Ухвала ККС ВС № 754/17699/18

Ухвала Іменем України 31 жовтня 2022 року м. Київ справа № 754/17699/18 провадження № 51-3292 ск 22 Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючої ОСОБА_3 суддів ОСОБА_4. та ОСОБА_5 розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 11 листопада 2020 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 27 липня 2022 року, встановив: Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 11 листопада 2020 року залишено без задоволення заяви засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Київського міського суду від 18 серпня 2000 року, яким засуджено кожного з них за частиною 3 статті 193, частиною 3 статті 194, частиною 2 статті 143, пунктами «а», «ж», «з», «і» статті 93 КК України 1960 року до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна. Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 липня 2022 року ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 11 листопада 2020 року залишено без зміни. Зі змісту касаційної скарги вбачається, що захисник не погоджується з вказаними судовими рішеннями щодо його підзахисного. Перевіривши касаційну скаргу захисника на відповідність вимогам статті 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), Суд дійшов до висновку, що її подано без додержання вимог зазначеної норми процесуального закону. Так, відповідно до вимог частини 2 статті 427 КПК у касаційній скарзі, окрім іншого, наводяться обґрунтування вимог щодо незаконності чи необґрунтованості судових рішень з урахуванням підстав для їх скасування судом касаційної інстанції, визначених у статті 438 КПК, а також зазначаються вимоги до суду касаційної інстанції, які б узгоджувалися зі статтею 436 КПК. У частині 1 статті 433 КПК визначено повноваження суду касаційної інстанції, відповідно до яких суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Згідно із частиною 1 статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. Зокрема, захисник у касаційній скарзі фактично просить надати доказам у кримінальному провадженні іншу оцінку, ніж їм дано судами першої та апеляційної інстанцій, при цьому не наводить належних обґрунтувань щодо незаконності, на його думку, оскаржуваних судових рішень, якими було відмовлено в задоволенні заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, з урахуванням змісту статті 459 КПК. Так, згідно з положеннями статті 459 КПК нововиявленими обставинами визнаються: штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути. Крім того, вказуючи на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, захисник не обґрунтовує та не зазначає їх вплив на незаконність судових рішень, з урахуванням вимог статті 412 КПК. Тобто, у касаційній скарзі захисник має вказати на конкретні порушення закону, що може бути підставами для скасування судових рішень, які, на його думку, допущено судами першої та апеляційної інстанцій при їх постановленні, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції. Таким чином, недодержання захисником вимог, передбачених статтею 427 КПК, є підставою для залишення його касаційної скарги без руху. На підставі викладеного, керуючись частиною 1 статті 429 КПК, Суд постановив: Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 11 листопада 2020 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 27 липня 2022 року залишити без руху, надавши йому п`ятнадцятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання ним ухвали. У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5