Постанова Полтавський апеляційний суд № 623/964/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 623/964/21 Номер провадження 33/814/476/22Головуючий у 1-й інстанції Бєссонова Т.Д. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 листопада 2022 року м. Полтава Суддя Полтавського апеляційного суду Дряниця Ю.В., у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Савіна Олега Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 27 травня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,- в с т а н о в и в: Постановою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 27 травня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним в тому, що ОСОБА_2 (згідно свідоцтва про зміну імені серія НОМЕР_1 від 02 березня 2021 року змінив прізвище та по батькові на ОСОБА_1 ) 18 березня 2021 року о 00 годин 35 хвилин керував по просп. Незалежності біля буд. №87 в м. Ізюм Харківської області транспортним засобом DAEWOO LANOS, д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, відмовившись від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння в присутності двох свідків, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року за №1306. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік. Не погоджуючись з постановою суду, адвокат Савін О.С., діючи в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. Вказує, що працівниками поліції було порушено процедуру огляду особи на стан сп`яніння, а також вважає недоведеним факт керування ним транспортним засобом. На розгляд до суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник Савін О.С. не з`явились, позаяк належним чином повідомлялися про розгляд справи. Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов`язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом для прискорення процедури слухання (справа «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії»). Європейський суд з прав людини неодноразово вказував нате, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справа «Олександр Шевченко проти України», справа «Трух проти України»). Враховуючи наведене, адвокату особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, було достеменно відомо про те, що в провадженні Полтавського апеляційного суду перебувають на розгляді матеріали справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за його апеляційною скаргою. За таких обставин, апеляційний суд вважає за можливе проводити розгляд справи без участі скаржника, який мав об`єктивну реальну можливість прийняти участь у судовому засіданні та організувати ефективний захист своїх інтересів у суді. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків. Відповідно до положень п.2.9.а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП наступає за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння. Згідно з вимогами ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником міліції у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення такого огляду, або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Положеннями п. 2, 3, розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 07.11.2015 року № 1452/735 передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння, згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Так, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення ґрунтується на даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 445976 від 18 березня 2021 року, відеозаписом з нагрудної камери поліцейського. Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, який є обґрунтованим, вмотивованим і відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, яким суд дав вірну оцінку. Доводи апеляційної скарги щодо не доведення факту керування особою транспортним засобом є безпідставними, оскільки факт керування особи транспортним засобом підтверджується сукупністю доказів, які між собою узгоджуються і містять фактичні дні про відповідність даних викладених у протоколі реальним обставинам подій. Так, долученим до матеріалів справи відеозаписом зафіксовано факт руху транспортного засобу DAEWOO LANOS, д.н.з. НОМЕР_2 , який був зупинений на вимогу патрульної поліції, і за кермом якого перебував саме ОСОБА_1 , який після зупинки вийшов із легкового автомобілю саме з місця водія. ОСОБА_1 , заперечуючи факт керування ним транспортним засобом, жодним чином не обґрунтував його перебування на місці водія відразу після зупинки транспортного засобу. Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги в частині того, що відеозапис не є належним та допустимим доказом, оскільки не є повним та безперервним, суд зазначає наступне. Відповідно п. 1.4.5 «Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів)», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03 лютого 2016 року, однією із декількох цілей використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції є забезпечення об`єктивного розгляду справ уповноваженими органами шляхом створення додаткових належних доказів. При цьому, відсутність одного чи декількох відео файлів, ніяким чином не можуть впливати на повноту, всебічність та об`єктивність з`ясування обставин справи та доведеності поза розумним сумнівом факту вчинення особою адміністративного правопорушення, оскільки наявні в матеріалах справи відеозаписи повністю узгоджуються з обставинами справи та доданими доказами. Окрім того, наявних відео файлів цілком достатньо для досягнення цілей, регламентованих у п. 1.4.5 Інструкції. Будь-яких фактичних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів достовірність вищевказаних відеозаписів не надано. Протокол про адміністративне правопорушення та відеозапис не містять істотних розбіжностей, а інші матеріали справи в їх сукупності підтверджують фактичні обставини справи. Суд вважає безпідставним доводи сторони захисту про визнання недопустимим доказом відеозаписів, долучених до матеріалів справи, з підстав того, що на ній вказано час та дату, які не відповідають фактичним обставинам справи. Дану обставину суд вважає технічним збоєм в роботі технічного приладу, який жодним чином не впливає на його допустимість, оскільки події, які зафіксовані на даному відео, повністю відповідають фактичним обставинам справи. За таких обставин, на думку суду апеляційної інстанції, суд всебічно, повно та об`єктивно розглянув зазначену справу, правильно встановив фактичні обставини, дослідив та оцінив наявні у справі докази та ухвалив законне, обґрунтоване та справедливе рішення. Адміністративне стягнення накладено на ОСОБА_1 відповідно до безальтернативної санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з додержанням вимог ст. 33 КУпАП, відповідно до яких при накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не враховуються особа порушника, його майновий стан та обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Підстави для скасування або зміни постанови місцевого суду, що є законною та обґрунтованою відсутні. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу адвоката Савіна Олега Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 27 травня 2021 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Полтавського апеляційного суду Ю. В. Дряниця