Постанова Львівський апеляційний суд № 462/1609/22

Справа № 462/1609/22 Головуючий у 1 інстанції: Ліуш А.І. Провадження № 33/811/806/22 Доповідач в 2-й інстанції: Урдюк Т. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 жовтня 2022 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника Білика П.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу адвоката Білика Павла Богдановича в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Залізничного районного суду м. Львова від 30 червня 2022 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в с т а н о в и в : вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та оштрафовано на 17000 /сімнадцять/ тисяч гривень 00 копійок в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 /один/ рік. Стягнуто з ОСОБА_1 496 /чотириста дев`яносто шість/ гривень 20 копійок судового збору в дохід держави. Згідно з постановою, ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 8 квітня 2022 року о 17:03 год. у місті Львові на вулиці Городоцькій, 174, керував автомобілем марки «Форд», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у стані наркотичного сп`яніння. Не погоджуючись із рішенням судді першої інстанції, захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - адвокат Білик П.Б. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Залізничного районного суду м. Львова від 30 червня 2022 року та провадження у справі закрити. В обґрунтування своїх апеляційних вимог адвокат покликається на те, що оскаржувана постанова є необ`єктивною та однобічною, прийнятою при неповному дослідженні усіх обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права. Як зазначає захисник, поліцейські безпідставно зупинили ОСОБА_1 , не озвучивши йому конкретної причини зупинки з детальним описом причин зупинки, визначених ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». На переконання апелянта, норми чинного законодавства, зокрема ст. 266 КУпАП, передбачають вичерпні умови, за яких проведення огляду на стан сп`яніння можливе у закладі охорони здоров`я. Проте у матеріалах справи відсутні докази того, що водію поліцейські пропонували пройти огляд на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а також відсутні докази відмови останнього від проходження такого огляду на місці зупинки, що могло бути єдиною можливою, у даному випадку, обставиною для проведення огляду водія на стан сп`яніння у медичному закладі. Зазначає, що працівники поліції не встановили у ОСОБА_1 будь-яких ознак сп`яніння, а тому безпідставно ствердили необхідність проходження останнім огляду на стан наркотичного сп`яніння. Тим самим, на думку захисника, працівниками поліції порушено процедуру огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння. Окрім цього, з наявного у матеріалах справи відеозапису вбачається, що поведінка ОСОБА_1 є адекватною, він логічно висловлює свої міркування, а будь-які ознаки наркотичного сп`яніння відсутні. Захисник стверджує, що результати проходження ОСОБА_1 огляду на стан наркотичного сп`яніння є неправдивими, оскільки зразки біологічного середовища відбирались лише в одну ємність; ОСОБА_1 не погоджувався з результатами проведеного огляду, однак йому відмовили й проведенні повторного тесту та не запропонували дослідити кров на вміст наркотичних речовин; огляд останнього проводився лише з використанням багатопрофільного тесту для виявлення наркотиків у сечі, за допомогою якого визначається виключно попередній результат. За наведеного, апелянт вважає, що висновок КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень» №000642 від 8 квітня 2022 року щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння не може вважатися достатнім доказом. Окрім цього, сам експрес-тест SNIPER-5 до матеріалів справи не долучено, що унеможливлює перевірку щільності упаковки тесту, як і того, в яких умовах він зберігався. Наведене, як зазначає апелянт, свідчить про упереджену та необ`єктивну поведінку поліцейських та працівників лікарні, що викликає сумніви в результатах проведеного дослідження. Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та його захисника на підтримання поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з огляду на таке. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з`ясувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Всупереч тверджень апеляційної скарги ці вимоги закону суддею першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 були дотримані, а висновок судді про доведеність винуватості останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі та постанові судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, які були досліджені в судовому засіданні та наведені у постанові. Зокрема, такий висновок ґрунтується на даних, що зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення від 8 квітня 2022 року серії ААД №237367 (а.с.1), згідно з яким 8 квітня 2022 року о 17 год. 03 хв. на вул. Городоцькій, 174 у м. Львові водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «FordFusion», н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані наркотичного сп`яніння. Медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку у медичному закладі у лікаря-нарколога та підтверджується висновком мед закладу №000642 від 8 квітня 2022 року, чим порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху. Зі змістом складеного протоколу ОСОБА_1 ознайомився, у графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» по суті порушення зазначив: «не вживав, не згоден». Втім, всупереч незгоді ОСОБА_1 зі складеним щодо нього проколом про адміністративне правопорушення, викладені в протоколі обставини стверджуються відеозаписом та висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 8 квітня 2022 року №000642 (а.с. 3), згідно з яким медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку в медичному закладі КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень» лікарем-наркологом, за результатами проведеного огляду в освідуваної особи виявлено стан наркотичного сп`яніння. Підставою для перевірки ОСОБА_1 на стан сп`яніння стало порушення ним вимог Правил дорожнього руху, що стверджується постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАО №5353917 (а.с. 4), згідно з якою 8 квітня 2022 року о 17:03 год. на вул. Городоцькій, 174 у м. Львові, керуючи транспортним засобом марки «FordFusion», н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, чим порушив п. 34 ПДР порушення вимог розмітки проїзної частини доріг, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 122 КУпАП; на ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. Наведеним також спростовуються доводи захисника про те, що працівники поліції безпідставно зупинили автомобіль ОСОБА_1 , адже п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» чітко визначено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху. Окрім цього, після зупинки транспортного засобу під керування ОСОБА_1 працівник поліції повідомив останнього про причину зупинки, а саме: порушення ним вимог ПДР, що полягало у перетині суцільної лінії дорожньої розмітки. Безпідставними є і доводи апелянта про те, що працівники поліції не виявили у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння. Так, ознаками наркотичного сп`яніння, згідно з пунктом 4 розділу І Інструкціїпро порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 9 листопада 2015 року за № 1452/735 (далі Інструкція), є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота), а саме порушення координації рухів , порушення мови , виражене тремтіння пальців рук , різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя , поведінка, що не відповідає обстановці; звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Як слідує з наявного у матеріалах справи відеозапису, працівник поліції виявив у ОСОБА_1 таку ознаку наркотичного сп`яніння як тремтіння пальців рук, що узгоджується з викладеними вище законодавчими вимогами. При цьому аргументи апелянта про те, що працівники поліції поводились упереджено, оскільки не запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, до уваги не беруться, оскільки у випадку наявності підстав вважати, що особа перебуває у стані наркотичного сп`яніння, огляд особи проводиться лише у лікарем у медичному закладі. Вказана законодавча норма має імперативний характер та не залежить від волі поліцейських. Будь-яких проявів упередженого ставлення працівників поліції до ОСОБА_1 під час висловлення йому вимоги пройти огляд на стан сп`яніння матеріали справи, в тому числі й наявний відеозапис з камер спостереження патрульних, не містять. Не надані такі стороною захисту і під час розгляду справи апеляційним судом. Твердження захисника, що результати аналізу наявного в матеріалах справи відеозапису не дають підстав вважати, що у ОСОБА_1 були ознаки сп`яніння не заслуговують на увагу, оскільки такі носять оціночний характер. При цьому єдиним уповноваженим суб`єктом, котрий може надавати оцінку діям особи, що керує транспортним засобом, та, відповідно, висловлювати вимогу пройти огляд на стан сп`яніння є працівник поліції, що виконує свої посадові обов`язки. Згідно з пунктами 7 та 8 розділу ІІІ Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння. Та обставина, що огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння проводився за допомогою мультитесту, який є видом експрес лабораторного дослідження, не ставить під сумнів висновок медичного огляду та висновок судді першої інстанції про керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння. При розгляді результатів тестування сечі на вміст будь-яких наркотичних речовин, у разі отримання попередніх позитивних результатів, необхідно керуватись клінічною картиною медичного огляду, тому підстав для сумніву в достовірності проведеного тесту у суду немає. Діагноз лікаря, який вноситься до акта медичного огляду і на підставі якого в подальшому лікарем видається висновок, ставиться лікарем не тільки на підставі результатів тестування, а він звертає увагу на клінічну картину, тобто на те, як водій себе поводить і на наявність ознак наркотичного сп`яніння: звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, почервоніння очей, сповільненість або навпаки підвищена жвавість, нечіткість при виконанні координаторних проб, ступінь порушення реакції та інші ознаки, які вказують на можливий стан сп`яніння. Клінічні дані в поєднанні із результатом мультитесту дають можливість визначити, чи знаходиться людина під дією наркотичних речовин. В результаті дослідження сечі ОСОБА_1 було виявлено позитивний результат на наявність наркотичної речовини у сечі та винесено заключення: наркотичне сп`яніння. Експрес-тест є швидким і достовірним засобом, що виявляє наявність наркотичної речовини в організмі людини, та надає якісний показник. Швидкі тести не потребують метрологічного контролю, тому не входять до галузі атестації. Чинне законодавство України не вимагає встановлення кількісних показників наркологічної речовини для визначення стану наркотичного сп`яніння. Відповідно до п. 8 розділу ІІІ Інструкції, метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинити стан сп`яніння. Інструкція вимагає виявлення якісних показників або уточнення наявних речовин, що здатні спричинити стан сп`яніння, що і було в повному обсязі виконано КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень», виявлено в сечі ОСОБА_1 наркотичну речовинумарихуану. Під час апеляційного розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 висновок лікаря щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 8 квітня 2022 року №000642 з підстав його неповноти або неправильності не оскаржував та дії працівників медичного закладу у встановленому законом порядку не оспорював. З огляду на наведене, апеляційний суд погоджується із висновком судді суду першої інстанції про те, що підстав не надавати віри вказаному вище медичному висновку немає, а, отже, відсутні обставини, що зумовлюють визнання такого висновку недопустимим доказом. Не знайшли свого підтвердження і доводи сторони захисту про те, що зразки біологічного середовища (сечі) ОСОБА_1 відбиралися лише в одну ємність, що позбавляє останнього права пройти повторний медичний огляд, оскільки на долученому до матеріалів справи зафіксовано як медичний працівник упаковує баночку з відібраним у ОСОБА_1 біологічним середовищем та повідомляє останнього, що цей зразок зберігатиметься у медичному закладі 90 днів. Стосовно зазначення захисником, що ОСОБА_1 хотів здати на аналіз кров, а не користуватись приладом Sniper, слід зауважити наступне. Пунктами 2, 12, 13 розділу ІІІ Інструкції №1452/735 визначено, що проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу. Таким чином, відбір крові на аналіз здійснюється лише у певних випадках. У всякому разі, огляд на стан наркотичного сп`яніння проводиться лікарем медичного закладу, у який доставлений водій транспортного засобу, та лише він може визначити підставність відбору того чи іншого біологічного середовища. Як слідує з відеозапису, ОСОБА_1 погодився здати та здав біологічне середовище сечу, після проходження тесту заперечень з приводу його результатів, як і бажання пройти повторний тест, не висловив. Що стосується аргументів з приводу того, що експрес-тест SNIPER-5 до матеріалів справи не долучений, то Інструкція не містить таких вимог, відтак у суду відсутні підстави для дослідження щільності упаковки тесту, як і того, в яких умовах він зберігався. На переконання апеляційного суду, фактичні обставини справи суддею першої інстанції з`ясовані повно та об`єктивно, а вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена повністю. При обранні ОСОБА_1 адміністративного стягнення суддя районного суду в оскаржуваній постанові в повній мірі врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, та наклав адміністративне стягнення у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП в межах санкції ч. 1 ст.130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено. З огляду на зазначене, оскаржувана постанова судді є законною та обґрунтованою, а отже підстави для задоволення апеляційних вимог відсутні. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд п о с т а н о в и в : постанову судді Залізничного районного суду м. Львова від 30 червня 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін, апеляційну скаргу адвоката Білика Павла Богдановича в його інтересах без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Урдюк Т.М.