Постанова Волинський апеляційний суд № 164/1374/21

Справа № 164/1374/21 Провадження №33/802/227/22 Головуючий у 1 інстанції:Токарська І. С. Категорія:ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач: Борсук П. П. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 жовтня 2022 року місто Луцьк Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Борсук П.П., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника Вічинюка А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 та захисника Пасічника О.О., на постанову судді Маневицького районного суду Волинської області від 09 березня 2022 року, ВСТАНОВИВ Вказаною постановою судді Маневицького районного суду Волинської області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого провідним мисливствознавцем ДП «Маневицьке лісове господарство», жителя АДРЕСА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, та призначено йому стягнення у виді штрафу 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 454,00 грн. Так, ОСОБА_1 відповідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №354264, о 20 год. 39 хв. 20 вересня 2021 року на автодорозі М-07 Київ-Ковель-Ягодин 382 км+400 м керував транспортним засобом марки «ВАЗ-21074», державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, зокрема, запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, координації рухів, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, відмовився у встановленому законом порядку від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги, передбачені п.2.5 ПДР України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись із постановою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Пасічник О.О. подали апеляційні скарги, в яких, кожен зокрема, порушує питання про її скасування та закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. ОСОБА_1 вважає постанову суду незаконною та необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального і процесуального права. Судом не вжито достатніх заходів для належної перевірки усіх обставин, що підлягають з`ясуванню під час розгляду справи та не надано належну і об`єктивну оцінку доказам з точки зору належності, допустимості та достовірності, в наслідок чого прийняв передчасне рішення щодо доведеності його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення. Заперечуючи вину у невиконанні вимог п.2.5 ПДР, ОСОБА_1 зазначає, що місцевим судом не надано належної оцінки його твердженням щодо порушення працівниками поліції його права на захист, оскільки він неодноразово наголошував про бажання скористатися послугами адвоката при складанні протоколу за ч. 1 ст.130 КУпАП. Крім цього, висловлював бажання пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у відповідному закладі охорони здоров`я, що у судовому засіданні підтвердив і свідок ОСОБА_2 , однак судом не взято це до уваги. Окрім іншого, вказує про залишення поза увагою суду вчинення з боку працівників поліції щодо нього психологічного та психічного тиску. Враховуючи вищезазначене, ОСОБА_1 вказує про формальний підхід до розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є істотним порушенням вимог процесуального закону. Також місцевий суд прийшов до безпідставного висновку щодо стягнення з нього судового збору, оскільки він являється інвалідом ІІ групи, а дана категорія осіб звільняється від його сплати. У свою чергу захисник Пасічник О.О. у своїй апеляційній скарзі зазначає про не врахуванням місцевим судом всіх обставин справи, що потягло винесення хибного рішення. Як і ОСОБА_1 вказує на порушення допущенні працівниками поліції. Окрім цього, зазначає і про неналежній і допустимість як доказу відеозаписів, які були долученні до протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки останні отриманні з невідомих джерел. Також працівниками поліції було допущено порушення вимог статі 266 КУпАП при проведенні огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, так акт огляду не містить дати та часу його складання. На думку апелянта, відеофайли № 12 взагалі не містить доказів порушення його клієнтом ПДР. Перевіривши доводи апеляційних скарг та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши позицію апелянтів ОСОБА_1 та його захисника Вічинюка А.А., які апеляційні скарги підтримали, просили їх задовольнити, суд приходить наступного висновку. Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Згідност. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Статтями 251,280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення. Відповідно до вимогст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП, проводиться у відповідності до КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров`я України N 1452/735 від 09.11.2015 року, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N 1103. Як вбачається з протоколу ОСОБА_1 інкримінується порушення п.2.5 Правил дорожнього рухуУкраїни, відповідно до якого він 20 год. 39 хв. 20 вересня 2021 року на автодорозі М-07 Киїів-Ковель-Ягодин 382 км+400 м керував транспортним засобом марки «ВАЗ-21074», державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, зокрема запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, координації рухів, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, відмовився у встановленому законом порядку від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції за № 1413/27858 від 11 листопада 2015 р., затверджена Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735 (далі за текстом Інструкція) визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі стан сп`яніння) та оформлення результатів такого огляду. Відповідно до п.2 та п.3 Розділу 1 Інструкції, - огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Згідно п.3 Розділу 1 Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У відповідності до п. 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N 1103, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Згідно п. 7 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров`я України N 1452/735 від 09.11.2015 року, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я). Проте з відеозаписів, які містяться в матеріалах справи на диску, не вбачається, що працівниками поліції після відмови ОСОБА_1 від погодження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер» на місці запропонували першому пройти такий огляд в найближчому медичному закладі, про що вказує у своїх апеляційних скаргах апелянти. Також викликаний в судове засідання суду першої інстанції свідок ОСОБА_2 не зміг пригадати детально обставини при яких його було залучено в якості свідка при складанні адміністративних матеріалів щодо ОСОБА_1 . Однак вказав, що останній не погоджувався із проведенням огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів та наполягав на проведенні такого огляду у закладі охорони здоров`я. З огляду на те що свідок ОСОБА_2 надав в суді першої інстанції відмінні покази від тих, які були ним надані письмово на місці складання адміністративних матеріалів, ОСОБА_1 вірно зауважує, що до письмового пояснення іншого свідка ОСОБА_3 , який не був допитай безпосередньо в суді, слід віднестися критично. Для спростування чи підтвердження тверджень сторони захисту щодо порушення працівниками поліції процедури погодження огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння за клопотанням апелянтів в судове засідання неодноразово викликались патрульні, які складали матеріали про адміністративне правопорушення. Однак з невідомих причин не з`являлись, будь-яких пояснень чи заяв не подали. У зв`язку з вказаним, перевірити твердження сторони захисту про порушення вимог закону при складанні протоколу про адміністративне правопорушення за наявними доказами у справі неможливо. Враховуючи вищезазначене та відсутність безперервності відеозапису, суд вважає версію апелянтів про бажання ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, такою, яка не знайшла свого спростування. Відповідно до ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Згідно рішення Конституційного суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010, яке є обов`язковим до виконання на території України, фактичні дані або будь-які інші докази, одержані в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо є неналежними доказами. Таким чином, беручи до уваги відсутність достатніх доказів, які б беззаперечно свідчили про вчинення ОСОБА_1 дій, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення, який розглядався судом першої інстанції, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, а відтак провадження у справі щодо нього підлягає закриттю на підставі п.1ст.247 КУпАП. На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 247, 294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В Апеляційні скарги особи, яка притягається до адміністративного правопорушення ОСОБА_1 та його захисника Пасічника О.О. задовольнити. Постанову судді Маневицького районного суду Волинської області від 09 березня 2022 року щодо ОСОБА_1 про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП скасувати. Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу і події адміністративного правопорушення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Копію рішення у справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів надіслати особі, щодо якої його винесено. Суддя Волинського апеляційного суду П.П.Борсук