LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Кропивницький апеляційний суд401/2164/22

від 10.11.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , інтереси яких представляє адвокат Семенов Євгеній Олексійович, задовольнити.

ПОСТАНОВА Іменем України 10 листопада 2022 року м. Кропивницький справа № 401/2164/22 провадження № 22-ц/4809/1077/22 Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Єгорової С. М. (суддя-доповідач), Карпенка О. Л., Чельник О. І., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , інтереси яких представляє адвокат Семенов Євгеній Олексійович, на ухвалу Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 вересня 2022 року у складі судді Іващенко В. М. УСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції. У вересні 2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Розсохи Сергія Сергійовича, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивачів: Публічне акціонерне товариство "Український інноваційний банк" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просили скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріаль­ного округу Розсохи Сергія Сергійовича про включення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки як іпотекодержателя публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія», код ЄДРПОУ 05839888, індексний номер 161461790 від 28.03.2019, номер запису про іпотеку 651017, щодо іпотеки нерухомого майна - житлового будинку площею 332,8кв.м і земельної ділянки, які належать позивачам на праві спіль­ної часткової власності та знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Позовні вимоги мотивовано тим, що 12.04.2013 між ПАТ «Укрінбанк» і ТОВ ТВФ «Форт 2» укладений кре­дитний договір №20136 про відкриття відновлювальної кредитної лінії, за умо­вами якого банк надав товариству в позику грошові кошти в сумі 800 000,00 грн. З метою забезпечення зобов`язань, що виникли із кредитного договору, в цей же день між позивачами і банком укладений договір іпотеки № 20136/8-1 житлового будинку і земельної ділянки, що належать позивачам на праві спіль­ної часткової власності та знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений державним нотаріусом Світловодської міської державної нотаріальної контори Москаленко Н.І., реєстр. № 1-535, іпотекодержателем за яким виступила саме банківська установа. На думку позивачів, лише ПАТ «Укрінбанк» в особі Фонду як іпотекодержатель має право проводити будь-які операції з майном, що перебуває в іпо­теці. Зазначають, що позивачам стало відомо про те, що 28.03.2019 відповідачем до Державного ре­єстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки внесено зміни, згідно з якими іпотекодержателем виступило публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія» як правонаступник ПАТ «Укрін­банк» (індексний номер 161461790). Вважають внесення відповідачем змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки стосовно особи іпотекодержателя протиправним, а саме рішення приватного нотаріуса таким, що підлягає ска­суванню. Також вважають, що лише ПАТ «Укрінбанк» як іпотекодержатель в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб має право задовольнити свою вимогу за основ­ним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним до­говором. А наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки відомостей стосовно особи іпотекодержателя - іншої особи, яка такою не є, порушує обов`язки позивачів як іпотекодавців по іпо­течному договору. А вчинення приватним нотаріусом Київського міського нота­ріального округу Розсохою С.С. реєстраційної дії - включення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки як іпотекоде­ржателя публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія», код ЄДРПОУ 05839888, індексний номер 161461790 від 28.03.2019, що­до предмета іпотеки нерухомого майна - житлового будинку площею 332,8 кв.м і земель­ної ділянки, що належать позивачам на праві спільної часткової власності та знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , неправомірним. Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 вересня 2022 року позовну заяву передано за підсудністю на розгляд до Печерського районного суду міста Київ. Суд першої інстанції виходив з того, щомісцем знаходження відповідача є місто Київ, Музейний провулок, 2Б, 6 поверх. Суд зазначив, що матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів, які б свідчили про підсудність справи Світловодському міськрайонному суду Кіровоградської області, а саме за місцем проживання позивачів. Суд дійшов висновку, що посилання позивачів про підсудність справи Світловодському міськрайонному суду, оскільки спір стосується нерухомого майна, яке розташоване в місті Світловодську є помилковим, оскільки, як вбачається з матеріалів позову, спір стосується кредитних правовідносин, що виникли у 2013 році між ПАТ "Укрінбанк" та ТОВ ТВФ "Форт 2". Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. Представник позивачів адвокат Семенов Є. О. подав апеляційну скаргу, в якій з підстав порушення норм процесуального права ставить питання про скасування вказаної ухвали суду, та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вказує, що позивачами оскаржуються дії нотаріуса з приводу нерухомого майна. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2390/1 зазначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині першій статті 30 ЦПК України необхідно розуміти так: правила виклю­чної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення. Відзив на апеляційну скаргу не подано. Позиція апеляційного суду. Відповідно до ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (ч. 4 ст. 19 ЦПК). Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 369 ЦПК). У порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій ст. 274 ЦПК України (ч.ч.1-2 ст. 274 ЦПК). Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд. Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК). Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (ст. 19 ЦПК). За загальним правилом частини другої статті 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Стаття 30 ЦПК України про виключну підсудність передбачає, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою (ч.1). Вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій розглядаються судом, визначеним за правилами підсудності щодо розгляду спору, похідними від якого є такі вимоги (ч. 8). Позивачами оспорюється рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріаль­ного округу Розсохи С. С. про включення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки як іпотекодержателя ПАТ «Українська інноваційна компанія», щодо нерухомого майна - житлового будинку і земельної ділянки, які належать позивачам за адресою: АДРЕСА_1 . Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2390/1 зазначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині першій статті 30 ЦПК України необхідно розуміти так: правила виклю­чної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення. Тобто правила статті 30 ЦПК України застосовуються до позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (наприклад, звернення стягнення на нерухоме майно, передане в заставу іпотечне майно, передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, визнання договору іпотеки недійсним тощо). Таким чином, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном. Цей правовий висновок в силу положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України повинен враховувати суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин. Позивачі дотримались правил виключної підсудності, звернувшись до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області, що відповідає ст. 30 ЦПК України, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що відповідно до вимог ст. 27, 31 ЦПК України справу належить передати за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції про необхідність передачі справи на розгляд до іншого суду не відповідають зазначеним нормам цивільного процесуального права, тому на підставі ст. 379 ЦПК України оскаржена ухвала Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 вересня 2022 року підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції (для вирішення питання про відкриття провадження у справі). Керуючись ст. 367, 368, 371, 374, 379, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , інтереси яких представляє адвокат Семенов Євгеній Олексійович, задовольнити. Ухвалу Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 вересня 2022 року скасувати, матеріали справи направити для продовження розгляду до того ж суду першої інстанції. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. С. М. Єгорова Судді О. Л. Карпенко О. І. Чельник

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»