Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 725/3985/22

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 725/3985/22 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Нестеренко Є.В. Суддя-доповідач - Залімський І. Г. 01 листопада 2022 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Залімського І. Г. суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 06 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернівецької митниці Державної митної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулася до Першотравневого районного суду м. Чернівці із вищевказаною позовною заявою до Чернівецької митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил №0194/40800/22 від 06.07.2022. Рішенням Першотравневого районного суду міста Чернівці від 06.09.2022 у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 06.09.2022 скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права,, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції грубо порушено право позивача на судовий захист, адже представник позивача прибув до Першотравневого районного суду міста Чернівці для участі у судовому засіданні, про що свідчить витяг з Журналу обліку відвідувачів Першотравневого районного суду міста Чернівці за 06.09.2022, однак розгляд справи відбувся без його участі. Вказав, що відповідачем розраховано суму штрафних санкції виходячи з завищеної вартості автомобіля позивача, безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання позивача про призначення автотоварознавчої експертизи для визначення дійної вартості автомобіля позивача. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Зауважив, що факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, підтверджується матеріалами справи, відповідачем дотримано порядку розгляду справи про порушення митних правил та притягнення позивача до відповідальності за вказане порушення. Представник позивача подав до суд клопотання про призначення експертизу у даній справі, у якому просив призначити автотоварознавче дослідження вартості транспортного засобу автомобіля марки «AUDI Q7», 2008 року випуску, VIN код НОМЕР_1 , з урахуванням його комплектації, пробігу, технічного стану, ступеня зносу, пошкоджень, дефектів, а також інформації про його ціную, станом на момент його першого ввезення на митну територію України, а саме 26.04.2021. Колегія суддів не знаходить підстав для задоволення вказаного клопотання з огляду на його необґрунтованість та відсутність зв`язку порушених у ньому питань із предметом спору у даній справі. Так, позивач оскаржує, постанову у справі про порушення митних правил №0194/40800/22 від 06.07.2022, винесенню якої передувала автотоварознавча експертиза за висновком якої №58 від 26.04.2022 встановлено орієнтовну суму митних платежів на рівні 185 183,28 грн. При цьому, позивач не оскаржив вказаного висновку, не довів необхідності проведення експертизи у ході розгляду даної справи. Доводи позивача про те, що вказаний автомобіль в подальшому розмитнено за ціною, яка менша від ціни, що визначена у висновку експерта №58 від 26.04.2022, не свідчать про те, що такою ж ціна була у цього автомобіля на момент його ввезення позивачем не стосуються предмету судового розгляду у даній справі, до якого, зокрема, входить дотримання прав позивача під час притягнення до адміністративної відповідальності, обґрунтованість висновків відповідача про вчинення позивачем правопорушення. Сторони у справі повноважних представників у судове засідання не направили, хоча повідомлялись про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Згідно ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до оскаржуваної постанови митниці, 20.04.2022 на територію п/п «Порубне-Сірет» Чернівецької митниці в зону митного контролю в`їхав автомобіль марки «AUDI Q7», країна реєстрації Румунія, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням гр. ОСОБА_1 , яка прямувала з України до Румунії в приватних справах. До митного контролю громадянка ОСОБА_1 подала закордонний паспорт гр. Румунії № НОМЕР_3 , виданий 12.09.2018 року поліцією м. Бухарест, на ім`я ОСОБА_2 . Харківською митницею листом від 26.01.2022 №7.14-3/20-01/7.2/1175 надіслано на адресу митниці лист Страхової компанії «Мега Гарант» стосовно ДТП за участю автомобіля марки AUDI Q7 р/н НОМЕР_2 , кузов НОМЕР_1 , за змістом якого вказаний транспортний засіб застраховано громадянкою ОСОБА_1 за полісом № ЕР/203898806 від 07.05.2021. За результатами аналізу інформації, яка міститься в АСМО «Інспектор», встановлено, що транспортний засіб марки AUDI Q7 р/н НОМЕР_2 , кузов НОМЕР_1 , ввезено на митну територію України 26.04.2021 через МАПП «Порубне-Сірет» громадянкою Румунії ОСОБА_2 (паспорт № НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в режимі «тимчасове ввезення» до 1 року. В подальшому громадянка ОСОБА_3 (паспорт № НОМЕР_3 ) в якості пасажира 18.07.2021 о 8:44 здійснила виїзд за межі України на транспортному засобі марки MERCEDES-BENZ VIANO, р/н НОМЕР_4 , та на вказаному транспортному засобі 18.07.2021 о 19:08 в якості пасажира здійснила в`їзд в Україну (громадянка ПАСКАР ОСОБА_4 , паспорт для виїзду за кордон НОМЕР_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Згідно поданого до митного контролю паспорта гр. Румунії № НОМЕР_3 виданий 12.09.2018 поліцією м. Бухарест, на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та даних щодо паспорта гр. України для виїзду за кордон НОМЕР_5 на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - гр. ОСОБА_3 та ОСОБА_5 є однією й тією ж особою. З урахуванням наведеного, митниця дійшла висновку про те, що позивач, маючи статус "резидента", для перетину митного кордону на транспортному засобі марки AUDI Q7, країна реєстрації Румунія, реєстраційний номер р/н НОМЕР_2 , кузов НОМЕР_1 об`єм двигуна 2967 см. куб., тип двигуна дизель громадянка України ОСОБА_1 використала паспортний документ зі статусом "нерезидента" - гр. №056494904, виданий 12.09.2018 поліцією м. Бухарест, на ім`я ОСОБА_3 з метою ухиленні від сплати митних платежів, передбачених законодавством Україні щодо вищевказаного транспортного засобу. З огляду на вказаний висновок, 06.07.2022 начальником Чернівецької митниці Держмитслужби Товт М.Й. винесена постанова по справі про порушення митних правил №0194/40800/22 від 06.07.2022, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу Українита накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, а саме 555 549,84 грн. Позивач не погодилась із вказаною постановою та звернулась до суду. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем дотримано порядок притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а факт вчинення позивачкою правопорушення передбаченого ст. 485 МК України підтверджується матеріалами справи. Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне. Відповідно до ст. 487 МК для не сплати митних платежів при ввезені транспортного засобу особистого користування, маючи статус нерезидента України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта , іншими документами. Положення ст.ст.529-530 МК України передбачають можливість оскарження постанови митниці до суду та перевірку законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил судом, що здійснюється в порядку, встановленому КАС України. Законодавством встановлено, що адміністративне стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами України. Дана норма кореспондується із нормами ст. 62 Конституції, відповідно до ч. 3 якої обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Статтею 485 МК України передбачено, що заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів. Згідно ч.2 ст. 380 МК України, громадянам-нерезидентам пропуск транспортних засобів особистого користування через митний кордон України здійснюється без застосування заходів гарантування. Статтями 74-75 Митного кодексу України передбачено, що імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України. Для поміщення товарів у митний режим імпорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна: сплатити митні платежі, якими відповідно де законів України обкладаються товари під час ввезення на митну територію України в режимі імпорту. Відповідно до п. 1 ст.377 Митного кодексу України, товари за товарними позиціями 8701 - 8707, 8711, 8716 згідно з УКТ ЗЕД, які підлягають державній реєстрації, при ввезенні громадянами на митну територію України або надходженні на митну територію України на адресу громадян у несупроводжуваному багажі або вантажних відправленнях для вільного обігу, незалежно від їх вартості, підлягають письмовому декларуванню та митному оформленню в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, ще забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, з оподаткуванням ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України, акцизним податком і податком на додану вартість за ставками, встановленими Податковим кодексом України. Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 ввезла на митну територію України транспортний засіб марки «AUDI Q7», країна реєстрації Румунія, державний номерний знак НОМЕР_2 , в режимі "тимчасового ввезення" відповідно до ст. 380 МК України в порядку, передбаченому для громадян-нерезидентів, пред`явивши митному органу закордонний паспорт громадянки Румунії. Згідно п.50 ч.1ст. 4 Митного кодексу України резиденти - це фізичні особи: громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які мають постійне місце проживання в Україні, у тому числі ті, які тимчасово перебувають за кордоном. Відповідно до підпункт «в» пункту 33статті 4 МК України нерезидентами є - фізичні особи: іноземці та особи без громадянства, громадяни України, які мають постійне місце проживання за межами України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають на території України. Згідно з п.1ст.2 Закону України "Про громадянство України" якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Тобто, основоположним критерієм визначення особи як резидента чи нерезидента в розумінні МК України є її постійне місце проживання, а не її громадянство, оскільки нерезидентом може бути, зокрема, як громадянин України, так і громадянин іншої держави. Встановлено, що ОСОБА_1 має паспорт громадянки України та паспорт громадянки Румунії. Місцем її проживання та реєстрації є АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями наданими Державною міграційною службою України в Чернівецькій області. Враховуючи наявність у ОСОБА_1 громадянства України та Румунії, у спірних правовідносинах позивачка визнається лише громадянкою України та має статус громадянина резидента. За відсутності у позивача документів, які підтверджують її постійне місце проживання на території Румунії, позивачка є резидентом і зобов`язана дотримуватися митних правил встановлених для громадян (резидентів) України та у даному випадку при тимчасовому ввезенні на територію України транспортного засобу марки «AUDI Q7», країна реєстрації Румунія, державний номерний знак НОМЕР_2 , повинна була сплати передбачені законодавством митні платежі. Однак, при наявності паспортів двох держав - України та Румунії, громадянка України (резидент) ОСОБА_1 свідомо подала саме паспорт громадянки Румунії як підставу для тимчасового ввезення автомобіля без сплати митних платежів. Саме на ухилення від сплати обов`язкових платежів були спрямовані дії позивачки, що підтверджує наявність в її діях умислу на вчинення правопорушення, склад якого передбачений ст.485 МК України. Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі № 751/809/16-а. Згідно п.1 ч.1ст.50 МК України, для нарахування митних платежів використовуються відомості, зокрема, про митну вартість товарів. Відповідно до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобі затвердженою наказом Міністерства юстиції від 24.11.2003 №142/5/2092, зареєстрованою Міністерстві юстиції України 24.07.2003 за № 1074/8395 у пункті1.вказано, що у разі відсутності цінових даних колісних транспортних засобів (далі - КТЗ) довідковій літературі, зокрема зазначеній у додатку 8, а також у разі наявності обставин зумовлених змінами економічного стану країни, що супроводжуються різкими коливаннями на КТЗ, та в інших випадках, коли застосування довідкових даних є неможливим, допускається використання даних обмеженого ринку КТЗ. У такому випадку інформація про ціни на КТЗ чи КТЗ, які були в користуванні, може бути отримана з каталогів, комп`ютерних програм прайс-листів дилерів виробників і торговельних фірм, а також із спеціалізованих для продажу КТЗ періодичних видань. Пунктом 7.53.5 Методики, дозволяється використання ресурсів мережі Інтернет, довідкові дані, які використовуються під час оцінки отримані з ресурсів мережі Інтернет повинні бути роздруковані із зазначенням дати отримання інформації. Відповідачем дотримано вимог Методики та надано підтвердження включення довідкових даних отриманих з ресурсів мережі Інтернет у висновку експерта. Встановлено, що загальна вартість спірного автомобіля визначена відповідно до висновку експерта №58 від 26.04.2022 року за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи. Орієнтовна сума митних платежів складає 185183,28 грн. Вартість, митних платежів, визначених за вказаним висновком експерта, стала підставою для визначення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, накладеного на ОСОБА_1 відповідно до оскаржуваної постанови, а саме у сумі 555 549,84 грн. Також, як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції, позивач повідомлялася про час та місце розгляду справи про порушення митних правил, про що в матеріалах справи містяться рекомендовані повідомлення, однак не з`явилася до митного органу. Окрім цього позивач для захисту своїх прав уклала договір про надання правової допомоги з адвокатом Дуткою В.М., а в подальшому з адвокатом Олару Д.В. Згідно з представницьких документів адвокатів, адвокати окрім інших повноважень, ведуть від імені клієнта справу в судах будь-якої юрисдикції, та можуть вчиняти від імені клієнта процесуальні дії. Таким чином позивачу нічого не перешкоджало забезпечити участь обраного ним представника на розгляд справи про порушенням митних правил для захисту її інтересів. Оскільки ініціаторам відкладення розгляду справи в митному органі були представники (адвокати) Паскар Т.І., які представляють інтереси позивача апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції про належне повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи про порушення митних правил та відсутність підстави вважати, що відповідачем порушено право позивача на захист. З урахуванням наведеного у сукупності апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем дотримано порядок притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а факт вчинення позивачкою правопорушення передбаченого ст. 485 МК України підтверджується матеріалами справи. Посилання представника позивача на те, що судом першої інстанції грубо порушено право позивача на судовий захист, адже представник позивача прибув до суду для участі у судовому засіданні, про що свідчить витяг з Журналу обліку відвідувачів Першотравневого районного суду міста Чернівці за 06.09.2022, однак розгляд справи відбувся без його участі, колегія суддів розцінює критично. Так, вказані доводи представника позивача належним чином не підтверджені, а запис у Журналі обліку відвідувачів Першотравневого районного суду міста Чернівці за 06.09.2022 не є беззаперечним доказом того, що представник позивача прибув 06.09.2022 до Першотравневого районного суду міста Чернівці саме для участі у судовому засіданні у даній справі. Додатково колегія суддів звертає увагу на те, що представник позивача зазначає, що розгляд справи відбувся без його участі призвів до порушення прав позивача в частині не задоволення клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи. Аналогічне клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи представник заявив до суду апеляційної інстанції, який дійшов висновку про відсутність необхідності для призначення такої експертизи. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 06 вересня 2022 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Залімський І. Г. Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.