Постанова 4803 № 419/1946/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/7161/22 Справа № 419/1946/21 Суддя у 1-й інстанції - Глазкова Ю. О. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 жовтня 2022 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого Пищиди М.М. суддів Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М. за участю секретаря судового засідання Лопакової А.Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новоайдарського районного суду Луганської області від 16 листопада 2021 року за позовною заявою ОСОБА_1 до Першої Луганської міської державної нотаріальної контори про зняття заборони з нерухомого майна,- В С Т А Н О В И Л А: У вересні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до Першої Луганської міської державної нотаріальної контори про зняття заборони з нерухомого майна. В обґрунтування позову зазначив, що рішенням виконавчого комітету Щастинської міської ради № 64/1 від 25.06.1982 року йому та ОСОБА_2 виділено земельну ділянку під індивідуальне житлове будівництво по АДРЕСА_1 , площею 600 кв.м. Також рішенням виконавчого комітету Щастинської міської ради № 111/3 від 25.10.1991 року ОСОБА_1 надано дозвіл на приєднання земельної ділянки площею 400 кв.м. до раніше виділеної земельної ділянки по АДРЕСА_1 . 29.04.1999 року складено технічний паспорт на житловий будинок індивідуального житлового фонду за адресою АДРЕСА_1 з планами будови та земельної ділянки, власники будинку- ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Згідно довідки Міського комунального підприємства бюро технічної інвентаризації виконкому Луганської міської ради від 11.12.2003 року № 3220 підтверджується, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дійсно виділена земельна ділянка по АДРЕСА_1 , на якій знаходиться будинок загальною площею 162,9 кв.м., реєстрація права власності у БТІ відсутня. 06.01.2021 року складено новий технічний паспорт на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 . Позивач звернувся до відповідних органів державної влади для отримання свідоцтва про право власності на житловий будинок, однак виявилось, що в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів, нерухомого майна міститься запис про обтяження арешт вищевказаного нерухомого майна, яке накладений Першою Луганською державною нотаріальною конторою, правонаступником якої є Перша Луганська міська державна нотаріальна контора (Луганська область, смт. Станиця Луганська, вул. Москва-Донбас, 34). Позивач звернувся до правонаступника, проте йому було повідомлено, що архіви Першої Луганської державної нотаріальної контори знаходяться на тимчасово непідконтрольній українській владі території- у м. Луганську, тому надати інформацію про підстави накладення арешту не має можливості. Позивач вказує, що обтяження накладено на підставі повідомлення Ощадбанку та Будбанку м. Ворошиловграда, він звернувся до Філії ЛОУАТ «Державний ощадний банк України», відповіддю банку підтверджено, що у ОСОБА_1 відсутня заборгованість перед ним. Також ОСОБА_1 звертався до Новоайдарського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, та йому повідомлено, що на будь-яких виконавчих проваджень стосовно нього не має, а тому підстав для зняття арешту не має. На підставі зазначеного, позивач посилаючись на положення Конституції України та ст. 316,317,383 ЦК України, просив суд зняти обтяження з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна-будинку, що накладені на підставі повідомлення Будбанку м. Ворошиловграда від 23.12.2005 року та Ощадбанку від 27.12.2005 року. Рішенням Новоайдарського районного суду Луганської області від 16 листопада 2021 року позов ОСОБА_1 до Першої Луганської міської державної нотаріальної контори про зняття заборони з нерухомого майна залишено без задоволення. Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги, посилається на те, що судом першої інстанції було неповно та неправильно встановлено деякі обставини, що мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження і оцінки наданих суду доказів. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за потрібне апеляційну скаргу залишити без задоволення. Судом першої інстанції встановлено, що згідно копії рішення виконавчого комітету Щастинської міської ради № 64/1 від 25.06.1982 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виділено земельну ділянку під індивідуальне житлове будівництво по АДРЕСА_1 площею 600 кв.м. Відповідно до копії рішення виконавчго комітету Щастинської міської ради № 111/3 від 25.10.1991 року ОСОБА_1 дозволено приєднати земельну ділянку площею 400 кв.м. до раніше виділеної земельної ділянки, зобов`язано останнього зареєструвати усі зміни у генплані земельної ділянки в облінвентарбюро. З копії технічного паспорту на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 вбачається, що власниками будинку є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , частки спільного майна не визначені. Копією довідки міського комунального підприємства бюро технічної інвентаризації за № 3220 від 11.12.2003 року підтверджується, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виділено земельну ділянку для будівництва житлового будинку у АДРЕСА_1 . Згідно даних у матеріалах інвентаризаційної справи за 1999 рік на земельній ділянці по АДРЕСА_1 знаходиться житловий будинок загальною площею 162,9 кв.м. та інші господарські споруди, реєстрація права власності у БТІ відсутня. Також позивачем надано оновлений технічний паспорт на будинок від 06.01.2021 року, разом з схемою розташувань будівель, планом будинку та експлікацією приміщень будинку. Відповідно до копії листа № 11/01-16 від 02.08.2021 року Першої луганської міської державної нотаріальної контори Луганської області встановлено, що архіви Першої луганської державної нотаріальної контори знаходяться у м. луганську, а тому надати будь-яку інформацію не надається можливим. З копії повідомлення філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» видно, що останній просить припинити/вилучити запис про обтяження № 2744293 від 27.12.2005 року накладене на нерухоме майно- АДРЕСА_1 . Листом № 7275 від 07.06.2021 року Новоайдарського районного відділу державної виконавчої служби підтверджується відсутність будь-яких виконавчих проваджень відносно ОСОБА_1 . Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пред`явлено позов до неналежного суб`єктного складу. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав. Згідно з пунктами 3, 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до частини першої статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. За приписами статті 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава. Частиною першою, другою статті 51 ЦПК України передбачено, що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним, не закриваючи провадження у справі. За змістом наведених норм ЦПК України з`ясувавши, що позов пред`явлено до неналежного відповідача, суд має роз`яснити позивачеві право на подачу заяви про заміну відповідача або залучення до участі у справі співвідповідача. Отже нормами ЦПК України правом на заміну неналежної сторони - відповідача наділений саме позивач. Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд відмовляє у задоволенні позову. Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 03.06.2016 № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» роз`яснено, що позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Згідно постанови Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до закону, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Суд при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому. Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд повинен відмовляти у задоволенні позову. Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Разом з тим установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача, та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. До аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18). У пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 304/284/18 (провадження № 14-517цс19) зазначено, що належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача. Близькі за змістом висновки сформульовані також у пункті 7.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/17792/17 (провадження № 12-280гс18). Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19 (провадження № 61-9953св20) зазначив, що визначення у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад. Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що до участі у справі не залучено належного відповідача АТ «Ощадбанк», оскільки на підставі саме цього банку державним реєстратором було накладено заборону відчуження нерухомого майна та позивачем на підтвердження позовних вимог надано копію листа з цього банку, в якому останній просить вилучити запис з реєстру про обтяження житлового будинку. Крім того, співвласником нерухомого майна, на яке накладено обтяження, окрім позивача також є ОСОБА_2 , яка не залучена позивачем до участі у справі та не визначений її процесуальний статус. За таких обставин, відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції правильно виходив із того, що позов пред`явлений до неналежного відповідача, яким позивач визначив Першої Луганської міської державної нотаріальної контори . При цьому колегія суддів зазначає, що суд не може примушувати сторін до вчинення тих чи інших процесуальних дій, оскільки це суперечить принципу диспозитивності цивільного судочинства. Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд не робить висновку про обґрунтованість та доведеність позову, оскільки суд може зробити такий висновок лише за наявності всіх відповідачів у справі. Разом з тим, позивач не позбавлений права звернутися до суду з позовом до належного відповідача, тому і право на судовий захист, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, не є порушеним. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права. Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає. На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Новоайдарського районного суду Луганської області від 16 листопада 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до чинного законодавства. Судді: