Постанова 4820 № 676/146/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 жовтня 2022 року м. Хмельницький Справа № 676/146/21 Провадження № 22-ц/4820/1454/22 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Янчук Т.О. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Ярмолюка О.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 червня 2022 року (суддя Бондар О.О.) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди завданої залиттям квартири, в с т а н о в и в : У січні 2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої залиттям квартири. В обґрунтування позовних вимог зазначала, що вона є власницею квартири АДРЕСА_1 . 10.10.2020 року з вини відповідача, який проживає поверхом вище, в квартирі АДРЕСА_2 , була залита квартира позивачки. Вина відповідача в залитті квартири позивачки встановлена та підтверджена актом обстеження квартири від 17.10.2020 року №1, складеним комісією ОСББ «Товтри» та висновком експертного дослідження №188Д-11/20. В результаті пошкодження квартири позивачці завдана майнова шкода. Відповідач відмовляється добровільно відшкодувати завдані позивачці збитки, провести або оплатити відновлювальний ремонт пошкодженого майна, відшкодувати вартість пошкодженого майна. Крім того, діями відповідача позивачці завдано й моральної шкоди, яка виразилась у хвилюванні, зверненні до різних організацій за допомогою та захистом своїх прав, користуванні пошкодженим майном, погіршенні сну, оскільки протипоказано знаходитись в приміщеннях з підвищеною вологістю, грибком тощо. У зв`язку з цим позивачка, уточнивши позовні вимоги, просила суд стягнути на її користь з ОСОБА_1 у якості відшкодування завданої матеріальної шкоди 152 773 грн., у якості відшкодування моральної шкоди 25000 грн. та стягнути витрати на проведення експертного дослідження в розмірі 6060 грн. Протокольною ухвалою до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача залучено ОСОБА_3 (а. с. 84). Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 червня 2022 року провадження у даній справі в частині позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири, в сумі 2440 грн. закрито (а. с. 186). Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 червня 2022 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у якості відшкодування завданої матеріальної шкоди 142 503 грн., моральну шкоду в сумі 15 000 грн., судові витрати в розмірі 6060 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 1969 грн. 83 коп. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що затоплення квартири ОСОБА_2 сталося з вини ОСОБА_1 . За висновком експертного дослідження від 28.11.2020 року, вартість ремонтно-будівельних робіт та будівельних матеріалів, необхідних для ліквідації наслідків залиття квартири, становить 107 503,00 грн., з копії рахунку-фактури від 27.09.2021 року вбачається розмір вартості відновлювального ремонту пошкоджених меблів у квартирі позивачки - 35000 грн., з урахуванням зазначених доказів суд дійшов висновку щодо відшкодування матеріальної шкоди спричиненої залиттям квартири в загальному розмірі 142 503 грн. Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди, а саме в частині стягнення з відповідача 10270 грн. вартості тумби для умивальника 2500 грн. та пральної машинки 7700 грн., суд зазначив, що вартість цих речей не підтверджена належними доказами. Щодо відшкодування моральної шкоди, суд, враховуючи поведінку відповідача, внаслідок дій якого відбулось залиття квартири позивача та пошкодження належного позивачу майна, а також відмову відповідача у добровільному порядку відшкодувати завдану шкоду, що потягло за собою також низку незручностей в житті позивача та завдало останній моральних страждань через невиправдане очікування, дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення моральна шкода в розмірі 15000 грн. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, невірне встановлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок неправильної оцінки доказів щодо стягнення з відповідача матеріальної шкоди, просить рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 червня 2022 року скасувати в частині стягнення з нього матеріальної шкоди та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, судові витрати розподілити пропорційно розміру задоволених позовних вимог. В обґрунтування скарги зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача, в повному обсязі, а саме 107 503 грн. вартості ремонтних робіт, встановлених висновком експертного дослідження, та 35 000 грн. вартості відновлювального ремонту меблів. Оскільки відповідно до витягу з реєстру права власності на нерухоме майно від 07.05.2008 року позивачка є власником 1/2 частини квартири за адресою: АДРЕСА_3 , а власником іншої частини квартири є ОСОБА_3 , тому за позовом позивачки відшкодуванню підлягала половина розміру спричиненої матеріальної шкоди. У суді першої інстанції ОСОБА_3 подав заяву, що він не заперечує проти задоволення позовних вимог, однак, ця обставина зовсім не свідчить про те, що є правові підстави для стягнення на користь позивачки шкоди, що спричинена третій особі. Заява ОСОБА_3 про те, що він не заперечує проти стягнення шкоди на користь позивачки, можна розцінювати як відмову від права на звернення до суду із позовом про стягнення частини розміру збитків на свою користь. Але така відмова, відповідно до ч. 3 ст. 4 ЦПК України є недійсною. Відтак, у ОСОБА_3 , незважаючи на подану заяву, залишається право звернутися до суду з позовом до відповідача про стягнення шкоди, і оскаржуване рішення суду ,яким у повній мірі шкода стягнута на користь позивачки, суперечить такому праву. На переконання відповідача вимоги позивачки про стягнення на її користь вартості ремонту для відновлення пошкоджених меблів не підлягають задоволенню в жодній частині. Так, позивачем не доведено наявності шкоди, завданої пошкодженням меблів як елементу складу правопорушення: позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що у її власності перебувають такі об`єкти рухомого майна, зокрема, не були надані товарні чеки на їх придбання. Рахунок-фактура від 27.09.2021, згідно з яким вартість ремонту складає 35 000 грн. та на підставі якого судом прийнято рішення про стягнення з відповідача вартості ремонту меблів, не є належним доказом, оскільки він не містить інформації щодо предмета доказування (щодо меблів, які дійсно перебувають у власності позивачки та які потребують ремонту). У рахунку-фактурі від 27.09.2021 відсутній перелік меблів, які підлягають ремонту, перелік деталей, які підлягають заміні. Крім того, судом невірно розподілено судові витрати, а саме витрати за проведення експертного дослідження, оскільки позовна заява задоволена частково, то такі витрати підлягають стягненню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог Надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника ОСОБА_2 . Оскільки доказів щодо направлення відзиву на апеляційну скаргу іншим учасникам по справі матеріали справи не містять, додано доручення на представництво іншої особи, то відзив на апеляційну скаргу підлягає залишенню без розгляду. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. В силу ч. 13 ст. 7, ч. 2 ст. 247 ЦПК України у такому випадку судове засідання не проводиться, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Доводи апеляційної скарги не містять посилань щодо неправильності рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 10270 грн., та відшкодування моральної шкоди, їх розміру, тому в цій частині рішення суду першої інстанції апеляційним судом не переглядається. Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що позивач є співвласником (1/2 частки) квартири АДРЕСА_1 , іншим співвласником є ОСОБА_3 , що підтверджується копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №18729753 від 07.05.2008 року та інформаційною довідкою №244528115 від 16.02.2021 року (а. с. 3, 48-49). ОСОБА_3 подав заяву, що всі витрати по ремонту квартири буде нести позивачка (а. с. 90). З копії акту №1 про наслідки залиття житлового приміщення від 17 жовтня 2020 року, складеного комісією в складі членів правління ОСББ, вбачається, що залиття квартири АДРЕСА_1 сталося внаслідок витоку води у квартирі АДРЕСА_2 , що розташована поверхом вище над квартирою позивачки. Внаслідок залиття постраждали : стеля в усіх кімнатах (крім кухні), підлога (ламінат), стіни (шпалери), намокли і пошкодженні міжкімнатні двері, намокли і пошкоджені меблі, намокли речі в шафах, намокла побутова техніка в кімнатах (а. с. 7). З копії Висновку експертного дослідження №188Д-11/20, який було надано по заяві позивачки про визначення вартості ремонтно-будівельних робіт та матеріалів, необхідних для ліквідації наслідків залиття квартири АДРЕСА_1 , вбачається, що така вартість становить 107 503 грн. (а. с. 8-31). Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_4 дав показання, що при складанні висновку він розумів, що несе кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України. З копії Рахунку-фактури від 27.09.2021 року, виданого ПП. ОСОБА_5 , вбачається найменування: шафа антресоль - ціна 3300, матеріали на нові деталі від старих меблів - 12200 грн., робота монтажників - 4400 грн., робота збиральника - 4400 грн., робота розкрійника - 3900 грн., робота фанировщика - 3900 грн., доставка - 2900 грн., а всього 35000 грн. (а. с. 119). За надання Висновку експертного дослідження №188Д-11/20, позивачем було сплачено 6000 грн. (в тому числі послуги банку 60 грн.), про підтверджується копією квитанції (а. с. 36). Статтею 13 ЦК України встановлено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. За змістом ст. 319 ЦК України власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. В силу ч. 1 ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Як передбачено ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Частиною 1 статті 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України). Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Із положень ст. 1166 ЦК України слідує, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п. 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. В силу ч. 3 ст. 16 ЦК України суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частини другої п`ятої статті 13 цього Кодексу. Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що здійснення особою цивільних прав є мірою дозволеної законом або договором поведінки, яка не повинна порушувати права та інтереси інших осіб. Закон забороняє дії осіб, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі. Право власності є абсолютним правом, яке здійснюється власником на свій розсуд незалежно від волі інших осіб. Одночасно на власника покладаються певні зобов`язання, зокрема витрати, пов`язані з майном, тягар його утримання та охорони. Також власник несе ризик випадкового знищення та пошкодження майна, він не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та інтересам громадян, інтересам суспільства. Право спільної часткової власності виникає на майно, що належить одночасно кільком особам, із визначенням часток кожного із співвласників. Це право здійснюється за взаємною згодою співвласників, які наділені правомочностями щодо усього спільного майна. В деліктних правовідносинах юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення. До його елементів належать протиправна поведінка завдавача шкоди, настання шкоди, причинно-наслідковий зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою завдавача шкоди, вина останнього. При цьому на потерпілого покладається обов`язок доведення факту неправомірної поведінки відповідача, заподіяння ним шкоди та її розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою завдавача шкоди та негативними наслідками. У свою чергу, відповідач має довести відсутність своєї вини у завданні потерпілому шкоди. Право на звернення до суду гарантується чинним законодавством і може бути реалізоване, зокрема, коли особа вважає, що її право порушується, не визнається або оспорюється, суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси цієї особи, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Порушене право має бути захищене у спосіб, який установлений законом. Зібрані докази вказують на те, що залиття квартири АДРЕСА_1 сталося через витік води із системи водопостачання квартири АДРЕСА_2 цього будинку, внаслідок чого квартира позивачки зазнала технічних ушкоджень і потребує відновлювального ремонту. Вартість ремонтно-будівельних робіт та будівельних матеріалів, необхідних для ліквідації наслідків залиття, складає 107 503 грн., що підтверджується висновком експертного дослідження від 28.11.2020 року №188Д-11/20. Суд першої інстанції правомірно керувався тим, що затоплення квартири ОСОБА_2 сталося з вини ОСОБА_1 , у зв`язку з чим останній зобов`язаний відшкодувати позивачеві завдані збитки внаслідок залиття квартири 107 503 грн. Водночас, вирішуючи вимогу щодо відшкодування позивачці вартості відновлювального ремонту пошкоджених меблів в квартирі в розмірі 35000 грн., суд першої інстанції не врахував, що позивачкою не доведено належними та допустимими доказами наявності такого майна, його пошкодження внаслідок залиття, та розмір витрат, понесених нею на його відновлення. Рахунок- фактура від 27.09.2021 року не містить такої інформації, тому є неналежним доказом щодо обставин, на які посилається позивачка по відшкодуванню вартості пошкоджених меблів. Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув, дійшов помилкового висновку щодо відшкодування вартості відновлювального ремонту пошкоджених меблів в квартирі позивачки внаслідок їх залиття в розмірі 35000 грн., у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню. У задоволенні позову в частині відшкодування вартості відновлювального ремонту пошкоджених меблів в квартирі в розмірі 35000 грн. слід відмовити за недоведеністю позивачкою таких вимог. Доводи апеляційної скарги щодо того, що оскільки пошкоджена залиттям квартира належить на праві спільної часткової власності двом особам, то ОСОБА_2 має право на відшкодування матеріальної шкоди відповідно до розміру своєї частки у майні (1/2), тобто в сумі 53751,50 грн. з огляду на те, що на іншу 1/2 частки відшкодування вправі претендувати ОСОБА_3 , підлягають відхиленню. Учасники спільної часткової власності здійснюють свої права на засадах загальної згоди, а інший співвласник затопленої квартири, ОСОБА_3 , фактично погодив звернення ОСОБА_2 до суду з позовом про відшкодування загального розміру збитків і підтримав в суді цей позов. Також апеляційний суд звертає увагу на те, що чинне законодавство не виключає право співвласника пошкодженого майна звернутися до суду з позовом про відшкодування завданої шкоди в цілому, а задоволення судом такого позову не порушує прав інших співвласників майна. При вирішенні спору суд першої інстанції не застосував правильно норми чинного законодавства і зробив помилковий висновок про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 142 503 грн., у зв`язку з чим рішення в цій частині підлягає скасуванню. З ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 слід стягнути майнову шкоду в розмірі 107 503 грн. У відшкодуванні вартості відновлювального ремонту пошкоджених меблів в квартирі в розмірі 35000 грн. необхідно відмовити. Щодо судових витрат Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Згідно з ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи. За приписами ч. 2 ст. 141 того ж кодексу інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Як вбачається із матеріалів справи позивачкою за проведення експертного дослідження №188Д-11/20 від 28.11.2020. сплачено 6060 грн. Оскільки вартість ремонтно-будівельних робіт та будівельних матеріалів, необхідних для ліквідації залиття квартири позивачки, встановлена даним дослідженням, судом відшкодована в повному обсязі, у зв`язку з чим з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягають відшкодуванню 6060 грн. за проведене дослідження. Щодо судового збору, оскільки позов ОСОБА_2 задоволено на 68,9 % , то з ОСОБА_1 в дохід держави (оскільки позивачці було відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення) підлягає стягненню судовий збір за подання позову в розмірі 1356,64 грн. За подання апеляційної скарги, оскільки апеляційна скарга задоволена частково на 25%, судовий збір в розмірі 372,16 грн. підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 . Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 червня 2022 року скасувати в частині розміру відшкодування майнової шкоди, змінити розподіл судових витрат. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) матеріальну шкоду, завдану залиттям квартири, в розмірі 107503 грн. В задоволенні позову про відшкодування вартості відновлювального ремонту пошкоджених меблів в квартирі в розмірі 35000 грн. відмовити. В решті рішення суду залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати по оплаті висновку експертного дослідження у розмірі 6060 грн. Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 1356,64 грн. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 372,16 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Судді Т.О. Янчук Л.М. Грох О.І. Ярмолюк