Постанова 4824 № 381/727/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа №381/727/20 головуючий у суді І інстанції: Соловей Г.В. провадження №22-ц/824/7684/2022 головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П. ПОСТАНОВА Іменем України 04 жовтня 2022 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: Головуючого судді: Сушко Л.П., суддів: Суханової Є.М., Сліпченка О.І., секретар судового засідання: Гайдаєнко В.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 07 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Комунальне підприємство Фастівської міської ради «Фастівська ЖЕК» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири, ВСТАНОВИВ: У березні 2020 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Комунальне підприємство Фастівської міської ради «Фастівська ЖЕК» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири. В обґрунтування позову вказує на те, що він є власником трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 проживає поверхом вище у квартирі АДРЕСА_2 цього ж будинку. 09.09.2019 року його квартиру з вини відповідача затоплено, що підтверджується актом, складеним комісією працівників КП ФМР «Фастівська ЖЕК». Причина залиття - розрив колби фільтра очищення води на кухні власника квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_1 .. Сума завданих збитків становить 128400,00 грн. Відповідач, з вини якого завдано шкоду, не має наміру відшкодовувати завдані матеріальні збитки, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду. Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 09.07.2020 року залучено до участі у справі в якості співвідповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27.10.2021 року залучено до участі у справі, як співвідповідача Комунальне підприємство Фастівської міської ради «Фастівська житлово-експлуатаційна контора». З урахуванням викладеного, позивач просив стягнути з відповідачів матеріальні збитки в розмірі 128400,00 грн. Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 07 лютого 2022 року задоволено частково позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , КП ФМР «Фастівська ЖЕК» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду, завдану залиттям квартири в розмірі 128400,00 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1284,00 грн. В іншій частині позову відмовлено. Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просили скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення. Вважають, що судом не взято до уваги того факту, що докази, які надані позивачем, що стали підставою для задоволення позову є неналежними. Також вказують, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази щодо чіткого визначеного розміру шкоди, завданої внаслідок залиття квартири позивача. Зазначають, що при проведенні експертизи, відповідачами в повному обсязі доведено, що шкоду завдано не з їх вини. Комунальне підприємства ФМР «Фастівська житлово-експлуатаційна контора» подало відзив на апеляційну скаргу, у якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення суду першої інстанції. Адвокат Олексієнко О.О., який діє в інтересах ОСОБА_4 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Вирішуючи даний спір, і задовольняючи позов частково, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що власниками трикімнатної квартири АДРЕСА_3 є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Дана квартира знаходиться поверхом вище від квартири позивача і в судовому засіданні встановлено, що 09.09.2019 року відбувся розрив фільтра очищення води на кухні власника квартири АДРЕСА_2 , дані обставини підтвердженні письмовими доказами і не заперечуються представником ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а тому з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 підлягає стягненню шкода на користь позивача. Вирішуючи даний спір, і відмовляючи у задоволенні позовних вимог до КП Фастівської міської ради «Фастівська ЖЕК», суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, щопри розгляді справи позивачем та його представником не були надані суду належні докази, що підтверджують вину відповідача - КП «Фастівська ЖЕК», що полягає у вчиненні бездіяльності або неправомірних дій, що призвели до спричинення позивачу матеріальної шкоди. Однак, такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону. Відповідно до ст. 151 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію. Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов`язує. Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 382 ЦК України квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання. Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав. Відповідно до ч. 1 та 2 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. У зазначеній нормі права, яка встановлює загальні підстави відшкодування шкоди в рамках деліктних (позадоговірних) зобов`язань, під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається в зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Шкода це не тільки обов`язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки завдана шкода (реальна шкода та упущена вигода) відшкодовується в повному обсязі. З системного аналізу норм чинного цивільного законодавства України вбачається, що цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов`язок спростування презумпції вини шляхом доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу. Пленум Верховного Суду України у своїй постанові «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» №6 від 27.03.92, зокрема у її п. 2, роз`яснив, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоду майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Відповідно до п. 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків» власник та наймач (орендар) квартири зобов`язаний: дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг; проводити за власні кошти ремонт квартири (наймач (орендар) - згідно з договором найму (оренди); забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання. Відповідно до п.11 Правил користування приміщеннями житлових будинків власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" індивідуальний споживач зобов`язаний: 1) укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; 2) своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов`язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини; 3) забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг відповідно до умов договору та не втручатися в їхню роботу; 4) власним коштом проводити ремонт та заміну санітарно-технічних приладів і пристроїв, обладнання, іншого спільного майна, пошкодженого з його вини, яка доведена в установленому законом порядку; 5) оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами; 6) дотримуватися правил безпеки, зокрема пожежної та газової, санітарних норм; 7) допускати у своє житло (інший об`єкт нерухомого майна) управителя, виконавців комунальних послуг або їхніх представників у порядку, визначеному законом і договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку; 8) дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства під час проведення ремонту чи реконструкції житла (іншого об`єкта нерухомого майна), не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг; 9) забезпечити своєчасну підготовку об`єктів, що перебувають у його власності, до експлуатації в осінньо-зимовий період; 10) у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг; 11) інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором; 12) надавати виконавцю комунальних послуг або іншій особі, що здійснює розподіл обсягів спожитих послуг, показання наявних приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку, в порядку та строки, визначені договором. Відповідно ч. 3 ст. 8 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" управитель багатоквартирного будинку має право: 1) вимагати від споживача дотримання вимог правил експлуатації жилих приміщень та прибудинкової території, санітарно-гігієнічних правил і правил пожежної безпеки, інших нормативно-правових актів у сфері комунальних послуг; 2) вимагати від споживача своєчасного проведення робіт з усунення виявлених неполадок, пов`язаних з експлуатацією спільного майна, що виникли з вини споживача, або відшкодування вартості таких робіт; 3) отримувати компенсацію за надані відповідно до закону окремим категоріям громадян пільги та нараховані субсидії з оплати житлових послуг; 4) отримувати інформацію від споживачів про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) та фактичної кількості осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором; 5) за рішенням співвласників багатоквартирного будинку надавати в оренду, встановлювати сервітут щодо спільного майна багатоквартирного будинку; 6) доступу до приміщень, будинків і споруд для ліквідації аварій, усунення неполадок, що виникли у санітарно-технічному та інженерному обладнанні, його встановлення і заміни, проведення технічних і профілактичних оглядів у порядку, визначеному законодавством і договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком; 7) вести претензійно-позовну роботу у разі виникнення заборгованості за надані послуги в порядку і строки, встановлені законом та/або договором; 8) утворювати системи управління якістю та проводити їх сертифікацію відповідно до національних або міжнародних стандартів акредитованими органами із сертифікації; 9) у випадках та порядку, передбачених договором, припинити/призупинити надання послуг з управління у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі; 10) за письмовою заявою співвласника багатоквартирного будинку діяти від його імені як представник такого співвласника у відносинах з виконавцями комунальних послуг. У такому разі застосовуються положення Цивільного кодексу України про доручення. Як роз`яснив Верховний Суд у постанові від 27 березня 2019 року у справі №643/19078/15-ц (провадження №61-17962св18) відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. При цьому позивач доводить лише факти, на яких ґрунтуються його позовні вимоги. Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року № 927/11207, передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил). В додатку № 4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття. У листі Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 29.12.2009 року № 12/20-11-1975 «Щодо ремонту квартири після залиття» зазначено, що при складенні акту про залиття присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної особи є обов`язковою. Тобто факт залиття, характер залиття та його причини, завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість) та його наслідків має бути зафіксований актом комісійного обстеження квартири, складеним за обов`язкової участі винної особи. Акт обов`язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної сторони не впливає на його чинність (у такому випадку в акті має бути зазначено, що згадані особи - прізвище, ім`я, по батькові - підписувати складений акт відмовилися з таких-то причин). Встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на житло від 19.01.1994 року ОСОБА_4 , позивачу по справі, та членам його сім`ї ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , належить квартира АДРЕСА_1 . Відповідно до договору міни посвідченого 05.09.2013 року приватним нотаріусом Фастівського міського нотаріального округу Київської області Чернишовою О.А., зареєстрованого в реєстрі за № 2346, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 стали власниками трикімнатної квартири АДРЕСА_3 . Встановлено, що 09.09.2019 року відбулося залиття кватири позивача. Комісією у складі головного інженера виконавця послуг Жорник С.М., майстра технічної дільниці Щуренко А.І. , в.о. майстра ремонтної дільниці Шетерляк Н.Я. , слюсаря-сантехніка Виговського О.О. складено Акт про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 09.09.2019 року, відповідно до якого встановлено, що 09.09.2019 року залиття квартири АДРЕСА_1 сталось внаслідок розриву колби фільтра-очищення води на кухні власника квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_1 .. Акт складений працівниками обслуговуючого будинку підприємства, які уповноважені законом здійснювати огляд (обстеження) квартири, акт підтверджує факт залиття квартири позивача та її причину внаслідок - розрив колби фільтра очищення води на кухні відповідача. Згідно вказаного акту в результаті залиття було залито: кухня: частково стіни із шпалерами, стеля пофарбована фарбою « Емаль », підлога з утепленим лінолеумом, кухонні меблі, килим, електроканали; коридор: частково стеля і стіни із шпалерами, підлога покрита утепленим лінолеумом, килимові доріжки, меблі, електричні канали; кімната № 1: частково стеля і стіни із шпалерами, підлога покрита утепленим лінолеумом, меблі, килим.; кімната № 2: частково стеля і стіни із шпалерами, підлога покрита утепленим лінолеумом, меблі, килим, електроканали; кімната № 3: частково стеля і стіни із шпалерами, електроканали; Ванна кімната та туалет: стеля пофарбована емалю. 16.09.2019 року між ТзОВ «Інститут незалежної експертної оцінки» в особі директора Ляш О.С. та ОСОБА_4 укладено договір № 062 про надання оціночних послуг. Відповідно до п.2.1 Договору, об`єктом даної оцінки являється квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 . Метою оцінки є визначення вартості проведення відновлювальних робіт після залиття (потопу) об`єкта, вказаної квартири. Згідно з висновком про вартість проведення відновлювального ремонту квартири АДРЕСА_1 , складеного 25.09.2019 року ТОВ «Інститут незалежної експертної оцінки», за замовленням ОСОБА_4 від 16.09.2019 року, вартість проведення відновлювального ремонту (з податком на додану вартість) становить 128400,00 грн. Згідно дефектного акту, який додано до висновку № 93, визначено найменування робіт і витрат, а саме: перенесеня меблів вручну на ваідстань 10 м та назад, розбирання плінтусів (кімнати, кухня, коридор), знімання дверних налічників, знімання дверного полотна, демонтаж дверних коробок, перенесення будівельного сміття, установлення деревяних дверних блоків, безпіщане накриття поверхонь укосів, поліпшене фарбування полівінілацетатними водоемульсійними сумішами укосі та інше. Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 06.08.2020 року провадження у справі було зупинено у зв`язку з призначенням судової будівельно-технічної експертизи. 30.09.2021 року до суду надійшов висновок експерта від 17.09.2021 № 21181/20-44/21182/20-31, за результатами проведеної судової будівельно-технічної та трасологічної експертизи. Відповідно до висновку експертів, доступ до приміщень квартири АДРЕСА_1 для проведення обстеження експерту не забезпечено. Тому дослідження по вирішенню першого питання, поставленого в ухвалі Фастівського міськрайонного суду Київської області від 06.08.2020 року, не проводилось. На поверхнях та деталях фільтра очищення води, вилученого у квартирі АДРЕСА_3 , відсутні які-небудь пошкодження або сліди дії стороннього предмету (сторонніх предметів). Розрив, а саме - наскрізна тріщина зєднувального кільця (муфти) колби фільтра очищення води, утворена в результаті його перерозтягнення, під дією тиску води а нього зсередини у двох протилежних напрямках із силою, що перевищує міцність матеріалу (полімеру) з якого його виготовлено. Вказаний розрив міг статися при перевищенні тиску води направленому зсередини фільтру назовні, зокерма, наприклад, в результаті такого явища, як гідравлічний удар. Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позову та стягнення з власників квартири коштів у розмірі 128400,00 грн, не вірно оцінив докази наявні у матеріалах справи та не вірно застосував норми матеріального та процесульного права. Ухвалюючи рішення та стягуючи кошти у розмірі 128400,00 грн, суд першої інстанції не звернув уваги на той факт, що власником майна якому заподіяно шкоду, є не тільки позивач, а й інші співвласники - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які також мають право на відшкодування шкоди заподіяної внаслідок залиття квартири. Тобто, позивач має право на 1/4 частку від шкоди завданої його квартирі. Також, суд першої інстанції дав не вірну оцінку переліку матеріалів та робіт, які були щдійснені позивачем, так в Акті про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 09.09.2019 року визначено, що пошкоджено стелі, стіни, підлога, електроканали, килим, меблі. Разом з цим, у дефектному акті та в подальших кошторисах, які додані до висновку№ 93, визначено ряд матеріалів та робіт, які не були пошкоджені під час залиття, та не відносяться до шкоди завданої внаслідок залиття квартири, а саме: робіт пов`язаних з укосами та дверима. Висновок про вартість проведення відновлювального ремонту квартири АДРЕСА_1 , складений 25.09.2019 року ТОВ «Інститут незалежної експертної оцінки» не приймається до увагу апеляційним судом, оскільки його складено Кисляк Д.С. , який має кваліфікаційний сертифікат повязаний із створенням обєктів артітектури за категорією інженер-проектувальник. Також, наданий позивачем висновок перевірено Нікітюк О.В. , який має квалвфікаційне свідоцтво оцінювача за напрамом "Оцінка підготовки об`єктів у матеріальній формі" та спеціалізацію "Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок, та майнових прав на них". Даний висновок складено особами, які не мають відповідної кваліфікації для визначення розміру матеріальної шкоди, а тому він не може бути прийнятий судом. Апеляційний суд зауважує, що обов'язок позивача у даній категорії справ, довести саме розмір заподіяних збитків (шкоди), а не визначати вартість ремонту. Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. Відповідно до ч. 4, 5 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє. Представник відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у судовому засіданні визнала позов на 13286,12 грн та надала відповідну письмову заяву. Суд приймає визнання позову відповідачами - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , оскільки таке визнання не суперечить вимогам закону. Відтак, суд апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме стягненню матеріальної шкоди у розмірі 13286,12 грн., який визнано відповідачами під час судового розгляду. Крім того, суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог до КП Фастівської міської ради «Фастівська ЖЕК», оскільки у відповідності до ст. 1166 ЦК України позивач не довів наявності вини КП Фастівської міської ради «Фастівська ЖЕК» у завданні йому шкоди. Крім того, власник квартири зобов`язаний утримувати дане майно, у тому числі інженерно-технічне обладнання, у належному стані і своєчасно усувати недоліки у його роботі. Майнова шкода, завдана іншим особам у зв`язку з невиконанням таких обов`язків, підлягає відшкодуванню власником. Відповідальність за завдану шкоду настає за наявності таких підстав як наявність шкоди, протиправна поведінка заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і вина останнього. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 201/658/16-ц. Таким чином, доводи апеляційної скарги частково заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції. З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що майнове право позивача було порушено відповідачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .. З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції, вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позовних вимог та не вірно застосував до правовідносин, що виникли між сторонами положення ст. 151 ЖК України, ст. 312, 319, 386, 1166, 1192 ЦК України та Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.Відповідно до частин першої та другої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги частково заслуговують на увагу, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог у відповідності до ст. 376 ЦПК України. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 376 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задовольнити частково. Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 07 лютого 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце знаходження: АДРЕСА_5 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ; місце знаходження: АДРЕСА_5 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ; місце знаходження: АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_4 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_5 ; РНОКПП: НОМЕР_4 ; місце знаходження: АДРЕСА_4 ) матеріальну шкоду, завдану залиттям квартири у розмірі 13286,12 грн. В іншій частині позовних вимог відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повний текст постанови складено «26» жовтня 2022 року. Головуючий суддяЛ.П. Сушко СуддіЄ.М. Суханова О.І. Сліпченко