Постанова Дніпровський апеляційний суд № 177/113/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/5837/22 Справа № 177/113/21 Суддя у 1-й інстанції - Березюк М. В. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 жовтня 2022 року м.Кривий Ріг Справа № 177/113/21 Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Зубакової В.П. суддів - Бондар Я.М., Остапенко В.О. секретар судового засідання - Бадалян Н.О. сторони: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», відповідач - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 16 червня 2022 року, яке ухвалено суддею Березюк М.В.у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 16 червня 2022 року, - В С Т А Н О В И В: У січні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (надалі ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ТОВ «ФК «ЄАПБ», позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов мотивовано тим, що 07.10.2016 року ОСОБА_1 подав до ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» (надалі - ТОВ «Фінансова компанія "Центр фінансових рішень», ТОВ «ФК «ЦФР») заяву про приєднання до умов отримання кредитів та інших послуг та заяву № 1231400500 від 07.10.2016 року на отримання від ТОВ «Фінансова компанія "Центр фінансових рішень» кредиту, підписанням якої підтвердив згоду, що ця заява разом з заявами на отримання коштів становлять кредитний договір, а також, що отримав примірник кредитного договору та погодився отримати шляхом роздрукування з веб-сайту кредитодавця умови отримання кредитів від ТОВ «Фінансова компанія "Центр фінансових рішень». 09.12.2019 року між ТОВ "Фінансова компанія "Центр фінансових рішень" та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" укладено Договір відступлення прав вимоги № 20191209, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ЦФР» передає (відступає) ТОВ «ФК ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОФ «ФК «ЦФР» права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками. Відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору відступлення права вимоги № 20191209 від 09.12.2019 року, позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 244 320,06 грн., з яких: 114011,57 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 24681,93 грн. - заборгованість по відсоткам; 72814,07 грн. - заборгованість за щомісячними процентами (платою за управління кредитом); 32812,49 грн. заборгованість за пенею. Відповідач, якого повідомлено про відступлення права вимоги, з моменту відступлення права вимоги жодного платежу не здійснив, у зв`язку з чим позивач просив суд: стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 1231400500 від 07.10.2016 року в розмірі 244320,06 грн. з яких: 114011,57 грн. заборгованість за основною сумою боргу; 24681,93 грн. сума заборгованості за відсотками; 72814,07 грн. сума заборгованості за щомісячними процентами (плата за управління кредитом); 32812,49 грн. сума заборгованості за пенею, а також стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір. Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 16 червня 2022 року в задоволенні позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено. Стягнуто з ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 судові витрати в загальному розмірі 12950 гривень 24 копійки, з яких: 2250 гривень 24 копійки витрати на проведення експертизи та 10700 гривень 00 копійок витрати на професійну правничу допомогу. В апеляційній скарзі позивач ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішеня про задоволення позовних вимог, посилаючись на незаконність та необгрунтованість рішення суду, оскільки суд першої інстанції не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому розгляду справи. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про те, що відповідач ОСОБА_1 довів належними та допустимим доказами той факт, що Договір №1231400500 від 07.10.2016 року він не підписував. При цьому, позивач вказує на те, що Кредитний договір №1231400500 від 07.10.2016 року не визнаний недійсним та відповідачем ОСОБА_1 не надано суду доказів щодо шахрайства з приводу його ідентифікаційних даних, які використані при укладенні цього Договору. Наполягає на тому, що суду були надані належні докази, які підтверджують, як факт отримання позичальником кредитних коштів, так і часткове погашення заборгованості, що свідчить про наявність між сторонами договірних правовідносин. На думку представника позивача, надані до суду розрахунок заборгованості та довідка про рух коштів є належними первинними бухгалтерськими документами, які підтверджують розмір заборгованості за кредитом. Крім того, представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» просить розглядати справу за його відсутності. У відзиві на апеляційну скаргу, до якого додано докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Швець М.В. зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм ні матеріального, ні процесуального права, а тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Учасники справи, будучи завчасно належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, від представника позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, а відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Швець М.В. про причини своєї неявки суд не повідомили, що (у відповідності до ч.2 ст. 372 ЦПК України) не перешкоджає розглядові справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав. Судом встановлено, що обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» вказує на те, що ОСОБА_1 подав до ТОВ «Фінансова компанія "Центр фінансових рішень» заяву про приєднання до умов отримання кредитів та інших послуг та заяву №1231400500 від 07.10.2016 року на отримання від ТОВ «Фінансова компанія "Центр фінансових рішень» кредиту, підписанням якої підтвердив згоду, що ця заява разом з заявами на отримання коштів становлять кредитний договір, а також, що отримав примірник кредитного договору та погодився отримати шляхом роздрукування з веб-сайту кредитодавця умови отримання кредитів від ТОВ «Фінансова компанія "Центр фінансових рішень» (т. 1 а.с. 5-9). Відповідач ОСОБА_1 підписав текст кредитного договору, надав свої паспортні дані, сума отриманого кредиту, перерахована за різними дорученнями: 1127 грн. та 3913,96 грн. на погашення поточної заборгованості за діючими кредитними договорами № 4221060328 від 24.02.2016 року та № 1271165966 від 26.05.2016 року, 94 265,94 грн. перераховано на картрахунок ОСОБА_1 , 600 грн. перераховано ТОВ «МайСейфеті» (т. 1 а.с. 5). На підтвердження факту перерахування частини кредитних коштів на погашення поточної заборгованості боржника ОСОБА_1 , позивач ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» надав суду бухгалтерську довідку за підписом посадових осіб первісного кредитора (т. 1 а.с. 9), а на підтвердження факту отримання кредитних коштів, їх часткового погашення - довідку за підписом Генерального директора ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» (т. 1 а.с. 15) та розрахунок заборгованості за підписом генерального директора ТОВ «ФК «ЄАПБ» (т. 1 а.с. 16). Відповідно до вказаних документів, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 , станом на 09.12.2019 року, склала 244320,06 грн., з яких прострочена заборгованість за кредитом 114011,57 грн., прострочена заборгованість за відсотками 24681,93 грн., прострочена заборгованість за щомісячними відсотками 72814,07 грн. та пеня/штраф 32812,49 грн. (а.с. 16 т. 1). 09.12.2019 між ТОВ "Фінансова компанія "Центр фінансових рішень" та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" укладено Договір відступлення прав вимоги № 20191209, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ЦФР» передає (відступає) ТОВ «ФК ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОФ «ФК «ЦФР» права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (т. 1 а.с.19-22, 109-120, 133-151). Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що він не укладав Кредитний договір №1231400500 від 07.10.2016 року, не отримував кредитних коштів та відповідно не користувався ними. На підтвердження своїх вимог, відповідач подав суду клопотання про призначення експертизи, яке ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 02.11.2021 року задоволено (т. 1 а.с. 264). Відповідно до Висновку експерта Експертно-криміналістичного центру № СЕ-19/104-21/37014-ПЧ від 17.12.2021 року, підписи розташовані: в правому нижньому куті на лицьовому та зворотному боках Заяви № 1231400500 від 07.10.2016 року на отримання кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» (а.с. 127), а також в графі «Підпис» на зворотному боці заяви; в правому нижньому куті на лицьовому та зворотному боках Графіку платежів від 07.10.2016 року (а.с. 128), а також в графі «Підпис» на зворотному боці Графіку платежів; в графах «Позичальник ОСОБА_1 » Додаткового договору до кредитного договору, укладеного шляхом підписання позичальником заяви від 07/10/2016 року № 1231400500 на отримання кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» (а.с. 129) та Графіку платежів до нього (а.с. 130), виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою. Рукописні тексти «Копія вірна ОСОБА_1 07.10.2016» та підписи біля цих написів на лицьовому та зворотному боках технічного зображення 1-ї, 2-ї, 10-13-ї сторінок паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого на ім`я ОСОБА_1 (а.с. 131), виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою. Рукописний текст «Копія вірна ОСОБА_1 07.10.2016» та підпис під цим написом на технічному зображенні Довідки № 312 про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_1 (а.с. 132), виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою (т. 2 а.с. 3-13). Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що Кредитний договір №1231400500 від 07.10.2016 року ОСОБА_1 особисто не укладав та коштів за цим Договором не отримував. За таких умов, Кредитний договір №1231400500 від 07.10.2016 року не може вважатись укладеним у відповідності до вимог статті 203, 1054 ЦК України, з дотриманням обов`язкової письмової форми за статтею 1055 ЦК України, а тому не породжує зобов`язань для ОСОБА_1 , які випливають з його умов, щодо повернення кредитних коштів. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до статтей 11 та 509 ЦК України зобов`язання виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів та мають ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Згідно із частиною другою статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі та правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, якими обмінялися сторони, та якщо він підписаний його стороною (сторонами). Статтею 627 ЦК України проголошено свободу договору, а саме: сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України). Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України). Як передбачено статтею 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. За змістом статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Виходячи із характеру спірних правовідносин, у цій справі в першу чергу підлягає встановленню обставина чи підписував відповідач указаний договір. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Згідно з ч. 6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Стаття 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості (пункт 3 частини першої). Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає. Процесуальний закон містить вимоги до доказів, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а саме: докази повинні бути належними (стаття 77 ЦПК України), допустимими (стаття 78 ЦПК України), достовірними (стаття 79 ЦПК України), а у своїй сукупності - достатніми (стаття 80 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Відповідно до Висновку експерта Експертно-криміналістичного центру № СЕ-19/104-21/37014-ПЧ від 17.12.2021 року, підписи розташовані: в правому нижньому куті на лицьовому та зворотному боках Заяви № 1231400500 від 07.10.2016 року на отримання кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» (а.с. 127), а також в графі «Підпис» на зворотному боці заяви; в правому нижньому куті на лицьовому та зворотному боках Графіку платежів від 07.10.2016 року (а.с. 128), а також в графі «Підпис» на зворотному боці Графіку платежів; в графах «Позичальник ОСОБА_1 » Додаткового договору до кредитного договору, укладеного шляхом підписання позичальником заяви від 07/10/2016 року № 1231400500 на отримання кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» (а.с. 129) та Графіку платежів до нього (а.с. 130), виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою. Рукописні тексти «Копія вірна ОСОБА_1 07.10.2016» та підписи біля цих написів на лицьовому та зворотному боках технічного зображення 1-ї, 2-ї, 10-13-ї сторінок паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого на ім`я ОСОБА_1 (а.с. 131), виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою. Рукописний текст «Копія вірна ОСОБА_1 07.10.2016» та підпис під цим написом на технічному зображенні Довідки № 312 про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_1 (а.с. 132), виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою (т. 2 а.с. 3-13). Даний висновок є чітким, зрозумілим та позивачем не спростований. Разом з тим, відповідно до ст. 110 ЦПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється разом з іншими доказами. На підтвердження передання коштів ОСОБА_1 та часткове виконання останнім взятих за договором зобов`язань, позивач надав суду першої інстанції довідку за підписом Генерального директора ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» (т. 1 а.с. 15) та розрахунок заборгованості за підписом Генерального директора ТОВ «ФК «ЄАПБ» (т. 1 а.с. 16), які не можуть вважатися належними та допустимими доказами у справі, оскільки не підтверджують факт вчинення відповідних дій (отримання коштів та погашення заборгованості за кредитом) саме відповідачем ОСОБА_1 . Доводи апеляційної скарги про те, що Кредитний договір №1231400500 від 07.10.2016 року не визнаний недійсним колегією суддів не приймаються, як такі, що не мають правового значення для вирішення даного спору, оскільки кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України) та не потребує визнання його недійсним у судовому порядку. Доводи апеляційної скарги про те, що відповідачем ОСОБА_1 не надано суду доказів щодо шахрайства з приводу його ідентифікаційних даних, які використані при укладенні цього Договору, колегією суддів не приймаються, адже, як вірно зазначено судом першої інстанції, копії паспорту на ім`я ОСОБА_1 , використані при укладенні Кредитного договору №1231400500 від 07.10.2016 року, посвідчені також не відповідачем, що підтверджено висновком експерта. За таких обставин Кредитний договір №1231400500 від 07.10.2016 року не може вважатись укладеним у відповідності до вимог статті 203, 1054 ЦК України, з дотриманням обов`язкової письмової форми за статтею 1055 ЦК України, а тому не породжує зобов`язань для ОСОБА_1 , які випливають з його умов, щодо повернення кредитних коштів. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Кредитний договір №1231400500 від 07.10.2016 року ОСОБА_1 особисто не укладав та коштів за цим договором не отримував, а недоведеність кредитних зобов`язань відповідача є підставою для відмови у задоволенні позову ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів». Надані ж до суду апеляційної інстанції нові докази, зокрема, копію платіжного доручення №194799790 від 07 жовтня 2016 року щодо переказу на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 у АТ «Ощадбанк» у розмірі 94 265,94 грн. (т. 2 а.с. 92), колегія суддів до уваги не приймає, оскільки Висновком експерта Експертно-криміналістичного центру № СЕ-19/104-21/37014-ПЧ від 17.12.2021 року встановлено, що ОСОБА_1 не підписував Заяву №1231400500 від 07.10.2016 року, в якій міститься доручення позичальника здійснити переказ вказаних коштів на відповідний банківський рахунок, а доказів належності розрахункового рахунку № НОМЕР_2 у АТ «Ощадбанк» саме відповідачу ОСОБА_1 позивачем суду не надано, як і не ставиться питання про витребування відповідних доказів, а суд не має права збирати докази за власною ініціативою. Аргументи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку. Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами. За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» залишити без задоволення. Рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 16 червня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне судове рішення складено 25 жовтня 2022 року. Головуючий: Судді: