Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/16598/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Головуючий І інстанції: Спірідонов М.О. 26 жовтня 2022 р. Справа № 520/16598/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Мельнікової Л.В., Суддів: Бегунца А.О. , Курило Л.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду в Київській області про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - В с т а н о в и в: 01.09.2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить: - визнати протиправною відмову та скасувати рішення від 01.07.2021 року № 2503 відділу перерахунків пенсії управління пенсійного забезпечення відділу перерахунків пенсії № 1 Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі ГУ ПФУ в Київській області) про відмову в призначенні їй пенсії за віком на підставі Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV) з застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2018-2019-2020 роки в сумі 9118 грн. 81 коп.; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області(далі ГУ ПФУ в Харківській області, пенсійний орган) здійснити призначення та виплату їй з 25.06.2021 року пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2018-2019 - 2020 роки в сумі 9118 грн.81 коп. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 послалася на протиправність відмови ГУ ПФУ в Київській області у призначенні пенсії за віком у відповідності до Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2019, 2019, 2020 роки, оскільки при її зверненні 25.06.2021 року із заявою до відповідача після досягнення пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, вона набула право не на переведення з одного виду пенсії на інший на підставі ст. 45 Закону № 1058-IV, а на нове призначення пенсії за віком на загальних підставах із її новим обчисленням у відповідності до приписів ст. 40 Закону № 1058-IV, за яким вона звернулася вперше. При цьому, відповідно до встановленої законодавством формули розрахунку пенсії за віком показник середньої заробітної плати повинен застосовуватися за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, якими, враховуючи дату звернення (25.06.2021), є 2018-2020 роки (9118,81 грн.). Заперечуючи вимоги адміністративного позову ОСОБА_1 , у відзиві ГУ ПФУ в Харківській області вказує, що 25.06.2021 року ОСОБА_1 звернулась до ГУ ПФУ в Харківській області із заявою про перехід з пенсії за віком, призначеної згідно із Законом України від 16.12.1993 року № 3723-XII «Про державну службу» (далі Закон № 3723-XII) на пенсію за віком згідно з Законом № 1058-IV та просила здійснити нарахування пенсійної виплати з урахуванням середньої заробітної плати по Україні за 2018 - 2020 роки. Рішенням від 01.07.2021 року № 2503 відділу перерахунків пенсії управління пенсійного забезпечення відділу перерахунків пенсії № 1 ГУ ПФУ у Київській області позивачу було відмовлено в здійсненні призначення пенсії за віком згідно з Законом № 1058-IV з урахуванням середньої заробітної плати по Україні за 2018, 2019, 2020 роки. У зв`язку з тим, що розмір пенсії за віком ОСОБА_1 за Законом № 1058-IV більше, ніж розмір пенсії за віком за Законом № 3723-XII, її 01.03.2019 року автоматично, без звернення, переведено на пенсію на умовах, передбачених Законом № 1058-IV, за матеріалами пенсійної справи. Оскільки ОСОБА_1 вже була призначена пенсія за віком згідно із Законом № 3723-XII, тому має місце не нове призначення пенсії, а переведення, і згідно чинного законодавства необхідно проводити призначення пенсії за віком згідно з Законом № 1058-IV із застосуванням середнього заробітку та при розрахунку застосовувати показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2014-2016 рік в розмірі 5.426,60 грн., а не 9.118,81 грн., як вимагає позивач. У зв`язку з чим, Головне управління вважає, що заявлений позов слід вважати необґрунтованим та безпідставним, а отже в його задоволенні належить відмовити. Відзив від ГУ ПФУ в Київській області на позовну заяву ОСОБА_1 не надходив. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2021 року (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи) відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 . В обґрунтування прийнятого рішення судом зазначено, що оскільки позивач з 01.03.2019 року отримувала пенсію за віком згідно з Законом № 1058-IV, у відповідача були відсутні підстави для повторного переведення позивача на пенсію за віком згідно з Законом № 1058-IV. Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає про те, що її автоматично переведено з пенсії за віком згідно Закону № 3723-XII на пенсію за віком згідно із Законом № 1058-IV їй стало відомо лише із рішення про відмову в перерахунку пенсії. Вона 25.06.2021 року вперше звернулась до відповідача із заявою про призначення їй пенсії за віком згідно із Законом № 1058-IV, тому їй повинно було призначено пенсію за віком з 25.06.2021 року та при розрахунку застосовувати показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2018-2020 роки, а не 2014-2016 роки, як вирішив відповідач. Відзиви на апеляційну скаргу не надходили, що не перешкоджає апеляційному перегляду справи. Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). В даному випадку, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не є складними, виходячи з визначення справ незначної складності. Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України). За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308). За приписами ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників. Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а судове рішення на підставі ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з наступних підстав. Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 04.11.2009 року перебуває на обліку в ГУ ПФУ та отримує пенсію за віком, яка призначена в порядку та на умовах Закону № 3723-XII, а з 01.03.2019 року пенсійним органом її автоматично переведено на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як показник за 2014-2016 роки. 25.06.2021 року позивач звернулась до пенсійного органу із заявою про перехід з пенсії за віком, призначеної згідно із Законом № 3723-XII на пенсію за віком згідно з Законом № 1058-IV та просила здійснити нарахування пенсійної виплати з урахуванням середньої заробітної плати по Україні за 2018, 2019, 2020 роки. Рішенням від 01.07.2021 року № 2503 відділу перерахунків пенсії № 1 Управління пенсійного забезпечення ГУ ПФУ у Київській області ОСОБА_1 відмовлено в здійсненні призначення пенсії за віком згідно з Законом № 1058-IV з урахуванням середньої заробітної плати по Україні за 2018, 2019, 2020 роки. Рішення вмотивовано тим, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року № 124 з 01.03.2019 року позивача ОСОБА_1 було переведено з пенсії за віком, раніш призначеної згідно із Законом № 3723-XII, на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV та проведено індексацію її пенсії (а.с. 9-10). Погоджуючись з загальним висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що положення ч. 2 ст. 19 Конституції України унормовують, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Законом України від 09.07.2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-ІV), визначено принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Частиною 1 ст. 9 Закону № 1058-ІV унормовано, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону № 1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Положеннями ч. 1 ст. 40 Закону № 1058-IV встановлено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Згідно з п. 4-3 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсії, призначенні до набрання чинності Законом України від 03.10.2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», збільшений на 79 гривень. За приписами пункту 4-7 розділу XV ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ Закону - №1058-IV особам, пенсії/щомісячне довічне грошове утримання яким призначені відповідно до законів України, < > «Про державну службу», < > , розмір яких з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4-3 цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматичне, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ. Особи, пенсію яким переведено на пенсію на умовах цього Закону, у будь-який час можуть звернутися до органів Пенсійного фонду для переведення на пенсію/щомісячне довічне грошове утримання за нормами законів України < > «Про державну службу», < > із встановленням розміру пенсії, отримуваного до такого переведення, з 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла така заява. Постановою Кабінету міністрів України від 20.02.2019 року № 124 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Цим Порядком відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Положеннями абз. 2 п. 8 унормовано, якщо розмір пенсії, обчислений відповідно до Закону, буде більшим від розміру пенсії, обчисленого відповідно до Митного кодексу України, Податкового кодексу України, Законів України < > «Про державну службу», < >, проводиться автоматичне, без звернення особи, переведення на пенсію на умовах, передбачених Законом, за матеріалами пенсійних справ, про що органи Пенсійного фонду України інформують зазначених осіб шляхом надсилання листа або смс-повідомлення на номер мобільного телефону операторів мобільного зв`язку України. Колегія суддів зазначає, що враховуючи наведені приписи законодавства, з 01.03.2019 року позивача переведено з пенсії за віком згідно Закону № 3723-XII на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV. Оскільки заява позивача фактично стосувалась призначення того самого виду пенсії (пенсії за віком), яка вже була призначена, то вона не може бути призначена повторно на підставі положень статті 40 Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018, 2019, 2020 роки. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 01.03.2021 року у справі № 488/1409/16-а. При цьому, позивачем не спростовано того факту, що розмір її пенсії за віком з 01.03.2019 року, розрахований за нормами Закону № 1058-ІV, є більшим ніж розмір пенсії за віком, яка їй нараховувалася та виплачувалася на умовах Закону № 3723-XII. З огляду на викладене, відповідачем правомірно відмовлено у переведенні позивача на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2018, 2019, 2020 роки, у зв`язку з чим колегія суддів приходить до висновку відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Інші доводи позивача на висновки колегії суддів не впливають. При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Підстави для розподілу судових витрат відсутні. На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 310, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Л.В. Мельнікова Судді А.О. Бегунц Л.В. Курило