Постанова Львівський апеляційний суд № 464/3865/20

Справа № 464/3865/20 Головуючий у 1 інстанції: Шашуріна Г.О. Провадження № 22-ц/811/13/22 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 травня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючого судді: Савуляка Р.В., суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І. за участі секретаря: Савчук Г.В., з участю ОСОБА_1 та його представника адвоката Мороз І.І., ОСОБА_2 та її представника адвоката Цімури Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - Цімури Яромира Володимировича на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 20 грудня 2021 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового наказу про стягнення аліментів за нововиявленими обставинами,- ВСТАНОВИЛА: У липні 2020 року ОСОБА_2 звернулась до Сихівського районного суду м. Львова із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на дитину. Заяву мотивувала тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є батьком малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Син проживає з нею, перебуває на її утриманні, для забезпечення дитині належного харчування, одягу, оздоровлення та розвитку дитині необхідні значні кошти. Боржник не дає жодних коштів на утримання дитини і вона змушена самостійно її утримувати. З урахуванням зазначених обставин просила видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на її користь аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_4 , у розмірі ј частини від усіх видів доходів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття. 07 серпня 2020 року Сихівським районним судом м. Львова видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі ј заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22 липня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття. 12 серпня 2021 року представник ОСОБА_1 адвокат Мороз І.І. подала до Сихівського районного суду м. Львова заяву про перегляд судового наказу виданого Сихівським районним судом м. Львова від 07 серпня 2020 року за нововиявленими обставинами. Заяву мотивувала тим, що про видачу судового наказу її довіритель довідався після того, як отримав постанову про відкриття виконавчого провадження від 22 квітня 2021 року, де в нього вже рахувалася заборгованість по сплаті аліментів. Зазначала, що при видачі судового наказу не було враховано великої кількості обставин, що мають значення для справи. Зокрема не враховано, що дитина утримується виключно за рахунок батька, і проживає в нього, що підтверджується довідкою ОСББ про постійне місце проживання дитини. Просила заяву задовольнити. Скасувати судовий наказ, виданий Сихівським районним судом м. Львова у справі №464/3865/20 від 07 серпня 2020 року про стягнення аліментів на утримання дитини. Ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 у видачі судового наказу (а.с.24-27). Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 20 грудня 2021 року заяву задоволено. Скасовано судовий наказ № 464/3865/20 (2-н/464/645/20 від 07 серпня 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 22 липня 2020 року. У видачі судового наказу за заявою ОСОБА_2 відмовлено. Ухвалу суду оскаржив представник ОСОБА_2 - Цімура Яромир Володимирович . В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що заявник звернувся з заявою про перегляд за ново виявленими обставинами із значним пропуском встановленого строку та не подав заяви про поновлення такого. Вважає, що оскільки заява подана після закінчення процесуальних строків, то така підлягала залишенню без розгляду. Стверджує, що висновок суду першої інстанції про те, що батько не ухилявся від обов`язку щодо утримання дитини, суперечить дійсним обставинам справи. Посилається на те, що стягувач звернувся до суду із заявою про видачу дубліката після спливу строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання, тому відсутні підстави для видачі дубліката судового наказу. Просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву залишити без розгляду. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 та його представника адвоката Мороз І.І. на підтримання апеляційної скарги, ОСОБА_2 та її представника адвоката Цімури Я.В. на її заперечення, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково, ухвала Сихівського районного суду м. Львова від 20 грудня 2021 року скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Задовольняючи заяву про перегляд судового наказу №464/3865/20 від 07 серпня 2020 року за нововиявленими обставинами суд першої інстанції дійшов висновку про те, що при видачі судового наказу не були відомі обставини, що малолітній син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактично проживав з батьком так і з матір`ю, та не ухилявся від утримання дитини. Строк звернення із заявою про перегляд судового наказу не пропущений. З таким висновком суду погодитись не можна із наступних підстав. Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, згідно із пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. Згідно із частиною першою статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Звертаючись 12 серпня 2021 року до суду із заявою про перегляд судового наказу від 07 серпня 2020 року за нововиявленими обставина представник ОСОБА_1 - Мороз І.І. зазначала, що про існування судового наказу її довіритель довідався після того, як отримав постанову про відкриття виконавчого провадження від 22 квітня 2021 року. Клопотання про поновлення процесуального строку, встановленого пунктом 1 частини першої статті 424 ЦПК України, ОСОБА_1 не заявляв, причини пропуску строку не наводив, доказів їх поважності не надавав. За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Одним з основоположних аспектів верховенства права є вимоги щодо юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (Рішення Європейського суду з прав людини від 28 листопада 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), п. 61). Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata, згідно з яким жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі; повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи (Рішення Європейського суду з прав людини від 03 грудня 2003 року у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), пункт 52). Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини. В суді першої інстанції 20 грудня 2021 року представник ОСОБА_2 адвокат Цімура Я.В. заявив клопотання про залишення заяви без розгляду у зв`язку з тим, що про судовий наказ від 07 серпня 2020 року заявник ОСОБА_1 знав як мінімум з грудня 2020 року, через що і стали виникати конфлікти між колишнім подружжям (а.с.109-110). Задовольняючи по суті заяву ОСОБА_1 та скасовуючи судовий наказ №464/3865/20 від 07 серпня 2020 року, суд першої інстанції в ухвалі від 20 грудня 2021 року зазначив, що клопотання представника ОСОБА_2 адвоката Цімури Я.В. про залишення заяви без розгляду задоволенню не підлягає, оскільки таке є голослівне, однак не мотивував зазначене, крім того, суд так і не вирішив питання про поновлення пропущенного строку заявнику на подання заяви про перегляд судового наказу про стягнення аліментів за нововиявленими обставинами. Таким чином оскаржувана ухвала Сихівського районного суду Львівської області від 07 серпня постановлена з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, та з порушенням норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. З урахуванням наведеного апеляційна скарга представника ОСОБА_2 адвоката Цімури Я.В. підлягає задоволенню частково, ухвала Сихівського районного суду м. Львова від 20 грудня 2021 року скасуванню на підставі ст.379 ЦПК України з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 367, 368, п.6 ч.1 ст. 374, ст.ст., 379, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - Цімури Яромира Володимировича - задовольнити частково. Ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 20 грудня 2021 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повний текст постанови складено 06 червня 2022 року. Головуючий: Савуляк Р.В. Судді: Мікуш Ю.Р. Приколота Т.І.