Постанова 4875 № 922/153/13-г

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 жовтня 2022 року м. Харків Справа № 922/153/13-г Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Мартюхіна Н.О., за участю секретаря судового засідання Голозубової О.І., за участю: прокурора ХРЯКА Олександра на підставі посвідчення від 08.02.2021р. №059740; позивача МЕДВЕДСЬКОЇ Ольги на підставі довіреності від 31.08.2022р. №ДП24701/22-0318; 1-го відповідача - не з`явився; 2-го відповідача не з`явився; третьої особи не з`явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України, м. Київ, (вх.№502 Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 18.01.2022р. у справі №922/153/13-г (головуючий суддя Жигалкін І.П., суддя Погорелова О.В., суддя Шатерніков М.І., постановлену в м.Харків, дата складення повного тексту 24.01.2022р.) за результатами розгляду скарги ТОВ "Клінта" (вх. № 26058 від 05.11.2021р.) щодо незаконності дій приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Ярмоленко О.В. за позовом: заступника прокурора Київського району в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України, м. Київ в особі філії АТ Укрексімбанк в м. Харкові, м.Харків, до 1-го відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Клінта, м.Харків, до 2-го відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Семенівська взуттєва фабрика, м.Семенівка Чернігівської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів фізичної особи ОСОБА_1 , м.Харків, про стягнення 13541261,93 грн, та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Семенівська взуттєва фабрика, м. Семенівка Чернігівської області, до відповідача: Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України в особі філії АТ Укрексімбанк у м.Харкові, про визнання припиненим договору, та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Клінта, м.Харків, до відповідача: Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України в особі філії АТ Укрексімбанк у м.Харкові, м.Харків, про визнання припиненим договору, ВСТАНОВИВ: Рішенням господарського суду Харківської області від 04.12.2013р. залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.03.2014р. у справі №922/153/13-г, первісний позов задоволено повністю; стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Клінта" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Семенівська взуттєва фабрика" на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові заборгованість в сумі 1683228,76 доларів США / еквівалент 13454047,48грн. та пеню в сумі 87214,45грн.; стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Клінта" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Семенівська взуттєва фабрика" на користь державного бюджету України 68820,00грн. судового збору; відмовлено в повному обсязі в задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Семенівська взуттєва фабрика" та зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Клінта". 09.04.2014р. на виконання рішення господарського суду Харківської області від 04.12.2013р. та постанови Харківського апеляційного господарського суду 25.03.2014р. господарським судом першої інстанції видано відповідний судовий наказ. 05.11.2021р. боржником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Клінта" подано до господарського суду Харківської області скаргу щодо незаконності дій приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Ярмоленко О.В. (вх.№26058), в якій просив суд: - поновити строк подачі скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Ярмоленко О.В. щодо виконання виконавчого листа № 67065034; - визнати дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Ярмоленко Олександра Валентиновича щодо виконання виконавчого листа №67065034 неправомірними; - скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Ярмоленко О.В. від 07.10.2021р. про відкриття виконавчого провадження №67065034. - скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Ярмоленко О.В. від 07.10.2021р. про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 1354126,19грн., що стягується у відповідності до порядку виплати основної винагороди приватного виконавця, що визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2016р. №643, відповідно до якої, приватний виконавець, який забезпечив повне або часткове виконання виконавчого документа майнового характеру в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження, одержує основну винагороду у розмірі 10 відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом. - скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Ярмоленко О.В. від 07.10.2021р. про стягнення з ТОВ КЛІНТА у розмірі мінімальних витрат виконавчого провадження, що становить 500,00грн.; - скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Ярмоленко О.В. від 08.10.2021р. про накладання арешту на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 14895888,12 грн. - скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Ярмоленко О.В. від 08.10.2021р. про накладення арешту на все майно боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження - 14895888,12грн. Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.01.2022р. у справі №922/153/13-г частково задоволено скаргу (вх. № 26058 від 05.11.2021р.) ТОВ "Клінта" щодо незаконності дій приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Ярмоленко О.В.; визнано дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Ярмоленко Олександра Валентиновича щодо виконання виконавчого листа №67065034 неправомірними; скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Ярмоленко О.В. від 07.10.2021р. про відкриття виконавчого провадження №67065034; скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Ярмоленко О.В. від 08.10.2021р. про накладання арешту на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 14895888,12грн.; скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Ярмоленко О.В. від 08.10.2021р. про накладення арешту на все майно боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження - 14895888,12грн. Відповідні висновки місцевого господарського суду в частині задоволених вимог скарги ТОВ "Клінта" щодо незаконності дій приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Ярмоленко О.В., з посиланням на положення статей 1, 3, 5, 6, 12, 22, 26 Закону України "Про виконавче провадження" мотивовані тим, що ухвалою господарського суду Харківської області від 21.09.2021р. залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.12.2021р. у даній справі, якою було відмовлено в задоволенні заяви (вх.№17041 від 21.07.2021р.) АТ Державний експортно-імпортний банк України щодо видачі наказів від 04.12.2013р. у справі №922/153/13-г було встановлено, що банк (стягувач) без поважних причин пропустив строк для пред`явлення наказу до виконання, оскільки строк пред`явлення до виконання наказу №922/153/13-г встановлено до 26.03.2015р. Таким чином, обставини, встановлені в ухвалою господарського суду Харківської області від 21.09.2021р. залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.12.2021р. у даній справі щодо пропуску строку для пред`явлення наказу господарського суду Харківської області №922/153/13-г від 09.04.2014р. до виконання мають преюдиціальне значення та повторного доведення не потребують. Отже, за наведених обставин, приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Ярмоленко Олександра Валентиновича було порушено вимоги Закону України Про виконавче провадження стосовно відкриття виконавчого провадження № 67065034 та прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження № 67065034 від 07.10.2021р.; постанови від 08.10.2021р. про накладення арешту на грошові кошти боржника, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 14895888,12 грн.; постанови від 08.10.2021 року про накладення арешту на все майно боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження - 14895888,12грн., що свідчить про наявність правових підстав для визнання дій приватного виконавця неправомірними та скасування вказаних постанов. Разом з тим, місцевим господарським судом було відмовлено в задоволенні вимог скарги ТОВ "Клінта" щодо незаконності дій приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Ярмоленко О.В. в частині визнання неправомірними дій та скасування постанови від 07.10.2021р. приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Ярмоленко О.В. про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 1354126,19грн. та постанови про стягнення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 500,00грн. у виконавчому провадженні № 67065034, як таких, що не підлягають розгляду в межах цієї справи за правилами господарського судочинства. Акціонерне товариство Державний експортно-імпортний банк України з ухвалою місцевого господарського суду не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 18.01.2022р. у справі №922/153/13-г та прийняти нове рішення, яким залишити без задоволення скаргу ТОВ "Клінта" щодо незаконності дій приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Ярмоленко О.В. Одночасно апелянт звернувся з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Харківської області від 18.01.2022р. у справі №922/153/13-г . В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при постановленні оскаржуваної ухвали місцевим господарським судом не було надано належної правової оцінки всім обставинам справи, що призвело до передчасного висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення скарги ТОВ "Клінта" щодо незаконності дій приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Ярмоленко О.В. Зокрема, апелянт посилається на те, що законодавцем визначено, що строк пред`явлення до виконання виконавчого листа переривається його пред`явленням. Разом з тим, законодавцем не визначено, що якщо виконавчий лист, виданий про стягнення солідарно з декількох осіб, поданий стосовно однієї особи, то строк пред`явлення виконавчого документу щодо іншої особи не переривається. Оскільки виконавчий лист з 2014 року був періодично на виконанні, а востаннє був повернутий 22.05.2020р. Міжрайонним відділом державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального / управління Міністерства юстиції (м. Харків), яким було винесено постанову про повернення І виконавчого документу, то згідно з положеннями ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» строк пред`явлення виконавчого документа починає обчислюватись з моменту повернення, тобто з 22.05.2020р., а, отже, строк пред`явлення виконавчого документу не є пропущеним та не потребує поновлення. Отже, за наведених обставин, безпідставними є висновки суду про пропуск стягувачем строку на виконання. Крім того, апелянт посилається на те, що Акціонерне товариство Державний експортно-імпортний банк України не було повідомлено господарським судом першої інстанції про розгляд скарги боржника - ТОВ "Клінта" щодо незаконності дій приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Ярмоленко О.В. Апелянт наголошує, що в структурних підрозділах АТ Укрексімбанк проводиться реформування, у зв`язку із чим у філії АТ Укрексімбанк в м. Харкові відсутній працівник на посаді юрисконсульта, а отже повідомлення стягувача щодо розгляду вказаної вище скарги мало відбуватись шляхом направлення поштової кореспонденції на юридичну адресу АТ Укрексімбанк, а саме: вул. Антоновича, 127, м.Київ, 03150, проте місцевим господарським судом не надсилались виклики чи повідомлення про розгляд скарги в порядку статі 120 Господарського процесуального кодексу України. Оскаржувана ухвала місцевим господарським судом на юридичну адресу АТ Укрексімбанк також надіслана не була. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.02.2022р. витребувано у господарського суду Харківської області справу №922/153/13-г; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи. 17.06.2022р. справа №922/153/13-г надійшла до Східного апеляційного господарського суду. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.08.2022р. поновлено Акціонерному товариству Державний експортно-імпортний банк України строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Харківської області від 18.01.2022р. у справі №922/153/13-г; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України на ухвалу господарського суду Харківської області від 18.01.2022р. у справі №922/153/13-г; встановлено сторонам у справі строк до 26.08.2022р. для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання; призначити справу до розгляду на 22.09.2022р.; ухвалено учасникам справи невідкладно повідомити суд про отримання цієї ухвали, зокрема шляхом надсилання засвідченого електронним цифровим підписом уповноваженої особи відповідного повідомлення на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду; запропоновано учасникам справи заздалегідь письмово повідомити суд про намір і можливість взяти участь у судовому засіданні для своєчасного вжиття заходів з організації його проведення. З метою уникнення загрози для життя і здоров`я учасників судового процесу рекомендувати взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції; явку представників учасників справи визнано необов`язковою; запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати їх з використанням програми Електронний суд або надсилати документи з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду: inbox@eag.court.gov.ua. 21.09.2022р. апелянтом подано до апеляційного господарського суду заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку "EasyCon". Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.09.2022р. задоволено заяву представника Акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України адвоката Медведської Ольги, про участь у судовому засіданні "22" вересня 2022р. о 14:30 год. у справі №922/153/13-г у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задовольнити, ухвалено провести судове засідання в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EasyCon". Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.09.2022р. відкладено розгляд справи на 20.10.2022р. о 16:00 год.; задоволено заяву представника Акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України адвоката Медведської Ольги, про участь у судовому засіданні "20" жовтня 2022р. о 16:00 год. у справі №922/153/13-г у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; запропоновано учасникам справи заздалегідь письмово повідомити суд про намір і можливість взяти участь у судовому засіданні для своєчасного вжиття заходів з організації його проведення; явку представників учасників справи визнано необов`язковою; запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати їх з використанням програми Електронний суд або надсилати документи з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду: inbox@eag.court.gov.ua. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського суду від 19.10.2022р., у зв`язку із відпусткою судді Лакізи В.В., для розгляду справи №922/153/13-г сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Мартюхіна Н.О. У судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 18.01.2022р. у справі №922/153/13-г та прийняти нове рішення, яким залишити без задоволення скаргу ТОВ "Клінта" щодо незаконності дій приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Ярмоленко О.В. Прокурор також підтримав вимоги апеляційної скарги Акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України, просив задовольнити її в повному обсязі. Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, що учасники провадження у даній справі про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлені завчасно належним чином, колегія суддів вважає за можливе розглянути скарги в даному судовому засіданні за наявними у матеріалах справи доказами. Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне. Рішенням господарського суду Харківської області від 04.12.2013р. у справі №922/153/13-г залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.03.2014р., первісний позов було задоволено повністю, присуджено до стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Клінта" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Семенівська взуттєва фабрика" на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові заборгованість в сумі 1683 228,76 доларів США / еквівалент 13454 047,48грн. та пеню у сумі 87214,45грн. та присуджено до стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Клінта" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Семенівська взуттєва фабрика" на користь державного бюджету України 68820,00грн. судового збору; відмовлено в повному обсязі в задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Семенівська взуттєва фабрика" та зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Клінта" (т.4 а.с.11-21, т.5 а.с.91-101). Після повернення матеріалів справи №922/153/13-г було видано відповідний наказ 09.04.2014р. на виконання рішення господарського суду Харківської області від "04" грудня 2013р. та постанови Харківського апеляційного господарського суду від "25" березня 2014 р., який направлений до ПАТ Державний експортно-імпортний банк України в особі філії АТ Укрексімбанк в м. Харкові за вихідним №010556/1 (т.5 а.с.111) 21.07.2021р. АТ Державний експортно-імпортний банк України було подано до господарського суду Харківської області заяву (вх. №17041), в якій просив суд видати накази на примусове виконання рішення господарського суду Харківської області від 04.12.2013р. у справі №922/153/13-г за кожним боржником окремо, а саме: Товариства з обмеженою відповідальністю "Клінта" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Семенівська взуттєва фабрика" (т.5 а.с.135). Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.09.2021р. у справі №922/153/13-г відмовлено в задоволенні заяви (вх.№17041 від 21.07.2021р.) АТ Державний експортно-імпортний банк України щодо видачі наказів від 04.12.2013 у справі №922/153/13-г (т.5 а.с.225-229). При постановленні зазначеної ухвали місцевим господарським судом було встановлено наступне: -Банк (стягувач) без поважних причин пропустив строк для пред`явлення наказу до виконання, оскільки строк пред`явлення до виконання наказу №922/153/13-г встановлено до 26.03.2015, а банк звертався після закінчення строку пред`явлення виконавчого документу, тобто, 26.06.2015, що підтверджується заявою про примусове виконання 068-33/2781 від 26.06.2015р. ; -Заявником не доведено, що ним після отримання наказу з 10.06.2020р. по день подання спірної заяви вчинялись дії щодо оспорювання дій державного виконавця чи то дії для поновлення строку пред`явлення його до виконання; -Суд може одночасно розглянути з заявою про видачу виконавчого документу й поновлення строку для його пред`явлення до виконання, проте, як вже зазначалось раніше, Стягувачем не здійснено жодної дії для поновлення такого строку. Окрім того, переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, на який посилається стягувач, не розпочинається з початку, а продовжується, а, ураховуючи тривалий перебіг часу, який нехтувався стягувачем та не поновлювався, вже минув та до нового строку не зараховувався. Такий наказ було видано 09.04.2014, строк пред`явлення якого до 26.03.2015, оригінал знаходиться у стягувача та до суду не повертався; -Оскільки строк для пред`явлення виконавчого документа, наказу господарського суду Харківської області від 09.04.2014 у справі №922/153/13 господарським судом не поновлений, суд вважає за доцільне відмовити у задоволенні заяви (вх.№17041 від 21.07.2021р.) щодо видачі наказів; Постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.12.2021р. апеляційну скаргу Акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України залишено без задоволення; ухвалу господарського суду Харківської області від 21.09.2021р. у справі №922/153/13-г залишено без змін (т.6 а.с.114-124). 05.11.2021р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Клінта" було подано до господарського суду Харківської області скаргу на дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Ярмоленко О.В. (т.6 а.с.151-155), в якій просив суд: - визнати дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Ярмоленко Олександра Валентиновича щодо виконання виконавчого листа №67065034 неправомірними; - скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Ярмоленко О.В. від 07.10.2021р. про відкриття виконавчого провадження №67065034. - скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Ярмоленко О.В. від 07.10.2021р. про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 1354126,19грн., що стягується у відповідності до порядку виплати основної винагороди приватного виконавця, що визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2016р. №643, відповідно до якої, приватний виконавець, який забезпечив повне або часткове виконання виконавчого документа майнового характеру в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження, одержує основну винагороду у розмірі 10 відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом. - скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Ярмоленко О.В. від 07.10.2021р. про стягнення з ТОВ КЛІНТА у розмірі мінімальних витрат виконавчого провадження, що становить 500,00грн.; - скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Ярмоленко О.В. від 08.10.2021р. про накладання арешту на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 14895888,12 грн. - скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Ярмоленко О.В. від 08.10.2021р. про накладення арешту на все майно боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження - 14895888,12грн. В обґрунтування наявності підстав для задоволення вказаної скарги заявник посилався на те, що незважаючи на встановлений судом в ухвалі господарського суду Харківської області від 21.09.2021р. у справі №922/153/13-г факт того, що строк пред`явлення наказу господарського суду Харківської області від 09.04.2014р. у справі №922/153/13 не поновлений, 07.10.2021р. приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Ярмоленко О.В. було відкрито виконавче провадження №67065034 за наказом № 922/153/13-г виданого 09.04.2014 про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІНТА" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Семенівська взуттєва фабрика" на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові заборгованості в сумі 1683228,76 долара США (один мільйон шістсот вісімдесят три тисячі двісті двадцять вісім доларів 76 центів) / еквівалент 13454047,48грн. та пені у сумі 87214,45грн. Також, виконавцем винесено постанови: від 07.10.2021р. про стягнення з боржника основну винагороду у сумі 1354126,19грн., що стягується у відповідності до порядку виплати основної винагороди приватного виконавця, що визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2016 р. № 643; від 07.10.2021р. про стягнення з боржника розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, що становить 500 грн; від 08.10.2021р. про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 14895888,12грн. та постановою від 08.10.2021р. накладено арешт на все майно боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження - 14895888,12грн. Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.01.2022р. у справі №922/153/13-г частково задоволено скаргу (вх. № 26058 від 05.11.2021р.) ТОВ "Клінта" щодо незаконності дій приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Ярмоленко О.В., з підстав викладених вище (т.6 а.с.196-202). Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, судова колегія зазначає наступне. Так, відповідно до приписів статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Згідно із частиною 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Відповідно до статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Вказана норма кореспондується зі статтею 326 Господарського процесуального кодексу України, за якою судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України). Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 13.12.2012р. № 18-рп/2012). Судова колегія зазначає, що умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України "Про виконавче провадження" (в редакції станом на час вчинення відповідних дій). Відповідно до пункту 7 Розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону. Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. У пункті 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" унормовано, що примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень. Частина перша статті 5 зазначеного Закону передбачає, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів". Згідно із статтею 12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Судова колегія звертає увагу на те, що станом на момент видачі господарським судом Харківської області наказу №922/153/13-г від 09.04.2014р. (т.5 а.с.111) враховувались вимоги статті 22 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 02.03.2014р.), якою встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в строк дії виконавчого документу - протягом року, якщо інше не передбачено законом (пункт 2 частини 1 статті 22 Закону України "Про виконавче провадження", а частиною другою зазначеної статті визначено, що строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановляння (пункт 1 даної частини). Тобто, у зазначеному наказі було встановлено, що він дійсний для пред`явлення до виконання в кредитні установи (державному виконавцю) до 26.03.2015р. Згідно із частиною першою статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій виконавця. Відповідно до частин третьої та п`ятої розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом від 2 квітня 2012 року № 512/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 року за № 489/208023 (надалі Інструкція з організації примусового виконання рішень), заява про примусове виконання рішення подається до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця у письмовій формі разом із оригіналом (дублікатом) виконавчого документа; у разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Статтею 4 Закону України "Про виконавче провадження" встановлені вимоги до виконавчого документа. Відповідно до частини 4 зазначеної статті, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання. Як було зазначено вище, строк пред`явлення виконавчого документа до виконання - це період часу, в межах якого стягувач має право пред`явити виконавчий документ до примусового виконання, а у разі пропуску строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, стягувач має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.09.2021р. залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.12.2021р. у даній справі, якою було відмовлено відмовлено в задоволенні заяви (вх.№17041 від 21.07.2021р.) АТ Державний експортно-імпортний банк України щодо видачі наказів від 04.12.2013 у справі №922/153/13-г (т.5 а.с.225-229, т.6 а.с.114-124) встановлено наступне: -Банк (стягувач) без поважних причин пропустив строк для пред`явлення наказу до виконання, оскільки строк пред`явлення до виконання наказу №922/153/13-г встановлено до 26.03.2015, а банк звертався після закінчення строку пред`явлення виконавчого документу, тобто, 26.06.2015, що підтверджується заявою про примусове виконання 068-33/2781 від 26.06.2015р.; -Заявником не доведено, що ним після отримання наказу з 10.06.2020р. по день подання спірної заяви вчинялись дії щодо оспорювання дій державного виконавця чи то дії для поновлення строку пред`явлення його до виконання; -Суд може одночасно розглянути з заявою про видачу виконавчого документу й поновлення строку для його пред`явлення до виконання, проте, як вже зазначалось раніше, Стягувачем не здійснено жодної дії для поновлення такого строку. Окрім того, переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, на який посилається стягувач, не розпочинається з початку, а продовжується, а, ураховуючи тривалий перебіг часу, який нехтувався стягувачем та не поновлювався, вже минув та до нового строку не зараховувався. Такий наказ було видано 09.04.2014, строк пред`явлення якого до 26.03.2015, оригінал знаходиться у стягувача та до суду не повертався. Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Таким чином, обставини, встановлені в ухвалою господарського суду Харківської області від 21.09.2021р. залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.12.2021р. у даній справі щодо пропуску строку для пред`явлення наказу господарського суду Харківської області №922/153/13-г від 09.04.2014р. до виконання мають преюдиціальне значення та повторного доведення не потребують. Пунктами 1, 2, 4, 20 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень "Загальні умови та порядок здійснення виконавчого провадження" встановлено, що: - примусовому виконанню підлягають виконавчі документи, визначені у статті 3 Закону (пункт 1). - виконавчий документ у паперовій формі повинен відповідати вимогам до виконавчого документа, зазначеним у статті 4 Закону (пункт 2). - виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред`явлення виконавчого документа (пункт 4). - повернення виконавчого документа стягувачу здійснюється за наявності підстав та в порядку, визначеному в статті 37 Закону. У постанові про повернення виконавчого документа стягувачу обов`язково роз`яснюється порядок повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди (пункт 20). Між тим, відповідно до змісту судового наказу від 04.12.2013р., який дійсний для пред`явлення до виконання 26.03.2015р., а господарським судом Харківської області в ухвалі від 21.09.2021р. якою було відмовлено в задоволенні заяви АТ "Державний експортно-імпортний банк України" щодо видачі наказів від 04.12.2013 по справі 922/153/13-г було встановлено, що стягувач пропустив строк для пред`явлення наказу до виконання. Виходячи з вищенаведеного, судова колегія вважає, що пред`явленням до виконання виконавчого документа є лише такі дії, які відповідають вимогам України "Про виконавче провадження" та Інструкції з організації примусового виконання рішень. Разом з тим, приватним виконавцем Ярмоленко О.В. в межах виконавчого провадження № 67065034 було прийнято: постанову про відкриття виконавчого провадження від 07 жовтня 2021р.; постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 07.10.2021р. у сумі 1354126,19грн.; постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 07.10.2021р. в сумі 500,00грн.; постанову від 08.10.2021р. про накладання арешту на грошові кошти боржника, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 14895888,12грн.; постанову від 08.10.2021р. про накладення арешту на все майно боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження - 14895888,12грн. При цьому, як вірно встановлено місцевим господарським судом, матеріали справи не містять достовірних даних про те, що приватний виконавець Ярмоленко О.В. при відкритті виконавчого провадження перевірив відповідність виконавчого документу - судового наказу від 04.12.2013р. вимогам пункту 7 частини 1 статті 4, частини 1 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" щодо строку його пред`явлення до виконання. Відповідно до вимог статей 339, 340 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними нормами процесуального законодавства, відповідні спеціальні норми встановлені Законом України "Про виконавче провадження", згідно із частиною першою статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Частина друга вищевказаного Закону регламентує, що строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Згідно з частиною четвертою строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення. Крім того, відповідно до частини 6 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Враховуючи те, що виконавець наділений владними повноваженнями, то він повинен дотримуватись цих вимог законодавства з метою забезпечення максимального дотримання засад, передбачених статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження». Зокрема, такими засадами є: 1) верховенства права; 2)обов`язковості виконання рішень; 3)законності; 4) диспозитивності; 5)справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8)співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9)забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців. Разом з тим, порушення зазначених засад має наслідком порушення безпосередньо прав сторін виконавчого провадження. При цьому, здійснення виконавцем комплексу дій, які визначені законом, будуть вважатися належними у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів у їх передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документу у встановлені законом строки, з дотриманням прав учасників виконавчого провадження - стягувача та боржника. Крім того, судова колегія враховує, що основною функцією державної виконавчої служби є задоволення вимог виконавчого документа, забезпечення дотримання при цьому прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб, сприяння їм у реалізації своїх процесуальних прав. Як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Правова процедура є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Правова процедура встановлює чітку послідовність дій із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку. форми та строків такої діяльності. Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.06.2020р. у справі №464/5990/16-а. Отже, за наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо неправомірності дій приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Ярмоленко О.В. щодо прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження № 67065034 від 07.10.2021р.; постанови від 08.10.2021р. про накладання арешту на грошові кошти боржника, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 14895888,12грн.; постанови від 08.10.2021р. про накладення арешту на все майно боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження - 14895888,12 грн. та відповідно наявністю підстав для скасування вказаних постанов. Щодо вимог скарги боржника - ТОВ "Клінта" про визнання неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Ярмоленко О.В. щодо прийняття постанови про стягнення з боржника основної винагороди від 07.10.2021р. в сумі 1354126,19грн. та постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 07.10.2021р. в сумі 500,00грн., судова колегія зазначає наступне. Відповідно до вимог статей 339 та 340 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Натомість згідно з правилами адміністративного судочинства щодо особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця за частиною першою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень. Крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними нормами процесуального законодавства, відповідні спеціальні норми встановлені Законом України "Про виконавче провадження", згідно із частиною першою статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Водночас, частиною другою статті 74 зазначеного Закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. З наведених норм права вбачається, що Законом України "Про виконавче провадження" встановлено спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства. Такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018р. у справі №921/16/14-г/15. Подібну правову позицію викладено Великою Палатою Верховного Суду також у постановах від 06.06.2018р. у справі №127/9870/16-ц, від 30.01.2019р. у справі №161/8267/17, від 21.08.2019р. у справі №381/2126/18, від 06.06.2018р. у справі №921/16/14-г/15, від 13.03.2019р. у справі № 545/2246/15-ц, від 27.03.2019р. у справі №766/10137/17, від 03.04.2019р. у справах № 370/1034/15-ц та № 370/1288/15, від 12.06.2019р. у справі № 370/1547/17, та викладено висновок про те, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вимоги скарги в частині визнання неправомірними дій та скасування постанови від 07.10.2021р. приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Ярмоленко О.В. про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 1354126,19грн. та постанови про стягнення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 500,00грн. у виконавчому провадженні №67065034, не підлягають розгляду в межах цієї справи за правилами господарського судочинства. Щодо доводів апелянта про його неналежне повідомлення господарським судом першої інстанції про розгляд скарги боржника - ТОВ "Клінта" щодо незаконності дій приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Ярмоленко О.В., судова колегія зазначає наступне. Відповідно до частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Склад учасників справи в господарському процесі визначено статтею 41 Господарського процесуального кодексу України, а саме відповідно до частини 1 цієї статті у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи. За приписами статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу, а саме: юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. З матеріалів справи вбачається, що позов в межах даної справи було пред`явлено заступником прокурора Київського району в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України саме в особі філії АТ Укрексімбанк в м. Харкові. Відповідно до частини 1 статті 23 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк має право відкривати відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо) на території України у разі його відповідності вимогам щодо відкриття відокремлених підрозділів, встановленим нормативно-правовими актами Національного банку України. Згідно з частинами 1 та 6 статті 55 Господарського кодексу України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб`єкти господарювання, мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи. За змістом частини 4 статті 64 Господарського кодексу України підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону. Відповідно до частини 4 статті 89 Цивільного кодексу України до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом. Статтею 95 Цивільного кодексу України визначено, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій (ч.1). Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення (ч.3). Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності (ч.4). Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру (ч.5). Отже, обсяг повноважень відособленого підрозділу юридичної особи на здійснення у господарському суді повноважень сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. Колегія суддів зазначає, що юридичну особу в господарських відносинах може представляти її відокремлений підрозділ. При цьому, стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відокремлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу. З наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вбачається, що за ідентифікаційним кодом (код ЄДРПОУ) №00032112 зареєстрована юридична особа - Акціонерне товариство Державний експортно-імпортний банк України, місцезнаходження юридичної особи: 03150, м.Київ, вул. Антоновича, 127 (т.6 а.с.65-90). В графі щодо даних про відокремлені підрозділи юридичної особи міститься інформація, зокрема про відокремлений підрозділ Акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України філію Акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України в місті Харків, місцезнаходження відокремленого підрозділу: 61057, Харківська область, м.Харків, вул.Чернишевська, буд.11. Відповідно до пунктів 1.2. та 1.3. розділу І Положення про філію Акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України в місті Харкові (нова редакція), затвердженого рішенням спостережної ради Укрексімбанку від 20.09.2000р. (протокол №2), в редакції рішення Наглядової ради АТ Укрексімбанк від 18.03.2021р. (протокол №5), розміщеного на офіційному веб-сайті банку за посиланням https://www.eximb.com/assets/files/download/polojennya-kharkiv.pdf, філія є відокремленим підрозділом Акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України, не є юридичною особою та підпорядковуються Головному Банку. З матеріалів справи вбачається, що ухвала господарського суду Харківської області від 10.01.2022р. у даній справі якою було прийнято скаргу (вх. № 26058 від 05.11.2021р.) ТОВ "Клінта" на дії приватного виконавця до розгляду та призначено до розгляду на 11.01.2022р.; ухвалу від 11.01.2022р. про відкладення розгляду скарги на 18.01.2022р. та оскаржувана ухвалу від 18.01.2022р. було надіслано місцевим господарським судом на адресу позивача Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України саме в особі філії АТ Укрексімбанк в м. Харкові (61057, Харківська область, м.Харків, вул.Чернишевська, буд.11). З огляду на вищевикладене, що позивачем у даній справі є Публічне акціонерне товариство Державний експортно-імпортний банк України саме в особі філії АТ Укрексімбанк в м. Харкові, доводи апелянта про його неналежне повідомлення господарським судом першої інстанції про розгляд скарги боржника - ТОВ "Клінта" щодо незаконності дій приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Ярмоленко О.В. є безпідставними. Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. За таких обставин, враховуючи межі перегляду рішення місцевого господарського суду, визначені частиною 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає, що при постановленні оскаржуваної ухвали місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх фактичних обставин справи, дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що підстави для його скасування відсутні. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при перегляді оскаржуваного рішення в апеляційному порядку та відхиляються судовою колегією апеляційної інстанції за необґрунтованістю, у зв`язку з чим апеляційна скарга Акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України не підлягає до задоволення, ухвалу господарського суду Харківської області від 18.01.2022р. у справі №922/153/13-г, слід залишити без змін. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає витрати за подання апеляційної скарги на апелянта. Керуючись ст.ст. 254, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України залишити без задоволення. Ухвалу господарського суду Харківської області від 18.01.2022р. у справі №922/153/13-г залишити без змін. Повний текст постанови складено 31.10.2022р. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строк оскарження передбачено статтями 287-288 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя О.В. Плахов Суддя Л.І. Бородіна Суддя Н.О. Мартюхіна