Ухвала Вищий антикорупційний суд № 991/10559/23

Справа № 991/10559/23 Провадження № 1-кс/991/10648/23 У Х В А Л А 08 грудня 2023 року місто Київ Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участі: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Києві (далі - ДБР), що полягала у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР), у с т а н о в и в: Суть питання, що вирішується, за чиєю ініціативою воно розглядається 1.На розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду (далі - слідчий суддя) надійшла зазначена вище скарга. 2.Скарга обґрунтована тим, що 16 листопада 2023 року ОСОБА_3 звернулась до ДБР з заявою про ймовірне вчинення адвокатами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , суддями Київського апеляційного суду ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , кримінального правопорушення, яке полягає в отриманні та передачі коштів у сумі 30 000 доларів США суддям Київського апеляційного суду для скасування судового рішення у справі № 369/9135/17. 3.На переконання заявника, у діях зазначених осіб є склад кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 368, ст. 368-5, ч. 4 ст. 369, ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України (далі - КК). 4.Заявник зазначала, що наразі відомості, викладені у заяві про вчинення кримінального правопорушення, ДБР до ЄРДР не внесені. З огляду на що, просила зобов?язати уповноважених осіб ДБР внести до ЄРДР відомості за її заявою від 16 листопада 2023 року. Позиція учасників у судовому засіданні 5.У судове засідання заявник ОСОБА_3 не з`явилась. Подала до суду заяву, в якій просила розглядати скаргу за її відсутності. 6.Представник ДБР у судове засідання не з?явився, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи. Будь-яких заяв чи заперечень до суду не подавав. 7.Відповідно до ст. 306 КПК відсутність слідчого не є перешкодою для розгляду скарги. 8.Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК у зв`язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось. Установлені слідчим суддею обставини, мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали та положення закону, якими керувався слідчий суддя 9.Вирішуючи скаргу, слідчий суддя встановив такі обставини. 10.16 листопада 2023 року ОСОБА_3 звернулась до ДБР з заявою про ймовірне вчинення адвокатами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , суддями Київського апеляційного суду ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , кримінального правопорушення, яке полягає в отриманні та передачі коштів у сумі 30 000 доларів США суддям Київського апеляційного суду для скасування судового рішення у справі № 369/9135/17. 11.Як стверджує заявник, станом на день звернення до суду зі скаргою, викладені відомості у її заяві про вчинення кримінальних правопорушень, уповноваженою особою ДБР до ЄРДР не внесені. 12.Згідно з ч. 1 ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності, зокрема слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. 13.Пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК передбачено, що на досудовому провадженні, серед іншого може бути оскаржена бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. 14.Слідчий невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР (частини 1, 2 ст. 214 КПК). 15.Згідно з пунктами 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК до ЄРДР вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. 16.Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом. 17.У постанові Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16 травня 2019 року у справі № 761/20985/18 висловлено правову позицію, згідно з якою «...положеннями ст. 3 КПК визначено, що кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин...». 18.Отже, на підставі наведеного вище, слідчий суддя дійшов висновку про те, що внесенню відомостей до ЄРДР має передувати перевірка, здійснювана, зокрема, слідчим на підставі поданої заяви наявності обставин, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, про яке йдеться у заяві, а також підстав для внесення відомостей до ЄРДР. Адже реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення. Внесення до ЄРДР короткого викладу обставин, які вказують на наявні в діянні ознаки складу злочину, з одного боку, підтверджує обґрунтованість початку досудового розслідування, а з іншого - захищає особу від необґрунтованого кримінального переслідування. 19.Слідчий суддя вважає, що для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Ці обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України). 20.Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР. 21.Окрім цього, Велика Палата Верховного Суду у постановах від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 та від 24 квітня 2019 року у справі № 818/15/18 зауважила, що у межах процедури за правилами п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР. 22.Відповідно до частин 4, 5 ст. 214 КПК слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості, зокрема, про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела. Виходячи зі змісту ст. 214 КПК, повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених заявником, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, прокурор. 23.Системний аналіз положень кримінального процесуального закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов`язково внесені до ЄРДР. До того ж законодавцем розмежовано поняття внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР відповідно до положень ч. 1 ст. 214 КПК та прийняття і реєстрації відповідних заяв, про що йдеться у ч. 4 ст. 214 КПК. 24.Зіставлення наведених вище законодавчих вимог, зокрема до заяви про ймовірне вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов висновку, що обставини, повідомлені заявником не підтверджуються жодним доказом, натомість, їх можна розцінити як суб`єктивне враження чи домисли заявника, вони є занадто абстрактними та не свідчать про вчинення кримінального правопорушення, а тому відсутня необхідність у перевірці цих обставин засобами кримінального процесу. 25.Тобто, слідчий суддя переконаний, що для внесення до ЄРДР відомостей щодо ймовірного вчинення кримінального правопорушення, заявником повинні бути наведені конкретні факти, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, оскільки за відсутності таких, необґрунтоване внесення відомостей до ЄРДР та початок досудового розслідування слідчими ДБР призведе до невиправданого кримінального переслідування органом досудового розслідування. 26.З огляду на це, слідчий суддя дійшов висновку, що підстави для внесення до ЄРДР відомостей за заявою ОСОБА_3 від 16 листопада 2023 року відсутні, тому у задоволенні скарги слід відмовити. Ураховуючи все вищевикладене, керуючись статями 304-307, 369-372, 379 КПК, слідчий суддя п о с т а н о в и в: У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб ДБР, що полягала у невнесенні відомостей до ЄРДР відмовити. Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Слідчий суддя ОСОБА_1