Ухвала КАС ВС № 500/1490/22

УХВАЛА 20 жовтня 2022 року м. Київ справа №500/1490/22 адміністративне провадження №Зі/990/82/22 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Білак М.В., перевіривши матеріали заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Дарморіс Оксани Маркіянівни про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Данилевич Н.А. у розгляді справи № №500/1490/22 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, УСТАНОВИВ: У березні 2022 року позивач звернувся до суду із позовом до військової частини НОМЕР_1 та просив визнати протиправними та скасувати пункти 1, 3-4 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 21 лютого 2022 року №32 «Про відсторонення від виконання повноважень»; стягнути понесені судові витрати на професійну правничу допомогу. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2022 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2022 року, в задоволенні позову відмовлено. 11 жовтня 2022 року від представника позивача до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2022 року. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Данилевич Н.А., судді: Шевцова Н.В., Мацедонська В.Е. 17 жовтня 2022 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Дарморіс О.М. надійшла заява про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Данилевич Н.А. Ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2022 року визнано заяву про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Данилевич Н.А. необґрунтованою, заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Дарморіс О.М. передано до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для розгляду справи. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 жовтня 2022 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Дарморіс О.М. про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Данилевич Н.А. у справі №500/1490/22 передано для вирішення судді Білак М.В. Заява вмотивована тим, що у справі №500/1490/22 позивач оскаржує в касаційному порядку рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2022 року, ухвалене суддею Мірінович Уляною Анатоліївною, залишене без змін постановою суду апеляційної інстанції. Головуючим суддею під час розгляду цієї касаційної скарги визначено суддю Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Данилевич Н.А. Позивачу відомо, що з 2008 року Данилевич Н.А. перебувала на посаді судді Тернопільського окружного адміністративного суду, а з 2014 по 2017 рік була головою вказаного суду. У зазначений час на посаді судді цього суду також перебувала Мірінович У.А . На думку представника позивача, така обставина свідчить про тривалі професійні стосунки вказаних суддів та про їх особисте знайомство, яке з великою долею ймовірності триває і на даний час. Зважаючи на це у представника позивача виник сумнів щодо неупередженості судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Данилевич Н.А. при розгляді вказаної касаційної скарги. Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено статтею 36 КАС України. Частиною першою статті 36 КАС України передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Згідно з частиною другою зазначеної статті суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи). Отже, з огляду на нормативний зміст пункту 4 частини першої статті 36 КАС України відвід судді може бути заявлений й з інших підстав, відмінних від перелічених у пунктах 1, 2, 3, 5 частини першої цієї ж статті, проте, у будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об`єктивності судді у стороннього спостерігача. Відповідно до частини третьої статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим. Слід зазначити, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, водночас, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, існує необхідність довести стороною наявність відповідних суб`єктивних та об`єктивних критеріїв. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Верховний Суд зауважує, що з урахуванням положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наявність безсторонності суду має визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду. Разом з цим, Верховний Суд зазначає, що суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Проаналізувавши аргументи, якими представник позивача обґрунтовує заявлений відвід судді Данилевич Н.А., вважаю, що такі не доводять наявності обставин, які могли б за суб`єктивними чи об`єктивними критеріями викликати сумнів в її об`єктивності або неупередженості при розгляді цієї справи. Як вбачається зі змісту заяви про відвід, доводи заявника фактично побудовані на факті перебування судді Данилевич Н.А. з 2008 року на посаді судді Тернопільського окружного адміністративного суду, а з 2014 по 2017 роки на посаді голови вказаного суду. Однак, Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів статті 36 КАС України такі доводи не можуть бути визнані обґрунтованими підставами для відводу, не можуть свідчити про необ`єктивність судді Данилевич Н.А. під час розгляду цієї справи. Суд наголошує, що відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Втім, будь-яких об`єктивних доказів, які б підтверджували упередженість або необ`єктивність судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Данилевич Н.А. в результаті розгляду цієї справи заявник не надає. Таким чином, висловлені заявником сумніви щодо необ`єктивності та посилання на невідповідність судді принципам неупередженості не підтверджуються фактичними обставинами та доказами. Проаналізувавши аргументи, якими обґрунтовано відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Данилевич Н.А. від розгляду справи №500/1490/22, приходжу до висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу судді, оскільки такі не ґрунтуються на існуючих обставинах, які б свідчили про її упередженість чи безсторонність при розгляді вказаної справи. При цьому інші підстави, передбачені статтями 36, 37 КАС України, які б унеможливлювали участь у розгляді справи судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Данилевич Н.А. і викликали необхідність її відводу, відсутні. З урахуванням зазначеного, обґрунтованих підстав для задоволення заяви про відвід немає. Керуючись статтями 36, 40 КАС України, У Х В А Л И В: Відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Дарморіс Оксани Маркіянівни про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Данилевич Н.А. у розгляді справи № №500/1490/22 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. ........................... М.В. Білак, Суддя Верховного Суду