Постанова 4805 № 296/7717/21

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №296/7717/21 Головуючий у 1-й інст. Татуйко Є.О. Категорія 8 Доповідач Коломієць О. С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 жовтня 2022 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого судді Коломієць О.С. суддів Талько О.Б, Шевчук А.М. з участю секретаря судового засідання Ковальчук М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №296/7717/21 за заявою ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики, визнання недійсним договору дарування житлового будинку та земельної ділянки, припинення права власності на них за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 23 серпня 2022 року, яка постановлена суддею Татуйко Є.О. встановив: У вересні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за договором позики від 24.02.2021 в розмірі 1404000 грн. та про визнання недійсним договору дарування садового будинку і земельної ділянки, укладеного 21.04.2021 між ОСОБА_3 та його матір`ю ОСОБА_1 , припинення його державної реєстрації. В обґрунтування позову зазначив, що договір оформлений шляхом складання розписки. На письмову вимогу про повернення боргу від 24.07.2021, за якою строк повернення боргу спливав 24.08.2021, відповідач позику та відсотки за користування нею не повернув. З метою уникнення відповідальності за невиконання умов договору позики ОСОБА_3 21.04.2021 подарував матері ОСОБА_1 належне йому нерухоме майно, а тому такий правочин є фіктивним. У грудні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням про забезпечення позову, в якому просив накласти арешт на вказаний садовий будинок та земельну ділянку, які належать ОСОБА_1 . Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 13 грудня 2021 року заяву про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на належне ОСОБА_1 нерухоме майно, а саме: садовий будинок загальною площею 98,1 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 0,065 га, кадастровий номер 1822083200:01:000:0827, розташовану за вказаною адресою. Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 22 лютого 2022 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 1404000 грн. Визнано недійсним договір дарування садового будинку та земельної ділянки з кадастровим номером 1822083200:01:000:0827 з цільовим призначенням для ведення садівництва за адресою: Житомирська область, Житомирський район, Оліївська сільська рада садівницьке товариство «Транспортник», укладений 21 квітня 2021 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Слюсар Л.А. та зареєстрований в реєстрі за №

43. Постановою Житомирського апеляційного суду від 18 липня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на вказане судове рішення задоволено. Скасовано рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 22 лютого 2022 року в частині задоволення позову про визнання договору дарування недійсним і ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. 27 липня 2022 року відповідач ОСОБА_1 звернулася до районного суду із заявою, у якій просила скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 13 грудня 2021 року у даній справі. На обґрунтування поданої заяви зазначила, що рішення районного суду, що стосувалось заявника в частині визнання недійсним договору дарування садового будинку та земельної ділянки, постановою апеляційного суду скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні вказаних вимог скасовано. За таких обставин відсутні підстави для продовження дії забезпечення позову у даній справі. Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 23 серпня 2022 року у задоволенні заяви відмовлено. Ухвала суду мотивована тим, що з урахуванням норм процесуального права, відсутні підстави для скасування заходів забезпечення позову саме районним судом, оскільки рішення про відмову у задоволенні позову приймалось апеляційною інстанцією, яка відповідно до ч.9 ст. 158 ЦПК України і повинна була прийняти рішення щодо вжитих заходів забезпечення позову. У поданій апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Левчук Т.В., посилаючись на необґрунтованість ухвали суду, порушення судом норм процесуального права, просить її скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову. В обґрунтування заяви зазначила, що суд першої інстанції не зважив на усі обставини в їх сукупності та постановив ухвалу з висновком, що не відповідає фактичним обставинам та письмовим доказам у справі. При цьому застосування судом правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, повинно відбуватися із урахуванням обставин конкретної справи та забезпеченням ефективного захисту прав, свобод та законних інтересів учасників справи. Формальний підхід суду до здійснення своїх повноважень може призвести до порушення права на справедливий судовий розгляд справи. У поданому відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. При цьому зазначив, що ухвала суду є законною та обґрунтованою, оскільки у зв`язку із скасуванням апеляційним судом рішення суду першої інстанції в частині визнання недійсним договору дарування садового будинку і земельної ділянки, саме склад апеляційного суду відповідно до ч.9 ст. 158 ЦПК України був уповноважений вирішити питання про можливість скасування заходів забезпечення позову при ухваленні постанови від 18 липня 2022 року. В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримала, просила її задовольнити. Позивач просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та зважити на ту обставину, що постанова Житомирського апеляційного суду від 18.07.2022 станом на дату подання відзиву є предметом оскарження у касаційному порядку і ухвалою Верховного Суду від 30.08.2022 відкрито касаційне провадження у цій справі. Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності. З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за його відсутності. Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Відповідно до положень ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову належить розглядати в судовому засіданні, за результатами якого постановляється ухвала (ч.2,4 ст.158 ЦПК України). Матеріали справи свідчать, що постановою Житомирського апеляційного суду від 18 липня 2022 року скасовано рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 22 лютого 2022 року в частині задоволення позову про визнання договору дарування недійсним і ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні вказаних вимог. Зі змісту судового рішення вбачається, що при скасуванні рішення суду першої інстанції та відмові у задоволенні вказаних вимог, суд апеляційної інстанції не вирішив питання про скасування заходів забезпечення позову, що були вжиті судом першої інстанції ухвалою від 13 грудня2021 року. Згідно з ч. 9 ст.158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду (ч.10 ст.158 ЦПК України). Таким чином, врахувавши, що саме апеляційний суд у відповідному рішенні був уповноважений вирішити питання про можливість скасування заходів забезпечення позову, оскільки саме апеляційним судом було скасовано рішення суду першої інстанції в частині визнання недійсним договору дарування садового будинку і земельної ділянки та ухвалено нове про відмову у задоволені вказаних вимог, районний суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заяви. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Ухвала постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні. Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 23 серпня 2022 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови складено 27 жовтня 2022 року. Головуючий Судді