LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала Вищий антикорупційний суд991/5112/22

від 01.11.2022 · Антикорупційна
Резолютивна:Повернути скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого ДБР, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, разом з усіма доданими до них матеріалами.

Справа № 991/5112/22 Провадження 1-кс/991/5132/22 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 листопада 2022 року м.Київ Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_6 (далі - слідчий суддя чи суд), розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого Державного бюро розслідувань (ДБР), яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР), ВСТАНОВИВ: 1.Стислий опис судового провадження. 31.10.2022 до ВАКС надійшла скарга ОСОБА_1 (далі - скаржник) на бездіяльність слідчого ДБР, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР після надсилання 06.10.2022 до ДБР заяви про вчинення злочину, для розгляду якої відповідно до частини 3 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) та протоколу автоматичного визначення слідчого судді в судовій справі визначено слідчого суддю ОСОБА_7

2. Короткий виклад питання. В скарзі стверджується, що 06.11.2022 скаржник «подав до ДБР заяву про зловживання службовим становищем керівника поліції Солом`янського району полковником ОСОБА_2 , про те, що він на подані мною 5-8 заяв про злочин не реагує та не вносить заяви до ЄРДР, про зловживання службовим становищем Начальника УСЗН Солом`янського району ОСОБА_3 про зловживання службовим становищем групою посадових осіб, включаючи керівника Солом`янської адміністрації про крадіжку понад 450 000 грн. у мого сина. Мій син ОСОБА_4 , як учасник бойових дій, внутрішньо переміщена особа, відповідно до постанови Кабміну № 280 від 2018, отримав для закупівлі житла 1876000 грн. Групою посадових осіб Солом`янської адміністрації разом із керівником УСЗН ОСОБА_5 було придумано схему, за якою вони вже вилучили у мого сина понад 450 000 грн, всупереч усіх норм та Законів України. В своїй заяві, реалізовуючи свої права як заявника, просив: зареєструвати мою заяву безпосередньо до ЄРДР; почати досудове розслідування щодо викладених в заяві фактів; надіслати на адресу заявника документ, що підтверджує прийняття і реєстрацію повідомлення та повідомити мене про вжиті заходи. Всупереч положенням статті 214 КПК, даних про те, що зазначена заява внесена до ЄРДР, а також будь яка інформація станом на сьогодні я не отримав». Скаржник просить: 1) зобов`язати слідчого відповідно до вимог статті 214 КПК внести до ЄРДР відповідні дані та розпочати досудове розслідування, повідомити номер за ознаками статті 364 КК; розглянути подану скаргу у термін, передбачений вимогами КПК; 3) розглянути без моєї присутності, так як у державі військовий стан; 4) повідомити мене про рух справи.

3. Обґрунтування позиції суду. 3.1. Згідно із частиною 1 статті 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом. Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування встановлено статтями 303-308 КПК. Пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, а згідно частини 2 статті 303 КПК скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу. Зокрема, пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК передбачено право оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування Бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про таке передбачає такі обов`язкові ознаки: 1) належним заявником до органу досудового розслідування належним чином подана заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення із викладом вагомих обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) після отримання такої заяви чи повідомлення слідчим чи прокурором не внесено у визначений законом строк відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Системне тлумачення статей 214 і 303 КПК свідчить, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, які є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні. 3.2. Норми, які відносять справи до предметної підсудності ВАКС, у тому числі за скаргами на бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, визначаються статтею 33-1 КПК із врахуванням статті 216 КПК. Згідно із статтею 33-1 КПК ВАКС підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, перелік яких визначений в примітці статті 45 КК, а саме: статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК. Слідчі судді ВАКС здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС відповідно до частини першої цієї статті. Частиною 5 статті 216 КПК визначено, що детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 КК, якщо наявна хоча б одна з таких умов: 1) кримінальне правопорушення вчинено: - Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем`єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Директором Бюро економічної безпеки України, його заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем`єр-міністра України; - державним службовцем, посада якого належить до категорії «А»; - депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад; - суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов`язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; - прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру»; - особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника митної служби III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служби III рангу і вище; - військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України; - керівником суб`єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків; 2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 КК, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 КК, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків); 3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною першою статті 369-2 КК, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 КК або у пункті 1 цієї частини. Кримінальний кодекс України в примітці до статті 45 визначив вичерпний перелік корупційних кримінальних правопорушень, який розширеному тлумаченню не підлягає. Так, примітка статті 45 КК визначає, що корупційними кримінальними правопорушеннями вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу. Кримінальними правопорушеннями, пов`язаними з корупцією, відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 366-2, 366-3 цього Кодексу. Із змісту поданої скарги видно, що скаржник звертався до ДБР із повідомленням про вчинення злочину певними особами за ознаками статті 364 КК, але в самому змісті скарги ним не вказано фактичних обставин вчинення корупційного кримінального правопорушення, передбаченого статтею 364 КК, також відсутні будь-які посилання на суб`єкта вчинення злочину, кількісну характеристику предмета злочину або розмір шкоди, завданої таким кримінальним правопорушенням (який у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму), тобто відсутні відомості, за якими б можна було встановити факт конкретного злочину, внаслідок чого неможливо перевірити чи було дотримано заявником правил підсудності при зверненні з цією скаргою до ВАКС, яка визначається обов`язковою наявністю хоча б однієї з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК. Крім того, скаржник не додав до скарг доказів на підтвердження направлення ним заяв про вчинення кримінального правопорушення, а також їх отримання ДБР. Тобто скаржником не доведений факт звернення із заявою про кримінальне правопорушення до ДБР, а тому він не може вважатися таким, що набув процесуальний статус заявника у розумінні статті 60 КПК. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року визначає, що кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) щодо застосування статті 6 Конвенції у кримінально-процесуальному аспекті, «суд, котрий, відповідно до чинних положень національного права, не має повноважень судити підсудного, «не встановлений законом» у розумінні статті 6 § 1». Тобто розгляд судом (зокрема ВАКС) справ, які не належать до його підсудності, суперечить припису щодо розгляду справи судом, встановленим законом. 3.3. Відповідно до частин 2, 3 статті 304 КПК скарга повертається, якщо: 1) скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу; 2) скарга не підлягає розгляду в цьому суді; 3) скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення. Копія ухвали про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами. Перевіривши й оцінивши відомості, наведені у скаргах, слідчий суддя вважає, що такі не належить до предметної підсудності ВАКС, тобто наявна підстава, визначена пунктом 2 частини 2 статті 304 КПК, а тому її належить повернути. Керуючись статтями 303-309, КПК, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ: Повернути скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого ДБР, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, разом з усіма доданими до них матеріалами. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення або отримання її копії (якщо ухвала постановлена без виклику осіб) шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Слідчий суддя ОСОБА_6

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»