Постанова 4811 № 464/3865/20

Справа № 464/3865/20 Головуючий у 1 інстанції: Шашуріна Г.О. Провадження № 22-ц/811/1902/22 Доповідач в 2 інстанції: Шеремета Н.О. Категорія: 70 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 жовтня 2022 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Шеремети Н.О. суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П. секретаря: Цьони С.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 15 липня 2022 року, - ВСТАНОВИВ: у липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд судового наказу про стягнення аліментів за нововиявленими обставинами у справі за заявою ОСОБА_3 про видачу судового наказу про стягнення аліментів. В обгрунтування заяви покликається на те, що судовим наказом Сихівського районного суду м. Львова від 07 серпня 2020 року стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 22 липня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття. Стверджує про те, що з ОСОБА_3 дитина проводить лише кілька днів на місяць, оскільки дитина постійно проживає разом з ним, він матеріально дитину утримує, виключно за рахунок його коштів, що підтверджується актом обстеження умов проживання дитини разом з батьком та довідкою з ОСББ про постійне місце проживання дитини та батька, що не було враховано при вирішенні питання про задоволення заяви ОСОБА_3 про видачу судового наказу про стягнення з нього аліментів. Зазначає, що про наявність судового наказу йому стало відомо лише після відкриття виконавчого провадження, а при поданні заяви про видачу судового наказу про стягнення з нього аліментів ОСОБА_3 не повідомила суд про те, що дитина проживає разом з ним. Позивач вважає, щоОСОБА_3 не має права на стягнення аліментів на дитину, яка проживає разом з батьком. Оскільки у разі видачі судового наказу про стягнення аліментів, він згідно з нормами чинного законодавства скасуванню не підлягає, то боржник має право звернутися до суду із заявою про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами. З наведених підстав просить скасувати судовий наказ, виданий Сихівським районним судом м. Львова від 07 серпня 2020 року у справі № 464/3865/20 про стягнення аліментів на утримання дитини та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити ОСОБА_3 у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини, ОСОБА_4 . Оскаржуваною ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 15 липня 2022 року заяву ОСОБА_1 про перегляд судового наказу про стягнення аліментів за нововияленими обставинами залишено без розгляду. Ухвалу суду оскаржила представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 , в апеляційній скарзі покликається на те, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи. Апелянт стверджує, що стягувач не надала документальних доказів отримання божником судового наказу № 464/3865/20 від 07 серпня 2020 року, виданого Сихівським районним судом м. Львова, який боржник просив переглянути за нововиявленими обставинами, а надані ОСОБА_3 скріншоти переписки між сторонами, не можуть бути належним та допустимим доказом повідомлення заявника про наявність судового наказу про стягнення аліментів, оскільки вони не підтверджують факт повідомлення ОСОБА_1 про наявність судового наказу, а лише характеризують відносини, які виникли між сторонами з приводу спільного утримання дитини. Вважає, що документальним підтвердженням повідомлення ОСОБА_1 про наявність судового наказу про стягнення з нього аліментів є отриманням ним 12 липня 2021 року постанови про відкриття виконавчого провадження з виконання судового наказу. Апелянт зазначає, що не був належним чином повідомлений та не отримував судовий наказ, що позбавило його можливості реалізації свого права на його оскарження у встановлені законом строки. Звертає увагу, що суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу Сихівського районного суду від 20 грудня 2021 року, якою скасовано судовий наказ № 464/3865/20 від 07 серпня 2020 року, виданий Сихівським районним судом м. Львова та направляючи справу для продовження розгляду, не встановив, що судовий наказ було винесено правомірно, а стягувач має право на отримання аліментів. З наведених підстав просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлялися про день, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавали. Якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є достатньою підставою для відкладення розгляду справи. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18. Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за відсутності учасників справи. Частиною 4 ст. 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Оскільки текст постанови складено 25 жовтня 2022 року, то незважаючи на те, що судове засідання призначене на 17 жовтня 2022 року, датою ухвалення постанови є саме 25 жовтня 2022 року. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Залишаючи заяву ОСОБА_1 про перегляд судового наказу про стягнення аліментів за нововиявленими обставинами без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу подано заявником з порушенням строку, встановленого пунктом 1 частини першої статті 424 ЦПК України, з клопотанням про поновлення строку звернення з такою заявою ОСОБА_1 до суду не звертався, причин пропуску строку не зазначив, доказів на підтвердження їх поважності, суду не надав. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з огляду на таке. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, судовим наказом Сихівського районного суду м. Львова від 07 серпня 2020 року вирішено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22 липня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття. Згідно з ч. 8 ст. 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Відповідно до п.1 ч.1 ст. 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. Під процесуальним строком розуміють строк, у межах якого вчиняються певні процесуальні дії. ЦПК України регламентує строки подання заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами. Статтею 424 ЦПК України визначено такі строки для кожної підстави перегляду судового рішення, а також встановлено граничні строки подання відповідних заяв. Визначені ЦПК України (стаття 424) строки подання заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами забезпечують належне відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Обмеження строком можливості подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами застосовується для досягнення стабільності судових рішень та з метою дотримання принципу юридичної визначеності, що є однією зі складових верховенства права. Строки, визначені статтею 423 ЦПК України для подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, є процесуальними та можуть бути поновлені за загальними правилами, встановленими статтею 127 ЦПК України. Частина 1 ст. 127 ЦПК України передбачає, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо відповідна заява подана не пізніше трьох чи десяти років з дня набрання судовим рішенням законної сили, але після спливу строків, визначених частиною першою статті 424 ЦПК України, то за наявності відповідного клопотання учасника справи (стаття 127 ЦПК України) такий строк може бути поновлений. ЦПК України не визначає конкретного переліку обставин, що є поважними і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку. У кожному випадку з урахуванням конкретних обставин пропуску строку суд повинен оцінити доводи, що наведені щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити, чи є такий строк значним, чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу. Згідно зі ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Отже, якщо особа пропустила визначений статтею 424 ЦПК України процесуальний строк, заяву про його поновлення не подала, суд повинен залишити заяву про перегляд за нововиявленими або виключними обставинами, без розгляду. Звертаючись до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу, виданого Сихівським районним судом м. Львова від 07.08.2020 року, ОСОБА_1 у заяві зазначив, що про видачу Сихівським районним судом м. Львова судового наказу від 07 серпня 2020 року про стягнення аліментів, йому стало відомо після того, як він отримав постанову про відкриття виконавчого провадження від 22 квітня 2021 року, разом з тим не зазначив конкретну дату отримання ним цієї постанови, не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження дати отримання ним цієї постанови. Із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу, виданого Сихівським районним судом м. Львова від 07.08.2020 року, ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції 12 серпня 2021 року. А відтак, заявник, всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України, звернувшись із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу, виданого Сихівським районним судом м. Львова від 07.08.2020 року, лише 12 серпня 2021 року, у поданій ним заяві не зазначив конкретної дати, коли йому стало відомо про видачу судового наказу, покликаючись на те, що про наявність судового наказу йому стало відомо після отримання постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, не вказав конкретної дати отримання ним постанови про відкриття виконавчого провадження, відкритого 22.04.2021 року на виконання згаданого судового наказу, не надав доказів на підтвердження дати отримання ним цієї постанови державного виконавця, належних та допустимих доказів на підтвердження тієї обставини, коли саме (конкретна дата чи подія) він дізнався про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. Статтею 426 ЦПК України встановлені вимоги щодо форми та змісту заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Згідно з частиною першою, пунктом 6 частини третьої статті 426 ЦПК України заяви про перегляд судових рішень суду за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення заяв до суду першої інстанції. У разі пропуску строку на подання заяви до неї додається клопотання про його поновлення. Частина 1 ст. 127 ЦПК України передбачає, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Тобто, суд лише за заявою учасника справи може поновити пропущений процесуальний строк, встановлений законом, лише за наявності поважних причин його пропуску, які визнані судом поважними повинні бути підтверджені належними доказами. Поважними причинами пропуску строку, які повинні бути зазначені в заяві учасника справи, зокрема, можна вважати обставини, які об`єктивно виключають можливість вчинити процесуальну дію у встановлений законом строк. Обов`язок довести наявність поважних причин покладається на учасника справи, який звернувся до суду із заявою про поновлення процесуальних строків і всі об`єктивні обставини як поважні причини. З матеріалів справи вбачається, що заявник, звернувшись із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу, виданого Сихівським районним судом м. Львова від 07.08.2020 року, лише 12 серпня 2021 року, не звертався до суду з клопотанням про поновлення процесуального строку, встановленого ч. 1 п. 1 ст. 424 ЦПК України, не зазначив поважність причин пропуску строку на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами вищезгаданого судового наказу. А відтак, суд першої інстанції прийшов до законного та обгрунтованого висновку про пропуск заявником процесуального строку для подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу, виданого Сихівським районним судом м. Львова від 07.08.2020 року про стягнення аліментів та залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції. Європейський суд з прав людини вказує на те, що «пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди давати вмотивування своїх рішень, хоч це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо вмотивування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, може бути визначено лише у світлі конкретних обставин справи» (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» («Pronina v. Ukraine») від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00, § 23). Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Стаття 375 ЦПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки оскаржувана ухвала постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційна скарга не підлягає до задоволення. Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 залишити без задоволення. Ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 15 липня 2022 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Постанова складена 25.10.2022 року. Головуючий: Н.О. Шеремета Судді: О.М. Ванівський Р.П. Цяцяк