Постанова Одеський апеляційний суд № 521/15161/14-ц

Номер провадження: 22-ц/813/817/22 Справа № 521/15161/14-ц Головуючий у першій інстанції Поліщук І. О. Доповідач Комлева О. С. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09.11.2022 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого-судді Комлевої О.С., суддів: Сегеди С.М., Цюри Т.В., з участю секретаря Шлапак А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 09 грудня 2021 року про відмову визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, постановлену під головуванням судді Поліщук І.О., у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - встановив: У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, в якій просив визнати виконавчий лист №505/257/16-ц, виданий 14 березня 2016 року Малиновським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» заборгованість за кредитним договором № 1276-н від 05 березня 2007 року в загальній сумі 33235 доларів США 21 центів та 4115 грн. 65 коп. таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування своєї заяви ОСОБА_1 зазначив, що на підставі рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 08 грудня 2015 року по справі №521/15161/14-ц стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» заборгованість за кредитним договором № 1276-н від 05 березня 2007 року в загальній сумі 33235 доларів США 21 центів та 4115 грн. 65 коп., а також стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» порівну суму сплаченого судового збору у розмірі 3150 грн. 18 коп. На виконання рішення суду, Малиновським районним судом м. Одеси 14 березня 2016 року був виданий виконавчий лист. 19 січня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Цинєвим А.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 64197131 з примусового виконання виконавчого листа №521/15161/14-ц. Також, заявник зазначив, що ОСОБА_2 подала до АТ «Ощадний Банк України» заяву про проведення реструктуризації, за результатами розгляду якої, Банком прийняте рішення про задоволення вимоги позичальника про здійснення обов`язкової реструктуризації заборгованості за кредитним договором про іпотечний кредит № 1276-н від 05 березня 2007 року. Днем проведення Реструктуризації є 19 липня 2021 року. За результатами проведення Реструктуризації: - сума заборгованості із сплати кредиту, що вважається не погашеною, складає - 249 254,67 грн. 67 коп.; - сума заборгованості із сплати процентів за користування кредитом за період до дня, що передує дню проведення реструктуризації, вважається погашеною; - кінцевий строк погашення заборгованості згідно з вимогами Закону - 19 липня 2031 року; - розмір процентної ставки за користування кредитом з Дня реструктуризації до 18.07.2022 - 9,27 % річних. Заявник вважає, що проведення реструктуризації зобов`язань, передбачених договором, є підставою для визнання судом таким, що не підлягає виконанню, виконавчого документа, виданого для звернення до виконання рішення суду (ухваленого до дня проведення такої реструктуризації), яким передбачено стягнення грошових коштів та/або звернення стягнення на нерухоме майно. Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 09 грудня 2021 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по цивільній справі за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено. Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати, прийняти нове судове рішення, яким задовольнити заяву, посилаючись на неповне з`ясування всіх обставин справи, а також порушення норм процесуального права. У обґрунтування своєї апеляційної скарги апелянт зазначає, що є помилковим висновок суду про те, що обов`язок за кредитним договором не припинений, оскільки відповідно до п. 4 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів» проведення відповідно до цього Закону реструктуризації зобов`язань, передбачених договором, є підставою для визнання судом, відповідно до ст. 432 ЦПК України виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. У своєму відзиві на апеляційну скаргу, АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк», зазначає, що апеляційна скарга є безпідставною та необґрунтованою, висновки суду про відсутність підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню відповідають обставинам справи та вимогам закону, оскільки судом не встановлено, що обов`язок боржника ОСОБА_1 відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Адвокат Попова О.А., представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» про призначене судове засідання на 09 листопада 2022 року були сповіщені належним чином (а.с. 136-140, т.2). У день засідання від адвоката Приходько В.М., представника АТ «Державний ощадний банк України» надійшло клопотання про перенесення розгляду справи у зв`язку з тим, що представнику банку не вдалося ознайомитися з матеріалами справи. Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи. Щодо клопотання про перенесення розгляду справи, колегія суддів зазначає, що саме по собі посилання на те, що адвокат Приходько В.М. не ознайомився з матеріалами справи, не є підставою для відкладення розгляду справи, з огляду на наступне. 25 січня 2022 року ухвалою Одеського апеляційного суду провадження по справі було відкрито (а.с. 74 т. 2) , адвокатом Саранчуком В.С., який є представником АТ «Державний ощадний банк України», на підставі довіреності виданої 20 липня 2020 року строком на три роки, 04 травня 2022 року подано відзив на апеляційну скаргу (а.с. 76-80 т. 2). Ухвалою Одеського апеляційного суду 10 травня 2022 року справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 призначено до розгляду на 27 липня 2022 року, про що було сповіщено АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» 12 липня 2022 року, що підтверджується судовим повідомленням (а.с. 86, 88 т. 2). Розгляд справи 27 липня 2022 року, 24 серпня 2022 року не відбувся з об`єктивних причин не сповіщення належним чином ОСОБА_2 14 вересня 2022 року за клопотанням адвоката Попової О.А., представника ОСОБА_1 , розгляд справи відбувся в режимі відеоконференції за межами приміщення суду, до якої також приєднався адвокат Ткаченко Б.Р., представник АТ «Державний ощадний банк України», на підставі довіреності виданої 06 червня 2022 року строком до 18 червня 2023 року (а.с. 113-116 т. 2). Однак розгляд справи було відкладено на 09 листопада 2022 року з підстав неналежного сповіщення ОСОБА_2 , про що було повідомлено АТ «Державний ощадний банк України» під час проведення відеоконференціїї, а також направлено судову повістку про розгляд справи 09 листопада 2022 року, яку АТ «Державний ощадний банк України» отримав 14 вересня 2022 року (а.с. 129-131, 137-138 т. 2). Виходячи з того, що адвокату Приходько В.М. надано довіреність на представлення інтересів АТ «Державний ощадний банк України» 14 вересня 2022 року, подання заяви про ознайомлення 04 листопада 2022 року о 17-56 годин, не перешкоджало представнику ознайомитися з матеріалами справи. Також колегія суддів звертає увагу, що АТ «Державний ощадний банк України» є юридичною особою, яке має декілька представників, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, усвідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду справи. Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, явка яких не визнана судом обов`язковою. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду підлягає скасуванню з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні. Рішення суду у повному обсязі зазначеним вимогам не відповідає. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 08 грудня 2015 року по справі №521/15161/14-ц позовні вимоги ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №1276-н від 05 березня 2007 року - задоволено. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» заборгованість за кредитним договором № 1276-н від 05 березня 2007 року в загальній сумі 33 235 дол. США 21 центів та 4115,65 грн., з яких: заборгованість за основним та простроченим тілом кредиту 26834 дол. США 46 центів; заборгованість по простроченим відсоткам за користування кредитом 4312 дол. США 01 центів; прострочена комісійна винагорода за супроводжування кредиту 3040,00 грн.; пеня за несвоєчасне погашенні заборгованості за кредитом 841 дол. США 73 центів; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах за користування кредитом 1190 дол. США 24 центів; пеня за прострочену комісійну винагороду 1075 дол. США 65 центів; 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту 56 дол. США 77 центів. Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» порівну суму сплаченого судового збору у розмірі 3150, 18 грн. 14 березня 2016 року на виконання вказаного рішення Малиновським районним судом м. Одеси видано виконавчий лист по справі №521/15161/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний Банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» МФО 328845, заборгованість за кредитним зобов`язанням у розмірі 33 235 дол. США 21 центів та 4115, 65 грн. (а.с.151 т.1). 19 січня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Цинєвим А.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 64197131 з примусового виконання виконавчого листа №521/15161/14-ц, виданого Малиновським районним судом Одеської області 14 березня 2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний Банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» МФО 328845, заборгованість за кредитним зобов`язанням у розмірі 33 235 дол. США 21 центів та 4115, 65 грн. (а.с.33, т.2). ОСОБА_2 подала до АТ «Ощадний Банк України» заяву про проведення реструктуризації заборгованості (а.с.34, т.2). За результатами розгляду її заяви, листом від 05 березня 2007 р. № 1276-н на виконання вимог пункту 7 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» Банком прийняте рішення про задоволення вимоги Позичальника про здійснення обов`язкової реструктуризації заборгованості за Кредитним договором про іпотечний кредит № 1276-н від 05 березня 2007 р.(а.с.36-37,т.2). Днем проведення Реструктуризації є 19 липня 2021 року. За результатами проведення Реструктуризації: - Сума заборгованості із сплати кредиту, що вважається не погашеною, складає - 249 254,67 грн.; - Сума заборгованості із сплати процентів за користування кредитом за період до дня, що передує дню проведення реструктуризації, вважається погашеною; - Кінцевий строк погашення заборгованості згідно з вимогами Закону - 19 липня 2031 року; - Розмір процентної ставки за користування кредитом з Дня реструктуризації до 18.07.2022 - 9,27 % річних. Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції виходив з того, що обставини, які склалися у даній справі, позбавляють суд можливості вирішити питання про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню за правилами ч.2 ст.432 ЦПК України. Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне. 13 квітня 2021 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті», який набрав чинності 23 квітня 2021 року і яким внесені зміни до Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування». Зокрема, в пункті 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» передбачено обов`язкову реструктуризацію банком зобов`язання за договором про споживчий кредит, надані в іноземній валюті, за певним критерієм. Відповідно до умов вказаного Закону 05 листопада 2021 року ОСОБА_2 звернулася до Філії Одеського управління АТ «Ощадний Банк України» із заявою про проведення реструктуризації заборгованості. За результатами розгляду даної заяви, листом від 05 березня 2007 р. № 1276-н на виконання вимог пункту 7 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», Банком прийняте рішення про задоволення вимоги Позичальника про здійснення обов`язкової реструктуризації заборгованості за Кредитним договором про іпотечний кредит № 1276-н від 05 березня 2007 року. Днем проведення Реструктуризації є 19 липня 2021 року. За результатами проведення Реструктуризації: - Сума заборгованості із сплати кредиту, що вважається не погашеною, складає - 249 254,67 грн.; - Сума заборгованості із сплати процентів за користування кредитом за період до дня, що передує дню проведення реструктуризації, вважається погашеною; - Кінцевий строк погашення заборгованості згідно з вимогами Закону - 19 липня 2031 року; - Розмір процентної ставки за користування кредитом з Дня реструктуризації до 18 липня 2022 - 9,27 % річних. Кінцевий термін повернення кредиту 19 липня 2031 року. Подальше виконання реструктуризованих зобов`язань за кредитом здійснюється позичальником відповідно до умов договору з урахуванням умов проведеної реструктуризації та норм Закону України «Про споживче кредитування». Новий графік платежів за Договором про іпотечний кредит №1276-н від 05 березня 2007 року додано до листа. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» від 13 квітня 2021 року внесені зміни до Розділу IV Закону України «Про споживче кредитування». Так, п. 7 Прикінцевих та перехідних положень даного Закону передбачає, що зобов`язання позичальників за договорами про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, що відповідають зазначеним у цьому пункті критеріям (незалежно від дати укладення договору), підлягають обов`язковій реструктуризації на вимогу позичальника або його представника у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом. Заяву на реструктуризацію позичальник може подати особисто або через свого представника або надіслати рекомендованим листом з повідомленням протягом трьох місяців з дня набрання чинності даного закону, окрім випадків передбачених цим законом. При цьому, відповідальність за достовірність зазначеної у заяві про проведення реструктуризації інформації несе заявник. Днем проведення реструктуризації вважається день отримання кредитором, крім випадку переходу усіх прав кредитора до поручителя або заставодавця у зв`язку з виконанням ним зобов`язань позичальника, заяви про проведення відповідно до цього пункту реструктуризації. Кредитор зобов`язаний не пізніше 60 днів з дня реструктуризації здійснити всі обчислення, необхідні для проведення реструктуризації, та надіслати позичальнику, поручителю та іншим зобов`язаним за договором особам поштою рекомендованим листом інформацію про зміну зобов`язань за результатами проведення реструктуризації (включаючи інформацію про всі наявні зобов`язання позичальника за результатами проведення реструктуризації станом на день проведення реструктуризації та новий графік платежів) (п.п.12 п.7 Розділу IV Закону України «Про споживче кредитування»). Згідно п.4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті», проведення відповідно до цього Закону реструктуризації зобов`язань, передбачених договором, є підставою для визнання судом відповідно до статті 432 Цивільного процесуального кодексу України таким, що не підлягає виконанню, виконавчого документа, виданого для звернення до виконання рішення суду (ухваленого до дня проведення такої реструктуризації), яким передбачено стягнення грошових коштів та/або звернення стягнення на нерухоме майно. У разі визнання судом з цих підстав зазначеного виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, та в разі подання нової позовної заяви стороною справи, в якій було ухвалено рішення про визнання зазначеного виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, таке рішення суду не може бути підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пункту 2 частини першої статті 186 Цивільного процесуального кодексу України. Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Таким чином, зі змісту положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» та ст. 432 ЦПК України вбачається, що проведення реструктуризації зобов`язань за договором є підставою для визнання судом відповідного виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Оскільки з матеріалів заяви вбачається проведення стягувачем АТ «Ощадний Банк України» реструктуризації зобов`язань ОСОБА_2 за кредитним договором № 1276-н від 05 березня 2007 року та зміну її грошових зобов`язань, визначених виконавчим листом № 521/15161/14-ц від 14 березня 2016 року, тому є передбачені законом підстави для визнання цього виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. У зв`язку з цим оскаржувана ухвала суду першої інстанції з підстав, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, як така, що постановлена без повного з`ясування обставин, які мають значення для справи, та з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення заяви та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 09 грудня 2021 року скасувати. Прийняти постанову. Визнати виконавчий лист №505/257/16-ц, виданий 14 березня 2016 року Малиновським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» заборгованість за кредитним договором № 1276-н від 05 березня 2007 року в загальній сумі 33235 (тридцять три тисячі двісті тридцять п`ять) доларів США 21 центів та 4115 (чотири тисячі сто п`ятнадцять) гривень 65 копійок - таким, що не підлягає виконанню. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення складено 11 листопада 2022 року. Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева Судді ______________________________________ С.М. Сегеда ______________________________________ Т.В. Цюра