Ухвала КЦС ВС № 363/2176/20

УХВАЛА 26 жовтня 2022 року м. Київ справа № 363/2176/20 провадження № 61-9897ск22 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сердюка В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року у справі за позовом Державного підприємства «Вищедубечанське лісове господарство» до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , Кабінет Міністрів України, про визнання недійсним свідоцтв та витребування майна з чужого незаконного володіння, ВСТАНОВИВ: 06 жовтня 2022 року ОСОБА_1 , засобами поштового зв`язку, звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року в указаній вище справі. Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки вона подана з пропуском строку на касаційне оскарження. Відповідно до частин першої, другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Відповідно до частини третьої статті 394 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили. Зазначений строк є присічним (преклюзивним), який не підлягає поновленню. З його спливом особа втрачає право на касаційне оскарження безвідносно до поважності причин його пропуску, за виключенням випадків, передбачених у частині третій статті 394 ЦПК України. У клопотанні, яке міститься в касаційній скарзі, заявник просить поновити строк на касаційне оскарження судового рішення, посилаючись на те, що копію оскаржуваної постанови з апеляційного суду вона не отримувала, в судовому засіданні присутня не була. Оскаржуване судове рішення отримала в суді першої інстанції 06 вересня 2022 року після ознайомлення з матеріалами справи. Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі, спрямовані на підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону. За даними Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що оскаржувана постанова Київського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року зареєстрована - 28 вересня 2021 року, оприлюднена - 29 вересня 2022 року. Касаційна скарга подана 06 жовтня 2022 року, тобто зі сплином річного строку з дня складення повного тексту оскаржуваної постанови апеляційного суду. Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року). Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та порушенням принципу стабільності судового рішення, що суперечить статті 1291 Конституції України та практиці Європейського суду з прав людини. Відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. У цій справі заявником подано касаційну скаргу після спливу присічного річного строку, тому заявнику потрібно довести суду касаційної інстанції обставини, передбачені пунктом 1 частини третьої статті 394 ЦПК України, за наявності яких, зі спливом річного строку з дня складення повного тексту судового рішення, строк на касаційне оскарження може бути поновлений. Оскільки заявник, посилаючись на випадок, передбачений пунктом першим частини третьої статті 394 ЦПК України, не надає жодного доказу на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень, а саме: факту неповідомлення його про розгляд справи у суді апеляційної інстанції, неотримання копії оскаржуваної постанови, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга, відповідно до положень частини третьої статті 393 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням заявникові строку для надання доказів, які підтверджують, що він не був повідомлений про розгляд справи у суді апеляційної інстанції, а також доказів порушення апеляційним судом порядку вручення судового рішення, передбаченого статтею 272 ЦПК України. Такими доказами можуть бути довідка із суду, поштового відділення зв`язку, копії матеріалів справи тощо. Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявникові строку для усунення недоліків. Керуючись статтями 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Якщо у зазначений строк заявником не будуть надані суду докази на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя В. В. Сердюк