Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/7226/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа №320/7226/21 Суддя (судді) першої інстанції: Леонтович А.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 жовтня 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Ключковича В.Ю., суддів Ганечко О.М., Парінова А.Б., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2022 року, прийнятого у порядку письмового провадження, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просив суд: зобов`язати відповідача зарахувати до стажу роботи як судді, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, службу в лавах Радянської армії з 14.11.1972 по 18.11.1974, тривалістю 2 роки 5 днів, половину строку навчання на денному відділенні Харківського юридичного інституту тривалістю 1 рік і 11 місяців та час праці на посаді члена Донецького обласного суду з 08.07.1987 по 30.07.1990 тривалістю 3 роки 23 дні; зобов`язати відповідача встановити позивачу розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи зі стажу його роботи як судді 41 рік 04 місяці 20 днів, згідно з Розрахунком стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судці у відставці ОСОБА_1 (наданому кадровою службою Апеляційного суду Донецької області відповідно до Додатку 3 до «Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання судцям у відставці органами Пенсійного фонду України», затвердженого 25.01.2008 постановою Правління Пенсійного фонду України №3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2008). Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.05.2022 адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ГУ ПФУ у Київській області подало апеляційну скаргу та вказує, що оскільки суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.05.2022 у справі №320/7226/21 слід скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю. Відповідач вважає, що службу в лавах Радянської армії (14.11.1972-18.11.1974), строк навчання на денному відділенні Харківського юридичного інституту (01.09.1975- 01.07.1979) та періоди роботи на посаді члена Донецького обласного суду (08.07.1987- 30.07.1990) не можуть бути враховані для визначення відсотків суддівської винагороди. Відзив на апеляційну скаргу до Шостого апеляційного адміністративного суду не надходив. Керуючись частинами 1 та 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке. Матеріалами справи підтверджено, що згідно розрахунку стажу судді, наданому кадровою службою суду відповідно до Додатку 3 до Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, до стажу ОСОБА_1 включена: служба в лавах Радянської армії з 14.11.1972 по 18.11.1974, тривалістю 02 роки 00 місяців 05 днів; навчання на денному відділенні Харківського юридичного інституту з 01.09.1975 по 01.07.1979 тривалістю 01 рік 11 місяців 00 днів; працю суддею Калінінського районного народного суду м. Горлівки з 31.03.1980 по 20.06.1982 тривалістю 02 роки 02 місяці 20 днів; працю суддею, Ц-Міського районного народного суду м. Макіївки Донецької області з 21.06.1982 по 07.07.1987 тривалістю 05 років 00 місяців 17 днів; працю членом Донецького обласного суду, з 08.07.1987 по 30.07.1990 тривалістю 03 роки 00 місяців 23 дні; працю суддею Гірницького районного суду м. Макіївки Донець року по 16.01.2002 року тривалістю 11 років 05 місяців 15 днів. Листом відповідача від 26.02.2021 №2074-1460/Я-02/8-1000/21 повідомлено позивача про неможливість зарахування для визначення відсотків суддівської винагороди, періоду роботи на посаді члена Донецького обласного суду. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що неврахування відповідачем до відповідного стажу роботи позивача на посаді судді, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, періодів роботи позивача на посаді члена Донецького обласного суду, половини строку навчання на денній формі в Харківському юридичному інституті, календарного періоду проходження строкової військової служби, і врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді, слід визнати протиправним. Такі дії відповідача мали наслідком неправомірне зменшення відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці при його перерахунку. Отже у відповідача відсутні повноваження щодо неврахування такого стажу, тобто безпідставно вчиняти дії по зменшенню відсоткового розміру суддівської винагороди. Відтак позовні вимоги позивача є обґрунтованими. Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке. На виконання ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частин 1 та 5 ст. 126 Конституції України незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України. Підставою для звільнення судді є, зокрема, подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII) визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд. Згідно з пунктом 2 розділу ХІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453-VI (далі Закон №2453-VI), крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу. Відповідно до частин 1-3 статті 142 Закону №1402-VIII судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року. Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. Як вбачається з матеріалів справи розмір довідчного грошового утримання розраховано з урахуванням стажу судді - 34 роки 4 місяці 23 дні, а саме: період з 31.03.1980 по 07.07.1987 (народний суддя Калінінського районного народного суду м. Горлівка, народний суддя Ц-Міського районного народного суду м. Макіївки), з 31.07.1990 по 16.01.2002 (народний суддя Гірницького районного народного суду м. Макіївки), з 17.01.2002 по 15.09.2017 (суддя апеляційного суду Донецької області). Колегія суддів звертає увагу на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №592/3694/17 про те, що стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання, є єдиним, обраховується та встановлюється (з`ясовується) Вищою радою правосуддя при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується, як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру. Як вбачається з рішення Вищої ради правосуддя №2760/0/15-17 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді апеляційного суду Донецької області у відставку» до стажу роботи, що дає право на звільнення ОСОБА_1 зараховано роботу на посадах: народного судді Калінінського районного народного суду м. Горлівка (31.03.1980-20.06.1982), народного судді Центрально-Міського районного народного суду м. Макіївки 921.06.1982-07.07.1987), судді Донецького обласного суду (08.07.1987-30.07.1990), судді Гірницького районного суду міста Макіівки (31.07.1990-16.01.2002), судді апеляційного суду Донецької області (17.01.2002-15.09.2017). Як зазначено в листі відповідача від 26.02.2021 №2074-1460/Я-02/8-1000/21, період роботи на посаді члена Донецького обласного суду (08.07.1987-30.07.1990) не можуть бути враховані для визначення відсотків суддівської винагороди. Колегія суддів звертає увагу, що матеріали даної справи та матеріали пенсійної справи не містять доказів звернення ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Київській області щодо зарахування позивачу до стажу роботи на посаді судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці періоди служби в лавах Радянської армії з 14.11.1972 по 18.11.1974, тривалістю 2 роки 5 днів, половину строку навчання на денному відділенні Харківського юридичного інституту тривалістю 1 рік і 11 місяців. Відтак, колегія суддів вважає, що такі є передчасними, оскільки відповідач, як вбачається з матеріалів справи, не врахував до стажу роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання роботу ОСОБА_1 на посаді члена Донецького обласного суду (08.07.1987-30.07.1990), з приводу чого колегія суддів зазначає наступне. За приписами ст 29 та ч. 1 ст. 30 Закону України «Про судоустрій України» від 05.06.1981 №2022-X апеляційні суди діють в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, якщо інше не передбачено законом. У назві апеляційних судів використовується назва населених пунктів, в яких вони знаходяться. Апеляційні суди складаються з обраних Верховною Радою України безстроково чи призначених Президентом України у межах п`ятирічного строку суддів. Колегія суддів звертає увагу відповідача на зазначену норму та вказує, що посада ОСОБА_1 як члена Донецького обласного суду є саме посадою судді, отже ГУ ПФУ в Київській області прийшов до помилкового висновку, що така не відносить до посад, визначених приписами ст. 137 Закону №1402-VIII. Згідно абзацу 4 пункту 34 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону №1402-VIII, судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання). Таким чином, при обчисленні стажу роботи на посаді судді підлягають застосуванню норми законодавства, які були чинними на день призначення (обрання) відповідного судді. За правилами ч. 1 ст. 120 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453-VI (далі - Закон №2453-VI) суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 135 цього Закону, має право подати заяву про відставку. Згідно із вимогами статті 135 Закону №2453-VI до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу. Водночас, відповідно до пункту 11 Перехідних положень Закону №2453-VI, в редакції чинній до 28.03.2015, судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом. До набрання чинності Законом №2453-VI зазначені правовідносини регулювались Законом України «Про статус суддів» від 15.12.1992 №2862-ХІІ (далі - Закон №2862-ХІІ). Відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону №2862-ХІІ кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов`язків за власним бажанням або у зв`язку з закінченням строку повноважень. Абзацом 2 ч. 4 ст. 43 Закону №2862-ХІІ передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років. З огляду на вищевказане, колегія суддів вважає за необхідне застосувати приписи ч. 2 ст. 9 КАС України та визнати протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу в зарахуванні до стажу роботи на посаді судді роботу членом Донецького обласного суду з 08.07.1987 по 30.07.1990 (03 роки 00 місяці 23 дні) та зобов`язати відповідача зарахувати позивачу до стажу роботи на посаді роботу членом Донецького обласного суду з 08.07.1987 по 30.07.1990 (03 роки 00 місяці 23 дні), та зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу щомісячного грошового утримання судді у відставці з врахуванням фактично виплачених сум та зарахування стажу роботи, який дає право на відставку: роботу членом Донецького обласного суду з 08.07.1987 по 30.07.1990 (03 роки 00 місяці 23 дні). Як наслідок, стаж роботи ОСОБА_1 на посаді судді за наслідком врахування до нього роботу членом Донецького обласного суду становитиме 37 років 05 місяців 11 днів (34 роки 04 місяці 23 дні + 03 роки 00 місяці 23 дні). Отже, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги відповідача частково знайшли своє підтвердження під час перегляду даної справи в суді апеляційної інстанції. Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. У відповідності до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку, що наявні підстави для зміни мотивувальної та резолютивної частини оскаржуваного рішення. Керуючись ст.ст. 242-245, 308, 311, 315, 317, 321-322, 325, 328-329 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області задовольнити частково. Рішення на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2022 року змінити в мотивувальній та резолютивній частині. Викласти резолютивну частину на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2022 року в наступній редакції: «Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Визнати протиправними дій Головного Управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні до стажу роботи на посаді судді роботу членом Донецького обласного суду з 08.07.1987 по 30.07.1990 (03 роки 00 місяці 23 дні). Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді роботу членом Донецького обласного суду з 08.07.1987 по 30.07.1990 (03 роки 00 місяці 23 дні). Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з врахуванням стажу роботи членом Донецького обласного суду з 08.07.1987 по 30.07.1990 (03 роки 00 місяці 23 дні), який дає право на відставку та фактично виплачених сум. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.» Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя В.Ю. Ключкович Судді О.М. Ганечко А.Б. Парінов