Постанова 4855 № 640/26256/19
від 24.10.2022 ·ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/26256/19 Суддя (судді) першої інстанції: Добрянська Я.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 жовтня 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Федотова І.В., суддів: Єгорової Н.М. та Коротких А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "СВП Плюс" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 серпня 2021 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СВП Плюс" до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про скасування постанови, - ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВП ПЛЮС» (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі - відповідач) в якому просило скасувати постанову № 255 від 02.12.2019р. Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про накладення штрафу у сумі 17000, 00 грн. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 серпня 2021 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено. Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Доводи апелянта ґрунтуються на тому, що оскаржувана ним постанова була винесена відповідачем до надання йому можливості виконати рішення про вжиття обмежувальних заходів. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на виконання Секторального плану перевірок з ринкового нагляду на 2019 рік Держпродспоживслужби України відповідачем видано наказ «Про проведення планового заходу» від 03.06.2019 № 2688 та направлення на проведення перевірки від 03.06.2019 №2176. На підставі вищезазначеного наказу та направлення проведено планову перевірку характеристик продукції позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «СВП ПЛЮС». 21.06.2019 Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві прийнято рішення про відбір зразків від 21.06.2019 № 188 в кількості 7 одиниць продукції в двох екземплярах на підставі якого складено акт відбору зразків продукції від 21.06.2019 № 188 у трьох примірниках, один з яких разом з опломбованими (опечатаними) зразками продукції передано до ДП «Укрметртестстандарт» для проведення лабораторних досліджень. З огляду на вказане та на виконання вимог п. 1 ч. 5 ст. 30 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» відповідачем прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 21.06.2019р. № 188/14 відповідно до якого позивачу тимчасово заборонено надання на ринку продукції зазначеної в акті відбору зразків № 188 від 21.06.2019 до закінчення проведення експертизи (випробування). 21.06.2019 Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві винесено акт перевірки характеристик продукції від 21.06.2019р. № 2688/98. 14.09.2019 на адресу відповідача надійшли результати проведених лабораторних досліджень (випробувань), які оформлені відповідними протоколами випробувань, відповідно до яких зразок продукції відібраний для експертизи не відповідає вимогам ДСТУ. 30.09.2019 Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві складено протокол про виявлене(і) порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та ст. 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» № 2688/98. 03.10.2019 відповідачем прийняті рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 04.1-0183, № 04.1-0184, № 04.1-0185, якими зобов`язано позивача у строк до 03.02.2020р. привести продукцію у відповідність до встановлених вимог, а саме ДСТУ EN 60950-1:2015 та ДСТУ EN 55032:2014 та/або іншим шляхом в межах законодавства України. З огляду на вищевикладене, 02.12.2019 Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві прийнято постанову про накладення штрафу № 255 за порушення вимог п.п. 12, 20, 28, 34, 42 «Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання» затвердженого постановою КМУ від 16.12.2015р. № 1067; п.п. 11, 12, 17, 25, 32, 38, 39, 44, 45 Додаток № 1 «Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання» затвердженого постановою КМУ від 16.12.2015р. № 1077, а саме: введення в обіг продукції, зазначеної в п. 2 Додатку 1 Акта перевірки характеристик продукції від 21.06.2019р. № 2688/98: мережевий зарядний пристрій USB Original Quality Meizy+cable Micro USB 2 A White, ТМ Meizy, виробник: Мейзу Технолоджі Компані Лтд, Китай, імпортер: ТОВ «Вайтсолюшн», Київ, д/в 06.01.19, яка не відповідає встановленим вимогам , за що передбачена відповідальність згідно з п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», якою на позивача накладено штраф у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 17000, 00 грн. Позивач вважаючи оскаржувану постанову протиправною та такою, що прийнята з порушенням вимог чинного законодавства, звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що диспозиція ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» передбачає притягнення до відповідальності у вигляді накладення штрафу до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, у разі введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам. При цьому, для притягнення до відповідальності за ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» достатньо встановлення факту порушення вимог п.п. 12, 20, 28, 34, 42 «Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання» затвердженого постановою КМУ від 16.12.2015р. № 1067; п.п. 11, 12, 17, 25, 32, 38, 39, 44, 45 Додаток № 1 «Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання» затвердженого постановою КМУ від 16.12.2015р. № 1077, а саме: введення в обіг продукції, зазначеної в п. 2 Додатку 1 Акта перевірки характеристик продукції від 21.06.2019р. № 2688/98: мережевий зарядний пристрій USB Original Quality Meizy+cable Micro USB 2 A White, ТМ Meizy, виробник: Мейзу Технолоджі Компані Лтд, Китай, імпортер: ТОВ «Вайтсолюшн», Київ, д/в 06.01.19р., що фактично, сторонами по справі не заперечується, а не факту невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, що може бути самостійною підставою для притягнення до відповідальності. Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного зазначає наступне. Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007р. №877-V (надалі - Закон №877-V) визначені правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю). Відповідно до ст.1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Згідно з ч.2 ст.8 Закону №877-V органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов`язані повно, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом. Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпрордспоживслужбу), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015р. №667 центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування. Згідно п.7 вищезазначеного Положення Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи. Пунктом 1 Положення про Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12.04.2017р. №209 передбачено, що Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві є територіальним органом Держпродспоживслужби та їй підпорядковане. Повноваження Головного управління поширюються на територію відповідної області, міста Києва. Згідно п.4 вищезазначеного Положення Головне управління відповідно до покладених на нього завдань забезпечує реалізацію державної політики, а саме у сфері здійснення державного ринкового нагляду: проводить перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирає зразки продукції та забезпечує проведення їх експертизи (випробування); перевіряє додержання вимог щодо представлення продукції за місцем проведення ярмарку, виставки, показу чи демонстрації в інший спосіб продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, а у визначених законом випадках видає приписи про негайне усунення порушень вимог щодо представлення такої продукції та приймає рішення про негайне припинення представлення цієї продукції за місцем проведення відповідного ярмарку, виставки, показу чи демонстрації в інший спосіб продукції, проводить перевірки виконання суб`єктами господарювання відповідних приписів та рішень; приймає у випадках та порядку, визначених законом, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, здійснює контроль стану виконання суб`єктами господарювання цих рішень. Згідно з п. 4 ч. 1 ст.11 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», до повноважень органів ринкового нагляду, зокрема, належить проведення перевірок характеристик продукції. Метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськість щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам (ч. 1 ст.4 Закону №2735-VI). Відповідно до ч.1 ст.23 Закону №2735-VI під час перевірок характеристик продукції проводяться документальні перевірки, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, а за наявності підстав вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, - відбір та експертиза (випробування) зразків продукції. Згідно з ч.6 ст.23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» перевірка характеристик продукції може бути невиїзною (за місцезнаходженням органу ринкового нагляду) або виїзною. У разі потреби органи ринкового нагляду для перевірки характеристик продукції можуть поєднувати невиїзні та виїзні перевірки. Відповідно до ч.17 ст.23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» за результатами перевірки характеристик продукції посадова особа, яка здійснює ринковий нагляд, складає акт відповідно до вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Згідно ч.6 ст.7 Закону №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю). Пунктом 6 ч.1 ст.11 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» визначено, що з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності приймають у випадках та порядку, визначених цим Законом, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, здійснюють контроль стану виконання суб`єктами господарювання цих рішень. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону №2735-VI, суб`єкти господарювання за порушення цього Закону несуть згідно з законами України цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, зокрема, введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення знака відповідності технічним регламентам на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п`ятисот до тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Отже, введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, є підставою для притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності в порядку статті 44 Закону №2735-VI. Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 02.12.2019 Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві прийнято постанову про накладення штрафу № 255 за порушення вимог п.п. 12, 20, 28, 34, 42 «Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання» затвердженого постановою КМУ від 16.12.2015р. № 1067; п.п. 11, 12, 17, 25, 32, 38, 39, 44, 45 Додаток № 1 «Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання» затвердженого постановою КМУ від 16.12.2015р. № 1077, а саме: введення в обіг продукції, зазначеної в п. 2 Додатку 1 Акта перевірки характеристик продукції від 21.06.2019р. № 2688/98: мережевий зарядний пристрій USB Original Quality Meizy+cable Micro USB 2 A White, ТМ Meizy, виробник: Мейзу Технолоджі Компані Лтд, Китай, імпортер: ТОВ «Вайтсолюшн», Київ, д/в 06.01.19р., яка не відповідає встановленим вимогам, за що передбачена відповідальність згідно з п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», якою на позивача накладено штраф у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 17000, 00 грн. З наведеного вбачається, що постанова про накладення штрафних санкцій прийнята у зв`язку з порушенням вимог п. 2 ч. 2 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції», а саме за введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, а не за фактом невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, як помилково вважає позивач. В свою чергу, притягнення до відповідальності саме за невиконання рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів визначено частиною 4 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», на чому обґрунтовано зауважив суд першої інстанції. При цьому, позивач, не заперечуючи встановленого відповідачем порушення, вказує на неправомірність спірної постанови саме з тих підстав, що остання прийнята до закінчення строку встановленого для усунення порушень вимог законодавства визначених в рішенні про вжиття (обмежувальних) корегувальних заходів, з посиланням на ч. 11 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Так, відповідно до частини одинадцятої статті 7 Закону №877-V у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються. Разом з тим, у частині другій статті 2 Закону №877-V зазначено, що дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного нагляду, податкового контролю, митного контролю, державного експортного контролю (крім здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами космічної діяльності України приватної форми власності законодавства про космічну діяльність в Україні), контролю за дотриманням бюджетного законодавства, державного нагляду на ринках фінансових послуг, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення, державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг, державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції, державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, під час рейдових перевірок (перевірок на дорозі), що проводяться з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про автомобільний транспорт", державного нагляду за дотриманням вимог безпеки використання ядерної енергії, державного нагляду (контролю) у сфері безпеки торговельного мореплавства і судноплавства на внутрішніх водних шляхах (у частині нагляду (контролю) за суднами). Відтак, посилання позивача на приписи частини одинадцятої статті 7 Закону №877-V, в даному випадку є безпідставними, оскільки дія цього Закону не поширюється на спірні правовідносини. З огляду на викладене вище, доводи апелянта про те, що рішення про вжиття обмежувальних заходів були йому вручені з порушенням строку на 208 днів, що постанову винесено та штраф накладено до сплину строку, встановленого рішеннями на їх виконання, колегія суддів вважає такими, що не впливають на правомірність винесення спірної постанови. При цьому, несвоєчасне вручення рішення про вжиття обмежувальних заходів позивачу як і саме рішення не є предметом оскарження в межах даної справи, а тому в силу приписів ст.308 КАС України апеляційним судом не перевіряється. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, які мають значення для її вирішення, судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування. Керуючись ст. ст. 242 - 244, 250, 308, 311, 315, 316, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "СВП Плюс" залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 серпня 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України. Головуючий суддя: І.В. Федотов Судді: Н.М. Єгорова А.Ю. Коротких