Постанова 4855 № 620/2686/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/2686/22 Суддя (судді) першої інстанції: Соломко І.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 жовтня 2022 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді: Черпіцької Л.Т., суддів: Пилипенко О.Є., Собківа Я.М., за участю секретаря: Висоцького А.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від "12" липня 2022 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про скасування наказу, В С Т А Н О В И Л А: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати протиправним і скасувати наказ. Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від "12" липня 2022 р. зупинено провадження в справі до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України, що переведений на воєнний стан, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 236 КАС України. Позивач не погоджуючись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та повернути справу для продовження розгляду. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, що відповідачем не надано витяг з наказу про переведення військової частини на воєнний стан, воєнний штат, або залучення її до проведення антитерористичної операції. Також зазначає, що ця справа розглядається судом в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідно немає необхідності сторонам бути присутніми в судовому засіданні при розгляді справи. Крім того, скаржник зазначає, що в умовах воєнного стану конституційне право людини на судовий захист не може бути обмеженим. Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подав. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме: бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Зазначеним вимогам процесуального закону оскаржуване судове рішення не відповідає, а викладені в апеляційній скарзі мотиви скаржника є прийнятні, з огляду на наступне. Суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, виходив з того, що з клопотання командира Військової частини НОМЕР_1 про зупинення провадження у справі вбачається, що Військова частина НОМЕР_1 залучена для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки та оборони України, тому наявні підстави для зупинення провадження в справі до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України, що переведений на воєнний стан. Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції необґрунтованими, з огляду на таке. Статтею 236 Кодексу адміністративного судочинства України визначені підстави обов`язкового зупинення провадження у справі та випадки, коли суд має право зупинити провадження у справі, а також строки зупинення провадження у справі. Перелік підстав для зупинення провадження у справі передбачений статтею 236 Кодексу адміністративного судочинства України є вичерпним. Зупинення провадження в адміністративній справі - це тимчасове припинення вчинення у справі будь-яких процесуальних дій у зв`язку з обставинами, що перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії. Матеріально-правовою підставою для постановлення оскаржуваної ухвали про зупинення провадження у справі став п. 5 ч. 1 ст. 236 КАС України. Зазначена норма права передбачає, що суд зупиняє провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Встановлення обставин, зазначених в п. 5 ч. 1 ст. 236 КАС України, є обов`язковою підставою для зупинення провадження у справі. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, введено на території України воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та діє станом на час перегляду справи в апеляційному порядку. Разом з тим матеріали справи не містять в собі доказів, які б вказували на те, що відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Крім того позивач заперечує проти наявності підстав для зупинення провадження у справі та звернувся до суду з апеляційною скаргою на відповідну ухвалу. У свою чергу відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень (юридична особа), а не фізична особа і переведення такого органу на воєнний стан або залучення до проведення антитерористичної операції саме по собі не створює підстав для зупинення провадження у справі, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 236 КАС України. Також колегія суддів вважає обґрунтованими доводи позивача про відсутність перешкод для вирішення справи, адже її розгляд проводиться за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а відповідач скористався правом подати відзив на адміністративний позов. Наведені обставини у своїй сукупності вказують на те, що судом першої інстанції не було належним чином перевірено наявність підстав для зупинення провадження у справі, що призвело до постановлення необґрунтованої ухвали. Отже, доводи апеляційної скарги позивача спростовують висновки, викладені в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції та є підставою для її скасування. Також колегія суддів вважає, що такі дії суду обмежили право позивача (в аспекті доступу до суду) і стали перешкодою для захисту його прав. Колегія суддів зауважує, що право особи на доступ до правосуддя гарантоване статтею 55 Основного Закону, положення якого є нормами прямої дії. Відповідно до наведеної статті Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав та свобод і можливість оскаржити до суду рішення, дії та бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських об`єднань та посадових осіб. У Рішенні Європейського суду з прав людини від 08.04.2010 у справі "Меньшакова проти України" (Заява №377/02) у п.52 "Суд повторює, що п.1 ст.6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Таким чином, він втілює в собі "право на суд", яке, згідно з практикою Суду, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на "розгляд" спору судом (Рішення у справі "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п.25, ЕСПЛ 2002-ІІ)". Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. За змістом ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи та неправильно застосував норми процесуального права. У зв`язку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 243, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від "12" липня 2022 р. - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена. Повний текст судового рішення складено 25.10.2022. Головуючий суддя Судді: Л.Т. Черпіцька О.Є. Пилипенко Я.М. Собків