Постанова 4852 № 280/6269/20
від 20.10.2022 ·ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 20 жовтня 2022 року м. Дніпросправа № 280/6269/20 (суддя Новікова І.В., м. Запоріжжя) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач), суддів: Іванова С.М., Панченко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Запорізької обласної прокуратури на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року про відмову у задоволенні заяви щодо роз`яснення судового рішення ухваленого у справі №280/6269/20 за позовом ОСОБА_1 до Запорізької обласної прокуратури про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку,- ВСТАНОВИВ: Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року, залишеного без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.07.2021 року позов задоволено. Суд, визнав протиправним та скасувати наказ виконуючого обов`язки прокурора Запорізької області №1494к від 06.08.2020 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора першого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідувань кримінальних правопорушень та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, що поширює свою діяльність на Запорізьку область, прокуратури Запорізької області та з органів прокуратури Запорізької області на підставі п.9 ч.1 ст.51 Закону України «Про прокуратуру». Поновив ОСОБА_1 в органах прокуратури в Запорізькій обласній прокуратурі на посаді рівнозначній посаді прокурора першого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідувань кримінальних правопорушень та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі що поширює свою діяльність на Запорізьку область, прокуратури Запорізької області з 08 серпня 2020 року. Стягнув з Запорізької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 08 серпня 2020 року по 20 квітня 2021 року у сумі 182522,56 грн (т.1 а.с.196-200). 28 вересня 2021 року Запорізька обласна прокуратура звернулася до суду з заявою про роз`яснення рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року щодо посади на якій слід поновити ОСОБА_1 (т.2 а.с.128-131). Заява обґрунтована тим, що поновлення позивача, який не пройшов атестацію, на посаді в органах прокуратури, усупереч конституційному принципу рівності громадян надасть йому привілеї перед прокурорами, які успішно пройшли атестацію. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року у задоволенні заяви відмовлено (т.2 а.с.159). Ухвала суду мотивована тим, що подана відповідачем заява є необґрунтованою, оскільки фактично в поданій заяві про роз`яснення судового рішення заявник ставить питання про те на якій посаді необхідно поновлювати позивача, з урахуванням змін у штатному розписі Запорізької обласної прокуратури. Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 28.02.2019 у справі №817/860/16, суд встановивши неможливість поновлення позивача на посаді, з якої його було звільнено, і яка на даний час не існує, вирішив, що належним способом захисту відновленого права позивача повинно бути поновлення на посаді аналогічній із посадою, з якої його звільнено, і яка існує на даний момент. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції відповідач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржив його до апеляційного суду. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким заяву про роз`яснення судового рішення задовольнити повністю. Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та як наслідок помилково відмовив у задоволенні поданої відповідачем заяви. Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. За приписами статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Вирішуючи заяву, суд виходить з того, що за правилами Кодексу адміністративного судочинства України роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. Крім того, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Зокрема,
мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині. Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення. Як вбачається з рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року, його резолютивна частина містить вказівку на якій посаді в Запорізькій обласній прокуратурі слід поновити ОСОБА_1 . Тобто, резолютивна частина рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року є цілком зрозумілою та не потребує роз`яснення. Між тим, суд апеляційної інстанції враховує те, що постановою Верховного Суду від 30.06.2022 року скасовані рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 27.07.2021 року, що на час апеляційного розгляду цієї справи є окремою підставою для відмови у задоволенні заяви Запорізької обласної прокуратури про роз`яснення рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року. На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому ухвалу суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Запорізької обласної прокуратури залишити без задоволення, а ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року у справі №280/6269/20 без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повне судове рішення складено 20 жовтня 2022 року. Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко суддя С.М. Іванов суддя О.М. Панченко