Постанова Вінницький апеляційний суд № 149/2348/22

Справа № 149/2348/22 Провадження № 33/801/842/2022 Категорія: 307 Головуючий у суді 1-ї інстанції Гончарук-Аліфанова О. Ю. Доповідач: Сало Т. Б. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 жовтня 2022 року м. Вінниця Вінницький апеляційний суд, суддя Сало Т.Б., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 22 вересня 2022 року в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, встановив: Постановою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 22 вересня 2022 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАПта накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі десяти неоподатковуваних мінімуму доходів громадян, що становить 170 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 496,20 грн судового збору на користь держави. Не погодившись із вказаною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. У скарзі зазначає, що висновок суду з приводу вчинення ним домашнього насильства психологічного характеру не відповідає дійсності; з наданого ним аудіозапису можна прийти до висновку, що він не застосовував нецензурної лайки і не погрожував ОСОБА_2 фізичною розправою; те, що він штовхнув дружину, не свідчить про наявність ознак насильства; судом не розкрито зміст доказів, на які він послався в оскаржуваній постанові; протокол не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. У судове засідання, призначене на 25 жовтня 2022 року, ОСОБА_1 та його захисник адвокат Матяш Д.Ю., потерпіла ОСОБА_2 не з`явилися, хоча були повідомлені про дату, час і місце розгляду справи. Відповідно до положень ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. Враховуючи строки розгляду апеляційної скарги, визначені ст. 294 КУпАП, а також те, що особи, які беруть участь в провадженні у справі про адміністративне правопорушення, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, причини неявки не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не подали, апеляційний суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у їх відсутність. Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП). Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Суд, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Суд першої інстанції, за результатами розгляду справи дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, доведена показами потерпілої, письмовими та аудіо доказами у справі. Однак, всупереч вказаним вище вимогам закону, судом першої інстанції не в повному обсязі були з`ясовані та перевірені всі обставини справи, у зв`язку з чим оскаржувана постанова не може бути визнана законною і обґрунтованою та підлягає скасуванню. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №189231 від 07 вересня 2022 року, складеного інспектором СРПП Хмільницького РВП старшим лейтенантом поліції Лук`янчуком А.М., 07 вересня 2022 року близько 20 год. 30 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру по відношенню до своєї дружини ОСОБА_2 , а саме виражався в її адресу нецензурними словами та словесно погрожував, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч.1 ст. 9 КУпАП). Склад адміністративного правопорушення - це встановлена адміністративним законодавством сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому. Диспозицією частини першої статті 173-2 КУпАП передбачено відповідальність, зокрема, за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. Обов`язковими ознаками об`єктивної сторони даного правопорушення є діяння (будь-які дії фізичного, психологічного чи економічного характеру, в тому числі погрози та образи), його шкідливі наслідки (шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, яка була або могла бути завдана) та причинний зв`язок між діянням та наслідками. Відповідно до п. 3, 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»: - домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь; - психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи. З аналізу наведених вище норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли діяння фізичного, психологічного або економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди. Отже, обов`язковими елементами складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, є умисні дії/бездіяльність та наявність наслідків їх вчинення, зокрема у виді завдання шкоди психічному здоров`ю потерпілого, або ж за наявності реальної можливості завдання такої шкоди. Частиною першою статті 256 КУпАП визначено, що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, в тому числі суть адміністративного правопорушення. При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій. Тобто, у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення по даній категорії справ повинні бути чітко відображені не тільки прояви домашнього насильства, а й наслідки. Натомість, з протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 вбачається, що в момент складання протоколу можливість настання чи сам факт настання психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілій ОСОБА_2 , встановлено не було. Пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , щодо обставин подій, які відбувались 07 вересня 2022 року, матеріали справи не містять. З аудіозапису вбачається, що були інші свідки конфліктної ситуації, зокрема бабця ОСОБА_2 , та інша невстановлена особа, однак, в матеріалах справи відсутні і їх пояснення по суті. Тобто єдиною підставою для складення протоколу відносно ОСОБА_1 була заява ОСОБА_2 , в якій вона звинувачувала свого чоловіка ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства під час побутового конфлікту, та її пояснення. З аудіозапису не вбачається ознак психологічного тиску на ОСОБА_2 з боку ОСОБА_1 , а в дійсності мала місце сімейна сварка з приводу фактичного розриву сімейних відносин між подружжям. Скоріш за все, така поведінка ОСОБА_1 є реакцією на поведінку інших учасників конфлікту, які теж перебували в збудженому стані. Самі по собі погані стосунки між подружжям та наявність між ними словесного конфлікту не є безспірним доказом вчинення домашнього насильства. У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того факту, що під час конфлікту ОСОБА_1 діяв з умислом спричинити ОСОБА_2 емоційну невпевненість, нездатність захистити себе, а відтак завдати шкоди їх психічному здоров`ю. Відтак, за відсутності в матеріалах справи належних та достатніх доказів суд дійшов помилкового висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП. Суд першої інстанції не надав зібраним доказам по справі належну правову оцінку та дійшов помилкового висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, що є безумовною підставою для скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. За таких підстав, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Керуючись ст. 247, 294 КУпАП, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 22 вересня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Т.Б. Сало