Постанова Київський апеляційний суд № 368/450/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 жовтня 2022 року м. Київ Справа №368/450/16-ц Апеляційне провадження №22-ц/824/10184/2022 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В. суддів: Андрієнко А.М., Поліщук Н.В. за участю секретаря Федорчук Я.С. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області постановлену під головуванням судді Кириченка В.І. 27 липня 2022 року у м. Кагарлик, повний текст ухвали складений 01 серпня 2022 року, за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 17 січня 2018 року за нововиявленими обставинами, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Буртівська сільська рада Кагарлицького району Київської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Буртівська сільська рада Кагарлицького району Київської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, В С Т А Н О В И В Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 27 липня 2022 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 17 січня 2018 року за нововиявленими обставинами, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Буртівська сільська рада Кагарлицького району Київської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Буртівська сільська рада Кагарлицького району Київської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - відмовлено. Ухвала суду мотивована тим, що заявник фактично просила про переоцінку доказів, оцінених судом у процесі розгляду справ з урахуванням отриманого відповідачем нового доказу, що не є підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами. Не погодилася із вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 , її представником подано апеляційну скаргу, в якій вони посилаються на порушення судом норм процесуального прав та грубе порушення вимог земельного законодавства. Вказує, що за результатами проведених топографо-геодезичних та картографічних робіт ДП «Центр державного кадастру», від імені якого діяла Київська обласна філія ДП «Центр державного кадастру» було виявлено невідповідність меж земельних ділянок по АДРЕСА_1 межам земельних ділянок згідно Публічної Кадастрової Карти, це і є нововиявленою обставиною, яка підтверджує, що ОСОБА_1 ніколи не чинились перешкоди у користуванні земельною ділянкою АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_2 . За таких обставин, вважає, що ситуаційний план земельних ділянок, що розташовані по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_2 є нововиявленою обставиною та дає всі підстави скасувати і переглянути рішення суду першої інстанції. Враховуючи вищевикладене, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача - ОСОБА_3 вказує на те, що наданий відповідачем ситуаційний план земельних ділянок від 08 квітня 2021 року не може бути нововиявленою обставиною в розумінні ст. 423 ЦПК України, та не спростовує висновок експертизи, який було покладено в основу судового рішення, що переглядається. За таких обставин просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення. В судовому засіданні представник відповідача - ОСОБА_4 підтримав апеляційну скаргу з підстав викладений у ній та просив її задовольнити. Позивач ОСОБА_2 заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Третя особа Буртівська сільська рада Кагарлицького району Київської області свого представника в судове засідання не направила, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили. Тому колегія суддів вважала за можливе розглянути справу за відсутності третьої особи. Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, колегія суддів виходить з такого. Судом встановлено, що рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 17 січня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено, зобов`язано ОСОБА_1 : - з урахуванням вимог п. 3.25* ДБН 60-92 «Містобудування. Планування і забудови міських і сільських поселень», протягом місяця з дня набрання даним рішенням законної сили демонтувати споруду (сінник), яка знаходиться на території домоволодіння ОСОБА_1 між земельною ділянкою ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_2 та земельною ділянкою ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , вздовж спільної межі, що визначена в державному акті на право приватної власності на землю від 11 січня 2006 року загальною площею 0,4195 га від точки «Б», на відстань не менше 1,0 м від спільної межі земельних ділянок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_2 ; - протягом місяця з дня набранням даним рішенням законної сили демонтувати з належної ОСОБА_2 земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 сітку - огорожу разом із стовпами - кріпленнями у вершинах поворотних точок № 13, 14, 18, 19, 20, 21, 22, 23, на відрізку від А - Б, що зазначені в додатку № 1 висновку експерта про результати проведення первинної судової земельно - технічної експертизи від 07 лютого 2017 року № 1 - 17, вздовж спільної межі, що визначена в державному акті на право приватної власності на землю від 11 січня 2006 року серії ІІІ - КВ №067434, загальною площею 0,4195 га від точки «Б». В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою відмовлено /т.2 а.с. 222-227/. Рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 17 січня 2018 року залишено без змін Постановою Київського апеляційного суду 01 грудня 2020 року /т. 3 а.с.133-139/. Дані про касаційне оскарження вказаних судових рішень в матеріалах справи відсутні. Також з матеріалів справи вбачається, що 25 січня 2021 року Кагарлицьким районним судом Київської області на виконання рішення суду від 17 січня 2018 року було видано виконавчий лист № 368/450/16-ц та на виконання додаткового рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 06 червня 2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судових витрат пов`язаних з розглядом справи в розмірі 4951,20 грн виконавчий лист №368/450/16-ц /т. 3 а.с. 169, 173/. Головним державним виконавцем Кагарлицького районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Качанюк О.В., при примусовому виконанні виконавчого листа №368/450/16-ц від 25 січня 2021 року винесено постанову від 30 квітня 2021 року про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з виконанням рішення суду від 17 січня 2018 року в повному обсязі /т.3 а.с. 167,168/. Також Головним державним виконавцем Кагарлицького районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Качанюк О.В., при примусовому виконанні виконавчого листа №368/450/16-ц від 25 січня 2021 року винесено постанову від 25 травня 2021 року про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з виконанням додаткового рішення суду від 06 червня 2019 року в повному обсязі /т.3 а.с. 171,172/. У травні 2021 року представник позивача ОСОБА_4 звернулась до суду першої інстанції із заявою про перегляд рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 17 січня 2018 року за нововиявленими обставинами у відповідності до ст. 423 ЦПК України. Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 ніколи не порушувалася спільна межа та нею ніколи не чинились перешкоди у користуванні земельною ділянкою АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_2 . Також вказує, що ОСОБА_1 , якій належить на праві власності земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер земельної ділянки:3222281201:01:077:0001, державний акт серія КВ №054532, 21 березня 2021 року було укладено Договір №212999000025 - ГР на виконання топографо - геодезичних та картографічних робіт з Державним підприємством «Центр державного кадастру», від імені якого діяла Київська обласна філія Державного підприємства «Центр державного кадастру» (надалі - виконавець). За результатами виконаних топографо - геодезичних та картографічних робіт Державним підприємством «Центр державного кадастру», від імені якого діяла Київська обласна філія Державного підприємства «Центр державного кадастру», встановлено та виявлено невідповідність меж земельних ділянок по АДРЕСА_3 (які взяті для дослідження) межам земельних ділянок згідно Публічної Кадастрової Карти. Вказує, що межі парканів по межі земельних ділянок (згідно Ситуаційної карти), визначені згідно фактичних меж на місцевості, які були встановлені та узгоджені в 80-90х роках минулого століття, вказують на невідповідність меж на місцевості та конфігурацій земельних ділянок, нанесених на державні акти, що підтверджує зміщення та накладання земельних ділянок. Таким чином, встановлені та маються розбіжності меж земельних ділянок з даними Публічної Кадастрової Карти, що є грубим порушенням земельного законодавства. Істотні обставини, які встановлені, підтверджують, що ніяких перешкод у користуванні земельною ділянкою АДРЕСА_2 ОСОБА_1 не чинились ОСОБА_2 , і судом не були добуті такі обставини і не були доведені. Тому постановлене незаконне, необгрунтоване рішення підлягає перегляду за нововиявленими обставинами. Допущені технічні помилки при нанесенні на державні акти конфігурацій земельних ділянок та грубі порушення при формуванні Державного Земельного Кадастру підлягають ретельному дослідженню та скасуванню допущених помилок. Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 27 липня 2022 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 17 січня 2018 року - відмовлено. Ухвала суду мотивована тим, що заявник фактично просила про переоцінку доказів, оцінених судом у процесі розгляду справ з урахуванням отриманого відповідачем нового доказу, що не є підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами. Згідно з ч.1 ст.423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Частиною 2 цієї статті визначено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (ч.4 ст.423 ЦПК України). Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Вказані правові норми передбачають, що це мають бути обставини, які є істотними, тобто, такими, що якби вони були відомі раніше, то суд ухвалив би інше рішення; вони є нововиявленими, а не новими обставинами, тобто, існували на час розгляду судом спору; вони входять до предмету доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Підставою перегляду будь-якого судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами є те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку. Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 29 серпня 2018 року (справа №552/137/15-ц). Отже, нововиявленою може бути визнана лише та обставина, яка існувала в об'єктивній дійсності на момент ухвалення рішення, проте не була відома заявнику, а підставою перегляду є наявність обставини, що може істотно вплинути на вирішення справи. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судом у процесі розгляду справи. В свою чергу, нe вважаються нововиявленими обставинами нові докази, які виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. В Постанові Верховного Суду від 04 березня 2020 року у справі №755/32663/14-ц, провадження №61-44397св18 вказано на те, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. При вирішенні питання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених ч. 2 ст. 423 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться в ст. ст. 424, 426 ЦПК України. Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених п. 1 ч. 2 ст.423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим. Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі та щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виник спір, а тому підставою для скасування судового рішення є не всі невідомі на час розгляду справи обставини, а лише ті, які входять до предмета доказування у справі. Європейський суд з прав людини у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» нагадав, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (див., рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia),заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-X) У рішенні від 18 листопада 2004 року у справі «Правєдная проти Росії» ЄСПЛ вказав на те, що процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступним, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя. Звертаючись до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 17 січня 2018 року представник ОСОБА_1 посилався на те, що за результатами виконаних топографо - геодезичних та картографічних робіт Державним підприємством «Центр державного кадастру», від імені якого діяла Київська обласна філія Державного підприємства «Центр державного кадастру», встановлено та виявлено невідповідність меж земельних ділянок по АДРЕСА_3 (які взяті для дослідження) межам земельних ділянок згідно Публічної Кадастрової Карти. Межі парканів по межі земельних ділянок (згідно Ситуаційної карти), визначені згідно фактичних меж на місцевості, які були встановлені та узгоджені в 80-90х роках минулого століття, вказують на невідповідність меж на місцевості та конфігурацій земельних ділянок, нанесених на державні акти, що підтверджує зміщення та накладання земельних ділянок. Отже, істотні обставини, які встановлені, підтверджують, що ніяких перешкод у користуванні земельною ділянкою АДРЕСА_2 ОСОБА_1 не чинились ОСОБА_2 , і судом не були добуті такі обставини і не були доведені. Разом з цим, наведені заявником обставини, не можна кваліфікувати, як нововивявлену обставину, в розумінні ст. 423 ЦПК України, оскільки вона не є нововиявленою, тобто такою, що не була і не могла бути відома заявнику, натомість наведені заявником обставини фактично є новими доказами наданими відповідачем на підтвердження своїх заперечень проти позову, а не на підтвердження наявності нововиявлених обставин. Вказані обставини, на які вона посилається, як на нововиявлені були нею отримані після ухвалення рішення суду на підставі договору на виконання топографо - геодезичних та картографічних робіт від 21 березня 2021 року. Фактично відповідач просить про переоцінку доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи з урахуванням отриманого відповідачем нового доказу, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововияленими обставинами відповідно до вимог ст. 423 ЦПК України. Крім цього, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що процедура перегляду рішення за нововиявленими обставинами не повинна підміняти собою перегляд рішення. До того ж, як вбачається з матеріалів справи, заявник скористалась своїм правом на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, однак відповідач не погоджується з ухваленим рішенням суду апеляційної інстанції. Також з матеріалів справи вбачається, що рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 17 січня 2018 року набуло законної сили і статусу остаточного, та було виконано відповідачем в повному обсязі. А отже його перегляд з підстав наведених заявником буде суперечити принципу юридичної визначеності. З огляду на вищенаведені правові норми та фактичні обставини справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що підстави для задоволення заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами відсутні, оскільки вказані заявником обставини, не є нововиявленими у розумінні ст. 423 ЦПК України. Доводи апеляційної скарги зводяться до посилань на ті обставини, які були предметом розгляду в суді першої інстанції, і яким суд надав відповідну правову оцінку. Згідно п.1 ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції П О С Т А Н О В И В Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 27 липня 2022 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач: В.В. Соколова Судді: А.М. Андрієнко Н.В. Поліщук Повний текст постанови складений 03 листопада 2022 року.