Постанова 4873 № 911/1779/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА (додаткова) ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "19" жовтня 2022 р. м. Київ Справа№ 911/1779/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Владимиренко С.В. суддів: Демидової А.М. Ходаківської І.П. при секретарі судового засідання Нікітенко А.В. за участю представників сторін: від позивача: не з`явились, від відповідача 1.: не з`явились, від відповідача 2.: Довгань О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 - Пономаренко Катерини Петрівни про розподіл судових витрат за апеляційною скаргою Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на рішення Господарського суду Київської області від 14.02.2022 (повний текст рішення складено 08.06.2022) у справі №911/1779/21 (суддя Ярема В.А.) за позовом ОСОБА_1 до 1) Громадської організації «Садівниче товариство «Тополька-1» 2) Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання незаконним та скасування рішення, скасування реєстраційної дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулася до Господарського суду Київської області із позовом до 1) Громадської організації «Садівниче товариство «Тополька-1» (далі по тексту - відповідач 1), 2) Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі по тексту - відповідач 2) про визнання незаконним та скасування рішення позачергових загальних зборів Громадської організації «Садівниче товариство Тополька-1», оформленого протоколом №2/2020 від 05.09.2020; скасування реєстраційної дії Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), здійсненої 02.10.2020 щодо Громадської організації Садівниче товариство Тополька-1 за №1003541070021004664 (зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи), інформація щодо якої міститься в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі по тексту - ЄДР) та стягнення судових витрат. Рішенням Господарського суду Київської області від 14.02.2022 у справі №911/1779/21 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення позачергових загальних зборів Громадської організації «Садівниче товариство «Тополька-1», оформлене протоколом №2/2020 від 05.09.2020. Скасовано реєстраційну дію Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), здійснену 02.10.2020 щодо Громадської організації «Садівниче товариство «Тополька-1» за №1003541070021004664 (зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи), інформація щодо якої міститься в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Стягнуто з Громадської організації «Садівниче товариство «Тополька-1» на користь ОСОБА_1 4 540,00 грн судового збору та 5 000,00 грн витрат на правову допомогу. Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 14.02.2022 у справі №911/1779/21 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відмовити повністю. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2022 апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на рішення Господарського суду Київської області від 14.02.2022 у справі №911/1779/21 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Київської області від 14.02.2022 у справі №911/1779/21 залишено без змін. Поновлено дію рішення Господарського суду Київської області від 14.02.2022 у справі №911/1779/21. 12.10.2022 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - Пономаренко Катерини Петрівни про розподіл судових витрат у даній справі, за явою заявник просить суд апеляційної інстанції стягнути на її користь 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Згідно протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 12.10.2021 заяву представника ОСОБА_1 - Пономаренко Катерини Петрівни про розподіл судових витрат у справі №911/1779/21 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Владимиренко С.В., судді Демидова А.М., Ходаківська І.П. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.10.2022 витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи №911/1779/21. Розгляд заяви представника ОСОБА_1 - Пономаренко Катерини Петрівни про розподіл судових витрат у справі №911/1779/21 призначено до розгляду на 19.10.2022 о 12:00 год. 12.10.2022 надійшло клопотання Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про залишення заяви представника ОСОБА_1 про розподіл судових витрат без розгляду. Клопотання мотивоване тим, що заявник надав суду докази, понесених витрат на професійну правничу допомогу, з порушенням вимог ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України). Матеріали справи №911/1779/21 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду 19.10.2022. Позивач та відповідач 1 своїх представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені шляхом надсилання ухвали суду від 12.10.2022 на їх електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , інформація про які міститься у матеріалах справи №911/1779/21. Згідно ч.ч. 3, 6, 8 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику. Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи. Доказів зміни електронної пошти позивачем та відповідачем 1 суду не надано. Таким чином, апеляційний господарський суд повідомив позивача та відповідача 1 про час та місце розгляду справи належним чином. Такої ж позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 13.07.2022 у справі №761/14537/15-ц. Крім того, Верховий Суд в ухвалі від 22.08.2022 у справі № 916/2731/21 вказав, що відповідно до Рішення Ради Суддів України від 05.08.2022 з метою підвищення рівня використання інструментів електронного судочинства під час відправлення правосуддя в умовах скрутного фінансового забезпечення судів рекомендовано судам, зокрема у випадках, коли адвокат, нотаріус, приватний виконавець, арбітражний керуючій, судовий експерт, державний орган, орган місцевого самоврядування, суб`єкт господарювання державного або комунального секторів економіки, який бере участь у справі, не має офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі - вимагати зареєструвати таку офіційну електронну адресу для подальшого направлення судом процесуальних документів в електронній формі; виклики та повідомлення, обмін процесуальними документами з учасниками судових проваджень у першу чергу здійснювати за допомогою електронної пошти та/або з використанням вказаних учасниками судових проваджень мобільних телефонів (в тому числі й з використанням месенджерів, які дозволяють отримати інформацію про доставку відповідного повідомлення, процесуального документа, та отримати інформацію про їх прочитання). Закликано усіх учасників судових проваджень, зокрема - з розумним інтервалом часу цікавитися провадженням у їх справах, добросовісно користуватися належними процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки; зареєструвати електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; зареєструватися в підсистемі «Електронний кабінет» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи; використовувати функціонал «Електронного кабінету» для ознайомлення з поданими документами в електронній формі. Також ухвалу Північного апеляційного господарського суд від 12.10.2022 у справі №911/1779/21 розміщено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, інформація про розгляд справи №911/1779/21 міститься на сайті Судової влади України, які, наразі, є доступним для всіх учасників процесу. В силу положень ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, позивач та відповідач 1 були належним чином повідомлені, та, враховуючи строки розгляду заяви про розподіл судових витрат, заява підлягає розгляду за відсутності представників. Крім того, позивачем було подано заяву про розподіл судових витрат, а тому останній мав сприяти своєчасному розгляду заяви. Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04.10.2001 у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany). Відповідно до ч. 4 ст. 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Представник відповідача 2 у судовому засіданні 19.10.2022 підтримав своє клопотання про залишення без розгляду заяви представника позивача про розподілу судових витрат. Колегія суддів, порадившись на місці, дійшла висновку, що заява відповідача 2 про залишення заяви представника позивача про розподіл судових витрат без розгляду задоволенню не підлягає, оскільки позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив попередній орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу - 15 000,00 грн, у судовому засіданні 27.09.2022 до закінчення судових дебатів представник позивача зробила заяву про розподіл судових витрат, якими є витрати на професійну правничу допомогу в силу ст. 123 ГПК України та протягом п`яти днів позивачем було надано відповідні докази. Представник відповідача 2 у судовому засіданні 19.10.2022 заперечив проти задоволення заяви представника позивача про розподіл судових витрат та просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні. Розглянувши у судовому засіданні заяву представника позивача про розподіл судових витрат, заслухавши пояснення представника відповідача 2, перевіривши матеріали справи, дослідивши надані докази, колегія суддів встановила наступне. Конституцією України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу (ст. 59). За приписами ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до змісту статті 124 ГПК України разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Згідно ч.ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання. Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (далі по тексту - Закон №5076-VI). Відповідно до ст. 30 Закону №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Судом апеляційної інстанції встановлено, що 08.07.2021 між Адвокатським об`єднанням «МІТРАКС» (Виконавець) та Гарбарук Ларисою Іванівною (Замовник) укладено Договір №08/07-21-1 про надання правової допомоги (далі по тексту - Договір) та Порядок виконання Договору - Додаток №1 до Договору (далі по тексту - Порядок виконання), за умовами яких Виконавець прийняв на себе зобов`язання надавати Замовнику за його замовленнями комплекс послуг, вказаний в п. 2.1.2 Договору, а Замовник зобов`язався здійснити плату на надані юридичні послуги на умовах та в строки, що передбачені умовами цього Договору. Згідно п. 5.1 Порядку виконання вартість наданих Виконавцем послуг, що передбачені у п. 2.1.1 цього Договору визначається в розмірі 2 000,00 грн за одну людино годину. Оплата послуг, наданих Виконавцем, здійснюється Замовником відповідно до обсягу виконаних робіт та наданих послуг, визначених Виконавцем у відповідних Актах прийому-передачі. Оформлення і передача Замовнику наданих послуг проводиться шляхом підписання відповідних Актів прийому-передачі. (п.п. 5.2, 5.3 Порядку виконання). Згідно п. 6.1 Порядку виконання Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами, скріплення печаткою Виконавця та діє безстроково, але в будь-якому випадку до моменту виконання зобов`язань сторін за Договором, якщо інше не передбачено відповідною Додатковою угодою до даного Договору. У частині розрахунків даний Договір діє до повного виконання Замовником своїх зобов`язань. На підтвердження надання правничої допомоги заявником надано суду апеляційної інстанції Акт №06/09 від 06.09.2021 прийому-передачі наданих юридичних послуг до Договору, детальний опис робіт (наданих послуг) до Договору та копію квитанції №0.0.2658280613.1 від 30.08.2022 на суму 15 000,00 грн. Судом встановлено, що надані Виконавцем Замовнику послуги в рамках укладеного між ними Договору включають в себе: аналіз апеляційної скарги та підготовка відзиву на апеляційну скаргу - 5 год 50 хв., вартість послуг 11 000,00 грн; участь у двох судових засіданнях - 2 год, вартість послуг 4 000,00 грн. Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, об`єднана палата Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Отже, саме суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи був їх розмір обґрунтованим. Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідач 2 своїм правом не скористався, клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу суду апеляційної інстанції не надав. Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19. Вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Близька за змістом правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №910/15621/19. Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Європейський суд з прав людини вказав, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (рішення у справі «Гімайдуліна і інші проти України» та у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015). Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування витрат на правничу допомогу, Верховний Суд вважає за доцільне додатково звернутися до нещодавньої практики ЄСПЛ з цього питання. Зокрема, у рішення від 18.02.2022 у справі «Чоліч проти Хорватії» ЄСПЛ зазначив (п. 77), що згідно з практикою ЄСПЛ скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними а також були розумними у своєму розмірі. Тобто ЄСПЛ підкреслює необхідність об`єднання об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність). У рішенні ж від 22.09.2022 у справі «Генеральний будівельний менеджмент проти України» ЄСПЛ у п. 41 зменшив суму витрат на правничу допомогу скаржникові із заявлених 3 750 євро до 850 євро, виходячи саме з надмірного характеру заявлених витрат відносно обмеженого обсягу наданих адвокатом послуг, не вбачаючи у цьому жодних конвенційних порушень. В цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Вказаний правовий висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19. Судом апеляційної інстанції встановлено, що предметом апеляційного оскарження у даній справі було рішення суду першої інстанції в частині задоволення похідної позовної вимоги, доводи та правова позиція позивача, викладені в його відзиві на апеляційну скаргу суттєво не відрізняються від його доводів та правової позиції, викладених у позові стосовно позовної вимоги про скасування реєстраційної дії відповідача 2, що, на переконання суду апеляційної інстанції, свідчить про завищений розмір таких витрат. Крім того, послуга підготовка відзиву на апеляційну скаргу поглинає в себе послугу аналіз апеляційної скарги, що також свідчить про завищення розміру такої послуги. Вказані послуги не відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), такі витрати не мають характеру необхідних і неспіврозмірні з виконаною роботою, отже їх розмір є необґрунтованими у зазначеному вище розмірі. Суд апеляційної інстанції вважає, що послуга підготовка відзиву на апеляційну скаргу не потребувала у Виконавця значного часу, оскільки доводи та правова позиція співпадають із позицією позивача у суді першої інстанції, а тому в частині надання вказаної послуги суд апеляційної інстанції присуджує до стягнення з відповідача 2 на користь позивача 2 000,00 грн, з розрахунку 1 години. Щодо послуги - участь у судових засіданнях, то судом апеляційної інстанції встановлено, що судові засідання, які відбулись 13.09.2022 та 27.09.2022 були тривалістю не більше 10 хв. Крім того, за умовами Договору сторонами не було погоджено розмір витрат за одне судове засідання, а тому суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованим та завищеним розмір витрат за послугу - участь у судових засіданнях, та в цій частині присуджує до стягнення з відповідача 2 на користь позивача 2 000,00 грн, з розрахунку 1 000,00 грн за кожне судове засідання. Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. В силу ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. За приписами ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. ГПК України). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову/апеляційної скарги, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Враховуючи те, що рішення суду першої інстанції оскаржувалось відповідачем 2 в частині задоволення похідної позовної вимоги, за результатами розгляду якої апеляційну скаргу відповідача 2 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 14.02.2022 у справі №911/1779/21 залишено без змін, витрати позивача на професійну правничу допомогу, з урахуванням критерію реальності адвокатських витрат, їх дійсності, необхідності та співмірності із виконаною роботою, суд апеляційної інстанції присуджує стягнення таких витрат у визначеному судом розмірі з відповідача

2. За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви представника ОСОБА_1 - Пономаренко Катерини Петрівни про розподіл судових витрат та стягнення з відповідача 2 на користь позивача 4 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Враховуючи те, що судовий збір за прийняття додаткового рішення не сплачується, то відповідно судовий збір за приписами ст. 129 ГПК України розподілу не підлягає. Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву представника ОСОБА_1 - Пономаренко Катерини Петрівни про розподіл судових витрат задовольнити частково.

2. Стягнути з Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (01001, м. Київ, пров. Музейний, буд. 2-Д, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 43315602, адреса для листування: 02002, м. Київ, вул. Сверстюка, 15) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 ) 4 000,00 грн (чотири тисячі гривень) витрат на професійну правничу допомогу.

3. В іншій частині заяви представника ОСОБА_1 - Пономаренко Катерини Петрівни про розподіл судових витрат відмовити.

4. Доручити Господарському суду Київської області видати наказ на виконання даної додаткової постанови.

5. Матеріали справи № 911/1779/21 повернути до Господарського суду Київської області.

6. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст.ст. 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст додаткової постанови складено 20.10.2022. Головуючий суддя С.В. Владимиренко Судді А.М. Демидова І.П. Ходаківська