Постанова Запорізький апеляційний суд № 336/3961/20

Дата документу 24.10.2022 Справа № 336/3961/20 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЄУН 336/3961/20 Головуючий у І інстанції: Дмитрюк О.В. Провадження № 22-ц/807/1735/22 Суддя-доповідач: Поляков О.З. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 жовтня 2022 року м. Запоріжжя Колегія суддів судової палати з цивільних справ Запорізького апеляційного суду у складі: Головуючого: Полякова О.З., суддів: Кухаря С.В., Крилової О.В. розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 01 червня 2022 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж до ОСОБА_1 про стягнення вартості недооблікованої електричної енергії,- В С Т А Н О В И Л А: У липні 2020 року ПАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мережзвернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості недооблікованої електричної електроенергії. В обґрунтуваннясвоїх вимог зазначали, що 23 листопада 2019 року працівники ПАТ «Запоріжжяобленерго» виявили порушення ОСОБА_1 «Правил роздрібного ринку електричної енергії» (далі-Правил), затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14 березня 2018 року. Відповідач за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , здійснив самовільне підключення електропроводки до електромережі ПАТ «Запоріжжяобленерго» з порушенням схеми обліку-підключення електророзетки. Вищевказане порушення на підставі п. 8.2.6 Правил зафіксовано працівниками позивача в Акті про порушення № 10000758від 23 листопада 2019 року. Відповідно до п.п.4 п.8.4.8, п.п.6 8.4.2, п.8.4.13 Правил, визначено обсяг та вартість електричної енергії, недооблікованої внаслідок порушення споживачем Правил в сумі 41534,47 грн і виписано рахунок. На підставі зазначених обставин, позивач просив стягнути з відповідача 41534,47 грн та судові витрати. Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 01 червня 2022 року відмовлено у задоволенні позову. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із недоведеності ПАТ «Запоріжжяобленерго» позовних вимог, адже позивач не надав належних доказів того, що відповідач ОСОБА_1 на час складання акту про порушення мешкала за адресою: АДРЕСА_1 або є власником нерухомості, і, відповідно, користується (є споживачем) послуг ПАТ «Запоріжжяобленерго», а тому її причетність до порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, які виявлено 23 листопада 2019 року за вказаною адресою, не доведено. Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням суду, ПАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж, посилаючись на його невідповідність нормам матеріального та процесуального права, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 01 червня 2022 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги, стягнути з відповідача судові витрати. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відповідно до п. 48 ПКЕЕН, споживач несе відповідальність за порушення правил користування електричною енергією; розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електричних мереж і споживання електричної енергії без засобів обліку; пошкодження засобу обліку; тощо. Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу. Зважаючи на те, що ціна позову у справі становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа є малозначною, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін. Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Ухвалою суду апеляційної інстанції в порядку передбаченому ст. 360 ЦПК України, особам, які беруть участь у справі, надавався строк для надання можливих відзивів на апеляційну скаргу ПАТ «Запоріжжяобленерго». У відзиві ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 01 червня 2022 року залишити без змін. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Відповідно до ст. 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно приписів ст. 12, ч. 1, 5-7 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Правовідносини у сфері постачання та споживання електроенергії регулюються ст.714 ЦК України, Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії (в редакції, яка діяла на час складання акту про порушення), Порядком визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №122 від 08 лютого 2006 року, Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ №562 від 04 травня 2006 року (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин). Відповідно до ч.1 ст.77 Закону України «Про ринок електричної енергії»учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Відповідно до ч.2 ст.77 Закону України «Про ринок електричної енергії»правопорушеннями на ринку електричної енергії є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; розкомплектування та пошкодження об`єктів електроенергетики, розкрадання майна таких об`єктів; пошкодження приладів обліку, використання приладів обліку електричної енергії, неповірених або неатестованих в установленому порядку; створення перешкод у здійсненні державного енергетичного нагляду (контролю); порушення правил охорони електроенергетики; дії, що перешкоджають оперативному персоналу та посадовим особам об`єктів електроенергетики виконувати свої службові обов`язки. Згідно п. 8.2.5 ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення. В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача. Суд першої інстанції встановив, підтверджено матеріалами справи та не заперечується сторонами, що 23 листопада 2019 року працівники ПАТ «Запоріжжяобленерго» присутності ОСОБА_2 склали Акт про порушення п.п.20 п.5.5.5.8 ПРРЕЕ № 10000758, у якому вказано, що власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 (а.с.5) Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської Ради у листі від 11 серпня 2020 року зазначив, що відповідно до наданих відомостей з Державного реєстру виборців, які передані Департаменту для створення реєстру територіальної громади, за адресою: АДРЕСА_1 заєреєстроване місце проживання ОСОБА_1 . Однак підтвердити зазначену інформацію Департамент не може у зв`язку з тим, що в ньому відсутня картка її реєстрації (а.с.18). Відповідно до копії паспорта громадянина України ОСОБА_1 , відповідач з 06 квітня 1979 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.26-27) Відповідно до акту № 005 від 29 серпня 2021 року, складеного квартальним комітетом № 145 Шевченківського району м. Запоріжжя, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 не проживає з 1995 року (а.с.69). Інформації щодо власників будинку АДРЕСА_1 позивач, в процесі розгляду справи, не надавав, клопотань про її витребування не заявляв. Враховуючи наведені обставини, суд першої інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів, дійшов правильного висновку про відмову у задоволені позовних вимог, оскільки позивач не надав суду належних доказів того, що відповідач ОСОБА_1 є споживачем послуг, які надає ПАТ «Запоріжжяобленерго» за адресою, зазначеною в акті від 23 листопада 2019 року, хоча саме цей акт позивач визначив підставою для позовних вимог. Пунктами 5, 6 ч.2 ст.356 ЦПК Українипередбачено, що в апеляційній скарзі має бути зазначено в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо); нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції. Однак, всупереч положенням п.п.5, 6 ч.2 ст.356 ЦПК України, апеляційна скарга по суті дублює зміст позовної заяви. З урахуванням того, що доводи апеляційної скарги, є ідентичними доводам позовної заяви, яким суд надав належну оцінку, вони є достатньо аргументованими, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав повторно відповідати на ті самі аргументи, при цьому апеляційний суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії»,§§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»). За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. За таких обставин, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції в тому, що позивач не довів того, що саме відповідач є споживачем електричної енергії за адресою, зазначеною в акті про порушення, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, вони не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи у зв`язку з чим, апеляційну скаргу ПАТ «Запоріжжяобленерго» належить залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 01 червня 2022 року без змін. Керуючись ст. ст. 7 ч. 13, 367, 369 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 381, 382, 384, п. 1 ч. 1 ст. 389 ЦПК України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА : Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж залишити без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 01 червня 2022 рокуу цій справі залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повна постанова складена 24 жовтня 2022 року. Головуючий: Судді: