LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4855640/20674/19

від 09.11.2022 ·

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/20674/19 ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 листопада 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді Парінова А.Б., суддів: Беспалова О.О., Ключковича В.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» про ухвалення додаткового рішення за апеляційною скаргою Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2022 року по справі за адміністративним позовом Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» до Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування постанови, - В С Т А Н О В И В: До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» до Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить суд: - визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Диких Олексія Олександровича від 07.10.2019 року про відкриття виконавчого провадження №60204179. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 січня 2021 року адміністративний позов задоволено частково: - визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Диких Олексія Олександровича від 07.10.2019 року про відкриття виконавчого провадження №60204179; - стягнуто на користь Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» (01023, м. Київ, вул. Л. Первомайського, 11, код ЄДРПОУ 31306940) документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921,00 грн. (Одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві (01011, м. Київ, вул. Різницька, буд. 11б, ЄДРПОУ 34979022); - стягнуто на користь Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» (01023, м. Київ, вул. Л. Первомайського, 11, код ЄДРПОУ 31306940) документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. (П`ять тисяч гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві (01011, м. Київ, вул. Різницька, буд. 11б, ЄДРПОУ 34979022); - в іншій частині позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із прийнятим судом першої інстанції рішенням про часткове відмови у задоволенні вимог щодо витрат на правничу допомогу, позивачем подано до суду апеляційну скаргу відповідно до прохальної частини якої апелянт, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині та винести по справі нове рішення про відшкодування на його користь за рахунок бюджетних асигнувань понесених витрат на правову допомогу в розмірі 20000,00 грн. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2022 року апеляційну скаргу Апеляційну скаргу Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» - задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2022 року змінити, виклавши пункт 4 резолютивної частини в наступній редакції: Стягнути на користь Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» (01023, м. Київ, вул. Л. Первомайського, 11, код ЄДРПОУ 31306940) документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн. (десять тисяч) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві (01011, м. Київ, вул. Різницька, буд. 11б, ЄДРПОУ 34979022). В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2022 року - залишено без змін. На адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від представника Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення. В обґрунтування заяви представник позивача зазначає, що судом апеляційної інстанції під час прийняття постанови не вирішено питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 30000,00 грн. Відповідачем не подано заперечення на заяву позивача про ухвалення додаткової постанови. Сторони у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи були належним чином повідомлені, про причини неявки суду не повідомили. За таких обставин колегія суддів, керуючись ч. 3 ст. 252 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до частини 2 статті 309 КАС України у виняткових випадках та з урахуванням особливостей розгляду справи апеляційний суд може продовжити строк розгляду справи, про що постановляє ухвалу. Пунктом 1 статті 6 ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року Конвенції про захист прав людини та основних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку. Згідно п. 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов`язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники. З огляду на те, що члени колегії перебували у відпустці та вищезазначені обставини, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що існує необхідність продовження строку розгляду даної справи на розумний строк. Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного. Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Згідно із статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи. Відповідно до статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження). Пунктом 4 частини першої статті першої Закону України 05.07.2012 року №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (із змінами і доповненнями) (далі також - Закону №5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Статтею 19 Закону №5076 визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Таким чином, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності. Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону №5076). Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону №5076). Відповідно до статті 30 Закону №5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Водночас, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Як вбачається із матеріалів справи, на підтвердження понесення судових витрат на професійну правничу допомогу адвокатом позивача надано наступні документи: договір про надання правової допомоги №135 від 19 лютого 2022 року; Акт надання правової допомоги від 28 липня 2022 року (проведення правового аналізу рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2022 у справі №640/20674/19, вивчення судової практики; підготовка та аналіз судової практики, підготовка та подання апеляційної справи від 21.02.2022 у справі №640/20674/19 - 27000,00 грн; підготовка та подання заяви від 26.06.2022, від 25.07.2022 - 2000,00 грн; участь в судовому засіданні у Шостому апеляційному адміністративному суді від 26.07.2022 - 1000,00 грн); Звіт про надання послуг від 28 липня 2022 року (проведення правового аналізу рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2022 у справі №640/20674/19, вивчення судової практики; підготовка та аналіз судової практики, підготовка та подання апеляційної справи від 21.02.2022 у справі №640/20674/19 - 27 годин; підготовка та подання заяви від 26.06.2022, від 25.07.2022 - 2 год; участь в судовому засіданні у Шостому апеляційному адміністративному суді від 26.07.2022 - 1 грн). Щодо співмірності розміру судових витрат, пов`язаних із наданням адвокатом послуги у зв`язку з розглядом даної справи, колегія суддів зазначає наступне. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Як зазначалось вище, чинне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу, зокрема: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Колегія суддів звертає увагу, що предмет спору у даній справі не є складним та не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними, оскільки апеляційна скарга подана позивачем в частині витрат на правничу допомогу може перевищувати 4 години, також участь в судовому засіданні зайняло 1 години, отже загальна кількість витраченого часу не перевищила 5 годин. Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що оскільки апеляційна скарга позивача була задоволена частково, отже і витрати на правничу допомогу підлягають частковому задоволенню. З аналізу матеріалів справи та норм права, колегія суддів вважає обґрунтованим та пропорційним до предмета спору розміром витрат на правничу допомогу за подання апеляційної скарги та участь в судовому засіданні є сума 10000,00 гривень. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що позивач при написанні апеляційної скарги не було надано останню практику Верховного Суду, а надано практику за 2018 - 2019 роки, отже в даному випадку тривалий час для вивчення судової практики є необґрунтованим. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 січня 2021 року по справі № 280/2635/20 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що заява позивача про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню частково, а понесені судові витрати за правову допомогу підлягають задоволенню в розмірі 10000,00 грн, за рахунок бюджетних асигнувань Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві. Керуючись ст. ст. 139, 241, 242, 243, 252, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Заяву представника Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково. Стягнути на користь Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» (01023, м. Київ, вул. Л. Первомайського, 11, код ЄДРПОУ 31306940) документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві (01011, м. Київ, вул. Різницька, буд. 11б, ЄДРПОУ 34979022). Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді: О.О. Беспалов В.Ю. Ключкович

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»