Постанова 4814 № 645/6626/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 645/6626/20 Номер провадження 22-ц/814/2330/22Головуючий у 1-й інстанції Горпинич О.В. Доповідач ап. інст. Чумак О. В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 жовтня 2022 року м. Полтава Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду у складі: головуючої судді Чумак О.В. суддів Бутенко С.Б., Прядкіній О.В. за участю секретаря Даценко Н.В. розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Косінцева Костянтина Вікторовича на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, в с т а н о в и л а: У листопаді 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду першої інстанції з позовом до ОСОБА_3 , приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, в якому просили стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 - 157287,48 грн. матеріальної шкоди за пошкодження автомобіля Honda CR-V державний номерний знак НОМЕР_1 , 1000 грн. витрат за оцінку пошкоджень автомобіля, 8000 грн. витрат на правничу допомогу, 1572,87 грн. судового збору; стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_2 66683,50 грн. матеріальної шкоди за пошкодження автомобіля Audi А-4, державний номерний номер НОМЕР_2 , 1300 грн. витрат за оцінку завданих автомобілю пошкоджень, 8000 грн. витрат на правничу допомогу; 840,80 грн. судовий збір. 28.01.2021 року позивачами було подано уточнений позов, згідно якого позивачі просили стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 57287,48 грн. матеріальної шкоди за пошкодження автомобіля Honda CR-V, державний номерний знак НОМЕР_1 як різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням, 1000 грн. витрат за оцінку пошкоджень автомобілю, 8000 грн. витрат на правничу допомогу, 1572,87 грн. судового збору; стягнути з АТ «СК «АРКС» - 100 000 грн. страхової суми в межах страхової виплати за страховим полісом № ЕР 188548087; стягнути на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_3 1300 грн. витрат за оцінку пошкоджень, завданих автомобілю AudiА-4, державний номерний знак НОМЕР_2 ; 8000 грн. витрат на правничу допомогу, 840,80 грн. судового збору; стягнути з АТ «СК «АРКС» 66683,50 грн. матеріальної шкоди за пошкодження автомобіля AudiА-4, державний номерний знак НОМЕР_2 , в межах страхової виплати за страховим полісом № ЕОР 188548087. В обґрунтування позову посилалися на те, що 16.07.2020 року Фрунзенським районним судом м. Харкова ОСОБА_3 , визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, який 13.06.2020 року о 13 год. 21 хв. у м. Харкові на перехресті проспектів Московський та Петра Григоренка керував автомобілем Renault Duster, державний номерний знак НОМЕР_3 допустив рух на заборонений (червоний) сигнал світлофора, внаслідок чого відбулося зіткнення автомобілем ГАЗ 33021 КТП-б під керування водія ОСОБА_4 , автомобіля Honda CR-V державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля Audi А-4, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 . ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні ДТП, внаслідок якого були пошкоджені автомобілі Honda CR-V, державний номерний знак НОМЕР_1 та AudiА-4 державний номерний знак НОМЕР_2 . При цьому, відносно ОСОБА_1 прийнято рішення Фрунзенським районним судом м. Харкова про відсутність в його діях будь-яких порушень ПДР. Позивачі звернулися до АТ «СК «АРКС» з заявою про відшкодування матеріальних збитків у зв`язку з пошкодженням автомобілів внаслідок порушень ПДР зі сторони ОСОБА_3 , проте Страхова компанія відмовила позивачам у виплаті страхового відшкодування. Власнику автомобіля Honda CR-V державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 спричинена матеріальна шкода на суму 157287,48 грн., що підтверджується висновками судового експерта. ОСОБА_2 спричинені матеріальні збитки в результаті пошкодження автомобіля AudiА-4, державний номерний знак НОМЕР_2 , на суму 66683,50 грн. Постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова ОСОБА_3 визнано винним в скоєнні ДТП, постанова відповідачем не оскаржена і є чинною на час розгляду справи. Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23 березня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, - відмовлено. Судові витрати залишено за позивачами. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ «СК «АРКС» витрати за проведення судової автотехнічної експертизи та складання висновку у розмірі 5000 грн. по 2500 грн. з кожного. З рішенням суду першої інстанції не погодилися позивачі та їхнім представником адвокатом Косінцевим К.В. подана апеляційна скарга, в якій представник позивачів просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції не ознайомився з записами з відео реєстратора, який був установлений в автомобілі Audi А-4, та камер, встановлених на фасадній частині ТРЦ «Рост», що призвело до неправильного вирішення справи. Водій ОСОБА_3 створив аварійну ситуацію водію ОСОБА_4 , який не встиг загальмувати до повної зупинки та допустив зіткнення з автомобілем Renault Duster, державний номерний знак НОМЕР_3 . Також діями відповідача була спричинена аварійна ситуація водію ОСОБА_2 , який був вимушений різко загальмувати до повної зупинки, у зв`язку з чим водій ОСОБА_1 також допустив зіткнення, оскільки гальмівного шляху було не достатньо для повної зупинки. Створення аварійної ситуації призвело до пошкодження транспортних засобів, тобто дії ОСОБА_3 знаходилися в причинно-наслідковому зв`язку з виникненням зіткнення з автомобілем Audi А-4 державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобілем Honda CR-V державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 . У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Кайдашов В.С. просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого суду залишити без змін та стягнути понесені відповідачем витрати на правничу допомогу. У відзиві на апеляційну скаргу представник АТ «СК «АРКС» Мельніченко О.Д. просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення місцевого суду, яке вважає законним і обґрунтованим. У судове засідання в режимі відеоконференції з`явився представник відповідача АТ «СК «АРКС» Мельніченко О.Д. Від представника відповідача ОСОБА_3 адвоката Кайдашова В.С. на електронну пошту апеляційного суду надійшла заява про розгляд справи у його та ОСОБА_3 відсутність. Від представника позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 адвоката Косінцева К.В. на електронну пошту апеляційного суду надійшла заява про розгляд справи у його та позивачів відсутність. Відповідно до ст. 372 ч. 2 ЦПК України розгляд справи проведено у відсутність вказаних осіб, які належним чином повідомлені про день, часі місце розгляду справи. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_5 , перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За змістом ст. 374 ч. 1 п. 1 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно із ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Суд першої інстанції встановив, і це підтверджується матеріалами справи, що постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16 липня 2020 року, яка набрала законної сили, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмір 340 гривень 00 коп. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 420 грн 40 коп Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за ст. 124 КУпАП закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення. Вказаною постановою встановлено, що до Фрунзенського районного суду м. Харкова надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП (протокол серії ДПР18 № 374987 від 13.06.2020) та ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП (протокол серії ДПР18 № 374988), для розгляду. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 13.06.2020 року о 13 год. 21 хв., у м. Харкові на перехресті проспектів Московського та Петра Григоренка, керував автомобілем Renault Duster , державний номерний знак НОМЕР_3 , не був уважний, допустив рух на заборонений (червоний) сигнал світлофора, внаслідок чого відбулось зіткнення з транспортним засобом ГАЗ 33021 КТП-6, державний номерний знак НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_4 . В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, завдані матеріальні збитки. Дана дорожньо-транспортна пригода сталася у зв`язку з порушенням водієм ОСОБА_3 вимог п.п. 2.3б); 8.7.3е) ПДР України. У постанові вказано, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 13.06.2020 о 13.21 годині в м. Харкові на перехресті проспектів Московського та Петра Григоренка, керував автомобілем Honda CR-V, державний номерний знак НОМЕР_1 , не обрав безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем Audi, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 . В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, завдані матеріальні збитки. Водієм порушено вимоги п.13.1 ПДР України. Цією постановою також встановлено, що адміністративне правопорушення зафіксоване протоколом серії ДПР18 №374988, не підтверджено допустимими та достовірними доказами, тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. Вина ОСОБА_3 у вчинені адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР № 374987 від 13.06.2010 року, схемою місця ДТП, поясненнями в судовому засіданні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , письмовими поясненнями ОСОБА_3 , письмовими поясненнями ОСОБА_4 , а також змістом відеозаписів з камери спостереження та відеореєстратора з автомобіля потерпілого ОСОБА_2 (том 1 а.с. 7-8). Також суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 на праві власності належить автомобіль Honda CR-V , державний номерний знак НОМЕР_1 (том 1 а.с. 17). 23.07.2020 р. між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_6 укладено договір № 35/20 про надання послуг з автотоварознавчого дослідження (том 1 а.с. 19). Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження №14С від 13.08.2020 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля Honda CR-V, державний номерний знак НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП 13.06.2020 року складає 293427,74 грн., з урахуванням ПДВ на складові частини, які підлягають заміні при проведенні ремонтно-відновлювальних робіт. Вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу вищевказаного автомобілю, пошкодженого внаслідок ДТП 13.06.2020 року складає 157287,48 грн з урахуванням ПДВ на складові частини, які підлягають заміні при проведенні ремонтно-відновлювальних робіт. Вартість матеріального збитку, завданого власнику вищевказаного автомобіля складає 157287,48 грн., з урахуванням ПДВ на складові частини, які підлягають заміні при проведенні ремонтно-відновлювальних робіт (том 1 а.с. 46-83). Згідно акту прийому-передачі робіт від 13 серпня 2020 року ОСОБА_1 прийняв виконаний згідно договору № 35/20 від 23.07.2020 висновок автотоварознавчого дослідження № 14с від 13.08.2020 року та сплатив за проведення автотоварознавчого дослідження вищевказаного автомобіля 1000 грн за договором рахунком-фактурою №390 від 12.10.2020 року (том 1 а.с. 18). Суд першої інстанції також встановив, і це вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_2 на праві власності належить транспортний засіб Audi А-4 державний номер НОМЕР_2 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 (том 1 а.с. 33). Згідно звіту № 14/06/20202А дослідження спеціаліста-автотоварознавця автомобіля Audi А-4 державний номер НОМЕР_2 , матеріальний збиток, завданий ОСОБА_2 , власникові Audi А-4 державний номер НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження при ДТП складає 66683,50 грн. (том 1 а.с. 84-106). Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 , який під час ДТП, що мало місце 13.06.2020, керував автомобілем Renault Duster, державний номерний знак НОМЕР_3 , застрахована в АТ «СК «АРКС» згідно полісу № ЕР188548087 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 16.09.2019 року (том 1 а.с. 22-24, 241). Суд першої інстанції також встановив, що ОСОБА_1 звернувся до АТ СК «АРКС» з заявою про подію та виплату страхового відшкодування (том 1 а.с. 143-144) . АТ СК «АРКС» листом від 17.08.2020 року за № 0663/20/21 повідомило ОСОБА_1 , що відповідно до постанови Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16.07.2020 року по справі № 645/3461/20 було встановлено наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями ОСОБА_3 , як водія автомобіля Renault Duster, державний номерний знак НОМЕР_3 , та завданням шкоди власнику автомобіля ГАЗ, державний номерний знак НОМЕР_4 , яким керував ОСОБА_4 . У той час як причинно-наслідкового зв`язку між діями ОСОБА_3 , цивільно-правова відповідальність якого була застрахована в АТ «СК «АРКС» за полісом ЕР188548087 від 16.09.2019 року, та завданням шкоди як власника автомобіля Honda CR-V, державний номерний знак НОМЕР_1 , та автомобіля Audi А-4, державний номерний знак НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 , не встановлено. З урахуванням наведеного, заявлені вимоги по відшкодуванню пошкодженого майна не підтверджені документально, а тому не можуть бути відшкодовані за рахунок Страховика (том 1 а.с. 25). Також суд першої інстанції встановив, що 26.09.2019 року між ПрАТ «СК «АСКО ДС» та ОСОБА_1 укладено поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за яким застраховано цивільно-правову відповідальність водія автомобіля Honda CR-V, державний номерний знак НОМЕР_1 , що підтверджується полісом № АО/1735451 (том 1 а.с. 16). Крім цього, ОСОБА_2 звернувся до ПрАТ «СК АСКО-Донбас Північний» з заявою про подію та виплату страхового відшкодування та листом від 31.07.2020 року № 1242 йому повідомили, що поставною Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16.07.2020 року встановлено, що в діях водія автомобіля Honda CR-V, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 , відсутній склад адміністративного правопорушення, що виключає настання цивільно-правової відповідальності за вищевказаною подією. Наявні в ПрАТ СК АСКО-Донбас Північний документи свідчать про те, що в діях водія автомобіля Honda CR-V, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 , відсутній склад адміністративного правопорушення, та не дають можливості прийняти законне рішення про сплату страхового відшкодування, а тому заява на виплату страхового відшкодування є необґрунтованою та не підлягає задоволенню. На підставі викладеного ПрАТ СК «АСКО-Донбас-Північний» відмовив у виплаті страхового відшкодування за шкоду, заподіяну 13.06.2020 року в результаті ДТП за участю автомобілів Honda CR-V, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 , та Audi А-4 державний номер НОМЕР_2 . Також ОСОБА_2 звертався до АТ «СК «АРКС» з заявою про подію та виплату страхового відшкодування внаслідок ДТП, що мала місце 30.06.2020 (том 1 а.с. 146-146). Листом від 02.09.2020 року № 6829/12 ЦВ страхова компанія повідомила позивача, що відповідно до постанови Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16.07.2020 року у справі №645/3461/20 було встановлено наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями ОСОБА_3 , як водія автомобіля Renault Duster , державний номерний знак НОМЕР_3 , та завданням шкоди власнику автомобіля ГАЗ, державний номерний знак НОМЕР_4 , яким керував ОСОБА_4 . В той час як причинно-наслідкового зв`язку між діями ОСОБА_3 , цивільно-правова відповідальність якого була застрахована в АТ СК «АРКС» за полісом ЕР188548087 від 16.09.2019 року та завданням шкоди як власнику автомобіля Audi А-4 державний номер НОМЕР_2 , та автомобіля Honda CR-V, державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , не встановлено. Оскільки вину власника автомобіля Renault Duster, державний номерний знак НОМЕР_3 , за завдану шкоду як власнику автомобіля AUDI А-4, державний номер НОМЕР_2 не встановлено, підстав для виплати страхового відшкодування не вбачається. Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив із того, що ними не доведено, що дії ОСОБА_3 знаходилися в причинно-наслідковому зв`язку з виникненням зіткнення з автомобілем Audi А-4 державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобілем Honda CR-V державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 . Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке. Частиною 6 ст. 82 ЦПК України передбачено, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Процесуальне судочинство визначає основне правило преюдиції: обставини, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини. При цьому, ознаки преюдиції: - зазначені обставини беруться до уваги, коли вони встановлені не лише рішенням суду окремої юрисдикції (окремо господарським або адміністративним судом), але й рішенням суду іншої ланки судової системи; - судове рішення повинно бути таким, що набрало законної сили; - під рішенням маються на увазі також проміжні та допоміжні акти, у випадку, якщо в них належним чином розглянуто спірне питання; - сторонами у справі мають бути ті ж особи/особа, стосовно яких встановлено обставини, однак суб`єктний склад сторін у справі не обов`язково має бути повністю тотожним (постанова Верховного Суду України від 16.08.2017 у справі №6-490цс17); - у разі скасування рішення, яке встановлює преюдицію, вникають підстави для перегляду за нововиявленими обставинами усіх тих рішень, які цю преюдицію використали. Отже, преюдиційні факти - це факти, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили і не підлягають доведенню в іншій справі. Суд першої інстанції правильно встановив, що постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди від 13.06.2020 року на підставі протоколу по справі про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 374987 від 13.06.2020 року, згідно якого 13.06.2020 року о 13 год 21 хв. у м. Харкові на перехресті проспектів Московського та Петра Григоренка, він керував автомобілем Renault Duster, державний номерний знак НОМЕР_3 , не був уважний, допустив рух на заборонений (червоний) сигнал світлофора, внаслідок чого відбулось зіткнення з транспортним засобом ГАЗ 33021 КТП-6, державний номерний знак НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_4 . В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, завдані матеріальні збитки. Дана дорожньо-транспортна пригода сталася у зв`язку з порушенням водієм ОСОБА_3 вимог п.п. 2.3б); 8.7.3е) ПДР України. Вказаною постановою провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрито на підставі ч.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення (проколок серія ДПР18 № 374988). Вина ОСОБА_3 у вчинені ДТП, яке відбулося 13.06.2020 року о 13.21 годині в м. Харкові на перехресті проспектів Московського та Петра Григоренка, між автомобілями Honda CR-V, державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , та автомобілем AUDI А-4, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , не встановлювалася. Отже, позивачі не звільнені від доказування на підставі ст. 82 ЦПК України. Шкода, заподіяна особі і майну громадянина або підлягає відшкодуванню в повному обсязі, особою, яка її заподіяла лише за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.10.2020 року у справі №487/3094/17-ц (провадження № 61-11849св19) наведено, що у разі відсутності преюдиційного доказу вини особи у завданні шкоди (зокрема вироку суду в кримінальному провадженні, ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанови суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили), зазначена обставина підлягає доведенню на загальних підставах в ході розгляду цивільної справи. Відповідно до частини другої статті 129 Конституції України, основні засади судочинства, однією з яких згідно пункту 3 вказаної частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до частини першої ст. 84 ЦПК України, учасники справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Способом забезпечення судом доказів є, зокрема, призначення експертизи. За змістом положень ст.ст. 102, 103 ЦПК України для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, суд призначає експертизу. Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, збитками є витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права. Загальні положення про відшкодування завданої майнової шкоди закріплені в ст. 1166 ЦК України, де передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Відповідальність, у таких випадках, несе винна особа, яка є водієм автомобіля чи особа, яка керувала таким автомобілем і з вини такої сталася ДТП. За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (ст.1188 ЦК України). Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 4 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки , розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК) відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду (у і тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 ЦК, пункт 1: частини другої статті 1167 ЦК України). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що і відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду. Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 6 зазначеної постанови Пленуму, особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Зобов`язання із заподіяння шкоди (деліктні зобов`язання) це зобов`язання, які виникають внаслідок порушення майнових чи особистих немайнових прав абсолютного характеру і мета яких забезпечити поновлення прав потерпілого за рахунок заподіювача шкоди або особи, відповідальної за шкоду. Законодавство в деліктних правовідносинах передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Тобто, системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що обов`язок відшкодувати завдану іншому володільцю джерела підвищеної небезпеки шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Отже, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування матеріальної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Така правова позиція є сталою, та висловлена Верховним Судом, зокрема, у Постанові від 12 серпня 2019 року у справі № 200/12000/15-ц та Постанові від 31 січня 2020 року у справі № 718/2239/16-ц. Представником АТ СК «АРКС» надано висновок № 11209200 судової автотехнічної експертизи з дослідження обставин зіткнення автомобілів Renault Duster, державний номерний знак НОМЕР_3 та ГАЗ, державний номерний знак НОМЕР_4 , а також Honda CR-V, державний номерний знак НОМЕР_1 , та Audi А-4 державний номер НОМЕР_2 , згідно яких з технічної точки зору дії водія автомобіля Honda CR-V, державний номерний знак НОМЕР_1 , пов`язані з неналежним виконанням вимог п.13.1 ПДР України, а саме: недодержання безпечної дистанції до автомобіля Audi А-4, державний номерний знак НОМЕР_2 , що рухався попереду в попутному напрямку, є необхідною та достатньою умовою їх зіткнення, тобто є його технічною причиною (том 1 а.с. 212-218, 229-232, том 2 а.с. 7-11). Представником відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_7 надано висновок експерта за результатами проведення автомеханічного дослідження № 4 від 05.02.2021 року, в якому експерт зазначив наступне:

1. Виходячи із наданого відеозапису та наданої розкадровки, встановлено наявність моменту зупинки автомобілю Renault Duster, державний номерний знак НОМЕР_3 , перед зіткненням з автомобілем ГАЗ, державний номерний знак НОМЕР_4 та час що пройшов з моменту зупинки автомобіля Renault Duster, державний номерний знак НОМЕР_3 , до вказаного зіткнення становив біля 1 сек.

2. Проведеним дослідженням встановлено, що автомобіль Renault Duster, державний номерний знак НОМЕР_3 , перед зіткненням зупинився і з моменту зупинки до зіткнення з автомобілем ГАЗ, державний номерний знак НОМЕР_4 , та відповідно відеозапису і схеми місця ДТП, розташовувався за межами третьої смуги, по якій рухався автомобіль Audi державний номер НОМЕР_2 та позаду за ним Honda CR-V, державний номерний знак НОМЕР_4 . При цьому, приймаючи до уваги час біля 1 сек., який пройшов з моменту зупинки автомобіля Renault Duster, державний номерний знак НОМЕР_3 , до зіткнення з автомобілем ГАЗ, держаний номерний знак НОМЕР_4 , та саме місце зупинки за межами третьої смуги (по якій рухався автомобіль Audi державний номер НОМЕР_2 ), враховуючи нерухомий стан автомобіля Renault Duster, та термінів, наведених в п. 1.10 небезпека для руху ПДР України, слід дійти висновку про відсутність створення діями водія автомобіля Renault Duster, державний номерний знак НОМЕР_3 ОСОБА_3 небезпеки водію автомобіля Audi державний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_2 в дорожній ситуації, що склалась.

3. Відповідно до проведеного дослідження, в дорожній ситуації, що склалася, за відсутності небезпеки, що могла виникнути з боку автомобіля Renault Duster, державний номерний знак НОМЕР_3 , але який зупинився за межами смуги автомобіля Audi державний номер НОМЕР_2 , водію ОСОБА_2 , відповідно до вимог п.2.3 (д), п. 12.9 (г) ПДР слід було продовжувати свій рух без прийняття заходів екстреного гальмування.

4. З технічної точки зору, оскільки за відсутності виникнення небезпеки для руху, та необхідності прийняття дій для запобігання зіткнення, водій автомобіля Audi державний номер НОМЕР_2 , все одно прийняв заходи різкого (екстреного) гальмування, то в даному випадку дії водія ОСОБА_2 не відповідали вимогам п. 2.3. (д), п. 12.9 (г) ПДР України.

5. З технічної точки зору, дії водія автомобіля Honda CR-V , державний номерний знак НОМЕР_6 , державний номерний знак НОМЕР_4 ОСОБА_1 , який рухався позаду автомобіля Audi державний номер НОМЕР_2 в одній смузі, та повинен був постійно формувати безпечну дистанцію, в даному випадку не відповідали вимогам п. 2.3 (д), п. 13 ПДР, та знаходились в причинно-наслідковому зв`язку з виникненням зіткнення з автомобілем Audi державний номер НОМЕР_2 , який рухався попереду (том 2 а.с. 19-22). Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно зі ст. 12 ЦПК України та відповідно до ч.ч. 1, 5 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Частиною 2 статті 78 ЦПК України зазначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів. Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона(страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні ( страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму ( страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Відповідно до ст. 3 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу ( стаття 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Відповідно до статті 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпечуваного транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю або майну потерпілого. Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди, зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою( страховим відшкодуванням). Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України Про загальнообов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Враховуючи те, що позивачами не доведено той факт, що дії ОСОБА_3 знаходилися в причинно-наслідковому зв`язку з виникненням зіткнення з автомобілем Audi А-4 державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобілем Honda CR-V державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , у дорожньо-транспортній пригоді, що мала місце 30.06.2020 року, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Крім цього, суд першої інстанції у відповідності до вимог ст. 133, 141 ч. 1 ЦПК України обґрунтовано стягнув з позивачів на користь відповідача АТ «СК «АРКС» судові витрати сумі 5000 грн., пов`язані з проведенням судової автотехнічної експертизи № 11209200 від 08.01.2021 року. Доводи апеляційної скарги представника позивачів про те, що суд першої інстанції не ознайомився з записами з відеореєстратора, який був установлений в автомобілі Audi А-4, та камер, встановлених на фасадній частині ТРЦ «Рост», що призвело до неправильного вирішення справи, - не приймаються до уваги колегії суддів, оскільки зазначені записи були досліджені Фрунзенським районним судом м. Харкова при розгляді справи № 645/3461/20, провадження № 3/645/1299/20 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Про що відображено у мотивувальній частині постанови. Вказана постанова була оскаржена до Харківського апеляційного суду захисником Кайдашовим В.С. та постановою цього суду від 13 жовтня 2021 року у задоволенні клопотання захисника Кайдашова В.С. про поновлення йому процесуального строку на апеляційне оскарження постанови судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16 липня 2020 року відмовлено, апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала. Отже, постанова Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16 липня 2020 року є чинною. Проте, як убачається з її змісту, вина ОСОБА_3 у вчинені ДТП, що відбулося 13.06.2020 року о 13.21 годині в м. Харкові на перехресті проспектів Московського та Петра Григоренка, між автомобілями Honda CR-V, державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , та автомобілем AUDI А-4, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , не встановлювалася. Як вказувалося вище, відповідачами до суду першої інстанції надано висновок № 11209200 судової автотехнічної експертизи з дослідження обставин зіткнення автомобілів Renault Duster, державний номерний знак НОМЕР_3 та ГАЗ, державний номерний знак НОМЕР_4 , а також Honda CR-V, державний номерний знак НОМЕР_1 , та Audi А-4 державний номер НОМЕР_2 . Крім цього, надано висновок експерта за результатами проведення автомеханічного дослідження № 4 від 05.02.2021 року. Вказані висновки є належними і допустимими доказами на підтвердження того, що дії відповідача ОСОБА_3 у ДТП, що мала місце 30.06.2020, не знаходяться в причинно-наслідковому зв`язку із виникненням зіткнення з автомобілем Audi А-4 державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобілем Honda CR-V державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 . Позивачами та їх представником зазначені висновки не спростовані належними і допустимими доказами. Клопотань про призначення у справі відповідної судової експертизи ними не заявлено. Висновків експертів, проведених на замовлення позивачів, суду першої інстанції не надано. Отже, рішення місцевого суду відповідає нормам матеріального і процесуального права. Підстав для його скасування з наведених в апеляційній скарзі мотивів колегія суддів не встановила. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги представника позивачів ОСОБА_8 та залишення без змін рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23 березня 2021 року. Керуючись статтями 374, 375, 382,383 ЦПК України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу представника позивачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Косінцева Костянтина Вікторовича залишити без задоволення. Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23 березня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 24.10.2022. Головуюча суддя О.В.Чумак Судді С.Б.Бутенко О.В.Прядкіна