LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Волинський апеляційний суд161/223/22

від 18.10.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа № 161/223/22 Головуючий у 1 інстанції: Олексюк А. В. Провадження № 22-ц/802/812/22 Категорія: 48 Доповідач: Данилюк В. А. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 жовтня 2022 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Данилюк В. А., суддів Киці С І., Шевчук Л. Я., секретаря Савчук Т. Ф. з участю: позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 , представника відповідача ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про відшкодування збитків та моральної шкоди за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_3 адвоката Антонюка Романа Валерійовича на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 червня 2022 року та додаткове рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 червня 2022 року, В С Т А Н О В И В: Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просить стягнути з ФОП ОСОБА_3 24 370.20 грн завданих збитків, 2 030,40 грн витрат на проведення експертизи, 20 000 грн моральної шкоди. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки Аро 243, 1992 р.в., н.з. НОМЕР_1 . 21.06.2021 року близько 14 год 00 хв позивач заїхав на вказаному автомобілі на СТО «Арсен» по вул. Карпенка-Карого, 3Б, у м.Луцьк, для того, аби помити двигун. Пред`явивши посвідчення водія та документ на автомобіль, особисто керуючи автомобілем, заїхав ним на рампу СТО, після чого працівник мийки почав мити двигун автомобіля. В цей час позивач спостерігав за ходом миття автомобіля. Перед тим, як вийти з авто, двигун позивач вимкнув. Під час миття сталось замикання, оскільки вода попала в двигун, а автомобіль почав рухатись з рампи та впав, внаслідок чого отримав пошкодження, а саме деформація крила переднього правого крила розлом та відсутні фрагменти декоративної накладки правого порога, пошкодження лакофарбового покриття правих дверей, деформація переднього правого кронштейна рами у місці кріплення кузова та пошкодження стартера та генератора внаслідок залиття. На місце події позивачем було викликано працівників поліції, які відібрали пояснення щодо події у позивача та ФОП ОСОБА_3 , що є власником СТО Арсен, про що були складені відповідні матеріали. Власник СТО відмовився у добровільному порядку відшкодовувати вказані збитки, внаслідок чого позивач змушений звертатись до суду з даним позовом. На замовлення позивача складено висновок судового експерта про розмір матеріального збитку, згідно якого власнику автомобіля марки Аро 243, 1992 р.в., н.з. НОМЕР_1 , завдано збитків на суму 24 370,20 грн Вартість проведення судового транспортно-товарознавчої експертизи становить 2 030,43 грн. Отже, внаслідок неналежного виконання своїх обов`язків щодо надання послуг з миття автомобіля та завдання збитків, такі збитки підлягають стягненню з відповідача. Окрім того, позивач вказує, що дана ситуація, що виникла з вини відповідача, вимусила позивача відволікатись від його основного роду занять, вживати заходи для виправлення вказаної ситуації, витрачати час, оскільки з вини відповідача відбулось втручання у власність позивача та було пошкоджено його майно, а тому позивач також просить стягнути з відповідача в його користь моральну шкоду, яку оцінює у 20 000 грн. Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 червня 2022 рокупозов задоволено частково. Стягнуто з ФОП ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 24 370 (двадцять чотири тисячі триста сімдесят) гривень 20 коп матеріального збитку. Стягнуто з ФОП ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1 000 (одну тисячу) гривень моральної шкоди. Стягнуто з ФОП ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 коп судового збору та 2 030 (дві тисячі тридцять) гривень 40 коп витрат на проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Додатковим рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 червня 2022 року стягнуто з ФОП ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені позивачем судові витрати, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги у розмірі 9 750 (дев`ять тисяч сімсот п`ятдесят) гривень. Не погоджуючись з рішеннями суду,представник відповідача адвокат Антонюк Р. В. подав апеляційну скаргу, вважає рішення необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального права та таким, що підлягає скасуванню, оскільки позивачем не доведено у суді того, що відповідач винен у пошкодженні автомобіля, просить суд скасувати рішення від 16.06.2022 року та додаткове рішення від 27.06.2022 року, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні. У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_2 просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. В даному судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримали, позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу заперечили. Апеляційний суд в складі колегії суддів, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та додаткове рішення без змін, виходячи з наступного. Судом з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки Аро 243, 1992 р.в., н.з. НОМЕР_1 , що стверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с.13-14). Згідно копії довідки про результати проведення перевірки від 04.07.2021 (а.с.15) та копії рапорта (а.с.16) 21.06.2021 близько 14 год 35 хв позивач заїхав на вищевказаному автомобілі на СТО «Арсен» по вул. Карпенка-Карого, 3Б, у м.Луцьк, для того, аби помити двигун. Пред`явивши посвідчення водія та документ на автомобіль, особисто керуючи автомобілем, заїхав ним на рампу СТО, після чого працівник мийки почав мити автомобіль, а саме: мотор, редуктор, коробку та роздатку, для того, щоб подивитися де підтікає масло. Під час мийки двигуна автомобіль самовільно поїхав та злетів з рампи. Внаслідок падіння було пошкоджено крило, двері, поріг, арка, стартер та акумулятор. Опитаний ОСОБА_3 пояснив інспектору поліції, що дійсно невідома йому особа попросила у його сина ОСОБА_5 помити йому двигун в автомобілі, коли ОСОБА_5 помив двигун, то через декілька хвилин даний автомобіль самостійно почав рух. ОСОБА_3 вказав, що ніхто не причетний до пошкодження даного транспортного засобу (а.с.15). Згідно письмових пояснень ФОП ОСОБА_3 , який є власником СТО « ІНФОРМАЦІЯ_1 », останній вказав, що зі слів його сина ОСОБА_6 , йому відомо, що невідомий йому чоловік, пізніше встановлений як ОСОБА_1 , попросив загнати автомобіль на естакаду, щоб подивитися де у нього капає масло та помити двигун. Коли ОСОБА_6 помив двигун, то через декілька хвилин даний автомобіль самостійно почав рухатися, оскільки водій не поставив авто на ручні гальма (а.с.19). Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України укладення договору є процесом досягнення згоди з усіх істотних умов договору, водночас досягнення згоди з усіх істотних умов тягне за собою факт укладення договору, який є юридичним фактом. З огляду на вище наведене, між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 було укладено договір надання послуг з помиття двигуна в автомобілі марки Аро 243, 1992 р.в., н.з. НОМЕР_1 . Окрім того, основними видами діяльності ФОП ОСОБА_3 є надання технічного обслуговування та ремонт транспортних засобів, що стверджується відкритими даними є Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_5 повідомив, що він у час, коли приїхав ОСОБА_1 , був на СТО, однак не здійснював миття двигуна автомобіля, однак це здійснював інший працівник, ім`я якого вказати не може. Ним було зроблено фотографії електронної проводки з середини автомобіля після того як він впав з рампи. Переконаний, що автомобіль був у поганому стані, і винним у події що сталася є виключно позивач. Однак, пояснення свідка ОСОБА_5 щодо того, що це не він здійснював миття автомобіля не підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами. ОСОБА_1 самостійно загнав автомобіль на естакаду для миття двигуна та відійшов в сторону, спостерігаючи за процесом надання послуги, чим фактично передав працівнику ФОП ОСОБА_3 автомобіль на відповідальне зберігання на вказаний період. Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів. Разом з тим, із правовідносин, що виникли між сторонами, вбачаються ознаки договору побутового підряду. Згідно до ст. 865 ЦК України за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір побутового підряду є публічним договором. До відносин за договором побутового підряду, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів. Відповідно до ст. 866 ЦК України, договір побутового підряду вважається укладеним у належній формі, якщо підрядник видав замовникові квитанцію або інший документ, що підтверджує укладення договору. Відсутність у замовника цього документа не позбавляє його права залучати свідків для підтвердження факту укладення договору або його умов. У випадку події, що трапилась 21.06.2021року , квитанції та/або чека позивачу надано не було, оскільки під час надання послуг автомобіль впав з рампи та зазнав пошкоджень, оплата послуг здійснена не була, однак факт надання послуги з миття двигуна сторонами не заперечується. Поряд з цим, за змістом статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати: 1) безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк; 2) відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги); 3) безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи; 4) відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи; 5) реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору. Зазначені вимоги підлягають задоволенню у разі виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) або під час її виконання (надання), а в разі неможливості виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) - протягом гарантійного чи іншого строку, встановленого договором, чи протягом двох років з дня прийняття виконаної роботи (наданої послуги) у разі відсутності гарантійного чи іншого строку, встановленого законодавством або договором. За наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. Виконавець не несе відповідальності за невиконання, прострочення виконання або інше неналежне виконання зобов`язання та недоліки у виконаних роботах або наданих послугах, якщо доведе, що вони виникли з вини самого споживача чи внаслідок дії непереборної сили. Виконавець зобов`язаний протягом місяця відшкодувати збитки, що виникли у зв`язку з втратою, псуванням чи пошкодженням речі, прийнятої ним від споживача для виконання робіт (надання послуг). Виконавець не звільняється від відповідальності, якщо рівень його наукових і технічних знань не дав змоги виявити особливі властивості речі, прийнятої ним від споживача для виконання робіт (надання послуг). Якщо після укладення договору стане очевидним, що роботи (послуги), зважаючи на їх ціну (вартість) та характеристики або інші обставини, явно не задовольнятимуть інтереси або вимоги споживача, виконавець зобов`язаний негайно повідомити про це споживача. З матеріалів справи встановлено, що під час надання послуги з миття двигуна в автомобілі сталось закорочення, і транспортний засіб розпочав рух з естакади, після чого перевернувся на правий бік та впав з підвищення, що стверджується рапортом від 04.07.2021 (а.с.21). Згідно висновку судового експерта №СЕ-19/103-21/5203-АВ від 02.07.2021 візуальним оглядом встановлено, що автомобіль на момент огляду має наступні пошкодження, утворені внаслідок падіння автомобіля: деформація деформація крила переднього правого крила розлом та відсутні фрагменти декоративної накладки правого порога, пошкодження лакофарбового покриття правих дверей, деформація переднього правого кронштейна рами у місці кріплення кузова та пошкодження стартера та генератора внаслідок залиття (а.с.28). Розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки Аро 243, 1992 р.в., н.з. НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження станом на 23.06.2021 складає 24 370,20 грн. (а.с.36). Отже, судом встановлено, що під час надання послуги з обслуговування автомобіля позивачу було завдано матеріального збитку на вказану суму. Доводи апеляційної скарги про те, що судом неправильно зроблено висновок, що автомобіль було передано на відповідальне зберігання,не заслуговують на увагу. Так, відповідно до п. 6 розділу ІІІ Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України 28.11.2014 року, виконавець забезпечує відповідальне зберігання КТЗ, їх складових частин (систем) замовника в період надання послуг. Покликання на ту обставину, що подія сталася у зв`язку з поганим технічним станом автомобіля, не заслуговує на увагу, враховуючи, що відповідно до Правил, зокрема, розділів … Виконавець, в даному випадку відповідач, зобов`язаний перевірити перед прийняттям транспортний засіб, оглянути його. Враховуючи, що відповідач прийняв транспортний засіб, не оглядаючи його, що ним не заперечується, то дані покликання є безпідставні. Наявні в матеріалах справи фотознімки не можуть бути належним доказом стану автомобіля до прийняття його на обслуговування. Таким чином, в даному випадку наявність елементів складу цивільного правопорушення підтверджується фактом перебування автомобіля, який належить позивачу, на території СТО, яка належить відповідачу,передачі його на відповідальне зберігання для надання послуги, що в свою чергу, спричиняє відповідальність за зберігання майна в належному стані та надання якісних послуг. Наявність причинного зв`язку між діями відповідача та збитками підтверджується його протиправною поведінкою, яка полягає у відсутності факту перевірки стану автомобіля перед початком надання послуг, відсутності забезпечення належного стану зберігання майна. Отже, судом вірно встановлено усі обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку, що дає підстави дійти висновку про задоволення позовних вимог у цій частині. Що стосується вимоги про стягнення моральної шкоди, то колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовної вимоги в цій частині.. Як зазначено в ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Частиною 1 статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Відповідно до ч.2 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.07.2018 року у справі №564/886/16-к. З огляду на викладене, враховуючи наявні у справі докази, суд першої інстанціїдійшов вірного висновку, що існують підстави для стягнення моральної шкоди з відповідача на користь позивача, однак з врахуванням розумності та співмірності моральних страждань позивача і завданих йому матеріальних збитків, вважав за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача 1 000 грн. моральної шкоди. Що стосується додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, то колегія суддів вважає, що підстави для зміни чи скасування такого рішення відсутні з огляду на таке. Відповідно до положень ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Як слідує з правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 01.10.2018 року в справі № 569/17904/17, - на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати, у тому числі, розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо. Факт понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем підтверджується належними та допустимими доказами: ордером адвоката, копією договору про надання правової допомоги, актом приймання передачі, у якому наявний перелік виконаних робіт, рахунок- фактурою про оплату наданих послуг, заперечень щодо розміру таких витрат стороною відповідача не було надано, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення понесених витрат з відповідача на користь позивача.? Доводи апеляційної скарги були предметом дослідження судом першої інстанції, висновків суду не спростовують, на законність ухваленого рішення не впливають, оскільки є власним тлумаченням чинного законодавства особою, яка подала апеляційну скаргу. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість ухваленого по даній справі основного та додаткового рішення та відсутність підстав для їх скасування. Керуючись ст.ст.268 ч.ч.4, 5, 367, 369, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_3 адвоката Антонюка Романа Валерійовича залишити без задоволення. Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 червня 2022 року та додаткове рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 червня 2022 року в даній справі залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 27 жовтня 2022 року. Головуючий Судді :

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»