Постанова 4814 № 643/8598/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 643/8598/21 Номер провадження 33/814/65/23Головуючий у 1-й інстанції Олійник О.О. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 березня 2023 року м. Полтава Суддя Полтавського апеляційного суду Дряниця Ю.В., при секретарі Даценко Н.В., за участі ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Павленко Оксани Анатоліївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Московського районного суду м. Харкова від 21 січня 2022 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,- в с т а н о в и в: Постановою Московського районного суду м. Харкова від 21 січня 2022 року ОСОБА_1 визнано винною у тому, що вона 03 травня 2021 року о 02 годині 20 хвилин в м. Харкові по пр. Ювілейному, 48-Г, керувала транспортним засобом DAEWOO MATIZ, д.н. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820, за результатами якого встановлено, що вміст алкоголю у видихаємому повітрі складає 1, 19 проміле, чим порушила п. 2.9 а Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року за №1306. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік. Не погоджуючись з постановою суду, адвокат Павленко О.А., діючи в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. Вказує, що працівниками поліції було порушено процедуру огляду особи на стан сп`яніння. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків. Відповідно до положень п.2.9.а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП наступає за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння. Згідно з вимогами ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником міліції у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення такого огляду, або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Так, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення ґрунтується на даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 120277 від 03 травня 2021 року; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03 травня 2021 року; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які пояснили, що дійсно ОСОБА_1 в їх присутності погодилась пройти огляд на стан сп`яніння з використанням приладу «DrаgerAlcotest 6820», за результатами якого встановлено, що вміст алкоголю у видихаємому повітрі складає 1/19% проміле, рапортом працівника поліції; квитанцією тестування на алкоголь до протоколу, яка засвідчує результат тесту ОСОБА_1 1,19 проміле, час проведення тесту 03 травня 2021 року о 02 год. 38 хв.; відеозаписом з бодікамери поліцейського. Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, який є обґрунтованим, вмотивованим і відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, яким суд дав вірну оцінку. Доводи апеляційної скарги щодо порушення процедури проведення огляду особи на стан сп`яніння не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, оскільки матеріалами справи встановлено факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджуються матеріалами справи, які отримали належну правову оцінку і з якою погоджується апеляційний суд. Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги в частині того, що відеозапис не є належним та допустимим доказом, оскільки не є повним та безперервним, суд зазначає наступне. Відповідно п. 1.4.5 «Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів)», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03 лютого 2016 року, однією із декількох цілей використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції є забезпечення об`єктивного розгляду справ уповноваженими органами шляхом створення додаткових належних доказів. При цьому, відсутність одного чи декількох відео файлів, ніяким чином не можуть впливати на повноту, всебічність та об`єктивність з`ясування обставин справи та доведеності поза розумним сумнівом факту вчинення особою адміністративного правопорушення, оскільки наявні в матеріалах справи відеозаписи повністю узгоджуються з обставинами справи та доданими доказами. Окрім того, наявних відео файлів цілком достатньо для досягнення цілей, регламентованих у п. 1.4.5 Інструкції. Будь-яких фактичних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів достовірність вищевказаних відеозаписів не надано. Протокол про адміністративне правопорушення та відеозапис не містять істотних розбіжностей, а інші матеріали справи в їх сукупності підтверджують фактичні обставини справи. Також, матеріали справи спростовуються доводи апеляційної скарги, що правопорушнику не було роз`яснено його права. Так, протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. При складанні протоколу ОСОБА_1 було роз`яснено її права, передбачені ст. 268 КУпАП, що вона підтвердила, власноруч поставленим підписом, у присутності двох осіб. Крім того, на відеозаписі зафіксовано, що патрульними поліцейськими було зачитано особі, що притягується до адміністративної відповідальності зміст протоколу, повідомлено про розгляд справи у суду першої інстанції і роз`яснено її права та обов`язки, згідно до вимог закону. За таких обставин, на думку суду апеляційної інстанції, суд всебічно, повно та об`єктивно розглянув зазначену справу, правильно встановив фактичні обставини, дослідив та оцінив наявні у справі докази та ухвалив законне, обґрунтоване та справедливе рішення. Адміністративне стягнення накладено на ОСОБА_1 відповідно до безальтернативної санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з додержанням вимог ст. 33 КУпАП, відповідно до яких при накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не враховуються особа порушника, його майновий стан та обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Підстави для скасування або зміни постанови місцевого суду, що є законною та обґрунтованою відсутні. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу адвоката Павленко Оксани Анатоліївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Московського районного суду м. Харкова від 21 січня 2022 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Полтавського апеляційного суду Ю. В. Дряниця