартості автомобіля позивача згідно поданих висновків автотоварознавчих досліджень. Аналізуючи висновки автотоварознавчих досліджень № 1731/1 від 17.09.2017 та висновок автотоварознавчої експертизи № 531/19-25 від 11.02.2021, суд першої інстанції обгрунтовано зазначив, що відновлювальний ремонт автомобіля «Volkswagen Passat» р.н. НОМЕР_2 перевищує його ринкову вартість на момент дорожньо-транспортної пригоди, а відтак в розумінні зазначених вище положень закону вважається фізично знищеним. Обгрунтовуючи розмір матеріального збитку, суд першої інстанції правильно посилався на висновок автотоварознавчого дослідження ФОП ОСОБА_5 № 1731/1 від 17.09.2017, в якому встановлені ринкова вартість автомобіля "Volkswagen Passat", державний номер НОМЕР_2 , на момент дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 119 182, 91 грн, вартість відновлювального ремонту автомобіля "Volkswagen Passat", державний номер НОМЕР_2 , становить 426 684 гривні 81 копійку; вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу складників автомобіля "Volkswagen Passat", державний номер НОМЕР_2 , становить 173 741 гривню 63 копійки; вартість пошкодженого транспортного засобу "Volkswagen Passat", державний номер НОМЕР_2 , становить 31 949 гривень 59 копійок. Наведене за встановлених обставин дає можливість суду встановити суму фактичних збитків позивача на виконання приписів ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (119 182, 91 грн-31949, 59 грн = 87233, 32 грн), які в повному обсязі виплачені страховиком в межах сум страхового ліміту (том 1 а.с. 19). Виходячи із наведеного, встановивши обставини повного відшкодування матеріальної шкоди, завданої позивачу внаслідок ДТП, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення недоплаченої суми страхової виплати та пені за прострочення виплати страхового відшкодування, та до ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди. Посилання представника позивача ОСОБА_3 на наявність висновку автотоварознавчого дослідження № 1731, в якому, начебто, визначена вища ринкова вартість автомобіля до ДТП, ніж у висновку автотоварознавчого дослідження ФОП ОСОБА_5 № 1731/1 від 17.09.2017, не знаходять свого підтвердження з огляду на наявні в матеріалах справи докази. Крім того, колегія суддів ще раз зауважує, що з метою забезпечення права позивача на доказування з метою встановлення даних, необхідних для визначення матеріального збитку з огляду на обставини справи, судом першої інстанції за клопотання представника позивача ухвалою Малинського районного суду Житомирської області від 25.03.2019 у справі було призначено автотоварознавчу експертизу, на виконання якої Житомирським відділенням КНІДСЕ складено висновок експерта за результатами автотоварознавчої експертизи №531/19-25 від 11.02.2021 (т.1 а.с. 161-176). Досліджуючи наявні в матеріалах справи докази щодо встановлення розміру нанесеної матеріальної шкоди, суд першої інстанції обгрунтовано надав перевагу висновку автотоварознавчого дослідження ФОП ОСОБА_5 № 1731/1 від 17.09.2017 в силу приписів статей 79-81 ЦПК України, оскільки в ньому містяться усі необхідні відомості для встановлення дійсної шкоди та вартості майна (ринкова вартість автомобіля до ДТП та вартість пошкодженого автомобіля), на відміну даних висновку експерта за результатами автотоварознавчої експертизи №531/19-25 від 11.02.2021. До того ж, колегія суддів звертає увагу, що питання щодо передачі залишків знищеного автомобіля відповідачу (МТСБУ) не ставилося та не вирішувалося, а тому обрахунок завданої майнової шкоди здійснювався за мінусом вартості пошкодженого автомобіля, який залишився у позивача і має певну цінність, а розрахована різниця завданої шкоди в повному обсязі виплачена страховиком потерпілій особі ( ОСОБА_1 ). Тлумачення статей 11 та 1167 ЦК України дозволяє зробити висновок, що зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. Згідно вимог ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року). Судом першої інстанції, встановивши, що позивачу завдано моральної шкоди внаслідок ДТП з вини відповідача, виходячи з засад розумності і справедливості, дійшов обгрунтованого висновку, що визначений позивачем розмір моральної шкоди є справедливим і достатнім для відшкодування немайнових втрат позивача, та стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду завдану пошкодженням автомобіля в розмірі 4665 гривень 76 копійок, повністю задовольнивши позов у цій частині. Рішення суду в частині відшкодування моральної шкоди не оскаржувалось. Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився із характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, яке б призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення та задоволення апеляційної скарги. Відповідно до п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними, зокрема, є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в силу вимог закону. Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374, 375, 381-384, 390-391 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_3 залишити без задоволення. Рішення Малинського районного суду Житомирської області від 06 вересня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий Судді