Постанова 4856 № 120/3961/22

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/3961/22 Головуючий у 1-й інстанції: Комар П.А. Суддя-доповідач: Граб Л.С. 26 жовтня 2022 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Граб Л.С. суддів: Сторчака В. Ю. Смілянця Е. С. за участю: секретаря судового засідання: Шпикуляка Ю.В. представника позивачів: Пшеничної В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 травня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 до Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 звернулися до суду з позовом, в якому просили: -визнати протиправним та скасувати рішення 24 позачергової сесії 8 скликання Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області, зафіксовані у протоколі пленарного засідання ради від 17.02.2022 року, про відмову у затвердженні проєктів землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_1 земельних ділянок із земель комунальної власності для ведення особистого селянського господарства площею по 2,0 га кожному на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області; -зобов`язати Погребищенську міську раду Вінницького району Вінницької області затвердити проект землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення площею 2,0 га за кадастровими номерами 0523484700:06:003:0073, 0523484700:06:003:0074, 0523484700:06:003:0075, 0523484700:06:003:0076, 0523484700:06:003:0077, 0523484700:06:003:0078, 0523484700:06:003:0079, 0523484700:06:003:0080, 0523484700:06:003:0081, 0523484700:06:003:0082, 0523484700:06:003:0083, 0523484700:06:003:0084, 0523484700:06:003:0085, 0523484700:06:003:0086, 0523484700:06:003:0087, 0523484700:06:003:0088 громадянам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_1 . Поряд з позовною заявою, позивачі подали заяву про забезпечення позову, в якій просили постановити ухвалу про забезпечення позову шляхом тимчасової заборони Погребищенській міській раді, кадастровим реєстраторам та державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно вчиняти дії щодо земельних ділянок площею кожна 2 га з кадастровими номерами: 0523484700:06:003:0073, 0523484700:06:003:0074, 0523484700:06:003:0075, 0523484700:06:003:0076, 0523484700:06:003:0077, 0523484700:06:003:0078, 0523484700:06:003:0079, 0523484700:06:003:0080, 0523484700:06:003:0081, 0523484700:06:003:0082, 0523484700:06:003:0083, 0523484700:06:003:0084, 0523484700:06:003:0085, 0523484700:06:003:0086, 0523484700:06:003:0087, 0523484700:06:003:0088, розташованих на території Погребищенської міської ради для ведення особистого селянського господарства до набрання чинності рішенням суду у цій справі. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 18 травня 2022 року заяву про забезпечення позову задоволено: -заборонено Погребищенській міській раді Вінницького району Вінницької області вчиняти будь які дії щодо земельних ділянок за кадастровими номерами 0523484700:06:003:0073, 0523484700:06:003:0074, 0523484700:06:003:0075, 0523484700:06:003:0076, 0523484700:06:003:0077, 0523484700:06:003:0078, 0523484700:06:003:0079, 0523484700:06:003:0080, 0523484700:06:003:0081, 0523484700:06:003:0082, 0523484700:06:003:0083, 0523484700:06:003:0084, 0523484700:06:003:0085, 0523484700:06:003:0086, 0523484700:06:003:0087, 0523484700:06:003:0088, до набрання законної сили рішенням у справі; -заборонено державним кадастровим реєстраторам та реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь які реєстраційні дії щодо земельних ділянок за кадастровими номерами 0523484700:06:003:0073, 0523484700:06:003:0074, 0523484700:06:003:0075, 0523484700:06:003:0076, 0523484700:06:003:0077, 0523484700:06:003:0078, 0523484700:06:003:0079, 0523484700:06:003:0080, 0523484700:06:003:0081, 0523484700:06:003:0082, 0523484700:06:003:0083, 0523484700:06:003:0084, 0523484700:06:003:0085, 0523484700:06:003:0086, 0523484700:06:003:0087, 0523484700:06:003:0088, що знаходяться на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області до набрання рішенням у справі законної сили. Не погоджуючись з вказаною ухвалою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову в цій справі. В обгрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено, що оскаржуване судове рішення прийнято за неповно встановлених обставин та з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про застосування заходів забезпечення позову в даній справі. Позивачі своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися, що у відповідності до ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. В судовому засіданні представник позивачів заперечила стосовно задоволення апеляційної скарги і просила рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відповідач будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, уповноваженого представника в судове засідання не направив. Відповідно до ч.2 ст.313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивачів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що саме такий вид забезпечення позову, який просять позивачі, відповідає предмету заявлених останнім позовних вимог та не виходить за межі принципу співмірності. Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі, колегія суддів виходить із наступного. Частиною другою статті 55 Конституції України зазначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Вказане право є не безмежним, і надається у випадку, коли особа вважає, що рішенням суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. За приписами ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти. Відповідно до частини 2 статті 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття забезпечення позову для заінтересованих осіб. Відповідно до пункту 1 частини 1 та частини 2 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Згідно з частинами 1, 4, 5 та 6 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом, зокрема, зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта. За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними. При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. У постанові Пленуму Вищого адміністративного суду від 06.03.2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" висвітлено позицію щодо вжиття заходів забезпечення позову в адміністративних справах, в якій зазначено, зокрема, що судам необхідно враховувати, що, згідно з ч. 3 та 4 ст.117 КАС України, забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; заборони вчиняти певні дії. В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07 травня 2020 року у справі № 640/6315/19. Так, у справі «Беєлер проти Італії» Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним. Крім того, у рішенні від 09.01.2007 року у справі «Інтерсплав» проти України» Суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати «справедливий баланс» між інтересами особи і суспільства. Тобто, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову перш за все необхідно перевірити наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам Позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта. Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - Позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі. При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони Відповідачу здійснювати певні дії. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони Відповідачеві вчиняти певні дії. Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 826/8556/17, від 25.04.2019 у справі № 826/10936/18, від 29.01.2020 у справі № 640/9167/19, від 13.03.2020 у справі № 1740/2484/18, від 30.09.2020 у справі № 640/1305/20, від 22.10.2020 у справі № 640/1304/20, від 24.11.2020 у справі № 640/9636/20, від 11.03.2021 у справі № 260/1168/19. Як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову, представник позивачів вказує на те, що із проектів рішень, що розміщенні на офіційному сайті Погребищенської міської ради, прослідковується тенденція щодо уникнення міською радою передачі земельних ділянок у власність громадянам шляхом прийняття рішень щодо об`єднання/поділу земель, на які виготовлено проекти землеустрою. Зокрема, прийняття такого рішення стосовно спірних земельних ділянок призведе до унеможливлення виконання рішення суду, у випадку задоволення позову. Тобто, твердження заявників про можливість об`єднання земельних ділянок, на які останніми виготовлено технічну документацію та внесення відомостей до Державного земельного кадастру, що фактично призведе до припинення існування сформованих земельних ділянок як об`єктів цивільних прав на які претендують заявники, будуються виключно на припущеннях останніх, виходячи із аналізу проектів рішень, розміщених на сайті Погребищенської міської ради. Водночас, проекти рішень, на які посилаються заявники, до заяви про забезпечення позову не долучені та в матеріалах справи відсутні. При цьому, у суду апеляційної інстанції відсутня можливість їх ідентифікувати, оскільки в заяві відсутні посилання на їх дати та номери. Вказане свідчить, що позивачами будь-яких прийнятних та переконливих обґрунтувань того, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди їх правам, свободам та інтересам або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, не надано. Колегія суддів, окрім іншого звертає увагу і на те, що предметом розгляду даної справи є рішення 24 сесії 8 скликання Погребищенської міської ради від 17.02.2022, а не передача у власність земельних ділянок. Варто також зауважити, що відповідно до п.5 ч.3 ст.151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення. Поряд з цим, одним із заходів забезпечення позову, заявники просять встановити заборону державним кадастровим реєстраторам та реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь які реєстраційні дії щодо земельних ділянок за кадастровими номерами 0523484700:06:003:0073, 0523484700:06:003:0074, 0523484700:06:003:0075, 0523484700:06:003:0076, 0523484700:06:003:0077, 0523484700:06:003:0078, 0523484700:06:003:0079, 0523484700:06:003:0080, 0523484700:06:003:0081, 0523484700:06:003:0082, 0523484700:06:003:0083, 0523484700:06:003:0084, 0523484700:06:003:0085, 0523484700:06:003:0086, 0523484700:06:003:0087, 0523484700:06:003:0088, що знаходяться на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області до набрання рішенням у справі законної сили. В той же час, державний реєстратор не є стороною у цій справі, а його реєстраційні дії не входять до предмету оскарження у рамках розгляду справи № 120/3961/22. З огляду на викладене, здійснивши оцінку доводів представника позивачів щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності та обґрунтованості вимог щодо забезпечення позову, колегія суддів дійшла висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні заяви про забезпечення позову, не в повному обсязі встановив фактичні обставини справи та не надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції та дають правові підстави для скасування оскаржуваного судового рішення. У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. За таких обставин, колегія суддів вважає, що необхідно скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволені заяви. Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 243, 250, 304, 308, 310, 313, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області задовольнити повністю. Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 18 травня 2022 року про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 до Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії скасувати. Прийняти нову постанову, якою в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 01 листопада 2022 року. Головуючий Граб Л.С. Судді Сторчак В. Ю. Смілянець Е. С.