Постанова Житомирський апеляційний суд № 296/7717/21

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №296/7717/21 Головуючий у 1-й інст. Татуйко Є. О. Категорія 8 Доповідач Микитюк О. Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 липня 2022 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого Микитюк О. Ю. суддів Галацевич О.М. Григорусь Н.Й. при секретарі Бірюченко Д.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу №296/7717/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, визнання недійсним договору дарування та житлового будинку та земельної ділянки за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 22 лютого 2022 року, ухвалене під головуванням судді Татуйка Є.О. в м.Житомирі, встановив: У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за договором позики від 24.02.2021 в розмірі 1404000грн. та про визнання недійсним договору дарування садового будинку і земельної ділянки, укладеного 21.04.2021 між ОСОБА_2 та його матір`ю ОСОБА_3 , припинення його державної реєстрації. В обґрунтування позову зазначив, що договір оформлений шляхом складання розписки. На письмову вимогу про повернення боргу від 24.07.2021, за якою строк повернення боргу спливав 24.08.2021, відповідач позику та відсотки за користування нею не повернув. З метою уникнення відповідальності за невиконання умов договору позики ОСОБА_2 21.04.2021 подарував матері ОСОБА_3 належне йому нерухоме майно, такий правочин є фіктивним. Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 22 лютого 2022 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 1404000грн. Визнано недійсним договір дарування садового будинку та земельної ділянки з кадастровим номером 1822083200:01:000:0827 з цільовим призначенням для ведення садівництва за адресою Житомирська область Житомирський район Оліївська сільська рада садівницьке товариство "Транспортник", укладений 21 квітня 2021 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Слюсар Л.А. та зареєстрований в реєстрі за №

43. В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення в частині задоволення позову про визнання недійсним договору дарування і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову. Апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що на час укладення договору дарування їй не було відомо про зобов`язання ОСОБА_2 за договором позики, договір укладений з метою врегулювання майнових інтересів її та сина, судом не встановлено наявність умислу усіх сторін правочину, не взято до уваги правовий висновок Верховного Суду, який міститься в постанові від 31 березня 2021 року у справі №201/2832/19. Відзив ОСОБА_1 залишений без розгляду. Апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Позивач є громадянином України, має зареєстроване місце проживання, отримував код платника податків та при зверненні до суду сплатив судовий збір. Встановлено, що 24 лютого 2021 року сторони шляхом складання розписки уклали договір позики, згідно якого ОСОБА_2 отримав в борг від ОСОБА_1 40 тисяч доларів США під 5 відсотків місячних із сплатою їх кожного місяця з 1 по 3 число. Дата виконання зобов`язання у розписці не визначена. 24 липня 2021 року позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою про повернення коштів та відсотків протягом 30 календарних днів. 21 квітня 2021 року ОСОБА_2 подарував матері ОСОБА_3 садовий будинок та земельну ділянку з кадастровим номером 1822083200:01:000:0827 з цільовим призначенням для ведення садівництва, що за адресою Житомирська область Житомирський район Оліївська сільська рада садівницьке товариство "Транспортник". Відповідно до ч.ч.1,2 ст.234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року в справі № 369/11268/16-ц вказала, що фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, вважає, що така протизаконна ціль, як укладення особою договору дарування майна зі своїм родичем з метою приховання цього майна від конфіскації чи звернення стягнення на вказане майно в рахунок погашення боргу, свідчить, що його правова мета є іншою, ніж та, що безпосередньо передбачена правочином (реальне безоплатне передання майна у власність іншій особі), а тому цей правочин є фіктивним і може бути визнаний судом недійсним. Позивач, який звертається до суду з позовом про визнання правочину фіктивним, повинен довести суду відсутність в учасників правочину наміру створити юридичні наслідки. Для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. У разі, якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний. Позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_3 була обізнана про боргові зобов`язання сина і уклала договір дарування умисно, для виду, без наміру створити реальні наслідки. Натомість, за повідомленням в.о. голови правління садівницького товариства ОСОБА_3 проживає в даному садовому будинку з 2006 року. Крім того, договір дарування був укладений за три місяці до пред`явлення ОСОБА_4 вимоги до ОСОБА_2 про повернення боргу. Суд першої інстанції не дотримався правил оцінки доказів, визначених ст.89 ЦПК України, і зробив неправильний висновок про фіктивність договору дарування. Відчуження ОСОБА_2 іншого нерухомого майна жодним чином не підтверджує умисел ОСОБА_3 на укладення фіктивного договору. За таких обставин рішення в частині визнання договору дарування недійсним належить скасувати і ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні даної вимоги. Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 368, 374, 376, 381 - 384, 389-391 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити. Скасувати рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 22 лютого 2022 року в частині задоволення позову про визнання договору дарування недійсним і ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 1362грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуюча: Судді: