Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 260/2678/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 листопада 2022 рокуЛьвівСправа № 260/2678/22 пров. № А/857/13207/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді: Глушка І.В., суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І., розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2022 року, ухвалене суддею Калинич Я.М. у м. Ужгороді Закарпатської області у порядку письмового провадження у справі №260/2678/22 за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови,- ВСТАНОВИВ: 22 липня 2022 року позивач Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області звернувся до суду з позовом до відповідача - Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 , у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Міснік Н.В. про накладення штрафу від 11.07.2022 у розмірі 5100 грн, прийняту у виконавчому провадженні №64913839. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2022 року адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, наведених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні адмінвстративного позову відмовити. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскільки рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справі №260/4489/21 виконано не в повному обсязі, оскаржувана постанова про накладення штрафу за невиконання рішення у розмірі 5100 грн винесена правомірно. Одначасно звертає увагу суду на те, що за рішенням немайнового характеру у державного виконавця відсутні повноваження щодо винесення постанови про арешт коштів та списання коштів, які містяться на рахунках боржника, оскільки законодавцем встановлено вичерпний перелік дій, передбачених ст.ст. 63, 75 Законом України «Про виконавче провадження», направлених на його своєчасне та повне виконання. Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити. Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області 24.03.2021 від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження від 22.03.2021 № 64913839, якою надано Головному управлінню Пенсійного фонду України в Закарпатській області строк 10 робочих днів для виконання виконавчого листа Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.03.2021 у справі №260/4489/20. Листом від 26.03.2021 №0700-0404-5/12492 Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повідомило відповідача, що рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.01.2021 року №260/4489/20 виконано. З 01.01.2018 здійснено перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 із розрахунку 83 % відповідних сум грошового забезпечення. Доплата пенсії по рішенню суду за період з 01.01.2018 по 31.03.2021 у сумі 64971,12 грн буде виплачена ОСОБА_1 після виділення коштів з Державного бюджету України. До вказаного листа долучено розрахунок на доплату пенсії за пенсійною справою №2872 та перерахунку пенсії. Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 30.06.2021 за №64913839 повернуто виконавчий документ стягувачу. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.09.2021 у справі за №260/3938/21 задоволено позов ОСОБА_1 , та, серед іншого, визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) від 30.06.2021 за №64913839 про повернення виконавчого документа стягувачу від 30.06.2021 по виконавчому провадженню №64913839. 12.10.2021 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) було винесено постанову про відновлення виконавчого провадження №64913839. 22.10.2021 представником відділу примусового виконання рішень управління забезпечення державної виконавчої служби у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) було подано до Закарпатського окружного адміністративного суду заяву про зміну способу і порядку виконання рішення, в якій представник просив встановити порядок виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у даній справі про зобов`язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із розрахунку 83 % відповідних сум грошового забезпечення з 01 січня 2018 року, з урахуванням раніше виплачених сум, визначивши стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 нарахованої пенсії заборгованості у сумі 64971,12 грн. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.11.2021 у задоволенні заяви відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі №260/4489/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити дії відмовлено. 11.07.2022 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Міснік Нелею Вячеславівною винесено постанову у ВП №64913839 про накладення штрафу за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення суду в розмірі 5100 грн. Позивач, вважаючи постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Міснік Н.В. про накладення штрафу від 11.07.2022 у розмірі 5100 грн, винесену у межах у виконавчого провадження №64913839, неправомірною, звернувся до суду з вимогами про її скасування. Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке. Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Згідно з положеннями статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. В розумінні статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII в редакції, чинній на час винесення оскаржуваної постанови (далі - Закон №1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Частиною 1 статті 5 Закону №1404-VIII встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців. Згідно з положеннями статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом, розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону, накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом. Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 19 Закону №1404-VIII боржник зобов`язаний надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження. Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (частина 8 статті 19 Закону №1404-VIII). Частиною 2 статті 63 Закону №1404-VIII встановлено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. В свою чергу, стаття 75 Закону №1404-VIII встановлює відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі. Аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє суду апеляційної інстанції дійти висновку, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і спрямовано на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. Умовами для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є: 1. невиконання ним виконавчого документа (судового рішення); 2. відсутність поважних причин невиконання виконавчого документа (судового рішення). Сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з`ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону № 1404-VIII. Отже, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановлено, по-перше, факт невиконання боржником судового рішення і, по-друге, відсутність поважних причин. Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму навності об`єктивних перешкод для виконання судового рішення. Поважними в розумінні норм Закону України «Про виконавче провадження» можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення. Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку рішення суб`єкта владних повноважень щодо відповідності критеріям правомірності, визначених ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст. 90 КАС України). Так, Верховний Суд у постанові від 07.11.2019 по справі № 420/70/19 зазначив, що умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. В залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим. З матеріалів справи судом встановлено, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.01.2021 у справі №260/4489/20 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 під час її перерахунку з 83 % від відповідних сум грошового забезпечення на 70%, починаючи з 01 січня 2018 року та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із розрахунку 83 % відповідних сум грошового забезпечення з 01 січня 2018 року, з урахуванням раніше виплачених сум. На виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.01.2021 у справі №260/4489/20 Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 . Зі змісту наданого на розгляд суду розрахунку на доплату пенсії за пенсійною справою №2872 за період з січня 2018 по березень 2021 сума належної до виплати ОСОБА_1 доплати пенсії становить 64971,12 грн. Підстава для здійснення перерахунку: рішення суду від 23.01.2021 у справі №260/4489/20 (а.с.10, зворот). Згідно доводів позивача доплата пенсії по рішенню суду за період з 01.01.2018 по 31.03.20121 у сумі 64971,12 грн буде виплачена ОСОБА_1 після виділення коштів з Державного бюджету України. Водночас позивач наголошує на тому, що невиконання рішення суду в частині виплати ОСОБА_1 доплати пенсії за період з 01.01.2018 по 31.03.2021 у сумі 64971,12 грн відбулося з незалежних від пенсійного органу причин, зокрема, через відсутність відповідного фінансування ГУ ПФУ. З огляду на встановлені обставини, суд першої інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції, що рішення суду в цій частині невиконане боржником з поважних та незалежних від нього причин. Натомість твердження скаржника щодо ненадання боржником державному виконавцю доказів вжиття заходів щодо повного виконання рішення суду, не відповідають фактичним обставинам справи. Невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності фінансового забезпечення боржника на проведення таких виплат, яке здійснюється Пенсійним фондом України (головним розпорядником бюджетних коштів), не може вважатися невиконанням рішення без поважних причин. У такому випадку накладення штрафу жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів. Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 24.01.2018 по справі №405/3663/13-а, які в силу положень ч.5 ст.242 КАС України мають бути враховані при розгляді цієї справи. Отже, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, описаних вище, зважаючи на їхній зміст та юридичну природу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність оспорюваної постанови та наявності підстав для її скасування. Оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає, що такі були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Доводами апеляційної скарги не спростовуються висновки, викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні. Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає. Керуючись статтями 242, 272, 287, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2022 року у справі №260/2678/22 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя І. В. Глушко судді О. І. Довга І. І. Запотічний