Постанова Київський апеляційний суд № 376/1494/22

Постанова Іменем України 25 жовтня 2022 року м. Київ провадження №33/824/2852/2022 Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Мазурик О. Ф. за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сквирського районного суду Київської області в складі судді Виговського С. І. від 02 вересня 2022 року у справі №376/1394/22 Сквирського районного суду Київської області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП громадянина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 У С Т А Н О В И В: 08 серпня 2022 року поліцейським СРПП Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області старшим сержантом поліції Олійником І. В. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №179695 про те, що громадянин ОСОБА_1 , 08.08.2021, о 15 год. 20 хв., на вул. Новоселиця, буд. 3, в селі Великополовецьке, Київської області, керував механічним транспортним засобом FORTE, обладнаним двигуном внутрішнього згоряння № НОМЕР_1 та місцем для сидіння, реєстраційний номер б/н, з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. В протоколі зазначено, що водій, в присутності двох свідків, відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку на місці зупинки та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постановою Сквирського районного суду Київської області від 02 вересня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000,00 грн, із позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилався на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, порушення судом норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права. В обґрунтування апеляційної скарги вказував, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а лише стояв біля мотоблока та оглядав його. Крім того, звертав увагу, що він взагалі немає посвідчення водія. Вказав, що визнання ним факту вживання алкогольних напоїв, про що зазначено у протоколі відбулося, у зв`язку із погрозами працівників поліції вилучити у нього транспортний засіб. Зазначив, що направлення на огляд водія не відповідає положенням інструкції, оскільки в ньому не зазначено серії та номеру посвідчення поліцейського. Додав, що зазначені у протоколі свідки, згідно відеозапису, не були присутні під час складання протоколу, а письмові пояснення свідків містяться на завідомо надрукованих бланках. Зауважив, що висновок щодо результатів медичного огляду не містить дати заповнення та підпису працівника поліції, відтак не може вважатися належним доказом. Також вказав, що не відмовлявся від проходження огляду на місці зупинки, однак у поліцейських був відсутній драгер, тому йому пропонували пройти огляд в медичному закладі. Резюмував, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували його вину у вчиненні адміністративного правопорушення. Окрім вищезазначеного, скаржник вважає, що суд першої інстанції, всупереч вимог законодавства, розглянув справу за його відсутності, чим позбавив його можливості надати пояснення. Зазначив, що заяву про визнання вини написав під тиском, а його права та обов`язки йому не роз`яснювалися. Наголосив, що вину не визнає. За вказаних обставин просив скасувати постанову Сквирського районного суду Київської області від 02.09.2022 та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. У судовому засіданні ОСОБА_1 надав пояснення, тотожні зазначеним в апеляційній скарзі, підтримав апеляційну скаргу та просив задовольнити з підстав наведених в ній. Крім того, пояснив, що рухався на мотоблоці з правого краю догори зі швидкістю 15 км/год, коли його зупинили поліцейські. Документів на мотоблок та посвідчення водія в нього не було. Зазначив, що відмовився від проходження огляду в медичному закладі через побоювання, що мотоблок залишиться без нагляду. Також пояснив, що власноручно в протоколі, у графі пояснення написав, що випив бокальчик пива. Крім того, зазначив, що власноручно в суді першої інстанції написав заяву, в якій визнав вину та просив проводити розгляд справи без його участі. Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення ОСОБА_1 , вивчивши та перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши доводи апеляційної скарги, викладені скаржником, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , 08.08.2021, о 15 год. 20 хв., на вул. Новоселиця, буд. 3, в селі Великополовецьке, Київської області, керував механічним транспортним засобом FORTE, обладнаним двигуном внутрішнього згоряння № НОМЕР_1 та місцем для сидіння, реєстраційний номер б/н, з ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР. Розглядаючи матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1. ст. 130 КУпАП, повністю доведена належними та допустимими доказами у розумінні ст. 251 КУпАП, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №179695 від 08.08.2022; письмовими поясненнями свідків, згідно з якими ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку; направленням на огляд водія до закладу охорони здоров`я; відеозаписом з бодікамери поліцейського, яким встановлено, що ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння; актом огляду водія на стан сп`яніння та заявою ОСОБА_1 про визнання вини. Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду, з огляду на таке. Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Апеляційний суд погоджується з доводами скаржника про те, що відеозаписом не зафіксовано свідків, зазначених в протоколі, однак такі доводи не свідчать про порушення прав ОСОБА_1 під час складання протоколу та не є підставою для скасування постанови суду першої інстанції, враховуючи наступне. Пунктом 3 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства Внутрішніх Справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735 (далі - Інструкція) визначено ознаки алкогольного сп`яніння. У відповідності п. 7 розділу 1 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП. За ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я (ч. 3 ст. 266 КУпАП). Частиною 6 статті 266 КУпАП передбачено направлення особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України. Пунктом 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 (далі - Порядок) передбачено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. За приписами п. 8 Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Таким чином, нормами законодавства передбачено порядок оформлення відмови водія транспортного засобу від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу та відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в установах охорони здоров`я. При цьому, направлення на огляд водія транспортного засобу видається поліцейським у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у випадку непогодження водія транспортного засобу з результатами огляду на місці. Також, направлення може видаватися у випадку відмови водія від проходження огляду на місці зупинки та погодження огляду у закладах охорони здоров`я. Більше того, з урахуванням положень ст. 266 КУпАП за обставин фіксації відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, фіксація такої відмови свідками не вимагається законом. Враховуючи вищенаведене, скаржник помилково вважає, що відсутність на відеозаписі свідків відмови ОСОБА_1 від проходження огляд на стан алкогольного сп`яніння є порушенням ст. 266 КУпАП, та є підставою для скасування постанови першої інстанції, оскільки, як вже вказувалось вище, ч. 2, ст. 266 КУпАП, передбачена можливість фіксації відмови від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку з використанням технічних засобів відеозапису, навіть без присутності свідків. Відтак відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння з фіксуванням такого огляду на бодікамеру поліцейського без фіксування на бодікамеру свідків не є порушенням норм законодавства, прав ОСОБА_1 та не є підставою для скасування постанови суду першої інстанції. Як вже вказувалося вище, із протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18№179695 від 08.08.2022 вбачається, що громадянин ОСОБА_1 , 08.08.2021, о 15 год. 20 хв., на вул. Новоселиця, буд. 3, в селі Великополовецьке, Київської області, керував механічним транспортним засобом FORTE, обладнаним двигуном внутрішнього згоряння № НОМЕР_1 та місцем для сидіння, реєстраційний номер б/н, з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Водій відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку на місці зупинки та медичному закладі відмовився в присутності двох свідків (а.с. 1). Згідно письмових пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 останні пояснили, що 08.08.2022 о 15 год. 45 хв. були присутні в якості свідків при складанні протоколу ДПР18 №179695 від 08.08.2022 відносно водія ОСОБА_1 та в їх присутності водій від огляду на стан сп`яніння за допомогою приладу алкотестера Drager 6810 та від проходження медичного огляду на стан сп`яніння в медичному закладі охорони здоров`я відмовився, що вони засвідчили підписами (а.с. 2). З направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 08.08.2022 вбачається, що у ОСОБА_1 виявлено наступні ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці (а.с. 3). Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння зафіксовано наступні ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Вказаний акт, підписаний свідками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 4). З розписки від 08.08.2022, підписаної ОСОБА_4 , вбачається, що останній зобов`язався доставити мотоблок Форте до подальшого місця зберігання за адресою: вул. Новоселиця, 12, с. Великополовецьке (а.с. 5). Судом апеляційної інстанції досліджено відеозапис з бодікамери поліцейського, що міститься на СД-диску (а.с. 7), щодо якого суд зазначає наступне. З відеозапису вбачається, що на пропозицію поліцейського пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу з використання спеціальних технічних засобів ОСОБА_1 відмовився, після чого також відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі охорони здоров`я. Більше того, з вказаного відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 визнав факт керування транспортним засобом, пояснив поліцейським що їхав до дому, а також визнав, що вживав алкогольні напої. Так, на запитання поліцейського щодо вживання алкогольних напоїв, ОСОБА_1 відповів, що випив пива. Заявою Вх.№5516/22 від 02.08.22, поданою ОСОБА_1 до суду першої інстанції, останній визнав вину повністю та просив проводити розгляд справи за його відсутності (а.с. 11). У відповідності до рішення ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту. Оскільки ОСОБА_1 на місці зупинки відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, а саме на місці зупинки та в закладі охорони здоров`я, що підтверджено доказами, наявними в матеріалах справи у їх сукупності, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 ПДР. Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами скаржника про те, що в направленні на огляд водія відсутні серія та номер посвідчення поліцейського, а висновок не містить дати. Дійсно зазначений в додатках акт огляду, без дати, а в направленні відсутні серія та номер службового посвідчення поліцейського. Разом з тим, долучені до протоколу докази: направлення (а.с. 3) та акт огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 4) відображають інформацію стосовно події яка зафіксована протоколом серії ДПР18 №179695 від 08.08.2022 та відповідають фактичним обставинам справи, а саме відмові ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі охорони здоров`я. Відтак, відсутність таких ідентифікуючих ознак у відповідних графах акту та направлення не є підставою для скасування постанови суду першої інстанції. Та обставина, що пояснення свідків складені на заздалегідь надрукованих бланках, а не особисто свідками, не свідчить про недопустимість вказаних доказів з цих підстав. Більше того, такі бланки містять підписи свідків та відомості про відсутність зауважень. При цьому, зазначені вище пояснення свідків, направлення, акт огляду та відеозапис, є доказами у розумінні ст. 251 КУпАП і такі докази зібрано уповноваженою особою у відповідності до положення статті 255 КУпАП. Доводи скаржника про те, що він не керував транспортним засобом, спростовуються, наявним в матеріалах справи відеозаписом, з кого вбачається, що ОСОБА_1 визнав факт керування транспортним засобом. Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що протокол серії ДПР18 №179695 відносно ОСОБА_1 складено за порушення п. 2.5 ПДТ, тобто відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку, що утворює самостійний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і незнання законів не звільняє від відповідальності. Доводи скаржника про те, що йому не роз`яснювалися його права, спростовуються підписом ОСОБА_1 у протоколі ДПР18 №179695, в якому зазначено, що громадянину ОСОБА_1 роз`яснено його права та обов`язки передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Доводи скаржника про те, що заяву про визнання вини, подану до суду першої інстанції, написано під тиском не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, в тому числі фактичними обставинами справи. З цих же підстав, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги щодо порушення норм процесуального права під час розгляду справи судом першої інстанції за відсутності ОСОБА_1 , оскільки скаржник помилково вважає обов`язковою особисту участь особи яка притягається до адміністративної відповідальності у судовому засіданні, оскільки, відповідно до положень ст. 268 КУпАП участь особи, що притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не є обов`язковою. Скаржник помилково вважає, що подана ним заява про розгляд справи без його участі та визнання вини, в день судового засідання, свідчить про те, що він бажав приймати участь у справі, оскільки подання такої заяви є правом особи, а участь в судовому засіданні, як вже зазначалось вище не є обов`язковою. Отже, суд першої інстанції при розгляді даної справи повною мірою дотримався вимог ст. 245, 251, 252, 266, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. За таких обставин, підстав для скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності немає. На підставі викладеного та керуючись ст. 289, 294 КУпАП П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Сквирського районного суду Київської області від 02 вересня 2022 року стосовно ОСОБА_1 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О. Ф. Мазурик