Постанова 4855 № 359/9054/14-а

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 359/9054/14-а Головуючий у 1 інстанції: Леонтович А.М. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 жовтня 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р. Суддів Аліменка В.О. Кузьмишиної О.М. За участю секретаря Заміхановської Д.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року за заявою ОСОБА_1 про поворот виконання ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 до Міністерства оборони України про стягнення коштів, - ВСТАНОВИЛА: У 2008 році ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 (далі - позивачі) звернулися до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач) про стягнення грошової компенсації замість продовольчого пайка. Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 січня 2009 року у справі № 2а-56/09 (№ 2а-554/08) визнано дії Міністерства оборони України по не виплаті грошової компенсації замість продовольчого пайка неправомірними. Стягнуто з Міністерства оборони України грошову компенсацію за продовольче забезпечення на користь ОСОБА_2 28529 грн., ОСОБА_3 16298 грн., ОСОБА_4 39520 грн.. ОСОБА_5 40427 грн., ОСОБА_6 33 291 грн., ОСОБА_7 31379 грн.. ОСОБА_1 39965 грн., ОСОБА_8 32957 грн., ОСОБА_9 65726 грн. 80 коп. ОСОБА_10 33916 грн., ОСОБА_11 31505 грн., ОСОБА_12 40427 грн., ОСОБА_13 33916 грн., ОСОБА_14 40427 грн., ОСОБА_15 39061 грн., ОСОБА_16 65726 грн., ОСОБА_17 34381 грн., ОСОБА_18 40427 грн., ОСОБА_19 39522 грн., ОСОБА_20 24631 грн., ОСОБА_21 65726 грн. 80 коп., ОСОБА_75 31011 грн, ОСОБА_23 40427 грн,, ОСОБА_24 32757 грн., ОСОБА_25 51000 грн., ОСОБА_26 39522 грн., ОСОБА_27 22189 грн., ОСОБА_28 39967 грн., ОСОБА_29 16298 грн., ОСОБА_30 25398 грн., ОСОБА_31 65726 грн. 80 коп., ОСОБА_32 65726 грн. 80 коп., ОСОБА_33 40427 грн., ОСОБА_34 65726 грн. 80 коп., ОСОБА_35 11331 грн., ОСОБА_36 65726 грн. 80 коп., ОСОБА_37 28020 грн., ОСОБА_38 16289 грн., ОСОБА_39 65726 грн. 80 коп., ОСОБА_40 65726 грн. 80 коп., ОСОБА_41 65726 грн., ОСОБА_42 39967 грн., ОСОБА_43 39521 грн., ОСОБА_44 31 969 грн., ОСОБА_45 32957 грн., ОСОБА_46 65726 грн. 80 коп., ОСОБА_47 65726 грн. 80 коп., ОСОБА_48 40427 грн., ОСОБА_49 29027 грн., ОСОБА_50 39522 грн., ОСОБА_51 30523 грн., ОСОБА_52 НОМЕР_1 , ОСОБА_53 34382 грн., ОСОБА_54 33917 грн., ОСОБА_55 33915 грн., ОСОБА_56 29035 грн., ОСОБА_57 65726 грн. 80 коп., ОСОБА_58 38608 грн., ОСОБА_59 40427 грн., ОСОБА_60 28030 грн., ОСОБА_76 28030 грн., ОСОБА_62 26983 грн., ОСОБА_63 22717 грн., ОСОБА_64 39966 грн., ОСОБА_65 22717 грн., ОСОБА_66 65726 грн., ОСОБА_67 32957 грн., ОСОБА_69 31009 грн., ОСОБА_68 39967 грн., ОСОБА_70 65726 грн., ОСОБА_71 63321 грн. 81 коп., ОСОБА_72 38600 грн., ОСОБА_73 28527 грн., ОСОБА_74 40427 грн. Постановою Апеляційного суду Київської області від 01 квітня 2011 року задоволено апеляційну скаргу Міністерства оборони України, скасовано постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30.01.2009 по справі № 2а-56/09 (№ 2а-554/08) та відмовлено в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. У вересні 2014 року Міністерство оборони України звернулося до Бориспільського міськрайонного суду Київської області із заявою про поворот виконання постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 січня 2009 року у справі № 2а-554/08 за адміністративним позовом ОСОБА_77 та інших до Міністерства оборони України про стягнення грошової компенсації замість продовольчого пайка, в якій просило стягнути з позивачів коштів, які були безпідставно стягнені з Міністерства оборони України за вказаним судовим рішенням у загальному розмірі 3 232 754,37 грн. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 листопада 2014 року заяву Міністерства оборони України задоволено повністю. Поновлено пропущений з поважних причин Міністерством оборони України процесуальний строк звернення до суду з заявою про поворот виконання постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30.01.2009 року по справі №2а-56/2009 (№2а-554/08). Здійснено поворот виконання постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30.01.2009 року в цій справі та стягнуто на користь Міністерства оборони України безпідставно стягнені на користь позивачів кошти. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_73 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати дану ухвалу в частині повороту виконання постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30.01.2009 року в адміністративній справі №2а-56/2009 (№2а554/2008) за адміністративним позовом ОСОБА_73 та інших до Міністерства оборони України про виплату грошової компенсації замість продовольчого пайку та стягнення на користь Міністерства оборони України безпідставно стягнених на користь ОСОБА_73 коштів у сумі 28 527,00 грн та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви в частині стягнення з ОСОБА_73 коштів у сумі 28 527,00 грн - відмовити повністю. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_73 залишено без задоволення, ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київській області від 07.11.2014 року - залишено без змін (суддя-доповідач Файдюк В.В.). Постановою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 05 червня 2020 року касаційну скаргу задоволено частково, ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07.11.2014 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2019 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (Київський окружний адміністративний суд). Постановою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 18 червня 2020 року касаційну скаргу Арнаутова задоволено частково, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2019 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (Шостий апеляційний адміністративний суд). Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року справу № 359/9054/14-а направлено до Шостого апеляційного адміністративного суду. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2020 року справу № 359/9054/14-а прийнято до провадження. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року адміністративну справу № 359/9054/14-а передано на розгляд Київського окружного адміністративного суду. 27 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про поворот виконання та стягнення грошових коштів за скасованою ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07.11.2014 у справі № 359/9054/14-а, в якій просив суд: - здійснити поворот виконання ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07.11.2014 у справі № 359/9054/14-а в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Міністерства оборони України коштів у розмірі 39 965,00 (тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот шістдесят п`ять грн 00 коп.). - стягнути з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 39 965,00 (тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот шістдесят п`ять грн 00 коп.), що були стягнуті на виконання ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07.11.2014 у справі № 359/9054/14-а, з вирахуванням відповідних сум будь-яких податків з доходів та військового збору. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року задоволено заяву ОСОБА_1 про поворот виконання ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07.11.2014 у справі №359/9054/14-а. Здійснено поворот виконання ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07.11.2014 у справі № 359/9054/14-а в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Міністерства оборони України коштів у розмірі 39 965,00 грн. Стягнуто з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 39 965,00 грн., що були стягнуті на виконання ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07.11.2014 у справі № 359/9054/14-а, з вирахуванням відповідних сум податків з доходів та військового збору. Не погодившись з ухвалою суду, відповідач - Міністерство оборони України звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поворот виконання ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07.11.2014 у справі № 359/9054/14-а відмовити, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. 22 вересня 2022 року електронною поштою та 26 вересня 2022 року засобами поштового зв`язку, а також, 27 вересня 2022 року електронною поштою до Шостого апеляційного адміністративного суду від заявника - ОСОБА_1 надійшли клопотання щодо перенесення розгляду справи. Протокольною ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року вищевказані клопотання задоволено та відкладено розгляд справи. 05 жовтня 2022 року електронною поштою та 14 жовтня 2022 року засобами поштового зв`язку до суду апеляційної інстанції від заявника - ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції. Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Так, задовольняючи заяву ОСОБА_1 про поворот виконання ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07.11.2014 у справі №359/9054/14-а, суд першої інстанції виходив з того, що на підставі та на виконання ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07.11.2014 у справі №359/9054/14-а, яка в наступному була скасована постановою вищестоящого суду, з ОСОБА_1 було стягнуто 39965,00 грн., що підтверджується відповідними первинними документами та іншими матеріалами цієї справи та, в розумінні ст. 380 КАС України, є достатньою правовою підставою для застосування повороту виконання вказаної ухвали суду. Колегія суддів погоджується із вищевказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Положеннями статті 380 КАС України визначено порядок повороту виконання судових рішень. Частинами 1-3 вищевказаної статті передбачено, що суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Згідно ч.ч. 4-5 ст. 380 КАС України, питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем. Відповідно до частин 7-9 статті 380 КАС України, якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно із частинами першою - третьою цієї статті, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи за результатами перегляду рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Суд розглядає заяву про поворот виконання, подану відповідно до частин сьомої та восьмої цієї статті, у двадцятиденний строк з дня надходження заяви у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. Поворот виконання рішення - це процесуальна форма захисту прав боржника. Воно можливе лише після набрання судовим рішенням законної сили. Його суть - у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням. Слід зазначити, що системний аналіз вищенаведених приписів процесуального законодавства надає підстави стверджувати, що метою інституту повороту виконання судового рішення є усунення наслідків скасованого рішення суду. Такий інститут спрямований на створення дієвих та ефективних гарантій дотримання прав та законних інтересів добросовісного боржника в разі виконання визнаного згодом судового рішення як помилковим. Як зазначив Конституційний Суд України у Рішенні від 02 листопада 2011 у справі № 13-рп/2011, поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала. Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 24 вересня 2022 року у справі № 818/678/17 вказав, що інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала. Таким чином, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що вирішальною правовою підставою для здійснення повороту судового рішення є скасування чи зміна вищестоящим судом вже виконаних судових рішень, а також реалізація скасованого рішення внаслідок одержання стороною майна. При цьому, передумовою для задоволення заяви про поворот виконання судового рішення у справі про стягнення коштів є встановлення факту перерахування таких коштів згідно рішення суду. Матеріали справи свідчать, що ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07.11.2014 у справі №359/9054/14-а було здійснено поворот виконання постанови Бориспільського міськрайнного суду Київської області від 30.01.2009 у справі № 2а-56/09 (№2а-554/08) та стягнуто на користь Міноборони з ОСОБА_1 кошти в розмірі 39965,00 грн. В подальшому, на виконання вказаної ухвали суду, було видано виконавчий лист, за яким відкрито виконавче провадження №57480170. Державним виконавцем Новозаводського відділу ДВС у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Васильченко А.Г. винесено постанову про закінчення виконавче провадження №57480170, у зв`язку із фактичним виконанням у повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. При цьому, стягнення з ОСОБА_1 на виконання рішення суду у справі №320/9054/14-а від 07 листопада 2014 року коштів у розмірі 39965,00 грн підтверджується платіжними дорученнями від 15.01.2019 №223, від 14.06.2019 №3077, від 05.09.2019 №4394, від 26.09.2019 №4830, витягом з журналу господарських операцій Міністерства оборони України та листом Міністерства оборони України від 18.06.2021 №248/223/185. В апеляційній скарзі Міністерство оборони України стверджує, що у даній справі сторони фактично повернуті у первісне становище, допущення ж оскаржуваним рішенням повороту виконання рішення зумовить повторне безпідставне стягнення з Міністерства оборони України коштів. Даний висновок відповідач ґрунтує на тому, що, на переконання апелянта, матеріали справи містять безумовні докази стягнення з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 39 965,00 грн. у ході виконавчого провадження ВП № 11992845. Колегія суддів не погоджується з вищевказаними доводами апелянта, та вважає їх безпідставними, з огляду на наступне. Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постановах від 05 червня 2020 року та від 18 червня 2020 року у даній справі наголосив на тому, що в матеріалах справи відсутні платіжні документи або банківські виписки, які засвідчують дату перерахування коштів на користь ОСОБА_73 та ОСОБА_4 , суми платежу, реквізити платіжного доручення тощо. В подальшому, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 травня 2021 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року, в задоволенні заяви Міністерства оборони України про поворот виконання постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 січня 2009 року в адміністративній справі № 2а-56/2009 (№ 2а554/2008), відмовлено Постановляючи таку ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що Міноборони не надало належних і допустимих доказів, які б підтверджували здійснення перерахування Позивачам у цій справі коштів на виконання постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 січня 2009 року. При цьому, суд зазначив, що первинні документи і додатки до них, що фіксують факт виконання фінансових та господарських операцій за умови відкриття провадження у таких справах, мають зберігатися до ухвалення остаточного рішення по справі. Посилання апелянта на постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про закінчення виконавчого провадження від 27.05.2009 року ВП № 11992845 та Журнал реєстрації господарських операцій, колегія суддів вважає безпідставними, адже жодних бухгалтерських та/або фінансових документів суду надано не було, а надані апелянтом вищевказані документи не є документами бухгалтерської або фінансової звітності в розумінні чинного законодавства, зокрема, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV, та не підтверджують безпосередньо факту переказу та/або зарахування коштів, тобто, здійснення фактичних виплат ОСОБА_1 . Враховуючи вищевикладене, судом першої інстанції правомірно задоволено заяву ОСОБА_1 про поворот виконання ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07.11.2014 у справі №359/9054/14-а, здійснено поворот виконання даної ухвали суду та стягнуто з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 39 965,00 грн., що були стягнуті на виконання ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07.11.2014 у справі № 359/9054/14-а, з вирахуванням відповідних сум податків з доходів та військового збору. Щодо інших доводів апелянта, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував положення чинного законодавства України при постановленні оскаржуваної ухвали із дотриманням норм процесуального права, а тому підстав для її скасування не вбачається. Відповідно до ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 380 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України. Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р. Судді Аліменко В.О. Кузьмишина О.М. Повний текст постанови виготовлено 21.10.2022 р.