Постанова 4855 № 826/15378/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/15378/16 Суддя (судді) першої інстанції: Бояринцева М.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 жовтня 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Безименної Н.В., Сорочка Є.О. при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 травня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ : ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві в якому просив: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.06.2015 №6901-17, прийняте Державною податкової інспекцією у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.06.2016 №79240-13, прийняте Державною податкової інспекцією у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві; - визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 29.07.2016 №1119-17, винесену Державною податкової інспекцією у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві; - визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекцією у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про опис майна у податкову заставу від 29.07.2016 №262. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.10.2018 у справі №826/15378/16, яка залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2019 визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення від 12.06.2015 № 6901-17; податкове повідомлення-рішення від 30.06.2016 № 79240-13; податкову вимогу від 29.07.2016 № 1119-17; рішення про опис майна у податкову заставу від 29.07.2016 № 262, прийняті Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві. Постановою Верховного Суду від 15.11.2021 у справі №826/15378/16 касаційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві задоволено. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.10.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2019 скасовано в частині задоволених позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №79240-13 від 30.06.2016, податкової вимоги №1119-17 від 29.07.2019 та рішення про опис майна у податкову заставу №262 від 29.07.2016, а справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.10.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2019 залишено без змін. В подальшому, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 травня 2022 року адміністративний позов задоволено частково, а саме визнано протиправною та скасовано податкову вимогу від 29.07.2016 №1119-17, винесену Державною податкової інспекцією у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві; визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекцією у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про опис майна у податкову заставу від 29.07.2016 №262. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено. В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України). Водночас, 24.12.2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України №909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році", який набрав чинності 01.01.2016, яким внесено зміни у Податковий кодекс України щодо об`єкту оподаткування транспортним податком. Згідно з підпунктом 267.2.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті. Пунктом 4 розділу II «Прикінцеві положення» Закону №909-VIII визначено, що у 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України та Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". Оскільки Законом України N 909-VIII не встановлювався новий транспортний податок, а також не змінювалась його ставка, з 01.01.2016 року платниками транспортного податку є власники легкових автомобілів не старше п`яти років, середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати. Положеннями статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 №928-VIII установлено з 01.01.2016 мінімальну заробітну плату у розмірі 1378 грн. Таким чином, об`єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році були легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1033500,00 грн. та з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно). Згідно із підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України середньоринкова вартість легкових автомобілів визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті. У свою чергу, методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 №66 (далі - Методика), відповідно до положень пункту 2 якої середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 №403 (далі - Порядок), де за ціну нового транспортного засобу (Ц н) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач. Пунктом 3 Порядку встановлено, що середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою: С ср = Ц н х (Г / 100) х (1 ± (Г к / 100), де Ц н - ціна нового транспортного засобу в Україні; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1; Г к - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком

2. Згідно із пунктом 4 Порядку джерелом інформації про ціни нових транспортних засобів в Україні є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) або довідкові дані про ціни щодо ідентичних або аналогічних нових транспортних засобів в Україні чи країнах-виробниках (експортерах) з урахуванням податків та зборів, що визначаються відповідно до законодавства. Відповідно до пункту 5 Методики ідентичними є автомобілі, в яких збігаються такі ознаки і параметри: марка; країна-виробник; тип кузова (седан, універсал тощо); модель; конструкція привода тягових коліс; тип та робочий об`єм двигуна; потужність двигуна; тип коробки переключення передач та інших складників силової передачі; габаритні розміри; рік випуску; комплектація. Розбіжності можуть стосуватися комплектації, пробігу та технічного стану. Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п. 13 Методики). При цьому, Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об`єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг (п. 14 Методики). Аналіз наведених положень Методики та Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів свідчить про врахування при розрахунку цієї вартості певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу. Обов`язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі отриманої від Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. З огляду на викладене, при прийнятті податкового повідомлення-рішення податковим органом повинна використовуватися інформація про автомобілі, яка отримана від Мінекономрозвитку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду. Така ж сама правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 03.04.2018 у справі №804/112/17, від 13.03.2018 у справі №826/93000/16, від 15.11.2021 у справі 826/15378/16. Проаналізувавши матеріали справи суд звертає увагу на те, що автомобіль позивача зазначений у переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2016 році та який доведений до відома ДФС України листом від 22.02.2016 №3252-08/4797-03. Крім того, відповідно до листа Мінекономрозвитку від 26.04.2019 №3805-05/18289-06, середньоринкова вартість легкового автомобіля Land Rover Range Rover Sport з об`ємом циліндрів двигуна 4999 куб. см. (5 літрів), бензин, з автоматичною коробкою перемикання передач, 2012 року випуску для цілей оподаткування транспортним податком у 2016 році, а також з урахуванням нормативного середньорічного пробігу 27 тис. кілометрів (відповідно до Додатку 2 до Порядку №403 від 10.04.2013) становила 1 560 888 гривень (з ПДВ). Відповідно до пункту 12 Методики у разі коли фактичний середньорічний пробіг автомобілів є вищим, ніж їх нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість зменшується, а у разі, коли фактичний середньорічний пробіг є нижчим, ніж нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість збільшується. Положеннями підпункту 267.6.10 пункту 267.10 статті 267 ПК України регламентовано, що фізичні особи - платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо: а) об`єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку; б) розміру ставки податку; в) нарахованої суми податку. У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об`єкт оподаткування, перехід права власності на об`єкт оподаткування, документів, що впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним). Фізичні особи - нерезиденти у порядку, визначеному цим пунктом, звертаються за проведенням звірки даних до контролюючих органів за місцем реєстрації об`єктів оподаткування". В ході розгляду справи судами не встановлено обставин, які б спростовували правомірність здійсненого розрахунку вартості належного позивачу транспортного засобу, у тому числі перевищення фактичного пробігу автомобіля над нормативним середньорічним пробігом, а також невідповідності застосованих при розрахунку інших складових транспортного засобу, які впливають на коефіцієнт коригування ринкової вартості. Не встановлено й обставин звернення позивача до контролюючого органу для проведення звірки даних щодо об`єкту оподаткування, що перебуває у власності платника податку, у порядку підпункту 267.6.10 пункту 267.6 статті 267 ПК України. Водночас, ОСОБА_1 звертаючись до Міністерства економіки України з метою отримання інформації щодо середньоринкової вартості транспортного засобу, що належить йому на праві приватної власності не надав безпосередньо інформації, що впливає на її обрахунок, а саме даних про марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об`єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг автомобіля у 2016 році, у зв`язку з чим Міністерство економіки України надіслало позивачу лист від 15.12.2021 №3821-07/58984-07, у відповідності до якого Мінекономрозвитку не має можливості надати конкретну інформацію щодо середньоринкової вартості автомобіля марки Land Rover, реєстраційний номер НОМЕР_1 , об`єм двигуна 4999, рік випуску 2012. Суд звертає увагу, що повноваження податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі інформації про автомобілі середньоринкова вартість якого визначена Мінекономрозвитку і така вартість не підлягає перегляду чи коригуванню іншими суб`єктами владних повноважень чи власниками транспортних засобів. Більше того, до повноважень ДФС не входять повноваження з приводу перевірки визначеної Мінекономрозвитку середньоринкової вартості автомобілів для цілей оподаткування транспортним податком з фізичних осіб. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №820/4054/17. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 30.06.2016 №79240-13 діяв в порядок, спосіб та в межах наданих йому повноважень, а тому відсутні підстави для його скасування. Беручи до уваги, що податкове повідомлення-рішення від 12.06.2015 №6901-17 визнано протиправним та скасовано постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.10.2018 у справі №826/15378/16, яка залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2019 та залишена без змін також постановою Верховного Суду від 15.11.2021 в цій частині, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про скасування податкової вимоги №1119-17 від 29.07.2019 та рішення про опис майна у податкову заставу №262 від 29.07.2016, адже вказані рішення були прийняті саме на підставі податкового повідомлення-рішення від 12.06.2015 №6901-17. Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи. За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 травня 2022 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев cуддя Н.В.Безименна суддя Є.О.Сорочко