Постанова 4854 № 420/23549/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 жовтня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/23549/21 Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С.О. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Джабурія О.В. суддів - Вербицької Н.В. - Кравченка К.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційними скаргами Одеської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 липня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), Офісу Генерального прокурора, Одеської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішення №47 від 13.09.2021 року, наказу №2322к від 20.10.2021 року, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ 25 листопада 2021 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) (надалі відповідач-1), Офісу Генерального прокурора (надалі відповідач-2), Одеської обласної прокуратури (надалі відповідач-3), в якому позивач просить: - визнати протиправним та скасувати Рішення П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратури з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) №47 від 13 вересня 2021 року «Про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки», ухвалене п`ятнадцятою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих)»; - визнати протиправним та скасувати наказ керівника Одеської обласної прокуратури №2322к від 20 жовтня 2021 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 Одеської області та органів прокуратури; - поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора, рівнозначній посаді прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 Одеської області, а саме на посаді прокурора Приморської окружної прокуратури міста Одеси, або іншої окружної прокуратури (за його згодою), та органах прокуратури з 01 листопада 2021 року; - стягнути з Одеської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу до дня поновлення на посаді; - допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на посаді у відносинах публічної служби, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах стягнення за один місяць; - судові витрати покласти на відповідачів. В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що 02.11.2020 року ОСОБА_1 складав іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки та через технічні причини (неналежно працювала комп`ютерна техніка) набрав 91 бал, що є нижчім від прохідного, який дорівнював 93 балам. Позивач вказує, що під час проходження іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички, на останніх хвилинах відведеного часу для складання іспиту відбувся технічний збій у роботі програми, а саме, подвійне зображення переліку відповідей та затримка під час підтвердження обраних відповідей, що вплинуло на результати іспиту. Також, позивач наголошує, що 18 листопада 2020 року прийнято рішення про задоволення заяви позивача, визнання недійсним результатів іспиту та внесення його до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки. Одночасно прийнято рішення про призначення нової дати складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки. Разом з тим, позивач звертає увагу, що після 17.11.2020 року та до часу звільнення позивача з посади прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 Одеської області, тобто до 01.11.2021 року, майже рік, будь-якої дати складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички для позивача не було призначено, позивач продовжував працювати на посаді прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 Одеської області. Надалі, як вказує позивач, за результатами засідання 13.09.2021 року П`ятнадцятою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) складено протокол №11, яким вирішено, відповідно до вимог п.п.13, 16, 17 розділу II Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 року №113-ІХ та пунктів 6, 8 розділу І, пункту 6 розділу III Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 року №221, ухвалити рішення про неуспішне проходження атестації прокурорами, які за результатами іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності і навички із використанням комп`ютерної техніки набрали менше 93 бали, в тому числі і щодо позивача. Також, П`ятнадцятою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) за результатами засідання 13.09.2021 року було винесено рішення №47 про неуспішне проходження прокурором атестації, яке було підставою для прийняття керівником Одеської обласної прокуратури Наказу №2322к від 20 жовтня 2021 року, яким позивача звільнено з посади прокурора Одеської місцевої прокуратури №3. На переконання позивача, зазначені рішення кадрової комісії та наказ керівника Одеської обласної прокуратури про звільнення є протиправними, необґрунтованими та такими, що порушують конституційні права позивача, а тому підлягають скасуванню. Одеська обласна прокуратура не погоджується з позовними вимогами ОСОБА_1 , вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та зазначає, що при виданні наказу про звільнення ОСОБА_1 , Одеська обласна прокуратура діяла в межах повноважень та у спосіб, визначений Законом №113-ІХ, тобто на підставі відповідних норм матеріального права, які є чинними та неконституційними не визнавались. Відповідач-3 вказує, що звільнення прокурора є в даному випадку безальтернативним наслідком прийняття кадровою комісією рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. При цьому, як зазначає відповідач-3, зміна редакції пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ (шляхом виключення з тексту вказаної правової норми посилання на звільнення у разі неуспішного проходження атестації з посади прокурора саме на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України «Про прокуратуру») не вплинула та не могла вплинути на обсяг прав ОСОБА_1 . Також, відповідач-3 наголошує, що Закон №113-ІХ та Порядок визначають процедуру атестації прокурорів та слідчих, встановлюють рівні умови її проходження та наслідки неуспішного проходження, а саме звільнення з посади прокурора. Ураховуючи викладене, на переконання відповідача-3, поновлення позивача, який неуспішно пройшов атестацію на посаді в органах прокуратури та усупереч конституційному принципу рівності громадян надасть йому привілеї перед іншими прокурорами, які успішно пройшли атестацію. За таких умов, на переконання Одеської обласної прокуратури, оскаржуваний наказ про звільнення прийнято належним суб`єктом у межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства, а тому вимоги позивача про скасування цього наказу не підлягають задоволенню. Офіс Генерального прокурора не погоджується з заявленими позовними вимогами та зазначає, що позивачем надано персональну згоду на те, що у разі прийняття кадрового комісією рішення про неуспішне проходження атестації, його буде звільнено на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону №1697-VІІ (відповідно до вимог підпункту 2 пункту 19 розділу II Закону №113-ІХ). Така згода є усвідомлення наслідків неуспішного проходження атестації. За таких умов, відповідач-2 вважає, що подання заяви - право прокурора, а не обов`язок, а оскарження умов її подання безпідставне, оскільки прокурор діяв у межах закону з дотриманням вимог Порядку проходження прокурорами атестації у рамках реформування органів прокуратури. Відповідач-2 звертає увагу, що ОСОБА_1 успішно склав іспит у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора (перший етап атестації) та його допущено до наступного етапу атестації - іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички із використанням комп`ютерної техніки. Водночас, 02.11.2020 року за наслідками складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки (другий етап атестації) ОСОБА_1 набрав 91 бал, що з урахуванням наказу виконувача обов`язків Генерального прокурора від 07.10.2020 року №474, є менше прохідного балу (93) для успішного складання іспиту. Відповідач-2 вказує, що ці результати відображені у відомості про результати складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, про що позивач ознайомлений шляхом проставлення особистого підпису. У примітках до цієї відомості будь-які зауваження з боку позивача щодо процедури та порядку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки не зазначено. Відомість також підписана головою та секретарем кадрової комісії. Також, відповідач-2 звертає увагу, що позивачем було завершено тестування під час другого етапу атестації та фактично використано своє право проходження відповідного етапу атестації. Крім цього, як вказує відповідач-2, на момент складання 03.11.2020 року позивачем іспиту будь-яких технічних проблем, пов`язаних із проведенням тестування, встановлено не було. Також, позивач не звертався зі скаргами до членів комісії щодо неналежного функціонування комп`ютерної техніки під час самого іспиту, а подав відповідну заяву після його здачі та отриманого негативного результату. Відповідач-2 наголошує, що Комісією приймалося процедурне, а не остаточне (про успішне/неуспішне проходження атестації) та про призначення нового часу (дати) складання цього іспиту без визначення конкретної дати. При цьому, як вказує відповідач-2, жодною нормою законодавства не передбачені строки, протягом яких повинні бути призначені нові час і дата складання іспиту. Визначення такої дати (часу) є дискреційними повноваженнями кадрових комісій. Також, підстав для повторного проходження позивачем тестування Комісією №15 не встановлено. Враховуючи викладене, на переконання відповідач-2, Комісією №15, відповідно до вимог пунктів 13, 16, 17 розділу II Закону № 113-1Х, пункту 6 розділу 1, пунктів 5, 6 розділу ІІІ Порядку №221, прийнято законне та обґрунтоване рішення від 13.09.2021 року №47 про неуспішне проходження позивачем атестації. Справу розглянуто в порядку письмового провадження. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 липня 2022 року позов ОСОБА_1 до П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), Офісу Генерального прокурора, Одеської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішення №47 від 13.09.2021 року, наказу №2322к від 20.10.2021 року, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення №47 від 13 вересня 2021 року «Про неуспішне проходження прокурором атестації», ухвалене П`ятнадцятою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих)» відносно прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 Одеської області ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано наказ керівника Одеської обласної прокуратури №2322к від 20 жовтня 2021 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 Одеської області та органів прокуратури. Поновлено ОСОБА_1 в органах прокуратури України на рівнозначній посаді прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 Одеської області, а саме на посаді прокурора Приморської окружної прокуратури міста Одеси або іншої окружної прокуратури (за його згодою) - з 21 жовтня 2021 року. Стягнуто з Одеської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 66 429,70 грн. (шістдесят шість тисяч чотириста двадцять дев`ять гривень сімдесят копійок). Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні нуль копійок). Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Одеської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні нуль копійок). Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 в органах прокуратури України на рівнозначній посаді прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 Одеської області, а саме на посаді прокурора Приморської окружної прокуратури міста Одеси або іншої окружної прокуратури (за його згодою) - з 21 жовтня 2021 року. Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення з Одеської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 7 517,05 грн. (сім тисяч п`ятсот сімнадцять гривень п`ять копійок). Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, Одеська обласна прокуратура подала апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 липня 2022 року в частині задоволених вимог та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі. Апелянт вважає, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми процесуального права та неправильно застосовані норми матеріального права та не в повному обсязі з`ясовані всі обставини, які мають значення для розгляду справи, а тому, на думку апелянта, є всі підстави для скасування рішення. Крім того, Офісом Генерального прокурора також подана апеляційна скарга на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 липня 2022 року. Апелянт просить скасувати зазначене рішення суду в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню через невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Згідно до вимог ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав. КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 07 липня 2012 року працював в органах прокуратури Одеської області. Наказом прокурора Одеської області №322к від 08 лютого 2019 року ОСОБА_1 призначено на посаду прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 Одеської області. 22 липня 2020 року, Генеральним прокурором видано наказ №239 «Про створення п`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих)», який затверджено її склад (т.1 а.с.77-78). Наказом Офісу Генерального прокурора №424 від 10 вересня 2020 року, з метою здійснення атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) створено третю кадрову комісію обласних прокуратур (т.1 а.с.79-80). Відповідно до Графіку, затвердженого рішенням першої, другої, третьої та четвертої кадрових комісій обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 09 жовтня 2020 року (оприлюднений на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора - https://www.gp.gov.ua/ua/st_at_mis), ОСОБА_1 успішно пройшов перший етап атестації - складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. 27 жовтня 2020 року рішенням Першої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) затверджено графік проходження другого етапу атестації - складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, яким для позивача визначено дату 02 листопада 2020 року. За наслідками складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки ОСОБА_1 набрав 91 балів, що є менше прохідного (93) для успішного складання іспиту (т.2 а.с.60-61). 02 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернувся із письмовою заявою на ім`я голови Третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів про надання можливості повторно пройти тестування, в якій зазначив про некоректну роботу комп`ютерної техніки та про різке погіршення стану самочуття під час складання тестування. Комп`ютерна техніка на відведеному персональному комп`ютері функціонувала некоректно, що виражалося у повільному переключенні сторінок на наступне питання, а курсор миші реагував лише з другої-третьої спроби, що унеможливило обрання відповіді з першої спроби так як мишка-маніпулятор не реагувала. Позивач вважає, що різке погіршення стану здоров`я було викликане саме від хвилювання, що техніка некоректно працює та спливає час проходження тестування (т.1 а.с.202). Згідно порядку денного, протоколу засідання Третьої кадрової комісії з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) №10 від 17 листопада 2020 року, про розгляд заяв осіб, що не набрали 93 бали під час складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки 2 листопада 2020 року, розглянуто заяву позивача, щодо різних обставин, які могли суттєво вплинути на результати іспиту, та комісією встановлено наступне: Члени комісії ознайомились з судовою практикою щодо підстав задоволення позовів прокурорів регіональних прокуратур, зокрема у зв`язку з тим, що відповідач (Офіс Генерального прокурора) не надав інформацію, яка підтверджує обробку результатів тестування позивача та збереження результатів виконання ним завдань. Станом на 17.11.2020 року на запит третьої кадрової комісії через Департамент кримінально-правової політики та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора (лист 3 18/2/3-890вн-20 від 04.11.2020 року) до ТОВ «Сайметрікс Україна» (лист Департаменту №06/2/17-150вих-20 вирішили: відповідно до п.7 Розділу І Порядку проходження прокурорами атестації призначити нову дату складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички для ОСОБА_1 , оскільки технічні причини могли негативно вплинути на об`єктивний результат його тестування. Голосували: «за» - одноголосно.» (т.1 а.с.39-42). Наказом Генерального прокурора від 17 листопада 2020 року додатково створено 10 кадрових комісій обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих): П`яту (наказ №537), Шосту (наказ №538), Сьому (наказ №539), Восьму (наказ №540), Дев`яту (наказ №541), Десяту (наказ №542), Одинадцяту (наказ №543), Дванадцяту (наказ №544), Тринадцяту (наказ №545) та Чотирнадцяту (наказ №546). Наказом Одеської обласної прокуратури №694к від 12 березня 2021 року, у зв`язку з припиненням функціонування місцевих прокуратур Одеської області і початком роботи окружних прокуратур Одеської області з 15 березня 2021 року відповідно до Наказу Генерального прокурора «Про день початку роботи окружних прокуратур» №40 від 17.02.2021 року, а також не проходженням атестації, тимчасово визначено робоче місце у Приморській окружній прокуратурі міста Одеси, у тому числі, прокурору Одеської місцевої прокуратури №3 Одеської області ОСОБА_1 (т.1 а.с.35-36). Наказом Генерального прокурора №236 від 16 липня 2021 року визнано такими, що втратили чинність, накази Генерального прокурора про створення кадрових комісій обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Першої, Другої, Третьої та Четвертої комісій (т.1 а.с.75). Наказом Генерального прокурора №238 від 21 липня 2021 року «Про визнання такими, що втратили чинність, наказів Генерального прокурора про створення кадрових комісій обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих)», припинено діяльність інших кадрових комісій з П`ятої по Дванадцяту. 15 листопада 2021 року наказом Генерального прокурора №357 «Про визнання такими, що втратили чинність, наказів Генерального прокурора про створення кадрових комісій обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих)» припинено діяльність Тринадцятої та П`ятнадцятої кадрових комісій. Згідно протоколу №8 від 28 серпня 2021 року засідання П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) члени п`ятнадцятої кадрової комісії проголосували проти включення до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки ОСОБА_1 (т.2 а.с.1-40). 13 вересня 2021 року П`ятнадцятою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) прийнято Рішення №47 «Про неуспішне проходження прокурором атестації», відповідно до якого, враховуючи те, що прокурор Одеської місцевої прокуратури №3 Одеської області ОСОБА_1 за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки набрав 91 бал, що є менше прохідного балу (93) для успішного складання іспиту, встановленого наказом виконувача обов`язків Генерального прокурора від 07 жовтня 2020 року №474 «Про встановлення прохідного бала для успішного складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки під час атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), а також оприлюднення зразка тестових питань (завдань) та правил складання іспиту» він не допускається до етапу проходження співбесіди та припиняє участь в атестації (т.1 а.с.33). З вказаним Рішенням №47 від 13 вересня 2021 року позивач ознайомився 01 листопада 2021 року, що підтверджується підписом позивача. Наказом керівника Одеської обласної прокуратури №2322к від 20 жовтня 2021 року позивача звільнено з 29 жовтня 2021 року з посади прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 Одеської області та органів прокуратури на підставі рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації (підпункт 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури») (т.1 а.с.34). Не погоджуючись з рішенням П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) №47 від 13 вересня 2021 року «Про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки» та наказом керівника Одеської обласної прокуратури №2322к від 20 жовтня 2021 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 Одеської області та органів прокуратури, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду. ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень. Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає та враховує наступне. Спірні правовідносини виникли з питання правомірності прийнятого рішення П`ятнадцятою кадровою комісією щодо неуспішного проходження позивачем атестації та правомірності його звільнення на підставі вказаного рішення. Регламентуються спірні правовідносини Законом України «Про прокуратуру», «Прикінцевими і перехідними положеннями» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 року №113-ІХ, Порядком роботи кадрових комісій, затвердженого наказом Генерального прокурора від 17.10.2019 року №233 (зі змінами), Порядком проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 року №221. Статтею 7 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції Закону України №113-ІХ) визначено, що систему прокуратури України становлять: Офіс Генерального прокурора; обласні прокуратури; окружні прокуратури; Спеціалізована антикорупційна прокуратура. «Прикінцевими і перехідними положеннями» Закону України №113-ІХ встановлено, зокрема, до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури (п.3). З дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі п.9 ч.1 ст.51 Закону України «Про прокуратуру» (п.6). Прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом (п.7). Атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором (п.9). Прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації (п.10). Таким чином, законодавець з зв`язку з реформуванням органів прокуратури визначив процедуру цього реформування, у тому числі щодо дій, які мають здійснити працівники прокуратури з метою подальшого проходження служби в органах прокуратури. На виконання п.10 «Прикінцевих і перехідних положень» Закону України №113-ІХ, п.9, п.10 Порядку №221 позивач подав заяву про намір проходження атестації. Подаючи заяву про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та намір пройти атестацію, позивач був ознайомлений з умовами та процедурами проведення атестації та погодився на їх застосування. Згідно з пунктом 11 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур. Пунктом 14 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису. Порядком №221 визначено, що атестація прокурорів - це встановлена розділом II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX і цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур. Відповідно до Порядку атестація включає такі етапи: 1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора;2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки; 3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання. Відповідно до пунктів 2,4 Порядку №221 атестація прокурорів Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних, місцевих прокуратур та військових прокуратур проводиться відповідними кадровими комісіями. Порядок роботи, перелік і склад кадрових комісій визначаються відповідними наказами Генерального прокурора. Відповідно до пункту 11 Порядку №221 особиста участь прокурора на всіх етапах атестації є обов`язковою. Перед кожним етапом атестації прокурор пред`являє кадровій комісії паспорт або службове посвідчення прокурора. У разі неявки прокурора для проходження відповідного етапу атестації у встановлені кадровою комісією дату, час та місце, кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями прозоро та публічно у присутності прокурора, який проходить атестацію. Предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора (у тому числі загальних здібностей та навичок); 2) професійної етики та доброчесності прокурора. Пунктами 6-8 розділу I Порядку № 221 визначено, що атестація включає в себе три етапи: 1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора; 2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки; 3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання. За результатами атестації прокурора відповідна кадрова комісія ухвалює одне із таких рішень: 1) рішення про успішне проходження прокурором атестації; 2) рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Форми типових рішень визначені у додатку 1 до цього Порядку. Пунктом 7 розділу I Порядку №221 (із змінами згідно з наказом Генерального прокурора від 03.06.2021 року №178) передбачено, що повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних чи інших причин, які не залежали від членів комісії та прокурора, або ж у разі скасування судом рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації комісія призначає новий час (дату) складання прокурором відповідного іспиту чи проведення з ним співбесіди. Пунктами 1, 2, 4, 5, 6, розділу III Порядку №221 (із змінами згідно з наказом Генерального прокурора від 03.06.2021 року №178) установлено, що у разі набрання прокурором за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора кількості балів, яка дорівнює або є більшою, ніж прохідний бал, прокурор допускається до складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки. Кадрова комісія формує графік складання іспитів. Графік із зазначенням прізвища, імені та по батькові прокурора, номера службового посвідчення, інформації про дату, час та місце проведення тестування оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за п`ять календарних днів до дня складання іспиту. Кадрова комісія може прийняти рішення про складання прокурорами іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора та іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки в один день. Тестування проходить автоматизовано з використанням комп`ютерної техніки у присутності членів відповідної кадрової комісії. Згідно із приписами пункту 1 Порядку №233 порядок роботи кадрових комісій, що здійснюють свої повноваження на підставі пункту 11, підпункту 7 пункту 22 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», Закону України «Про прокуратуру», визначається цим Порядком та іншими нормативними актами. Таким чином, у зв`язку з реформуванням органів прокуратури та створення Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних прокуратур Закон №113-ІХ визначив успішне проходження прокурорами атестації як необхідну і обов`язкову умову для переведення до них з раніше діючих Генеральної прокуратура України, регіональних, місцевих прокуратур. При цьому визначення порядку проходження прокурорами атестації, порядків утворення, визначення складу, періоду та порядку роботи кадрових комісій, які безпосередньо проводять атестацію, віднесено до повноважень Генерального прокурора. Сама процедура атестації складається з послідовних етапів, одним з яких є складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки. Прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до наступного етапу атестації (іспиту або співбесіди) та припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації є підставою для видання наказу про звільнення відповідного прокурора з посади та органів прокуратури на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України «Про прокуратуру» Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Однак з цього правила є виняток, визначений в реченні другому пункту 7 розділу I Порядку №221, а саме, якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних чи інших причин, які не залежали від членів комісії та прокурора, або ж у разі скасування судом рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації комісія призначає новий час (дату) складання прокурором відповідного іспиту чи проведення з ним співбесіди. ОБҐРУНТУВАННЯ ДОВОДІВ СТОРІН Як було вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач успішно склав іспит з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, унаслідок чого був допущений до етапу складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки. Однак, 02.11.2020 року при складенні іспиту на загальні здібності та навички позивач набрав 91 балів, що є меншим за прохідний бал

93. При цьому, позивач 02 листопада 2020 року звернувся із письмовою заявою на ім`я голови Третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів про надання можливості повторно пройти тестування, в якій зазначив про некоректну роботу комп`ютерної техніки та про різке погіршення стану самочуття під час складання тестування. Комп`ютерна техніка на відведеному персональному комп`ютері функціонувала некоректно, що виражалося у повільному переключенні сторінок на наступне питання, а курсор миші реагував лише з другої-третьої спроби, що унеможливило обрання відповіді з першої спроби так як мишка-маніпулятор не реагувала. Позивач вважає, що різке погіршення стану здоров`я було викликане саме від хвилювання, що техніка некоректно працює та спливає час проходження тестування. Слід відзначити, що як Порядок №221, так і Порядок №233 визначають, що при виникненні у прокурора зауважень чи скарг на процедуру проведення атестації він має звертатись саме до голови або секретаря комісії, що позивач в даному випадку і зробив. Колегія суддів зазначає, що у протоколі №10 засідання Третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 17.11.2020 року зазначено наступне: «Члени комісії ознайомились з судовою практикою щодо підстав задоволення позовів прокурорів регіональних прокуратур, зокрема у зв`язку з тим, що відповідач (Офіс Генерального прокурора) не надав інформацію, яка підтверджує обробку результатів тестування позивача та збереження результатів виконання ним завдань». Третя кадрова комісія з атестації прокурорів обласних прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) одноголосно вирішила наступне: «відповідно до п.7 Розділу І Порядку проходження прокурорами атестації призначити нову дату складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички для ОСОБА_1 , оскільки технічні причини могли негативно вплинути на об`єктивний результат його тестування». Проте, конкретної дати складання іспиту комісія не визначила, що в принципі не суперечить вимогам Порядку №221, який передбачає, що визначення дати іспиту відбувається шляхом складання графіків складання іспитів, які оприлюднюються на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора). Рішення Третьої кадрової комісії, оформлене протоколом №10 від 17.11.2020 року, і дотепер є чинним. Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень («що вирішено вирішено і не має переглядатися до безмежності»). Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів «доброго врядування» і «належної адміністрації» (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до «якості» закону). Наприклад, у справі «Олександр Волков проти України» (Oleksandr Volkov v. Ukraine) від 9 січня 2013 року, заява № 21722/11, порушення принципу юридичної визначеності було констатоване Європейським судом з прав людини з огляду на відсутність у законодавстві України положень щодо строків давності притягнення судді до відповідальності за порушення присяги, в контексті дотримання вимог «якості закону» при перевірці виправданості втручання у права, гарантовані статтею 8 Конвенції. Принцип правової визначеності охоплює такі загальноправові категорії, як «непорушність прав», «якість та точність закону», «стабільність та остаточність судових рішень», «законні очікування», на які спирається практика Європейського суду з прав людини, як і практика Верховного Суду. Вказано, що саме передбачуваність є основою одного з фундаментальних, основоположних для реалізації захисту прав та інтересів кожної особи принципу правової визначеності, який, у свою чергу, є однією зі складових частин принципу верховенства права, керівною засадою під час здійснення адміністративними органами своїх владних обов`язків та повноважень. Правова визначеність є універсальним правовим началом, дія якого поширюється на такі важливі сфери правовідносини між державою й особою, як реалізація та забезпечення прав і свобод людини і громадянина, встановлення юридичної відповідальності, підстав та порядку притягнення до неї, недопустимість дій та бездіяльності, спрямованих на безпідставне обмеження прав і свобод людини, встановлення пропорційності застосованих до особи обмежень, здійснення повноважень органами державної влади в межах, визначених Конституцією і законами України. У подальшому наказом Генерального прокурора №236 від 16 липня 2021 року визнано такими, що втратили чинність, накази Генерального прокурора про створення кадрових комісій обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Першої, Другої, Третьої та Четвертої комісій, і Третя кадрова комісія припинила свою діяльність, а наказом від 16.07.2021 року №239 створено П`ятнадцяту кадрову комісію обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих). При цьому, згідно протоколу засідання П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) №8 від 28 серпня 2021 року члени п`ятнадцятої кадрової комісії проголосували проти включення до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки ОСОБА_1 . Отже, колегія суддів зазначає, що не скасовуючи і не змінюючи чинного рішення про призначення позивачу нової дати складання іспиту на загальні здібності та навички, П`ятнадцята кадрова комісія повторно вирішила питання, яке вже було вирішено 17.11.2020 року Третьою кадровою комісією, порушивши при цьому принцип правової визначеності та правомірних очікувань. Колегія суддів вважає, що Закон №113-ІХ, Порядок №221 та Порядок №233 не наділяють кадрову комісію повноваженнями за тими ж самими обставинами ревізувати (переглядати) власне рішення або рішення попередньої кадрової комісії щодо призначення прокурору нового часу (дати) складання відповідного іспиту чи проведення з ним співбесіди, як і не передбачають вчинення кадровою комісією повторно дій щодо визначення підстав для призначення нового часу (дати) складання іспиту чи проведення співбесіди, як не передбачають і права комісії або дій по вирішенню питання, чи включати до графіку складання іспитів прокурора, щодо якого вже прийнято рішення про призначення йому нової дати складання іспиту. Оскільки законом не передбачено можливість повторного прийняття рішення з одного і того ж питання, посилання представника відповідача на те, що це не заборонено законом не ґрунтується на приписах Конституції України. Третьою кадровою комісією було розглянуто заяву позивача та прийнято з цього приводу рішення, оформлене протоколом №10 від 17.11.2020 року, яким заяву вирішено по суті, а отже кадровою комісією реалізовано свої повноваження. Колегія суддів наголошує, що за змістом Порядків №221 та №233 прокурор, включений до оприлюдненого в установленому порядку графіка складання іспиту (графіка складання іспитів), продовжує проходити атестацію до ухвалення кадровою комісією рішення про успішне або неуспішне проходження ним атестації. Таке рішення ухвалюється кадровою комісією за підсумками кожного з етапів атестування, у том числі в разі, якщо прокурор на іспиті набрав бал, менший за прохідний, проте якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних чи інших причин, які не залежали від членів комісії та прокурора, то обов`язком комісії є призначення нового часу (дати) складання прокурором відповідного іспиту чи проведення з ним співбесіди. На думку суду першої інстанції, з якою погоджується суд апеляційної інстанції, у цьому випадку єдиним можливим правомірним варіантом дій П`ятнадцятої кадрової комісії було визначити позивачу конкретну дату складання іспиту на загальні здібності та навички і скласти відповідний графік складання іспитів із включенням до нього позивача. Утім, кадрова комісія, не зважаючи на чинне рішення першої кадрової комісії, оформлене протоколом №10 від 17.11.2020 року, безпідставно прийняла протилежне за змістом рішення про не включення позивача до графіку на складання іспиту на загальні здібності та навички та рішення про неуспішне проходження позивачем атестації. Доводи сторони відповідачів про те, що прийняті як Третьою, так і П`ятнадцятою кадровими комісіями рішення про призначення позивачу нової дати складення іспиту та про відмову включати його до графіку складання іспитів є процедурними і приймаються більшістю присутніх членів комісії, з чого він висновує правомірність дій і рішень П`ятнадцятої кадрової комісії, колегія суддів вважає неспроможними з наведених вище мотивів. Також, колегія суддів відхиляє посилання апелянтів на правові висновки, викладені Верховним Судом у постановах від 21.09.2021 року у справі №200/5038/20-а, від 21.09.2021 року у справі №160/6204/20, від 24.09.2021 року у справі №160/6596/20, від 24.09.2021 року у справі №140/3790/19, від 24.09.2021 року у справі №280/4314/20, від 29.09.2021 року у справі №440/2682/20, від 20.10.2021 року у справі №420/4196/20 та від 20.10.2021 року у справі №280/25298/19, оскільки обставини у зазначених справах суттєво відрізняються від обставин у цій справі, яка розглядається. Зокрема, у розглянутих Верховним Судом справах, на відміну від цієї, кадрові комісії не встановлювали технічної неможливості складання іспиту та не приймали рішень про призначення прокурору нової дати іспиту. Натомість саме наявність чинного рішення кадрової комісії, яким позивачу призначено нову дату іспиту (хоча і без визначення конкретної календарної дати) у зв`язку з технічними проблемами є вирішальною у даному спірному випадку. Отже, П`ятнадцята кадрова комісія при прийнятті рішення №47 від 13 вересня 2021 року діяла з перевищенням власних повноважень та не на підставі Порядків №221 та №233, унаслідок чого позбавила позивача можливості скласти згаданий іспит та прийняла оскаржене у цій справі рішення про неуспішне проходження позивачем атестування, яке з огляду на викладені висновки суду є протиправним. Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправним і скасування рішення П`ятнадцятої кадрової комісії №47 від 13 вересня 2021 року про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 є обґрунтованими і підлягають задоволенню. При цьому, суд враховує також й те, що згідно з пунктом 7 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-ІХ (у редакції Закону України від 15.06.2021 року №1554-IX), положення щодо проходження атестації поширюються на прокурорів та слідчих органів прокуратури, які, зокрема, звільнені з органів прокуратури у зв`язку з настанням підстав, передбачених підпунктами 1 і 2 пункту 19 цього розділу, щодо яких набрало законної сили рішення суду про поновлення на посаді прокурора у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, у тому числі у разі прийняття судом рішення про поновлення на посаді прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. Пунктом 7 розділу І, пунктом 3-2 розділу V Порядку №221 (із змінами, внесеними згідно з наказом Генерального прокурора від 03.06.2021 року №178) передбачено, що у разі скасування судом рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації комісія призначає новий час (дату) складання прокурором відповідного іспиту чи проведення з ним співбесіди. У разі скасування судом рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурор, якого поновлено на посаді чи рішення про звільнення якого з посади за наслідками атестації не приймалось з підстав, визначених законодавством України, допускається кадровою комісією до проходження того етапу атестації, за результатами якого кадровою комісією прийнято відповідне рішення. Отже, на підставі наведеного, колегія суддів вважає, що безальтернативним наслідком скасування рішення П`ятнадцятої кадрової комісії №47 від 13.09.2021 року про неуспішне проходження атестації прокурором Одеської місцевої прокуратури №3 Одеської області має бути призначення кадровою комісією позивачу нової дати складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки. Стосовно позовних вимог про визнання протиправним і скасування наказу керівника Одеської обласної прокуратури №2322к від 20.10.2021 року про звільнення позивача з посади прокурора та поновлення позивачки на посаді прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 Одеської області та органів прокуратури, колегія суддів зазначає наступне. Оскаржений наказ прийнято на підставі рішення П`ятнадцятої кадрової комісії №47 від 13.09.2021 року про неуспішне проходження позивачем атестації та згідно з підпунктом 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури». Так, підпунктом 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві положення» Закону №113-ІХ (у редакції Закону України від 15.06.2021 року №1554-IX) визначено, що прокурори та слідчі органів прокуратури «...» звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора за умови настання такої підстави, як рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації. Таким чином, неуспішне проходження прокурором атестації є самостійною і самодостатньою підставою для його звільнення з посади. При цьому, фактичною підставою, юридичним фактом для звільнення слугує рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації. Отже, оскільки судом першої інстанції у цій справі вірно визнано протиправним рішення П`ятнадцятої кадрової комісії №47 від 13.09.2021 року про неуспішне проходження позивачем атестації, тобто воно відсутнє як юридичний факт, необхідний для звільнення позивача з посади, то й оскаржений наказ, який прийнятий на підставі зазначеного рішення, підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині - задоволенню, як і похідні від них вимоги про поновлення позивача на посаді та в органах прокуратури. Щодо позовних вимог про стягнення з Одеської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу з дати незаконного звільнення до дня поновлення на посаді, колегія суддів зазначає наступне. Частиною другою статті 235 КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Відповідно до частини першої статті 27 Закону України «Про оплату праці» №108/95-ВР від 24.03.1995 року (із змінами і доповненнями), порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Так, підпунктом «з» пункту 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року (далі - Порядок №100), встановлено, що вказаний Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадку вимушеного прогулу. Пунктом 2 вказаного Порядку визначено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Відповідно до пункту 5 цього Порядку, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. Згідно з пунктом 8 цього ж Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. З огляду на викладене, розрахунок середньоденної заробітної плати проводиться шляхом ділення заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин). На підставі наведеного, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з Одеської обласної прокуратури на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу. Оскільки позивача звільнено з роботи з 20.10.2021 року, відповідно 20.10.2021 року є останнім днем роботи, за який відповідачем виплачено позивачу заробітну плату при проведенні розрахунку при звільненні. Тривалість вимушеного прогулу позивача, який утворився внаслідок винесення протиправного наказу, колегія суддів вважає необхідним обраховувати з 21.10.2021 року по 26.07.2022 року. Згідно листа Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України №3501-06/219 від 12.08.2020 року «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2021 рік»: - кількість робочих днів у жовтні 2021 року складає 20, (кількість днів вимушеного прогулу - 7); - кількість робочих днів у листопаді 2021 року складає 22, (кількість днів вимушеного прогулу - 22); - кількість робочих днів у грудні 2021 року складає 22, (кількість днів вимушеного прогулу - 22). Згідно листа Міністерства економіки України «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2022 рік», розміщеному на офіційному сайті https://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=00e9e1b4-5537-42f3-8fe3-9d6b600e956e&title=ProRozrakhunokNormiTrivalostiRobochogoChasuNa2022-Rik: - кількість робочих днів у січні 2022 року складає 19, (кількість днів вимушеного прогулу - 19); - кількість робочих днів у лютому 2022 року складає 20, (кількість днів вимушеного прогулу - 20); - кількість робочих днів у березні 2022 року складає 22, (кількість днів вимушеного прогулу - 22); - кількість робочих днів у квітні 2022 року складає 20, (кількість днів вимушеного прогулу - 20); - кількість робочих днів у травні 2022 року складає 20, (кількість днів вимушеного прогулу - 20); - кількість робочих днів у червні 2022 року складає 20, (кількість днів вимушеного прогулу - 20); - кількість робочих днів у липні 2022 року складає 21, (кількість днів вимушеного прогулу - 18). Згідно довідки Одеської обласної прокуратури №21-353 від 14 грудня 2021 року, середньомісячна заробітна плата позивача складає 7 517,05 грн., а середньоденна заробітна плата складає 349,63 грн. Отже, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно здійснений розрахунок середнього заробітку позивача за час вимушеного прогулу за період часу з 21.10.2021 року по 26.07.2022 року, а саме: оскільки нарахована середньоденна заробітна плата становить 349,63 грн., а кількість днів вимушеного прогулу складає 190 днів, то середній заробіток за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню з Одеської обласної прокуратури складає 66 429,70 грн. Відповідно до вимог ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Таким чином, на підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. За таких обставин колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 8, 9, 10, 73, 74, 77 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційних скаргах про те, що судове рішення підлягає скасуванню. Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційних скаргах доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційні скарги задоволенню не підлягають. Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, П О С Т А Н О В И В : Апеляційні скарги Одеської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 липня 2022 року без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України. Головуючий суддя Джабурія О.В. Судді Вербицька Н. В. Кравченко К.В.