Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 932/7923/21 (2а/932/349/21)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 21 жовтня 2022 року м. Дніпросправа № 932/7923/21 (2а/932/349/21) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровськ від 03 лютого 2022 року (головуючий суддя Цитульський В.І.) у справі № 932/7923/21(2а/932/349/21) за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, Поліцейського Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Колісніченка Андрія Вікторовича, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, Поліцейського Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Колісніченка Андрія Вікторовича, в якому просив скасувати постанову серії БАА № 463221 від 23.09.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Позові вимоги обґрунтовані тим, що факти, викладені в оскаржуваній постанові, не відповідають дійсності. Вину позивача не підтверджено жодними належними, достовірними та допустимими доказами. Рішенням Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровськ від 03 лютого 2022 року позов задоволено. Скасовано постанову серії БАА №46322 від 23.09.2021 інспектора Управління патрульної поліції у м. Дніпро Колісніченка Андрія Вікторовича про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення закрито. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Відповідач зазначає, що для провадження у справах про адміністративні правопорушення характерним є специфічний вид доказу - безпосередні спостереження осіб, уповноважених на складення протоколу (постанови) про адміністративне правопорушення і на проведення адміністративного розслідування, які фіксуються. Поліцейські виявили порушення правил дорожнього руху, на яке належним чином відреагували, результатом чого стало винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення. Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, поліцейським Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Колісніченко Андрієм Вікторовичем прийнято постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БАА №46322 від 23.09.2021, якою до позивача застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. на підставі ч.2 ст.122 КУпАП. Відповідно до оскаржуваної постанови, 23.09.2021 о 18 год. 15 хв. у м. Дніпро по вул. Запорізьке шосе, 20а, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Hyundai Santa Fe», державний номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимоги дорожнього знаку 4.2 (поворот праворуч), здійснивши поворот ліворуч, чим порушив вимоги п.8.4 «г» ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до ч.2 ст.122 КУпАП в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до п. 8.4 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, дорожні знаки поділяються на групи, в тому числі, наказові знаки, які показують обов`язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження (пп. «г»). Підпунктом 4.2 пункту 4 Розділу 33 Правил дорожнього руху встановлений наказовий знак «Рух праворуч». Відповідно до пп. 4.24. п. 4 Розділу 33 Правил дорожнього руху дія знаків 4.1-4.6 поширюється на перехрещення проїзних частин, перед яким вони встановлені. За загальними правилами ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, наведені у статті 251 КУпАП, а саме: будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Судом першої інстанції встановлено, відповідачами не спростовано, що у спірному випадку доказом того, що позивач порушив Правила дорожнього руху, є тільки оскаржувана постанова серії БАА №46322 від 23.09.2021. При цьому означена постанова серії БАА №46322 від 23.09.2021 не містить посилань на жодні належні та допустимі докази, зокрема, показання свідків, показання технічних приладів та засобів, посилання на офіційні документи, тощо, на підставі яких поліцейським зроблено висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Згідно п. 7 цієї постанови, до неї не додається будь-яких доказів взагалі. З цього приводу суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що оскільки постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений, таке рішення має бути обґрунтованим на момент його прийняття, так як воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень. Отже, сама постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, що містить лише опис обставин, які визнані відповідачем підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, без зазначення певних доказів на їх підтвердження, не є доказом у справі про адміністративне правопорушення. Інші належні докази на підтвердження наведених в постанові про адміністративне правопорушення обставин сторонами не подані, в матеріалах справи відсутні. Суд апеляційної інстанції бере до уваги також висновки Верховного Суду, висловлені у постанові від 26.04.2018 р. у справі №338/1/17, згідно яким візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксоване у встановленому законом порядку. Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Звинувачення не може ґрунтуватися лише на обставинах, викладених суб`єктом владних повноважень у своєму рішенні. Таким чином, суд встановив, що жодних належних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, матеріали справи не містять, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність оскаржуваної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Суд першої інстанції під час розгляду даної справи дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову. Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування судового рішення та ухвалення нового відсутні. Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення. Рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровськ від 03 лютого 2022 року у справі № 932/7923/21(2а/932/349/21) залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, оскарженню не підлягає (ст.272, ч.5 ст.328 КАС України). Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк суддя Н.А. Бишевська суддя Я.В. Семененко